операцій та у 3-денний строк повернути Національному банку України
раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком
операцій.
2.13.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі
банки-кореспонденти про факт відкликання зазначеної ліцензії на
право здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно
надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття
кореспондентських рахунків в іноземній валюті комерційного банку
та кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку.
2.13.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття
рахунків "Ностро" в банках-кореспондентах та рахунки "Лоро"
іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські
відносини з ними, що обумовлено відкликанням ліцензії на право
здійснення всіх операцій з валютними цінностями.
2.13.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження
банкам-кореспондентам про перерахування коштів з їх рахунків та
кореспондентських рахунків комерційного банку (у тому числі з
кореспондентського рахунку на Українській міжбанківській валютній
біржі) на єдиний мультивалютний рахунок, відкритий у самостійно
обраному уповноваженому банку України.
Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним
уповноваженим банком надати для узгодження відповідному
департаменту Національного банку України у 3-денний строк з дня
отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.
2.13.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку
про факт відкликання ліцензії на право здійснення всіх операцій з
валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в
іноземній валюті, а для нерезидентів - про необхідність закриття
рахунків також у національній грошовій одиниці України.
2.13.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та
нерезидентів у національній грошовій одиниці України (поточні,
депозитні (вкладні), позичкові тощо), при цьому інкасація валютних
коштів має здійснюватись лише для виконання операцій, передбачених
цим розділом.
2.13.7. При закритті рахунків клієнтів комерційний банк видає
їм відповідну довідку для відкриття клієнтами нових рахунків в
іншому уповноваженому банку.
2.13.8. Закрити належні комерційному банку пункти обміну
іноземних валют і повідомити про відкликання у банку зазначеної
ліцензії юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про
відкриття пунктів обміну іноземних валют, розірвавши згадані
угоди. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з
іншими уповноваженими банками.
2.13.9. Здійснити заходи щодо припинення валютних операцій
власними регіональними дирекціями, управліннями, філіями,
відділеннями, іншими відокремленими підрозділами тощо з передачею
залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку.
2.13.10. Припинити надання гарантій, поручительств, інших
зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання в
іноземній валюті.
2.13.11. Припинити нові емісії в іноземній валюті власних
цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток,
чеків.
2.13.12. Забезпечити повернення коштів власникам вкладів,
депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти
можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо,
так і у грошовій одиниці України за бажанням клієнтів.
2.13.13. Здійснити заходи щодо погашення простроченої
дебіторської заборгованості в іноземній валюті.
Розділ 3. Усунення керівництва комерційного банку чи
установи комерційного банку від управління
3.1. Національний банк України має право усувати керівництво
комерційного банку та його установ від управління у тому разі,
якщо зазначені в ст.48 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 872-12 ) порушення є прямим наслідком особистих дій
керівництва.
3.2. До членів керівництва банку та його філій належать:
- голова Правління банку;
- головний бухгалтер;
- начальники і головні бухгалтери філій банку.
3.3. Пропозиція щодо усунення керівництва комерційного банку
від управління подається регіональним управлінням або відповідним
рівнем системи банківського нагляду Національного банку України на
розгляд Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків,
яка готує відповідний висновок.
3.4. Рішення про усунення керівництва комерційного банку від
управління приймається Правлінням Національного банку України та
оформлюється відповідною постановою (крім випадків, коли такі
рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами
акціонерів (учасників) комерційного банку, або іншим органом,
визначеним статутом комерційного банку).
3.5. Регіональне управління, на території якого функціонує
комерційний банк чи його установа, передає копію постанови
Правлінню або Раді комерційного банку.
Одночасно регіональне управління Національного банку України
дає письмове розпорядження регіональній розрахунковій палаті про
заборону прийняття до виконання платіжних документів за підписами
керівників, які усунуті з посади, і також повідомляє про це
комерційний банк.
Розділ 4. Призначення тимчасової адміністрації
(адміністратора) для управління комерційним банком
4.1. Підставами для призначення тимчасової адміністрації
(адміністратора) банку можуть бути:
- порушення встановлених економічних нормативів, невиконання
нормативних актів Національного банку України та порушення
банківського законодавства, неподання або подання недостовірної
звітності;
- збиткова діяльність;
- становище комерційного банку, за якого власних коштів цього
банку залишилось менше ніж вимагається для його функціонування
згідно з чинним законодавством;
- інші обставини, що створюють реальну загрозу інтересам
вкладників та кредиторів (конфліктна ситуація в керівництві банку,
усунення керівництва банку від управління та наявність причин і
умов, що можуть призвести до втрати платоспроможності банку тощо).
4.2. Якщо запропоновані Національним банком України шляхи
виходу з кризової ситуації, що склалася в діяльності банку, не
будуть реалізовані з боку керівництва комерційного банку, то
відповідним департаментом системи банківського нагляду за
підсумками перевірок порушується перед Правлінням Національного
банку України питання про необхідність призначення тимчасової
адміністрації (адміністратора).
Висновок відповідного департаменту системи банківського
нагляду щодо призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
має містити:
- назву, повні реквізити комерційного банку;
- перелік даних, які є підставою для призначення тимчасової
адміністрації (адміністратора), та усунення, у разі необхідності,
виконавчого органу банку від керівництва;
- відомості про осіб (особу), що будуть призначені членами
тимчасової адміністрації (адміністратором), та особу, що її
очолюватиме;
- дату і строк призначення;
- першочергові дії, спрямовані на виправлення порушень;
- матеріали перевірок та інші дані, які засвідчують
правомірність та необхідність застосування цього заходу (як
додаток).
Висновок відповідного департаменту системи банківського
нагляду передається для подальшого розгляду на Правлінні
Національного банку України.
4.3. Правління Національного банку України приймає рішення
про призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
комерційного банку, яке оформлюється відповідною постановою.
Вказана постанова вручається керівництву комерційного банку
під розписку, за винятком випадків, якщо таке вручення неможливе,
для чого керівництво комерційного банку запрошується до
Національного банку України або регіонального управління
Національного банку України, в якому відкрито кореспондентський
рахунок комерційного банку.
Тимчасова адміністрація (адміністратор) призначається на
визначений постановою строк та діє в межах встановлених
повноважень.
Метою діяльності тимчасової адміністрації (адміністратора) та
головним завданням є приведення справ комерційного банку у
відповідність до чинного законодавства, відновлення
платоспроможності, забезпечення усунення виявлених порушень,
причин і умов, які призвели до погіршення фінансового стану, та
здійснення інших заходів щодо стабілізації діяльності комерційного
банку.
Тимчасова адміністрація (адміністратор) проводить в
установлений Національним банком строк необхідні заходи щодо
виконання вказаних завдань.
4.4. У разі наявності фактів, що свідчать про неправомірність
дій з боку керівництва комерційного банку, або інших підстав для
негайного призначення тимчасової адміністрації тимчасова
адміністрація (адміністратор) призначається без попереднього
повідомлення керівництва комерційного банку.
4.5. Членами тимчасової адміністрації комерційного банку
можуть бути особи, що мають економічну або юридичну освіту і
досвід роботи, необхідний для виконання функцій тимчасової
адміністрації банку.
Керівником та членами тимчасової адміністрації
(адміністратором) не можуть бути особи, які мають відносини з цим
комерційним банком як акціонери (засновники), працівники банку чи
його кредитори.
4.6. Керівник та члени тимчасової адміністрації
(адміністратор), які є службовцями Національного банку України,
призначаються наказом Національного банку України за їх згодою із
збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та
інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним
місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової
адміністрації.
Керівник тимчасової адміністрації може бути звільнений від
виконання цих обов'язків за власним бажанням або на підставі
рішення Національного банку України.
Особа, яка призначена до складу тимчасової адміністрації
(адміністратором), може бути звільнена від виконання цих
обов'язків за власною ініціативою, за ініціативою керівника
тимчасової адміністрації або за ініціативою Національного банку
України.
4.7. У своїй діяльності тимчасова адміністрація
(адміністратор) керується постановою Правління Національного банку
про своє призначення, установчими документами комерційного банку
та чинним законодавством. При цьому вона виконує функції
виконавчого органу комерційного банку (у разі його усунення від
керівництва за вимогами постанови про призначення тимчасової
адміністрації).
4.8. Тимчасова адміністрація (адміністратор) перевіряє
договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську
документацію, матеріали Правління та ревізійної комісії щодо справ
банку, а також перевіряє в присутності члена Правління
комерційного банку касу та інші цінності банку.
4.9. Тимчасова адміністрація (адміністратор) повідомляє
відповідному рівню системи банківського нагляду Національного
банку про вчинення службовими особами комерційного банку дій, які
суперечать статуту банку, постанові Правління Національного банку
України про призначення тимчасової адміністрації (адміністратора)
та чинному законодавству.
4.10. Керівник тимчасової адміністрації (адміністратор):
- виконує обов'язки керівника комерційного банку;
- у разі потреби організовує комплексну перевірку діяльності
комерційного банку і звірку фінансової звітності з дійсним станом
справ силами тимчасової адміністрації (адміністратора), із
залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних
підрозділів Національного банку України;
- виконує інші функції, визначені Правлінням Національного
банку України.
4.11. Тимчасова адміністрація (адміністратор) щомісяця надає
звіт про результати своєї діяльності відповідному рівню системи
банківського нагляду Національного банку України.
4.12. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації
(адміністратора) не може перевищувати дванадцяти місяців. В
окремих випадках, за рішенням Правління Національного банку
України, установлений строк діяльності тимчасової адміністрації
(адміністратора) може бути продовжений на три місяці.
