Колегія Рахункової палати розглянула Звіт про результати аудиту виконання рекомендацій Рахункової палати щодо захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг і зробила такі висновки.

Міністерством екології та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів України в рамках транскордонного співробітництва в басейні ріки Західний Буг напрацьовано значний обсяг нормативної та методичної документації для вдосконалення водної політики в басейні та наближення її до стандартів ЄС.

Водночас ці центральні органи виконавчої влади не забезпечили повною мірою виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за підсумками завершеного у 2006 році аудиту стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг.

Мінприроди та Держводагентство не забезпечили впровадження розробленої документації в систему державного управління в галузі охорони вод, у тому числі басейну річки Західний Буг. Як наслідок, не підвищено ефективності виконання заходів з охорони вод і використання коштів державного бюджету.

За результатами моніторингу вод на регіональному рівні встановлено, що води басейну річки Західний Буг забруднені, їх якісний стан не покращився.

При цьому екологічний стан басейну на території Львівської області характеризується посиленим антропогенним навантаженням, що є наслідком скиду забруднених стічних вод підприємствами житлово-комунального господарства, переважно м. Львова.

Очисні споруди водопровідно-каналізаційних систем фізично і морально застаріли, що призводить до їх аварійного стану та загроз неконтрольованих скидів.

Інвестиційна діяльність, що здійснюється з метою покращення стану вод у водозбірному басейні річки Західний Буг, недостатня і не забезпечує досягнення поставлених цілей.

Чинні нормативно-правові акти України передбачають здійснення державного управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів за басейновим принципом на основі міждержавних, державних цільових та регіональних програм, а також перехід від адміністративно-територіального до інтегрованого управління водними ресурсами.

Проте через неузгодження термінів впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами, визначених діючими законодавчими актами, а також тривалу адміністративну реформу питання практичної реалізації нормативно визначених принципів досі не вирішене.

Як наслідок, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, як в басейні річки Західний Буг, так і в Україні в цілому, залишається актуальним та вимагає термінового вирішення шляхом внесення відповідних змін до законодавчих актів, насамперед з погляду на виконання зобов'язань України, взятих у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію з країнами ЄС.

Державне агентство водних ресурсів України започаткувало організаційне забезпечення басейнового принципу управління водним господарством, у тому числі в межах басейну річки Західний Буг.

У 2005 році створено Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів, яке, зокрема, виконує функцію виконавчого органу Західно-Бузької басейнової ради, положення про яку було затверджене на її установчому засіданні у 2006 році.

Однак, оскільки продовжується практика адміністративно-територіального управління водними ресурсами, Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів не виконує всіх наданих йому повноважень зі здійснення державної політики у сфері використання, відновлення й охорони водних ресурсів у межах української частини басейну річки Західний Буг, зокрема щодо реалізації відповідних міждержавних, державних і регіональних програм.

Зазначені завдання виконуються відповідно до зон обслуговування структурними підрозділами Львівського та Волинського обласних управлінь водними ресурсами, що значно ускладнює комплексне планування та облік виконання водоохоронних заходів як на загальнодержавному, так і регіональному рівні в межах басейну.

Крім того, до цього часу нормативно не врегульоване питання порядку створення та функціонування басейнових рад, правового статусу їх рішень, а також джерел видатків на матеріально-технічне й організаційне забезпечення проведення їх сесій.

Протягом 2012 - 2014 років на виконання заходів з охорони вод басейну ріки Західний Буг з усіх джерел використано 46,2 млн. грн., або 35,8 відс. виділених коштів.

Найбільшу питому вагу використаних коштів (36 відс., або 16,5 млн. грн.) становили кошти державного бюджету, визначені Мінприроди та Волинській облдержадміністрації за чотирма бюджетними програмами.

Видатки місцевих бюджетів, основним джерелом яких були місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, становили 30 відсотків (13,8 млн. гривень). Кошти здебільшого використані на будівництво (реконструкцію) очисних споруд побутових стічних вод і каналізаційних мереж, а також на відновлення сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок.

