КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 травня 1993 р. № 340
Київ
|
Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що додається.
Прем'єр-міністр України
Міністр Кабінету Міністрів України
|
Л.КУЧМА
В.ПУСТОВОЙТЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 травня 1993 р. № 340
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 20 травня 2009 р. № 511 ( 511-2009-п ))
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами
Загальні положення
1. Це Положення є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
2. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами (далі - посвідчення водія) відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі.
3. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;
D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;
Т - трамваї та тролейбуси.
4. У посвідченні водія, зразок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 (
47-92-п)
(ЗП України, 1992 р., № 3, ст. 57; 2004 р., № 49, ст. 3212), у графі "10" зазначається дата відкриття відповідної категорії на право керування транспортними засобами, а в графі "11" - дата закінчення дії відповідної категорії
5. Водіям транспортних засобів категорій В, С1, С, D1 і D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів. При цьому водіям транспортних засобів категорії В дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів, але не перевищує маси автомобіля без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кілограмів.
До керування транспортними засобами категорій С1, С, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій С1Е, СЕ, D1E і DE.
5-1. Централізоване оформлення, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється центрами надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, Державтоінспекції (далі - центри Державтоінспекції) у строк до п’яти робочих днів з дня подання необхідних документів.
Умови допуску до керування транспортними засобами
6. Право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли:
шістнадцятирічного віку - категорії А1, А;
вісімнадцятирічного віку - категорії В1, В, С1, С;
дев'ятнадцятирічного віку - категорії BE, C1E, СЕ;
двадцятиоднорічного віку - категорії D1, D, D1E, DE, Т.
7. Право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами, що здійснюють перевезення за міжміськими і міжнародними маршрутами, надається особам, які останні три роки працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.
Військовослужбовці строкової військової служби мають право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести місяців.
8. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами, обладнаними спеціальним засобом ручного керування, видається за наявності позитивного висновку медико-соціальної експертної комісії закладів охорони здоров'я після закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (далі - заклад з підготовки водіїв) та складення теоретичного і практичного іспитів в центрі Державтоінспекції.
9. Право на керування транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорії В, С1, С, D1 і D або кількох з них та навички керування транспортними засобами категорії В, С1, С, D1, D більше одного року протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в центрі Державтоінспекції практичний іспит з навичок керування составом транспортних засобів.
Право на керування транспортними засобами категорії D1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії В, С1, С, Т або кількох з них та навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D1.
Право на керування транспортними засобами категорії D надається особам, які мають посвідчення водія категорій В, С1, С, D1, Т або кількох з них, та навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D.
Керування транспортним засобом підтверджується:
для осіб, що працюють водіями, - витягом з трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знаку. Витяг із трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою. У разі ліквідації підприємства витяг з трудової книжки засвідчується в установленому порядку;
для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб;
для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право на користування ним, засвідченими в установленому порядку.
Іспити з навичок водіння складаються на транспортних засобах, обладнаних в установленому порядку.
10. Особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як 30 годин.
11. Водії трамваїв і тролейбусів, які не працювали на міському електротранспорті більше року, допускаються до керування ними після підтвердження атестаційною комісією відповідного підприємства теоретичних навичок водіння в межах вимог кваліфікаційної характеристики раніше одержаної кваліфікації, а також після стажування на маршруті тривалістю 70-140 годин. Тривалість стажування встановлюється атестаційною комісією залежно від стажу і строку перерви в роботі за спеціальністю.
12. Водії транспортних засобів підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду в установлені строки.
У разі виникнення сумніву щодо стану здоров'я водія посадові особи Державтоінспекції, закладів охорони здоров'я, автотранспортних підприємств та організацій можуть направити його на позачерговий медичний огляд.
Якщо водій ухиляється від проходження медичного огляду або визнаний за його результатами не здатним керувати транспортними засобами, то посвідчення водія у нього вилучається працівниками міліції в порядку і строки, передбачені нормативно-правовими актами.
Умови допуску навчальних закладів до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів
13. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, трамваїв і тролейбусів проводиться в закладах з підготовки водіїв, які утворюються за наявності відповідної матеріально-технічної бази, атестованих спеціалістів та після їх акредитації згідно із законодавством.
14. Заклади з підготовки водіїв обліковуються в управліннях (відділах) Державтоінспекції за місцезнаходженням таких закладів. У разі коли діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів провадиться філією, така філія обліковується в управліннях (відділах) Державтоінспекції за її місцезнаходженням.
15. Чисельність груп з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів становить не більш як 30 осіб. Заклади з підготовки водіїв зобов'язані не пізніше ніж протягом 15 днів після початку занять зареєструвати в центрі Державтоінспекції кожну групу.