4.13. Діяльність тимчасової адміністрації (адміністратора)
припиняється у разі, якщо:
- Національним банком України прийняте відповідне рішення про
дострокове припинення роботи тимчасової адміністрації
(адміністратора);
- Національний банк України після закінчення строку
повноважень тимчасової адміністрації (адміністратора) не прийняв
рішення про його продовження;
- прийнято рішення відповідного органу про припинення
діяльності банку.
Розділ 5. Стягнення штрафу в розмірі
неправомірно одержаного доходу
5.1. Національний банк України має право стягувати штраф у
розмірі неправомірно одержаного доходу в разі порушення
комерційними банками порядку, строків та технології виконання
банківських операцій, що встановлені нормативними актами
Національного банку України, а саме:
порушення обов'язкових економічних нормативів регулювання
діяльності комерційних банків, визначених Інструкцією про порядок
регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою
постановою Правління Національного банку України від 14.04.98
N 141 ( z0323-98 ), з урахуванням змін та доповнень;
недорезервування комерційним банком коштів на його
кореспондентському рахунку;
стягнення відсотків авансом на час видачі кредиту;
в інших випадках одержання неправомірного доходу у зв'язку з
допущенням комерційними банками порушень, не передбачених цим
Положенням.
5.2. Для розрахунку суми неправомірно одержаного комерційним
банком доходу в зв'язку з недорезервуванням коштів на його
кореспондентському рахунку регіональні управління Національного
банку України використовують дані про суму залучених коштів та
залишки коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку за
відповідний період регулювання (одержані згідно з додатком 1
Положення про порядок формування банківською системою України
обов'язкових резервів ( v0410500-96 ), затвердженого постановою
Правління Національного банку України від 26.12.96 N 333
( v0333500-96 ), з урахуванням змін та доповнень) після перевірки
їх достовірності з даними балансів комерційних банків, а в разі
потреби - з урахуванням результатів здійснених перевірок
достовірності наданої інформації на місцях.
Сума неправомірно одержаного комерційним банком доходу
визначається шляхом множення одноденної суми недорезервованих
банком коштів (розрахованої за формулою середньої арифметичної
згідно з даними форми звітності N 381 "Довідка про залучені кошти
та їх залишки для визначення обов'язкових резервів", затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 12.12.97
N 436 ( v0436500-97 ), з урахуванням змін та доповнень) на розмір
плати за діючою у відповідному періоді регулювання обліковою
ставкою Національного банку України з розрахунку за один день та
на кількість днів періоду регулювання.
Штраф за недорезервування комерційним банком коштів на його
кореспондентському рахунку стягується за кожний випадок допущеного
порушення.
5.3. Базою для розрахунку суми штрафів за порушення
економічних нормативів є поточний позитивний результат діяльності
банку, що визначається як різниця між 6-м і 7-м класами і
відображається на технічному рахунку N 5999 "Результат
діяльності".
Розрахунки штрафів у розмірі неправомірно одержаного доходу
за порушення банками економічних нормативів проводяться відповідно
до нижченаведених прикладів.
5.3.1. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8),
максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування
(Н14)
Для розрахунку суми штрафів приймається позитивний результат
діяльності банку, що відображається на технічному рахунку N 5999
"Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, в якому
допущено порушення.
Первинні дані:
Фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.
Кількість компонентів ризику - 1 (сукупна заборгованість за
кредитами та зобов'язаннями щодо одного позичальника).
Облікова ставка Національного банку України - 57%.
Кількість днів, коли допущено порушення економічних
нормативів, - 30 днів.
Капітал на день порушення - 3100000 грн.
Розрахунок штрафу:
1. Визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику банку
щодо одного позичальника (з використанням установлених нормативних
значень згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління
Національного банку України від 14.04.98 N 141 ( z0323-98 ), з
урахуванням змін та доповнень):
3100000 х 25% (для Н8)
НС = ---------------------- = 775000 (грн.).
100%
2. Визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику:
ПНС = 800000 - 775000 = 25000 (грн.).
3. Визначається сума штрафу:
25000 х 57% х 30 дн.
------------------------ = 1171 (грн.).
365 дн. х 100%
Штрафи за порушення максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального
сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих
інсайдерам (Н11), інвестування (Н14) нараховуються за кожний
випадок порушення. Якщо порушення цих нормативів здійснюється щодо
одного позичальника кілька днів підряд, то штраф стягується за
розрахунком з більшої суми.
Для розрахунку суми штрафу щодо кредитів, наданих в іноземній
валюті та перерахованих у гривневий еквівалент, також
застосовується облікова ставка Національного банку України.
