УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
- надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;
- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній
валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат);
- інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог
в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, в т.ч. і
національній, що призводять до зміни структури активів при
незмінності пасивів та навпаки).
У межах установлених нормативів відкритої валютної позиції
уповноважений банк може здійснювати такі валютні операції:
- купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед
нерезидентами за власними імпортними договорами (контрактами), а
також для виконання власних зобов'язань за виданими гарантіями,
поручительствами, векселями;
- купівлю за власні кошти за дорученням клієнтів іноземної
валюти для виконання їхніх зобов'язань перед нерезидентами за
імпортними договорами (контрактами) та зареєстрованими
(проліцензованими) Національним банком України кредитами
(позиками), отриманими резидентами від уповноважених банків та
уповноважених кредитно-фінансових установ, а також від
нерезидентів;
- купівлю іноземних валют для виконання зобов'язань перед
клієнтами за неторговельними операціями. Операції з продажу
готівкової іноземної валюти в касі банку та в пунктах обміну
іноземної валюти, не пов'язані з виконанням вищезазначених
зобов'язань, можуть здійснюватися лише в межах суми іноземної
валюти, купленої касою банку та пунктом обміну іноземної валюти;
- купівлю-продаж за іноземну валюту основних засобів та
товарно-матеріальних цінностей;
- залучення коштів в іноземній валюті до статутного капіталу
банку та розрахунки з резидентами і нерезидентами за іншими видами
капітальних операцій (за операціями з цінними паперами, вкладами,
депозитами тощо);
- з погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній
валюті (списання здійснюється з відповідного рахунку витрат);
- за різницею між нарахованими, але не отриманими доходами
банку, та нарахованими, але не відшкодованими власними витратами
банку, а також з одержання (сплати) іноземної валюти у вигляді
доходів або витрат;
- з організації безготівкових розрахунків уповноважених
банків з міжнародними платіжними системами за платіжними картками.
Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позицію
з дати отримання ним від Національного банку України банківської
ліцензії на здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає
це право з дати її відкликання Національним банком України.
Департамент валютного регулювання залежно від ситуації на
внутрішньому та зовнішньому грошово-кредитному ринках визначає
особливості щодо окремих напрямів діяльності комерційних банків,
які пов'язані з здійсненням операцій на міжбанківському валютному
ринку України.
У межах установлених нормативів відкритої валютної позиції
(загальної (Н15), довгої у ВКВ (Н16), короткої у ВКВ Н(17), довгої
(короткої) у НКВ (Н18), довгої (короткої) у всіх банківських
металах (Н19) Департаментом валютного регулювання Національного
банку України можуть вноситися певні обмеження щодо регулювання
окремих активних операцій з валютними цінностями комерційних
банків, пов'язані з питаннями курсоутворення національної валюти
та створення чіткішого та прозорішого механізму контролю за
валютними операціями комерційних банків.
Значення (ліміти) відкритої валютної позиції банку
встановлюються за окремими рішеннями Правління Національного банку
України.
( Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Нацбанку N 585 ( z0878-99 ) від 13.12.99 )
( Розділ 3 в редакції Постанови Нацбанку N 238 ( z0355-99 ) від
18.05.99 )
4. Контроль за дотриманням економічних нормативів комерційних
банків
4.1. Здійснення контролю за дотриманням економічних
нормативів комерційних банків
Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених
економічних нормативів здійснюється відповідними регіональними
управліннями та Управлінням нагляду за великими банками
Національного банку України щоденно та щомісячно (на підставі форм
звітності за 1-ше число місяця).
Розрахунок економічних нормативів банками (юридичними
особами) проводиться на підставі щоденних балансів. При цьому
звітними вважаються економічні нормативи, розраховані:
- на конкретно встановлену дату:
- для діючих банків нормативи капіталу банку (Н1) - на
01.04 кожного року,
- для новостворених банків - Н1, Н2 на час реєстрації;
- за щоденними розрахунками:
- нормативи максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8), максимального розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру
(Н10), максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11);
- за формулою середньозваженої величини (за місяць):
- нормативи платоспроможності (Н3), достатності капіталу
банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7), нормативи
максимального розміру наданих та отриманих
міжбанківських позик (Н12, Н13), норматив інвестування
(Н14), нормативи загальної (Н15), довгої у ВКВ (Н16),
короткої у ВКВ (Н17), довгої (короткої) у НКВ (Н18),
довгої (короткої) у всіх банківських металах (Н19).
Механізм розрахунку економічних нормативів
комерційного банку
1. Розрахунок середньозваженої величини здійснюється за
формулою
n
Xs = E (Xi/n ).
i=1
2. Розрахунок середньолінійного відхилення здійснюється за
формулою
n
Ds = E (Xi - Xs)/n, де
i=1
Xi - значення економічного нормативу за i-й робочий день,
Xi - Xs - абсолютне значення відхилення за i-й робочий день,
n - кількість робочих днів у місяці.
3. Перерахування середньозваженої Xd здійснюється за формулою
n
Xd = E (Ai/n).
i=1
----------------------------------
E - сума
При розрахунку Xd складова A(i) розраховується за такими
варіантами:
1) A(i) = X(i), якщо X(i) <= (Xs + Ds);
A(i) = (Xs + Ds), якщо X(i) > (Xs + Ds).
2) A(i) = X(i), якщо X(i) >= (Xs - Ds);
A(i) = (Xs - Ds), якщо X(i) < (Xs - Ds).
Заходи впливу за порушення банками економічних нормативів
застосовуються відповідно до статті 62 Закону України "Про
Національний банк України" ( 679-14 ) та Положення про
застосування Національним банком України заходів впливу до
комерційних банків за порушення банківського законодавства,
затвердженого постановою Правління Національного банку України від
04.02.98 N 38 ( z0177-98 ) і зареєстрованого Міністерством юстиції
України 19.03.98 за N 177/2617, із змінами та доповненнями до
нього. ( Абзац пункту 4.1 в редакції Постанов Нацбанку N 376
( z0562-99 ) від 27.07.99, N 518 ( z0786-99 ) від 25.10.99 )
( Розділ 4 в редакції Постанови Нацбанку N 238 ( z0355-99 ) від
18.05.99 )
5. Звітність комерційного банку
5.1. Форми звітності комерційних банків поділяються на
щоденні та щомісячні.
До щоденних форм звітності належать:
- форма N 1Д-КБ "Баланс комерційного банку";
- форма N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції";
- форма N 618 "Звіт про залишки за валютними рахунками в
офшорних зонах і країнах, засобом платежу яких є неконвертована
валюта".
Для розрахунку таких економічних нормативів, як:
- норматив максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н8);
- норматив "великих" кредитних ризиків (Н9);
- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);
- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій
та поручительств, наданих інсайдерам (Н11),
дані надаються разом із щоденним балансом (форма N 1Д-КБ ) за
спеціальним файлом N 42 та N 26.
До щомісячних форм звітності, які контролюються відповідними
регіональними управліннями Національного банку України, належать:
- форма N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна);
- форма N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів"
(додаток 2);
- форма N 11 "Балансовий звіт комерційного банку" (додаток
3);
- форма N 301 "Звіт про кредитний портфель" (додаток 4);
- форма N 341 "Звіт про залишки за депозитами" (додаток 5);
- форма N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої
валютної позиції" (додаток 6).
Інструкції про складання щоденних та щомісячних форм
звітності наведені в Правилах організації фінансової та
статистичної звітності банків України, затверджених постановою
Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436
( v0436500-97 ), із змінами і доповненнями до них.
Алгоритм розрахунку економічних нормативів регулювання
діяльності комерційних банків наводиться в додатку 13.
( Розділ 5 в редакції Постанови Нацбанку N 238 ( z0355-99 ) від
18.05.99 )
6. Основні аспекти економічного аналізу діяльності
комерційних банків
Економічний аналіз діяльності комерційного банку складається
з трьох основних частин:
- аналізу балансового звіту;
- аналізу фінансової форми звітності;
- порівняльного аналізу.
Основними завданнями загального аналізу діяльності
комерційного банку є:
- визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів;
- дотримання всіх вимог щодо ліквідності;
- підтримання стану адекватності і достатності капіталу.
Аналіз прибутковості, ліквідності і достатності капіталу
банку дає змогу оцінити ефективність управління і таким чином
визначити здатність банку конкурувати на ринку банківських послуг,
а також оцінити вплив макрофінансової політики на діяльність
банківської системи.
Аналіз фінансової форми звітності - це процес, який має за
мету визначити оцінку поточного і минулого фінансового стану банку
і основних результатів його діяльності. При цьому першочерговою
метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу
майбутніх результатів діяльності банку.
При аналізі застосовуються квартальні або річні дані про
прибутки та збитки, підраховуються середні показники ключових
категорій балансового звіту за період, що покривається цими
даними, та визначаються:
- стан надходжень - через прибуток на середні активи та на
капітал;
- коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів
та капіталу) персоналу;
- продуктивність роботи персоналу, що вимірюється через дохід
на працівника, та окупності витрат на утримання персоналу;
- середні процентні ставки, отримані та сплачені;
- вартість посередництва.
Цей підхід поєднує дані балансового звіту та звіту про
фінансові результати для вироблення ключових індикаторів
(коефіцієнтів) діяльності, що не залежать від розміру банку. Вони
можуть порівнюватись із даними інших банків та між собою. Оскільки
доходи та видатки аналізуються відносно середніх активів та
зобов'язань за період звіту про фінансові результати, то можуть
порівнюватися періоди часу із різною тривалістю. Звісно, таке
порівняння може бути зроблене лише в тому разі, якщо установа не
зазнає сезонних змін, як це відбувається з банками, які
обслуговують сільськогосподарські підприємства.
Основні показники для аналізу діяльності комерційного банку
(таблиця 1) наведені у додатку 7.
Усі рішення та зовнішні обмеження мають вплив на коефіцієнти
доходу на активи та доходу на капітал (визначені вище), що є двома
найважливішими вимірами здатності банку генерувати власний капітал
для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів.
6.1. Аналіз балансового звіту
Основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт, в
якому активи відображаються ліворуч, а зобов'язання та капітал
(пасиви) - праворуч. Активи і пасиви подаються у балансовому звіті
у порядку зменшення їх ліквідності.
Приклад балансового звіту комерційного банку (таблиця 2)
наведений у додатку 8.
Форма балансу допомагає концентрувати увагу на типах активів
та пасивів. Методика аналізу полягає в розмежуванні депозитів на
депозити до запитання, термінові та ощадні. Вважається, що:
- депозити до запитання безпосередньо пов'язані з проведенням
розрахунків і через це вони досить стабільні та нечутливі до змін
процентної ставки;
- термінові депозити, а також депозити корпорацій та фізичних
осіб найбільш чутливі до змін процентної ставки;
- ощадні рахунки становлять досить стабільні заощадження
населення.
Сплата процентів за рахунками до запитання деякою мірою
нівелює типи рахунків та їх ціну.
Позики та депозити мають класифікуватись за строком
погашення, оскільки у балансі відображається їх первинна,
початкова тривалість, а не період часу, що залишився до погашення.
Однак деякі форми показують активи та пасиви за строками, що
залишилися до їх погашення, доповнюючи інформацію, яку дає баланс.
Позабалансові статті - це зобов'язання, прийняті банком від
імені свого клієнта, які можуть змусити банк видати позику у разі
відсутності грошей у клієнта. Оскільки ці зобов'язання не мають
кредитного ризику, вони додаються до активів, зважених на ризик
при підрахунку достатності капіталу.
Основними видами аналізу балансового звіту банку є аналіз
структури, який дає змогу оцінювати зміни структури активів та
пасивів протягом певного часу, та коефіцієнтний аналіз балансового
звіту, який оцінює якісні характеристики активів і пасивів і
проводиться з використанням таких основних коефіцієнтів:
Коефіцієнт ліквідних активів. Це коефіцієнт виміру
ліквідності, який обчислюється шляхом додання міжбанківських
активів до готівки та прирівняних до неї коштів мінус
міжбанківські пасиви та позички від центрального банку. Він також
може розраховуватися як відсоток до загальних (або робочих)
активів.
Коефіцієнт співвідношення позик та депозитів. Цей коефіцієнт
визначається як відношення суми всіх активів із нормальним ризиком
(дисконти, позики та авізо) до основних депозитів (включаючи
депозити до запитання, термінові та ощадні депозити, за винятком
короткострокових та довгострокових запозичень грошового ринку). Це
співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити для
підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати в
кредит ці депозити. Високе значення цього коефіцієнта традиційно
асоціюється з вищим ризиком, оскільки це свідчить про слабшу
ліквідність (та уразливість від дій кредиторів), негативні
економічні умови чи наслідки відпливу депозитів.
Низьке значення цього коефіцієнта показує в кредитуванні
неможливість прийняття існуючого ризику.
Багато в чому значення коефіцієнта залежить від ступеня
розвитку країни, однак 70-80% залежить від співвідношення між
ліквідністю та дохідністю. Якщо у всій банківській фінансовій
системі цей показник перевищує 100%, тоді у будь-якій галузі
можуть мати місце структурні проблеми, наприклад, при
рефінансуванні центральним банком торговельних операцій чи
стабілізаційному кредитуванні.
При цьому забезпечені кредити мають бути покриті за рахунок
відповідних резервів, які мають прийняти форму забезпечення під
збитки за позиками. Таким чином, обсяг позик, які беруться до
розрахунку цього коефіцієнта, зменшується на суму сформованого
резерву під збитки за позиками.
Коефіцієнт достатності капіталу. Цей коефіцієнт відображає
співвідношення капіталу до загальних активів, зважених на ризик. І
капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних
резервів під збитки за позиками та нематеріальних активів. Цей
коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від
непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї
діяльності. Таким чином, цей коефіцієнт показує те, наскільки банк
протистоїть економічним скрутам та складнощам. Цей коефіцієнт
повинен розглядатись наглядовими органами та аналітиками як один
із ключових показників економічного стану банку.
Коефіцієнт співвідношення дохідних активів до загальних
активів. Дохідні активи складаються з підпроцентних депозитів,
розміщених цінних паперів, позик, авізо та інших, поділених на
загальні активи. Цей коефіцієнт має показувати, наскільки
продуктивно банк використовує свої активи. Однак деяке
"непродуктивне" використання активів є цілком нормальним, оскільки
в той час, як приміщення та обладнання не можуть прямо давати
прибуток, активи необхідні для підтримання операційної діяльності
банку. Крім того, вимоги щодо резервування можуть призвести до
того, що банк не матиме змоги використовувати деякі види активів.
Слід зауважити, що цей коефіцієнт не вимірює ефективності
використання активів.
Співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних
позик. Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля
позик та покриття безнадійних боргів.
Кожний з цих коефіцієнтів може обчислюватися на базі окремого
балансового звіту, оскільки кожний з них складається на окрему
дату, що відповідає даті балансу. Банки, що залучені до
фінансування сезонного виробництва, можуть показувати сезонні
зміни цих коефіцієнтів, тому для ізоляції тенденцій від сезонних
розходжень необхідно проводити порівняння за один і той самий
місяць, за кілька років чи за середньорічними показниками. При
цьому можуть бути внесені деякі зміни, наприклад, додавання
довгострокового підпорядкованого боргу до капіталу при визначенні
достатності капіталу. Існують деякі інші особливості, притаманні
кожній конкретній країні.
В цілому коефіцієнти для аналізу балансу комерційного банку
(таблиця 3) наведені у додатку 9.
6.2. Аналіз прибутків та збитків
Звіт про прибутки та збитки комерційного банку (таблиця 4)
наведений у додатку 10. У звіті статті наводяться за ступенем їх
важливості. При цьому:
Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного
рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників
окремих статей показують зміни питомої ваги прибутків або збитків
від окремих операцій банку. Наприклад, підвищена залежність від
доходу від комісії може свідчити про проблеми банку щодо основних
надходжень від процентної різниці і про те, що керівництво,
можливо, намагається підняти дохід від плати за послуги через
надання нетрадиційних послуг.
Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок
віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу.
Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при
аналізі фінансового стану, обмежена лише кількістю рахунків
балансового звіту та звіту про фінансові результати. Аналітики,
законодавці, керівники банку та інвестори - всі мають свої цілі
щодо висвітлення специфічних аспектів фінансового стану банку.
Основні коефіцієнти показників діяльності банку (таблиця 5), що
наведені у додатку 11, відображають найбільш поширені коефіцієнти
фінансового стану. Ці коефіцієнти розраховуються у відсотковому
виразі.
Коефіцієнти в межах одного року можуть зазнати впливу
сезонних змін, особливо коли банки здійснюють фінансування
сільськогосподарських програм або коли деякі накопичення можуть
здійснюватися тільки один раз на рік чи на півроку. У такому разі
необхідно проводити аналіз тенденцій за кілька років, що дає змогу
відокремити вплив сезонних факторів на ключові коефіцієнти
фінансового стану.
Коефіцієнти фінансового стану банку залежать від тих ринкових
умов, за яких банку доводиться працювати, включаючи макрофінансову
політику, нормативно-правові акти та стандарти ведення
бухгалтерського обліку, конкуренцію та практику ведення бізнесу.
Коефіцієнтний аналіз може бути ускладнений змінами економічного
циклу чи ринкових процентних ставок.
У ринковій економіці собівартість кредитування, звичайно,
випливає із собівартості фінансування. Це означає, що якщо ринкова
ліквідність штучно підтримується (переважно внаслідок дій
Національного банку щодо утримання запланованого рівня інфляції),
то депозитна ставка зростає, спричиняючи зростання витрат банку на
залучення коштів. Якщо загальна прибутковість падає, то банк
відповідає на це піднесенням ставки кредитування, з тим щоб
відновити ту процентну маржу, що існувала до початку падіння.
Разом із стабілізацією ліквідності на ринку процентні ставки
повинні зменшитись, причому спочатку депозитна ставка, а за нею -
кредитна ставка. При цьому надходження банку від різниці
процентних ставок зменшуватимуться впродовж періоду зростання
ставок та збільшуватимуться впродовж періоду зниження.
Банки для поглибленого аналізу своєї діяльності і визначення
її ефективності та продуктивності використовують ряд коефіцієнтів.
Ці коефіцієнти наведено нижче.
6.3. Коефіцієнти прибутковості комерційного банку
Двома найбільш важливими показниками аналізу прибутковості
банку є показники доходу на активи та доходу на капітал.
Прибуток після оподаткування
Дохід на активи (%) = ---------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт може використовуватись як коефіцієнт для
оцінки діяльності керівництва банку.
Прибуток після оподаткування
Дохід на капітал (%) = ---------------------------- х 100%.
Середній капітал
6.4. Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку
Проценти отримані
Чистий спред (%) = ------------------- х 100%.
Позики
Проценти сплачені
- -----------------------
Підпроцентні депозити
Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи та пасиви,
до яких застосовуються процентні ставки. Саме таким чином
виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу
та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти і -
звідси - на прибутки банку. Це ізолює вплив процентної ставки на
прибуток банку і цим самим дає більш глибоке розуміння джерел
прибутку банку та наслідків уразливості надходжень.
Чиста процентна маржа (%) =
Доходи від процентів - Витрати на проценти
= ------------------------------------------.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток у
вигляді його доходу від процентної різниці як процент до середніх
загальних активів.
Інший операційний дохід до загальних активів (%) =
Інший операційний дохід
= ------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт показує залежність банку від непроцентних
доходів. Збільшення цього коефіцієнта може свідчити про рівень
диверсифікації в платні, фінансові послуги чи нездорове намагання
досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність
основного банківського доходу від процентів.
Чистий операційний дохід до загальних активів (%) =
Чистий процентний дохід + Інший операційний дохід
= ------------------------------------------------- х 100%.
Середні загальні активи
Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта доходу на активи
на обсяг непроцентних операційних витрат, сплачених податків та
непередбаченого доходу чи збитку.
Чиста операційна (чи посередницька) маржа (%) =
Дохід на дохідні активи + Відповідна комісія
= -------------------------------------------- х 100% -
Всі фінансові активи
Витрати на проценти
- --------------------------- х 100%.
Усі пасиви, що фінансуються
Посередницька маржа може бути визначена як різниця між
вартістю залучення коштів та доходом за доходними активами, плюс
дохід від відповідних комісійних та зборів. Різниця між ними
визначає кількість коштів, що виділені банківською системою на
посередництво між тими, хто надає кошти, і тими, хто їх
використовує.
Аналіз витрат на посередництво полягає в розкладанні
непроцентних витрат на групи. Це здійснюється шляхом оцінки кожної
статті непроцентних витрат як відсотка загальних середніх активів.
Типово ці статті складаються з:
- витрат на утримання робітників,
- витрат на утримання персоналу (включаючи додаткові премії
та заохочення),
- інших операційних витрат,
- витрат на утримання приміщення,
- податків на діяльність та плати за ліцензування діяльності,
- зносу та амортизації,
- інших операційних видатків,
- витрат на забезпечення під збитки за позиками,
- забезпечень, зменшених на отримані кошти,
- інших видатків,
- податків на дохід,
- створення капіталу (прибутків).
Загальний обсяг коштів, які йдуть на посередництво у вигляді
відсотка до загальних середніх активів, є також показником виміру
ефективності діяльності банку. Його можна безпосередньо
порівнювати з аналогічними показниками інших банків на одному і
тому ж ринку. Одночасно різниці у відповідних загальних обсягах
витрат дають змогу порівнювати структуру видатків.
6.5. Коефіцієнти ефективності діяльності працівників
комерційного банку
Оскільки оплата праці є найголовнішим компонентом
непроцентних видатків банку, то продуктивність роботи працівників,
що вимірюється як через витрати на їх утримання, так і через їх
кількість, може свідчити про ефективність роботи самого банку.
Однак продуктивність роботи слід розглядати з огляду на той факт,
що у поточний період часу економія на зарплаті через її значне
скорочення (або скорочення чисельності працівників) може призвести
до зниження якості та мотивації у роботі, а звідси - до зниження
через деякий час ефективності роботи банку.
Чистий дохід на одного працівника =
Прибуток після оподаткування
= --------------------------------.
Загальна чисельність працівників
Необхідно звернути увагу на те, що цей показник суттєво
відрізнятиметься при порівнянні банку з невеликою кількістю
працівників (але з високою заробітною платою) і банку з великою
чисельністю низькокваліфікованих працівників (з низькою заробітною
платою).
Чистий дохід до витрат на утримання персоналу =
Прибуток після оподаткування
= ----------------------------------.
Витрати на утримання працівників
Цим коефіцієнтом вимірюється окупність витрат на утримання
працівників. Оскільки він є універсальнішим, ніж коефіцієнт, що
характеризує чистий дохід на одного працівника, то дає змогу
деяким чином порівнювати організації різного типу. Він показує
чистий ефект від рішень щодо мотивації праці працівників,
незалежно від того, чи ці рішення спрямовані на низьку
кваліфікацію та низьку заробітну плату, чи на високі видатки для
висококваліфікованих працівників.
6.6. Порівняльний аналіз діяльності банку
Має за мету за допомогою порівняння великого переліку
показників банку за певний проміжок часу або кількох банків між
собою скласти об'єктивну оцінку фінансового стану банку. Дані
порівняльного аналізу допомагають простежувати діяльність банку у
динаміці, а також робити прогнози щодо його фінансового стану у
майбутньому.
При порівняльному аналізі застосовуються 3 види вихідних
даних, що використовуються при проведенні аналізу фінансового
стану банків, а саме:
- індивідуальні показники діяльності банку;
- середні показники за групою банків, до якої входить банк,
що аналізується (або відхилення від середньої по групі);
- місце банку серед банків цієї групи за кожним показником.
Такий вид порівняльного аналізу дає можливість банку:
- порівнювати свої показники із середніми показниками своєї
групи банків;
- бачити своє місце серед банків своєї групи;
- робити висновки щодо своєї діяльності в тій чи іншій галузі
на ринку банківських послуг;
- прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших
економічних обставин.
Для порівняльного аналізу діяльності банку пропонується
зведений звіт банку (таблиця 6), наведений у додатку 12.
Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз повинен
проводитись за такими часовими вимірами:
- за 5 робочих днів - тижневий аналіз (як показано у таблиці
6);
- за 4 (5) тижнів - місячний аналіз;
- за 3 місяці - квартальний аналіз;
- за 6 місяців - піврічний аналіз;
- за 12 місяців - річний аналіз;
- за кілька років - аналіз розвитку банку.
Залежно від часового виміру така система дає змогу робити
прогнозні розрахунки щодо діяльності банку у майбутньому.
Алгоритм розрахунку економічних нормативів регулювання
діяльності комерційних банків наводиться у додатку 13.
Додаток 1
до Інструкції про порядок
регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків
в редакції, затвердженій
постановою Правління
Національного банку України
від 18.05.99 N 238
Заходи щодо перспектив розвитку капітальної
бази банку, який має капітал менше 5 млн.грн.
(програма капіталізації)
Дата звіту ______________
Назва банку ______________________
Розмір капіталу
на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції ____________
(млн.грн.)
на 01.07.99 ________ (млн.грн.)
на 01.04.2000 ________ (млн.грн.)
(млн.грн.)
------------------------------------------------------------------
| N |Джерела збільшення капіталу | План | Факт |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 1 |Збільшення фондів і резервів,| | |
| |сформованих за рахунок | | |
| |прибутку та нерозподіленого | | |
| |прибутку | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 1.1 |збільшення резервного | | |
| |фонду | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 1.2 |збільшення загального | | |
| |резерву | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 1.2.1 |у т. ч. капіталізація | | |
| |дивідендів за результатами | | |
| |діяльності банку в | | |
| |минулому році | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 2 |Зменшення іммобілізованих | | |
| |коштів на капітальні | | |
| |вкладення | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 3 |Додаткові внески в статутний | | |
| |капітал діючих та потенційних| | |
| |власників | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 4 |Інші джерела (вказати, які): | | |
|------------+-----------------------------+----------+----------|
| 5 |Прогнозний розмір капіталу | | |
------------------------------------------------------------------
( Додаток 1 в редакції Постанови Нацбанку N 238 ( z0355-99 ) від
18.08.99 )
Додаток 2
до Інструкції про порядок
регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків
Форма 611 (місячна)
Затверджена постановою
Правління Національного банку
України
від 27 квітня 1998 р. N 163
Погоджена з Міністерством
статистики України
Надається поштою:
* комерційними банками -
юридичними особами - регіональним
управлінням НБУ до 10 числа після
звітного періоду;
* регіональними управліннями НБУ -
Департаменту пруденційного нагляду
НБУ до 15 числа після звітного
періоду
Звіт про дотримання економічних нормативів
протягом ________ місяця _________ року
______________________________
(назва банку)
--------------------------------------------------------------------------------------------
| Дати | Економічні нормативи діяльності |
| |--------------------------------------------------------------------------|
| | Н1 |Н2|Н3|Н4|Н5|Н6|Н7|Н8|Кіль-|Н9|Н10|Кіль-|Н11|Н12|Н13|Н14|
| | | | | | | | | |кість| | |кість| | | | |
| |------------------| | | | | | | |пору-| | |пору-| | | | |
| |Значення|Категорія| | | | | | | | шень| | | шень| | | | |
| | | | | | | | | | | Н8 | | | Н10 | | | | |
|---------------+--------+---------+--+--+--+--+--+--+--+-----+--+---+-----+---+---+---+---|
| 1 | 2 | 3 | 4| 5| 6| 7| 8| 9|10| 11 |12| 13| 14 | 15| 16| 17| 18|
|---------------+--------+---------+--+--+--+--+--+--+--+-----+--+---+-----+---+---+---+---|
|1. | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---------------+--------+---------+--+--+--+--+--+--+--+-----+--+---+-----+---+---+---+---|
|... | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---------------+--------+---------+--+--+--+--+--+--+--+-----+--+---+-----+---+---+---+---|
|Середньозважена| | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(звітна) | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|---------------+--------+---------+--+--+--+--+--+--+--+-----+--+---+-----+---+---+---+---|
|Кількість | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|порушень за | | | | | | | | | | | | | | | | | |
|звітний період | | | | | | | | | | | | | | | | | |
--------------------------------------------------------------------------------------------
"__" ____________ 199 р. Керівник _______________
Підтверджую
Начальник відділу банківського ______________________________
нагляду регіонального управління (прізвище виконавця, телефон)
Головний бухгалтер _____________ (Печатка) _____________________
Примітка. У разі заповнення форми користуватися Інструкцією
про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків,
затвердженою постановою Правління Національного банку України від
14.04.98 N 141.
Додаток 3
до Інструкції про порядок
регулювання та аналіз
діяльності комерційних банків
Форма N 11 (місячна)
Затверджена постановою Правління
Національного банку України
від 12 грудня 1997 р. N 436
Погоджена з Державним комітетом
статистики України
Надається електронною поштою:
- комерційними банками -
юридичними особами
в обласному розрізі -
регіональним управлінням НБУ
у встановлений ними термін;
- регіональними управліннями НБУ -
Департаменту бухгалтерського
обліку через Центральну
розрахункову палату
10 числа після звітного періоду
Балансовий звіт комерційного банку
за ________________ 199_ р.
