Щодо особливостей коригування податкових зобов’язань після сплину 1095 днів з дати виписки податкової накладної

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист Представництва " " щодо особливостей коригування податкових зобов’язань після сплину 1095 днів з дати виписки податкової накладної ї і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного та зареєстрованого отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування.

Таким чином, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

- покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

Разом з тим слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України (435-15) від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ (435-15) ).

Так, відповідно до пункту 1 статті 256 ЦКУ, під терміном "позовна давність" розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Що стосується порядку складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН понад 1095 днів з дати виписки податкової накладної, ГУ ДФС у м. Києві надіслано запит до ДФС України щодо надання додаткового роз’яснення із зазначеного питання.

Поряд з цим повідомляємо, що з 01.01.2017 р. Представництво " " перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу (2755-17) встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу (2755-17) .

Згідно із статтею 52 Кодексу (2755-17) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.