Порядок видачі посвідчень водія та позбавлення права на керування транспортними засобами
16. Посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в центрі Державтоінспекції.
Документом, що засвідчує проходження підготовки і перепідготовки водіїв транспортних засобів, є свідоцтво (зразок додається).
Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в центрі Державтоінспекції, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.
17. Особи складають іспити, необхідні для одержання посвідчення водія, у центрах Державтоінспекції незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
18. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, С1, С, D1 і D видаються особам, які склали в центрі Державтоінспекції теоретичний і практичний іспити, категорії ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити.
Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Результати складеного теоретичного іспиту вважаються дійсними протягом трьох місяців.
Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідних категорій.
19. Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, то посвідчення водія повертається після успішного складення повторного іспиту, що призначається не раніше ніж через п'ять днів.
20. Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.
Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, який був зазначений у рішенні суду про позбавлення права на керування транспортним засобом.
Особам, які позбавлені права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов’язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Вилучені посвідчення водія зберігаються в центрі Державтоінспекції за місцем проживання особи, що позбавлена права на керування транспортним засобом.
Видача і обмін посвідчення водія
21. Особам, які склали теоретичний і практичний іспити, центрами Державтоінспекції видається посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
22. Учням, які закінчили навчання в технікумі (училищі), коледжі, професійному навчально-виховному закладі або загальноосвітній школі третього ступеня, а також призовникам, що залучаються Міноборони для навчання керування транспортними засобами, але не досягли встановленого цим Положенням віку, за якого надається право на керування відповідними транспортними засобами, видається свідоцтво встановленого зразка.
Посвідчення водія видається після складення особою теоретичного і практичного іспитів у центрах Державтоінспекції.
До складення зазначених іспитів допускаються особи, що досягли встановленого цим Положенням віку.
23. Посвідчення водія видається особисто під розписку після пред'явлення паспорта або іншого документа, що його замінює.
24. У разі видачі посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії посвідчення водія підлягає обміну на нове із зазначенням у графі "12" нового посвідчення інформації про обмеження в разі їх наявності.
25. Обмін посвідчення водія проводиться без складення іспитів. Під час отримання нового посвідчення водія вилучається посвідчення водія, що підлягає обміну.
27. Обмін посвідчення водія, не придатного для користування (зіпсованого, записи в якому не читаються тощо), проводиться згідно з пунктом 25 цього Положення.
Обмін посвідчення водія у зв'язку із зміною особистих даних власника (прізвище, ім'я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну, згідно з пунктом 25 цього Положення.
Посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (
586-17)
, може бути обміняне на нове згідно з пунктом 25 цього Положення. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:
А1, А - відповідає категорії А;
В1, В - відповідає категорії В;
С1, С - відповідає категорії С;
D1, D - відповідає категорії D;
BЕ - відповідає категоріям В і Е;
C1E, СЕ - відповідає категоріям C і Е;
D1E, DЕ - відповідає категоріям D і Е;
Т - відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.
28. Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи згідно з пунктом 25 цього Положення за умови подання:
паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус;
копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу Міндоходів і мають відмітку в паспорті);
посвідчення водія;
медичної довідки встановленого зразка;
двох кольорових фотокарток розміром 3,5 х 4,5 см.
29. Замість утраченого або викраденого посвідчення водія центр Державтоінспекції після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія.
Про втрату посвідчення водія особа повідомляє центру Державтоінспекції, а в разі його викрадення - територіальному органу МВС. На час оформлення нового посвідчення водія в центрі Державтоінспекції за заявою особи видається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії строком на п’ять робочих днів. Строк дії талона може бути продовжений до отримання нового посвідчення водія. У разі втрати (викрадення) тимчасового талона водія може бути виданий новий талон. Під час отримання нового посвідчення водія тимчасовий талон вилучається.
30. Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.
Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.
Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на українське посвідчення водія, а також видача їм українських посвідчень водія замість утраченого у зв'язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами внутрішніх справ України дозволу на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
31. Співробітникам іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні та членам сімей персоналу, акредитованим в установленому порядку в МЗС, які не є резидентами України, якщо вони мають дійсні посвідчення водія іноземної держави (за умови, що країна їх постійного проживання є договірною стороною Конвенції про дорожній рух (
995_041)
) або міжнародні посвідчення водія, національне посвідчення водія видається без проходження ними медичного огляду і складення іспитів.
32. Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (
995_041)
1968 року, підлягають обміну на національні посвідчення згідно з пунктом 25 цього Положення за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України.
33. Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія, паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон центром Державтоінспекції за заявою особи.
Додаток
до Положення
ЗРАЗОК СВІДОЦТВА
про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв