З метою сприяння здійсненню належного та якісного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі ВИРІШИЛА:

Затвердити Положення про громадського експерта у сфері захисту суспільної моралі (додається).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Національної

експертної комісії України

з питань захисту

суспільної моралі

04.09.2014 № 112

1.1. Експертизу продукції і видовищних заходів, виробництво та обіг у будь-якій формі яких обмежено або заборонено законодавством про захист суспільної моралі, та підготовку висновків про відповідність досліджуваної продукції і видовищних заходів чинному законодавству у сфері захисту суспільної моралі й можливість їх обігу на території України (далі - експертиза) мають право здійснювати громадські експерти у сфері захисту суспільної моралі (далі - громадські експерти).

Експертиза здійснюється громадським експертом за його згодою.

1.2. Громадські експерти здійснюють свою діяльність на громадських засадах.

1.3. Громадські експерти призначаються Головою Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).

1.4. Координація роботи громадських експертів здійснюється апаратом Національної комісії, який:

проводить інструктажі та семінари;

забезпечує нормативно-правовими актами;

координує роботу громадських експертів, веде облік проведеної роботи;

спрямовує роботу громадських експертів шляхом видачі планів, наказів та доручень на проведення експертизи;

надає практичну допомогу в організації та проведенні експертиз;

готує інформацію Голові Національної комісії про підсумки роботи громадських експертів за рік.

1.5. У своїй діяльності громадські експерти керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) , Інструкцією про порядок проведення експертизи Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі та іншими законами України (va003623-09) , актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

2.1. Громадськими експертами можуть бути громадяни України, які досягли 25 років.

2.2. Громадянин, який бажає бути громадським експертом, подає до Національної комісії заяву, подання організації, підприємства або установи, або громадської колегії (регіональної комісії) з питань захисту суспільної моралі, що його рекомендує, або письмове клопотання представника Національної експертної комісії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - представник Національної комісії в регіоні).

2.3. Громадські експерти призначаються після проходження співбесіди з Головою Національної комісії.

2.4. Громадські експерти отримують посвідчення громадського експерта встановленого зразка, який наведено у додатку 1 до цього Положення.

Облік посвідчень громадських експертів ведеться у журналі Національної комісії.

2.5. Посвідчення громадського експерта за підписом Голови Національної комісії видаються строком на один рік із щорічним продовженням за позитивними результатами роботи.

2.6. Громадські експерти проводять експертизу без звільнення від основної роботи та додаткової оплати праці.

2.7. Стимулювання діяльності громадських експертів, які беруть активну участь у проведенні експертиз, здійснюється відповідно до законодавства.

3.1. Кожний громадський експерт працює у взаємодії з апаратом Національної комісії.

3.2. Апарат Національної комісії, у тому числі представник Національної комісії у регіоні:

надають громадському експерту практичну і методичну допомогу з питань проведення експертизи;

координують діяльність громадського експерта;

проводять з громадським експертом навчання, ознайомлюють його з нормативно-правовими актами, які регулюють проведення експертизи;

залучають громадського експерта до участі у проведенні експертизи.

3.3. Експертні дослідження та експертні висновки громадського експерта погоджуються керівництвом структурного підрозділу апарату Національної комісії, на який покладено обов'язки з проведення експертизи, а також керівництвом Національної комісії.

4.1. Громадські експерти мають право:

відмовитись від проведення експертизи до її початку, що фіксує працівник Національної комісії.

Підставами для відмови від проведення експертизи є:

- зацікавленість громадського експерта прямо чи побічно у результаті проведення експертизи;

- належність громадського експерта до членів сім'ї або близького родича (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) осіб, зацікавлених у проведенні експертизи;

- інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості громадського експерта;

вносити пропозиції про створення експертної групи:

у разі незгоди з висновком експертної групи повідомити Голову Національної комісії або його заступника письмово;

надавати проект запиту про надання додаткових матеріалів для проведення обґрунтованої та об'єктивної експертизи;

брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях науково-консультативних рад, громадських колегій (регіональних комісій) з питань захисту суспільної моралі та інших консультативно-дорадчих органах, утворених Національною комісією;

надавати публічну інформацію щодо своєї діяльності в якості громадського експерта лише від себе особисто, а не від імені Національної комісії.

4.2. Громадські експерти зобов'язані:

дотримуватись вимог чинного законодавства під час проведення експертизи;

приймати до виконання та проведення експертизи документи та матеріали;

давати об'єктивну та обґрунтовану оцінку (експертний висновок) відповідності продукції і видовищних заходів чинному законодавству з питань захисту суспільної моралі та можливості їх обігу на території України;

раз на 5 років проходити спеціальну перепідготовку з питань захисту суспільної моралі:

дотримуватись встановлених строків проведення експертизи;

у разі виявлення, при проведенні експертного дослідження порушень чинного законодавства України у сфері захисту суспільної моралі повідомляти про це Голову Національної комісії або його заступника;

дотримуватися вимог чинного законодавства щодо нерозголошення отриманої конфіденційної інформації;

щопівроку подавати до Національної комісії звіт про проведену роботу не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним періодом (додаток 2).

5.1. Голова Національної комісії може позбавити громадського експерта права виконувати обов'язки громадського експерта з вилученням посвідчення у разі:

ненадання звітів;

негативної оцінки роботи за поданням апарату Національної комісії;

учинення громадським експертом порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі, а також протиправних дій під час виконання обов'язків громадського експерта.