5.3.2. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
платоспроможності (Н3) і достатності капіталу банку (Н4)
Розрахунок штрафу за порушення нормативу платоспроможності
(Н3) (штраф за порушення нормативу достатності капіталу банку (Н4)
розраховується аналогічно):
------------------------------------------------------------------
Платоспроможність | Фактичне значення | Нормативне значення
--------------------+-----------------------+---------------------
Н3 | 6% | не менше 8%
------------------------------------------------------------------
а) Визначається відхилення фактичного значення показника від
нормативного:
8 - 6 = 2%.
б) Для визначення суми штрафу відсоток відхилення множиться
на позитивний результат діяльності банку, що відображається на
технічному рахунку N 5999 "Результат діяльності", у розмірі
приросту за місяць, в якому допущено порушення. Якщо розмір
приросту, наприклад, дорівнює 20000 грн., то сума штрафу
становитиме:
20000 х 2%
------------- = 400 (грн.).
100%
Якщо банком порушено нормативи платоспроможності та
достатності капіталу, то штраф стягується за розрахунком з більшої
суми.
5.3.3. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
ліквідності (Н5, Н6, Н7)
Для розрахунку суми штрафів приймається позитивний результат
діяльності банку, що відображається на технічному рахунку N 5999
"Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, у якому
допущено порушення.
------------------------------------------------------------------
N| Показники |Фактичне|Норма- |Відхи-|Прибуток, | Сума штрафу
| ліквідності|значення|тивне |лення |рах.N 5999|
| | |значення| | (грн.) | (грн.)
-+------------+--------+--------+------+----------+---------------
1|Миттєва (Н5)| 10% | >20% | 10% | 20000 |20000х0,1=2000
2|Загальна | 95% | >100% | 5% | 20000 | 1000
|(Н6) | | | | |
3|Норматив | 18% | >20% | 2% | 20000 | 400
|співвідно- | | | | |
|шення висо- | | | | |
|коліквідних | | | | |
|активів до | | | | |
|робочих ак- | | | | |
|тивів (Н7) | | | | |
------------------------------------------------------------------
Якщо банком порушено одночасно кілька нормативів ліквідності,
то штраф стягується за розрахунком з більшої суми, тобто 2000 грн.
5.3.4. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів
відкритої валютної позиції (Н15), довгої валютної позиції у вільно
конвертованій валюті (Н16), короткої валютної позиції у вільно
конвертованій валюті (Н17), довгої (короткої) відкритої валютної
позиції у неконвертованій валюті (Н18), довгої (короткої)
відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н19)
Для розрахунку суми штрафів приймається позитивний результат
діяльності банку, що відображається на технічному рахунку N 5999
"Результат діяльності", у розмірі приросту за день, у який
допущено порушення. Якщо розмір приросту, наприклад, дорівнює
10000 грн., то сума штрафу становитиме:
------------------------------------------------------------------
|Показники|Фактичне|Норма-|Відхи-|Прибуток, | Сума штрафу
|валютної |значення|тивне |лення |рах.N 5999|
|позиції | |значе-| | |
| | |ння | | |
-+---------+--------+------+------+----------+--------------------
1| Н15 | 45% | <35% | 10% |10000 грн.| 1000 грн.
2| Н16 | 35% | <30% | 5% |10000 грн.| 500 грн.
3| Н17 | 20% | <5% | 15% |10000 грн.| 1500 грн.
4| Н18 | 5% | <3% | 2% |10000 грн.| 200 грн.
5| Н19 | 2% | <2% | 0% |10000 грн.| 0
------------------------------------------------------------------
Штраф за порушення нормативів відкритої валютної позиції
(Н15, Н16, Н17, Н18, Н19) нараховується і стягується за кожний
випадок порушення.
Якщо одним банком порушуються одночасно кілька нормативів
відкритої валютної позиції банку, то штраф стягується за
розрахунком з більшої суми, тобто 1500 грн.
5.4. Неправомірно одержаний комерційним банком дохід за
рахунок стягнення процентних доходів авансом на час видачі кредиту
підлягає стягненню у вигляді штрафу і вираховується як розмір
фактично одержаного доходу від неправомірних дій.
5.5. Застосування штрафу в розмірі неправомірно одержаного
доходу здійснюється на підставі статистичної звітності або
матеріалів перевірок.
Рішення про стягнення штрафу в розмірі неправомірно
одержаного доходу приймається керівником (або його заступником)
відповідного регіонального управління Національного банку України
або Управління нагляду за великими банками Національного банку
України та оформлюється розпорядженням.
Регіональне управління Національного банку України або
Управління нагляду за великими банками Національного банку України
протягом п'яти робочих днів з дня надходження інформації про
порушення готує розпорядження про притягнення до відповідальності
у вигляді стягнення штрафу в розмірі неправомірно одержаного
доходу, яке підписується керівником (або його заступником)
регіонального управління Національного банку України або
Управління нагляду за великими банками. У цей же строк зазначене
розпорядження надсилається банку-порушнику з обов'язковим
додаванням розрахунку суми штрафу. Розпорядження має містити
пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої
суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного
дня після отримання банком розпорядження. Регіональне управління
Національного банку зобов'язане надсилати до Департаменту
пруденційного нагляду копію розпорядження з розрахунком суми
штрафу.
Якщо нарахована сума штрафу не буде перерахована
банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується в
претензійно-позовному порядку.
Регіональне управління Національного банку України або
Управління нагляду за великими банками, якими видано розпорядження
про стягнення штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу,
після закінчення встановленого строку для розгляду розпорядження
та сплати штрафу зобов'язані пред'явити банку-порушнику претензію
разом з розрахунком нарахованого штрафу та копіями документів,
потрібних для розгляду претензії.
У разі незадоволення банком-порушником претензії у місячний
строк із дня отримання претензії відповідний підрозділ
банківського нагляду регіонального управління Національного банку
України або Управління нагляду за великими банками наступного дня
після закінчення вказаного строку передає претензію з усіма
належними для пред'явлення позову документами відповідній
юридичній службі. Юридична служба за погодженням з іншими
відповідними структурними підрозділами протягом десяти робочих
днів подає до арбітражного суду позовну заяву про стягнення з
банку-порушника нарахованої суми штрафу.
5.6. Якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення
фінансового стану банку (неспроможність банку своєчасно виконувати
зобов'язання перед своїми клієнтами; створення становища, що
загрожує інтересам вкладників і кредиторів), то до банку може не
застосовуватися такий захід впливу, як стягнення штрафу в розмірі
неправомірно одержаного доходу.
У цьому разі застосовуються інші заходи впливу, передбачені
ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 872-12 ) та цим Положенням, а саме: переведення в режим
фінансового оздоровлення, усунення керівництва комерційного банку
від управління, відкликання ліцензії на здійснення окремих або
всіх банківських операцій, встановлення особливого режиму контролю
за діяльністю комерційного банку з використанням спеціального
програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю), лист із
зобов'язаннями, письмове попередження.
У разі перебування комерційного банку в режимі фінансового
оздоровлення до нього може не застосовуватися такий захід впливу,
як стягнення штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу.
5.7. Про незастосування такого заходу впливу, як стягнення
штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу (або відстрочення
строку сплати штрафу), регіональне управління Національного банку
України або Управління нагляду за великими банками повідомляють
Департамент пруденційного нагляду Національного банку України із
зазначенням підстав.
5.8. Штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу
сплачується з прибутку, який залишається у розпорядженні
комерційного банку після сплати всіх обов'язкових платежів у
бюджет і позабюджетні фонди, але перед нарахуванням у фонди банку
та виплатою дивідендів.
5.9. Суми стягнених штрафів у розмірі неправомірно одержаного
доходу відображаються у 7-му класі Плану рахунків бухгалтерського
обліку комерційних банків України ( va493500-97 ) за статтею "Інші
банківські операційні витрати" (рах. N 7397) і збільшують суму
оподаткованого прибутку.
( Розділ 5 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 )
Розділ 6. Ліквідація комерційного банку
6.1. Рішення Національного банку України про примусову
ліквідацію комерційного банку може бути прийнято у разі допущення
ним порушень, вказаних у ст.48 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 872-12 ).
6.2. Рішення про ліквідацію комерційного банку приймається
Правлінням Національного банку України та оформлюється відповідною
постановою. Цією постановою також відкликається ліцензія на право
здійснення всіх банківських операцій, а також припиняються
повноваження Правління (Ради директорів), Ради банку і загальних
зборів комерційного банку.
Копія постанови про ліквідацію комерційного банку,
відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських
операцій, надсилається комерційному банку в день її прийняття.
( Пункт 6.2 розділу 6 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.3. У разі прийняття рішення про ліквідацію комерційного
банку та відкликання ліцензії на право здійснення всіх банківських
операцій керівник регіонального управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не
пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення
припиняє усі активні операції за кореспондентськими
(субкореспондентськими) рахунками як у національній, так і в
іноземній валютах.
Якщо банк має відкриті кореспондентські рахунки у закордонних
банках, ліквідатор (ліквідаційна комісія) на підставі відповідної
інформації регіонального управління Національного банку України, в
якому відкритий кореспондентський рахунок банку, доводить до цих
банків рішення про ліквідацію комерційного банку та забезпечує
повернення коштів з кореспондентських рахунків на накопичувальний
рахунок ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідно до п.2.13
розділу 2 глави IV цього Положення.
6.4. Ліквідація комерційного банку проводиться ліквідаційною
комісією, яка створюється відповідним регіональним Управлінням
Національного банку не пізніше п'яти робочих днів після дня
отримання постанови Правління Національного банку України про
ліквідацію комерційного банку. Роботою ліквідаційної комісії керує
її голова, призначений наказом начальника регіонального управління
Національного банку України про створення ліквідаційної комісії.
Рішення щодо заміни в разі потреби голови та членів ліквідаційної
комісії приймається керівником регіонального управління
Національного банку України.
До складу ліквідаційної комісії можуть входити кредитори, які
не є його акціонерами, і представники органів Державної податкової
служби за їх згодою.
До складу ліквідаційної комісії не можуть входити акціонери
(учасники) комерційного банку.
Головою та головним бухгалтером ліквідаційної комісії не
можуть бути кредитори банку, що ліквідується.
Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною
діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг.
У разі прийняття Національним банком України рішення про
ліквідацію комерційних банків, нагляд за діяльністю яких здійснює
Управління нагляду за великими банками, ліквідатор (ліквідаційна
комісія) призначається постановою Правління Національного банку
України.
( Пункт 6.4 розділу 6 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.5. Якщо ліквідація банку здійснюватиметься ліквідатором, то
регіональне управління Національного банку України за погодженням
із заступником Голови Правління Національного банку України
(куратором системи банківського нагляду) або Національний банк
України в особі заступника Голови Правління Національного банку
України (куратора системи банківського нагляду) за поданням
Управління нагляду за великими банками зобов'язані в строк до
п'яти робочих днів після дня отримання постанови Національного
банку України про ліквідацію комерційного банку (про призначення
ліквідатора) укласти з ліквідатором договір про ліквідацію
комерційного банку.
У договорі між Національним банком України та ліквідатором
визначаються права та обов'язки сторін щодо забезпечення процедури
ліквідації комерційного банку.
( Пункт 6.5 розділу 6 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.6. Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується
за рахунок банку, що ліквідується, або інших джерел. Кошторис
витрат ліквідатора (ліквідаційної комісії) затверджує орган, який
його призначив.
6.7. Ліквідатором не може бути така юридична особа:
- яка є кредитором або акціонером (учасником) банку, що
ліквідується;
- яка є стороною у судовій справі за участю банку, що
ліквідується.
Юридична особа, перед призначенням її ліквідатором,
зобов'язана надати Національному банку України інформацію про свої
ділові інтереси, зокрема щодо:
- заборгованості перед банками або володіння майновими
правами банків;
- невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до
будь-якого банку за останні п'ять років;
- володіння майном, яке конкурує з нерухомим майном банку,
якщо при ліквідації здійснюватиметься оцінка цього майна,
володіння та управління ним;
- інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому
виконанню функцій ліквідатора;
- інформацію про відсутність конфлікту інтересів з
Національним банком України.
Національний банк України перед призначенням ліквідатора
зобов'язаний переконатись у відсутності конфлікту інтересів та у
здатності юридичної особи діяти неупереджено.
У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення
ліквідатора останній зобов'язаний вжити заходів щодо усунення
конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний
банк України, який вирішує питання щодо можливості продовження
роботи ліквідатора.
6.8. Національний банк України здійснює контроль за
діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії).
У разі невідповідності роботи ліквідатора встановленим
вимогам законодавства та умовам договору Національний банк України
має право розірвати договір з ліквідатором та призначити нового
ліквідатора (ліквідаційну комісію).
6.9. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права:
- використовувати або дозволяти використовувати майнові
активи банку, що ліквідується, в своїх інтересах або в інтересах
третіх осіб;
- приймати зобов'язання від імені Національного банку України
без його письмового дозволу;
- розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано із
виконанням функцій ліквідатора.
На осіб, які залучаються ліквідатором до участі у процедурі
ліквідації комерційного банку (або членів ліквідаційної комісії),
поширюються усі вимоги, передбачені пунктами 6.5, 6.7, 6.8 цього
Положення.
Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є
працівниками Національного банку України, звільняються за їх
згодою від виконання своїх трудових обов'язків із збереженням за
ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, передбачених
системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх
участі у процедурі ліквідації комерційного банку.
6.10. З дня свого призначення ліквідатор (ліквідаційна
комісія) має повне та виняткове право управляти та контролювати
банк, вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та
одержання максимальної виручки від продажу активів банку.
При здійсненні заходів щодо проведення ліквідації банку
ліквідатор (ліквідаційна комісія) діє в межах наданих повноважень:
- управляє майном банку;
- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку. При
визначенні суми, яку можна отримати від продажу активів,
ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з
урахуванням ринкової вартості активів;
- визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею;
- проводить роботу щодо стягнення дебіторської
заборгованості, у тому числі може подавати позови у судові органи
від імені банку;
- виявляє кредиторів та вживає заходів, спрямованих на
задоволення їх вимог, зокрема реалізує майно банку;
- вирішує в установленому чинним законодавством порядку
питання щодо звільнення працівників банку та призначення
спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідатора (зокрема:
головного бухгалтера, бухгалтера), у разі необхідності може
залучати до роботи з ліквідації банку будь-якого експерта,
консультанта;
- виплачує в установленому порядку заробітну плату особам,
залученим до процедури ліквідації банку;
- складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження
регіональному управлінню Національного банку України;
- приймає документи від банку, що ліквідується, та передає їх
до архіву регіонального управління Національного банку України.
( Абзац одинадцятий пункту 6.10 розділу 6 глави IV в редакції
Постанови Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
Ліквідатору (ліквідаційній комісії) забороняється вчиняти
дії, які б свідчили про продовження діяльності банку.
Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені
кредиторами або засновниками, акціонерами (учасниками) банку в
судовому порядку.
6.11. Для забезпечення виконання ліквідатором (ліквідаційною
комісією) своїх повноважень у регіональному управлінні
Національного банку України замість закритого кореспондентського
рахунку банку відкривається накопичувальний рахунок N 1207, на
який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з
якого проводяться розрахунки з кредиторами.
Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі
рішення про ліквідацію банку та нотаріально засвідченої картки із
зразками підписів уповноважених осіб, залучених до ліквідації, з
відбитком печатки банку, що ліквідується.
Представник регіонального управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного
банку, що ліквідується, візує перші примірники розрахункових
документів на перерахування коштів з накопичувального рахунку.
6.12. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом
трьох днів після свого призначення опублікувати в одному з
офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за
місцезнаходженням банку, що ліквідується, інформацію про початок
ліквідації банку, а також вивісити цю інформацію у кожному
територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за
якою він приступає до виконання своїх обов'язків. ( Абзац перший
пункту 6.12 розділу 6 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N 156
( z0250-99 ) від 31.03.99 )
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) також надсилає письмові
повідомлення вкладникам банку - фізичним особам, вказуючи розмір
вкладу згідно з бухгалтерським обліком банку.
Вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного
місяця від дня першої публікації в офіційному друкованому органі
зазначеного оголошення. Після закінчення вказаного строку заяви
кредиторів та вкладників банку не приймаються.
6.13. Юридична особа, яка бажає викупити банк у цілому або
приєднати його, подає до ліквідатора (ліквідаційної комісії)
відповідну заяву.
Після закінчення строку, наданого кредиторам для заявлення
своїх вимог, у разі наявності пропозицій купити банк у цілому або
приєднати його до іншого банку ліквідатор (ліквідаційна комісія)
може звернутися до відповідного регіонального управління
Національного банку України з обгрунтованими пропозиціями щодо
продажу або реорганізації банку шляхом приєднання до іншого банку
- юридичної особи.
Продаж або реорганізація банку, що ліквідується, можуть
здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких
становлять не менше двох третин суми визнаних претензій до банку.
Згода кредиторів на продаж або реорганізацію банку, що
ліквідується, оформлюється відповідним протоколом зборів
кредиторів. При цьому між ліквідатором (ліквідаційною комісією) і
юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати
його, укладається угода про переведення боргу (угода про умови
проведення реорганізації) та здійснюється реструктуризація
статутного капіталу.
У разі продажу або реорганізації банку, що ліквідується, вся
сукупність майнових прав і зобов'язань переходить до юридичної
особи, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його (до
банку - правонаступника), за передатним балансом, що складається
на підставі проміжного ліквідаційного балансу.
На підставі висновків регіонального управління та
відповідного підрозділу системи банківського нагляду і за умови
перерахування юридичною особою, яка бажає викупити банк у цілому
або приєднати його, коштів (крім випадків, коли приєднання банку,
що ліквідується, не пов'язане з потребою формування
банком-правонаступником капіталу в необхідному розмірі) на окремий
накопичувальний рахунок N 3207, відкритий у відповідному
регіональному управлінні Національного банку, у необхідному для
формування капіталу банку розмірі згідно з пунктом 3.1 Інструкції
про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків,
затвердженій постановою Правління Національного банку України від
14.04.98 N 141 ( z0323-98 ), Комісія з питань нагляду і
регулювання діяльності банків Національного банку України може
дати дозвіл на продаж або реорганізацію банку, що ліквідується. У
разі реорганізації банку, що ліквідується, шляхом приєднання
банк-правонаступник здійснює організаційні заходи згідно з чинним
законодавством і нормативними актами Національного банку України,
що регламентують процедуру реорганізації комерційних банків.
( Пункт 6.13 розділу 6 глави IV в редакції Постанови Нацбанку N
156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.14. У разі ліквідації банку шляхом продажу частини або усіх
його активів ліквідатор (ліквідаційна комісія) протягом трьох
місяців з дня свого призначення здійснює інвентаризацію активів
банку. У цей термін ліквідатор (ліквідаційна комісія) має право
розірвати договори про надання банку послуг, а також припинити
зобов'язання банку щодо оренди (найму) рухомого і нерухомого
майна, попередньо повідомивши про це іншу сторону за 30 днів.