Основне джерело небюджетних коштів, використаних на здійснення заходів у басейні річки Західний Буг (11,9 млн. грн.), становили кошти Європейського Союзу, залучені Шацькою селищною радою як грантова фінансова допомога в рамках міжнародного проекту "Збереження екосистеми долини р. Західний Буг на прикордонній території Польщі, Білорусії та України - смт Шацьк, каналізування, реконструкція існуючої та будівництво нової каналізаційної мережі на прилеглих територіях оз. Чорне та оз. Люцимер".

Проте зазначені обсяги використаних коштів недостатні для вирішення проблеми забруднення вод басейну річки Західний Буг, основним джерелом забруднення яких на території України є стічні води м. Львова.

Зокрема, для вирішення цього питання станом на 2012 рік визначено фінансову потребу у загальній сумі 1002,7 млн. гривень. Упродовж 2012 - 2014 років виділено 16,0 млн. грн., у т. ч. 7,8 млн. грн. - кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища, 4,7 млн. грн. - кошти державного бюджету, 3,5 млн. грн. - власні кошти підприємства, що становить лише два відсотки планового обсягу коштів.

Мінприроди на виконання природоохоронних заходів і здійснення Держводагентством моніторингу вод у басейні річки Західний Буг з державного бюджету в 2012 - 2014 роках виділено загалом 47,8 млн. грн. за трьома бюджетними програмами: КПКВК 2401270, КПКВК 2407050 і КПКВК 2407070.

Водночас внаслідок відкриття Мінприроди асигнувань для проведення капітальних видатків за КПКВК 2401270 із відхиленням від затвердженого помісячного розпису не використано 30,8 млн. грн., що за наявної потреби у проведенні природоохоронних заходів є неефективним управлінням коштами державного бюджету та спричинило невиконання 80 відс. запланованих заходів у межах басейну Західного Бугу.

Крім того, оскільки на деяких об'єктах не завершені розпочаті роботи, не досягнуто очікуваних результатів, а 4,7 млн. грн. використані неефективно.

Для проведення Львівським і Волинським облводресурсами державного моніторингу вод за КПКВК 2407050 на 2012 - 2014 роки затверджено видатки в сумі 1,5 млн. грн., що становить 66,3 відс. до заявленої потреби та 2 відс. загального обсягу асигнувань за бюджетною програмою (80,2 млн. гривень). При цьому 93 відс. затверджених видатків - видатки споживання, з яких 90 відс. - видатки на оплату праці.

Водночас, незважаючи на заявлену цими облводресурсами на 2012 - 2014 роки потребу в капітальних видатках на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах водогосподарського комплексу в межах басейну Західного Бугу на загальну суму 28,1 млн. грн. (17,9 млн. грн. і 10,2 млн. грн. відповідно), кошти державного бюджету на такі цілі не затверджувались.

У результаті основні об'єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем експлуатуються понад граничні терміни без періодичного проведення робіт з капітального ремонту, що призводить до погіршення їх технічного стану.

Крім того, оскільки вчасно не розчищується русло річки Західний Буг та не укріплюються її береги, існує ризик втрати території України на прикордонній ділянці з Республікою Польща площею 5284 га, з яких з 2001 року вже втрачено понад 98,5 га таких земель.

Мінприроди не дотримано рекомендацій Рахункової палати і не розроблено програму моніторингу вод. Як наслідок, відсутній єдиний регламент обміну інформацією між суб'єктами моніторингу, а також форма подання результатів спостережень.

Існуюча система моніторингу вод - важлива складова державного управління водними ресурсами басейну Західного Бугу, однак вона потребує суттєвого вдосконалення згідно із сучасними вимогами, встановленими для моніторингу вод у країнах ЄС, тому що не забезпечує отримання об'єктивної інформації для визначення екологічного та хімічного статусу водних тіл басейну.