_______________________ _______________________
(назва банку) (адреса)
(копійки)
------------------------------------------------------------------
| Статті балансу |Усього | У тому числі: |
| | |-----------------------------------|
| | | резиденти | нерезиденти |
| | |-----------------+-----------------|
| | | НВ | ВКВ | НКВ | НВ | ВКВ | НКВ |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|----------------------------------------------------------------|
|АКТИВИ |
|----------------------------------------------------------------|
|Валюта, монета | А10 | А11 | А12 | А13 | х | х | х |
|і банківські | | | | | | | |
|метали | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Національна валюта | 101 | 111 | х | х | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Іноземна валюта | 102 | х | 122 | 132 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Валюта країн | 1021 | х |1221 |1321 | х | х | х |
|Організації | | | | | | | |
|Економічного | | | | | | | |
|Співробітництва | | | | | | | |
|і Розвитку (ОЕСР) | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Валюта країн | 1022 | х |1222 |1322 | х | х | х |
|СНД та Балтії | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Валюта інших країн | 1023 | х |1223 |1323 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Банківські метали | 103 | х | 113 | х | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Дорожні та інші чеки| 14 | х | 15 | 16 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Коррахунок в НБУ | 19 | 20 | 21 | 22 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Інші кошти в НБУ | 23 | 24 | 25 | 26 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Коррахунки в інших | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |
|банках - усього | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|у т. ч.: України | 271 | 281 | 291 | 301 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|країн ОЕСР | 272 | х | х | х | 312 | 322 | 332 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|країн СНД та Балтії | 273 | х | х | х | 313 | 323 | 333 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|інших країн | 274 | х | х | х | 314 | 324 | 334 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Депозити та кредити | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |
|в інших | | | | | | | |
|банках - усього | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|у т. ч.: України | 341 | 351 | 361 | 371 | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|країн ОЕСР | 342 | х | х | х | 382 | 392 | 402 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|країн СНД та Балтії | 343 | х | х | х | 383 | 393 | 403 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|інших країн | 344 | х | х | х | 384 | 394 | 404 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Резерв під | 345 | 355 | 365 | 375 | 385 | 395 | 405 |
|заборгованість | | | | | | | |
|інших банків | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: депозитів, | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |
|кредитів в | | | | | | | |
|інших банках | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Цінні папери в | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |
|портфелі банку | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Цінні папери в | 5511 |5611 |5711 |5811 |5911 |6011 |6111 |
|портфелі банку | | | | | | | |
|на продаж | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Резерв під | 5512 |5612 |5712 |5812 |5912 |6012 |6112 |
|знецінення ЦП | | | | | | | |
|на продаж | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: цінних | 551 | 561 | 571 | 581 | 591 | 601 | 611 |
|паперів в портфелі | | | | | | | |
|банку на продаж | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Цінні папери у | 5521 |5621 |5721 |5821 |5921 |6021 |6121 |
|портфелі банку | | | | | | | |
|на інвестиції | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Резерв під | 5522 |5622 |5722 |5822 |5922 |6022 |6122 |
|знецінення ЦП | | | | | | | |
|на інвестиції | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: цінних | 552 | 562 | 572 | 582 | 592 | 602 | 612 |
|паперів на | | | | | | | |
|інвестиції | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Кредити та | 621 | 631 | 641 | 651 | 661 | 671 | 681 |
|фінансовий лізинг, | | | | | | | |
|надані клієнтам | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Резерв під кредити | 622 | 632 | 642 | 652 | 662 | 672 | 682 |
|та фінансовий | | | | | | | |
|лізинг клієнтам | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: кредитів | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |
|та фінансового | | | | | | | |
|лізингу клієнтам | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Інвестиції капіталу | 691 | 701 | 711 | 721 | 731 | 741 | 751 |
|в асоційовані | | | | | | | |
|компанії | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Інвестиції капіталу | 692 | 702 | 712 | 722 | 732 | 742 | 752 |
|в дочірні компанії | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нематеріальні активи| 761 | х | х | х | х | х | х |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Зношення | 762 | х | х | х | х | х | х |
|нематеріальних | | | | | | | |
|активів | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: | 76 | х | х | х | х | х | х |
|нематеріальних | | | | | | | |
|активів | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Матеріальні активи | 771 | х | х | х | х | х | х- |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Зношення | 772 | х | х | х | х | х | х |
|матеріальних активів| | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: | 77 | х | х | х | х | х | х |
|матеріальних активів| | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Інші активи | 781 | 791 | 801 | 811 | 821 | 831 | 841 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Резерв під | 782 | 792 | 802 | 812 | 822 | 832 | 842 |
|можливі втрати | | | | | | | |
|за сумнівною | | | | | | | |
|дебіторською | | | | | | | |
|заборгованістю банку| | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Нетто: інші активи | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|СУКУПНІ АКТИВИ | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |
------------------------------------------------------------------
----------------------
|ЗОБОВ'ЯЗАННЯ |
|--------------------+--------------------------------------------
|Коррахунки банків | З10 | З11 | З12 | 313 | З14 | З15 | З16 |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Депозити та | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
|кредити банків: | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|в т. ч. кредити, | 201 | 211 | 221 | 231 | х | х | х |
|отримані від НБУ | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Кошти до | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |
|запитання клієнтів | | | | | | | |
|--------------------+-------+-----+-----+-----+-----+-----+-----|
|Строкові депозити | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |
|клієнтів | | | | | | | |