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний у двомісячний
термін з дати призначення:
- припинити трастові зобов'язання банку, повернути власнику
усі активи та матеріальні цінності, що перебувають в довірчому
управлінні банку, здійснити остаточні розрахунки за трастовими
рахунками;
- надіслати повідомлення усім клієнтам, які користуються
послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити
свої цінності протягом місяця.
Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному
зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у
повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть
претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у
розпорядження Національного банку України для повернення законним
власникам.
6.15. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) у строк до трьох
місяців з дня, зазначеного у повідомленні про ліквідацію, здійснює
такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:
- складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження
Національним банком України;
- відхиляє вимоги у разі сумніву в їх дійсності;
- визначає суму заборгованості кожному кредитору та
черговість погашення вимог;
- сповіщає кредиторів про акцептування вимог;
- щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день
і місце, де можна ознайомитись з переліком вимог, та про дату
подання цього переліку Національному банку України.
6.16. Після закінчення періоду, протягом якого можна подавати
вимоги та проводити роботу щодо визнання або відхилення вимог
кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає проміжний
ліквідаційний баланс, враховуючи результати проведеної
інвентаризації активів та майна банку, і подає його до
регіонального управління Національного банку України.
Проміжний ліквідаційний баланс повинен містити дані про майно
банку, що залишилося, список вимог кредиторів та результати
розгляду їх вимог. Проміжний ліквідаційний баланс зменшується на
суму незаявлених та невизнаних вимог кредиторів. ( Абзац другий
пункту 6.16 розділу 6 глави IV із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.17. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний щомісяця
письмово повідомляти регіональне управління Національного банку
України, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, про
результати роботи та надавати необхідні документи. Така інформація
обов'язково повинна містити дані про стягнення дебіторської
заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з
кредиторами.
Регіональне управління Національного банку України, в свою
чергу, зобов'язане щомісяця інформувати відповідний департамент
системи банківського нагляду Національного банку України про
роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії).
На вимогу зазначеного департаменту та регіонального
управління ліквідатор зобов'язаний надати додаткову інформацію.
6.18. Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор
(ліквідаційна комісія) проводить роботу щодо продажу майна
комерційного банку. Рішення про продаж майна приймається
ліквідатором (ліквідаційною комісією), і про це оповіщається у
засобах масової інформації. Оголошення про аукціон має бути
опубліковане, принаймні, у двох загальнодержавних та двох місцевих
газетах.
Оголошення має містити:
- назву, опис та іншу необхідну інформацію про майно;
- місце та час аукціону, що має бути проведений протягом
місяця після опублікування оголошення;
- умови покупки.
Якщо відсутні покупці і неможливо реалізувати повністю або
частково майно банку, ліквідатор вирішує з кредиторами питання про
передачу їм майна в рахунок задоволення претензійних вимог.
6.19. Вимоги кредиторів до банку, що ліквідується,
задовольняються за рахунок коштів банку у такій послідовності:
- витрати і винагородження ліквідатора (ліквідаційної
комісії) згідно із затвердженим кошторисом та договором з
Національним банком України;
- витрати Національного банку України, здійснені з метою
забезпечення проведення ліквідації;
- вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що
виплачується, не перевищує вартість застави);
- зобов'язання перед працівниками банку з оплати праці,
невиконані та накопичені до дня призначення ліквідатора
(ліквідаційної комісії);
- вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових
платежів до бюджету і вимоги органів державного страхування та
соціального забезпечення;
- вимоги інших кредиторів;
- всі інші вимоги.
Вимоги кожної із наступних категорій задовольняються тільки
після повного задоволення вимог попередньої черги.
Якщо майна банку виявиться недостатньо для повного
задоволення всіх вимог певної черги, наявні кошти розподіляються
між кредиторами цієї черги пропорційно сумі їх вимог.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються
погашеними.
Активи, що залишились після погашення усіх вимог до банку,
розподіляються між акціонерами (учасниками) відповідно до
кількості належних їм акцій.
6.19(а). Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний
використовувати кошти Спеціального фонду страхування вкладів
фізичних осіб, створеного відповідно до постанови Правління
Національного банку України від 22.02.99 N 72 (реєстр. N 625/1999)
( v0625500-99 ), тільки за цільовим призначенням для задоволення
вимог вкладників - фізичних осіб. Вимоги вкладників - фізичних
осіб задовольняються за рахунок цих коштів пропорційно розміру
вкладу. ( Розділ 6 глави IV доповнено пунктом 6.19(а) згідно з
Постановою Нацбанку N 156 ( z0250-99 ) від 31.03.99 )
6.20. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:
- майна банку не вистачає для задоволення вимог;
- вимоги не надійшли протягом встановленого часу;
- вимоги не визнані ліквідатором (ліквідаційною комісією), не
оскаржені кредитором в установленому порядку або, за запереченням
кредитора, прийнято рішення про незадоволення його вимоги.
Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу,
можуть бути задоволені, якщо залишились кошти чи майно банку після