Серед основних проблем функціонування системи моніторингу вод, зокрема, низький рівень координації роботи суб'єктів моніторингу, незадовільна інфраструктура регіональних центрів моніторингу, відсутність уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну між суб'єктами моніторингу, а також автоматичних пунктів спостережень та практичного механізму комплексної оцінки прогнозування стану вод у басейні. Крім того, за роки недофінансування приладово-технічна база суб'єктів моніторингу застаріла, що унеможливлює отримання повної інформації про стан вод як на основі хімічних і фізико-хімічних елементів якості, так і за біологічними та гідроморфологічними показниками, які згідно з вимогами Водної Рамкової Директиви ЄС є базовими для класифікації поверхневих водних об'єктів за їхнім екологічним станом.

Міжнародне співробітництво з використання та охорони вод басейну Західного Бугу здійснюється відповідно до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер і ґрунтується на двосторонніх міжурядових угодах між Україною і Республікою Польща та Україною і Республікою Білорусь, згідно з якими функціонують відповідні комісії з питань прикордонних вод.

У 2011 році Урядом був визначений Уповноважений Кабінету Міністрів України з виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах та Уповноважений Кабінету Міністрів України з виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод.

Протягом 2012 - 2014 років відбулось три щорічних засідання українсько-польської комісії з питань прикордонних вод та одне засідання (у 2012 році) уповноважених Урядів Республіки Білорусь та України (у 2013 році засідання не проводилось, оскільки Уповноважений Уряду Республіки Білорусь не був призначений).

Після звільнення в 2014 році Уповноваженого Уряду України з виконання зазначених угод діяльність комісій з питань прикордонних вод у басейні Західного Бугу фактично заблокована, що потребує вирішення.

Як наслідок, не виконано завдання з регламентації практичних заходів у сфері міжнародного співробітництва щодо спільних нормативів якості прикордонних вод, умов та критеріїв скидання стоків і технологічних вод у прикордонні води, проведення спільних досліджень та обміну інформацією, узгодження програми проведення технічних навчань, а також започаткування тристоронньої Міжнародної комісії з питань охорони та використання водних ресурсів басейну Західного Бугу.

Таким чином, проблема забруднення вод цього річкового басейну, погіршення їх якості та неврегульованості русел річок набуває критичного значення вже на трьох рівнях:

- регіональному - забруднення екосистем Волинської та Львівської областей у межах басейну річки Західний Буг;

- державному - ризики поступової втрати території України на прикордонній ділянці з Республікою Польща;

- міжнародному - забруднення екосистем інших країн у результаті транскордонного переміщення забруднюючих речовин.

Враховуючи викладене, Колегія Рахункової палати вважає за доцільне рекомендувати Міністерству екології та природних ресурсів України в межах його повноважень:

- забезпечити виконання заходів з розвитку організаційної структури та вдосконалення інфраструктури державної системи моніторингу, а також створення в рамках системи моніторингу об'єднаного банку інформаційних ресурсів, єдиної нормативно-методичної бази, автоматизованої системи оцінки, прогнозування стану довкілля та підтримки прийняття рішень;

- вжити заходів щодо посилення державного нагляду (контролю) за якістю та кількістю зворотних вод і забруднюючих речовин, що скидаються у водні об'єкти басейну р. Західний Буг, шляхом координації діяльності Державної екологічної інспекції України;

- забезпечити включення до фінансування в межах Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року пріоритетних заходів з покращення гідрологічного режиму та екологічного стану басейну р. Західний Буг, зокрема розчищення русла річки і берегоукріплення на прикордонній ділянці з Республікою Польща;

- вжити заходів щодо усунення ризиків втрати території України на прикордонній ділянці з Республікою Польща;

- спільно з Львівською та Волинською облдержадміністраціями активізувати співпрацю з міжнародними організаціями для залучення міжнародної технічної допомоги на екологічне оздоровлення басейну, зокрема, в рамках транскордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна";

- встановити дієвий контроль за ефективним та законним використанням коштів державного бюджету, виділених на виконання природоохоронних заходів у басейні річки Західний Буг.