ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
16.08.2006 № 320
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909

Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) № 10 від 15.01.2013 (z0214-13) № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) № 8 від 09.02.2017 (v0008500-17) -зміни опрацьовуються )
Відповідно до статей 7, 40, 56 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , у зв'язку із введенням у промислову експлуатацію системи електронних платежів Національного банку України нового покоління та з метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань здійснення міжбанківських розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (додається).
( Пункт 2 виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 17.03.2004 № 110 (z0483-04) "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за № 483/9082.
3. Департаменту платіжних систем (Н.Г. Лапко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора з питань платіжних систем та розрахунків В.М. Кравця.
5. Постанова набирає чинності з 10 листопада 2006 року.
В.о. Голови
А.В. Шаповалов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
16.08.2006 № 320
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909

ІНСТРУКЦІЯ

про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

( У тексті Інструкції слова "довідник банків України" у всіх відмінках замінено словами "Електронний технологічний довідник банків України та інших установ" у відповідних відмінках; абревіатуру "АРМ-НБУ" замінено абревіатурою "АРМ-СЕП" згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ) ( У тексті Інструкції абревіатуру "ВПС" замінено абревіатурою "ВМПС" згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) ) ( У тексті Інструкції слова "справа з оформлення", "орган державної податкової служби" в усіх відмінках замінено відповідно словами "справа з юридичного оформлення", "орган доходів і зборів" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) ) ( У тексті Інструкції та додатках до неї слова "ідентифікаційний код за ЄДРПОУ", "орган доходів і зборів" та "Управління захисту інформації" у всіх числах та відмінках замінено відповідно словами "код за ЄДРПОУ", "контролюючий орган" та "Управління інформаційної безпеки" у відповідних числах та відмінках згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) ) ( У тексті Інструкції слова "територіальне управління" в усіх числах та відмінках замінено словами "структурний підрозділ Національного банку" у відповідних відмінках; посилання на главу 10 замінено посиланням на главу 9 згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України" (679-14) , "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.
( Абзац другий преамбули в редакції Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Визначення термінів

1. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
( Абзац другий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату;
( Абзац другий пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (далі - ВМПС) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
внутрішньобанківський переказ коштів через ВМПС (далі - внутрішньобанківський переказ) - переказ коштів між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВМПС;
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
довідник учасників СЕП - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
електронне розрахункове повідомлення - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів;
електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства;
заблоковані кошти - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення (далі - кредит овернайт бланковий) та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України;
( Пункт 1 глави 1 доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
інформаційна мережа Національного банку (далі - інформаційна мережа) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;
інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат і технологію оброблення згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу;
інформаційно-пошукова система СЕП (далі - ІПС) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП;
інша установа - небанківська установа, яка є учасником СЕП відповідно до законодавства України, має рахунок у Національному банку та виконує переказ коштів через СЕП;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 10 від 15.01.2013 (z0214-13) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
керівник банку - голова правління (ради директорів) банку;
( Пункт 1 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )
код банку - умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов'язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП;
консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
( Абзац шістнадцятий пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )
ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період;
ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії);
міжбанківський електронний розрахунковий документ - електронний документ на переказ коштів, сформований банком (філією) на підставі власних розрахункових документів, розрахункових документів клієнтів і стягувачів, документів на переказ готівки для виконання міжбанківського переказу коштів;
міжбанківський переказ коштів (далі - міжбанківський переказ) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків;
міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно;
міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу;
модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок;
операційні правила - система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ коштів через СЕП, а також на переказ коштів та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку;
пакет-відповідь - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) у відповідь на пакет-запит від системи автоматизації банку (далі - САБ) відправника;
пакет-запит - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами САБ відправника і надсилається до ЦОСЕП;
система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо);
система електронних платежів Національного банку (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків - резидентів у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП;
АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;
( Абзац тридцять другий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )
система захисту електронних банківських документів - сукупність методів та засобів, що включає апаратно-програмні, програмні засоби захисту, ключову інформацію та систему розподілу ключової інформації, технологічні засоби контролю та організаційні заходи щодо захисту інформації;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури, програмно-технічні комплекси та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені забезпечити функціонування СЕП у разі порушення функціонування програмно-технічних комплексів ЦОСЕП, АРМ-СЕП внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання, каналів зв'язку, втрати або пошкодження баз даних тощо;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
службове повідомлення СЕП - електронний банківський документ, що вміщує технологічну інформацію, пов'язану з проведенням переказу коштів (підтвердження про отримання міжбанківського електронного розрахункового документа, повідомлення про помилки в міжбанківському електронному розрахунковому документі, довідкова інформація тощо), і має технологію оброблення згідно з вимогами СЕП;
структурний підрозділ Національного банку - структурний підрозділ Національного банку, який здійснює відкриття та ведення кореспондентських рахунків банків, філій іноземних банків, рахунки інших установ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час;
учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - Національний банк, банк та його філія, філія іноземного банку, інша установа що мають технічні рахунки в ЦОСЕП і виконують міжбанківський переказ через СЕП з використанням АРМ учасника СЕП - АРМ-СЕП;
( Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
учасник СЕП опосередкований - філія банку, що не має технічного рахунку в ЦОСЕП і виконує міжбанківський переказ через СЕП з використанням ВМПС та АРМ-СЕП банку;
файл СЕП - одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:
A - файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);
B - файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);
L - інформація від САБ структурного підрозділу Національного банку про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП;
Центральна розрахункова палата Національного банку (ЦРП) - структурна одиниця Національного банку, яка забезпечує функціонування СЕП.
( Пункт 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) , № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
2. Інші терміни, що вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку.
( Пункт 2 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 2. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківського переказу

( Назва глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) ) ( Пункт 1 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) ) ( Пункт 2 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) ) ( Пункт 3 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
1. Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок їх оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
2. Банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:
паперових розрахункових документів клієнтів;
паперових розрахункових документів банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;
електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку;
електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.
3. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:
назву та номер;
дату складання (число, місяць, рік);
дату надходження до банку платника;
ознаку дебет/кредит;
суму;
код платника, назву платника, рахунок платника;
код банку платника;
код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;
код банку отримувача;
призначення платежу.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа ЕЦП, відмітку про час оброблення документа тощо).
4. Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) .
5. Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то таке списання оформляється і виконується відповідно до вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) та нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Розділ II. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку

Глава 1. Відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку в Національному банку

1. Національний банк відкриває кореспондентський рахунок банку на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання керівником банку, головним бухгалтером банку належним чином оформлених документів:
1) заяви про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) картки із зразками підписів та відбитка печатки банку (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами).
2. Національний банк для відкриття кореспондентського рахунку банку отримує відомості, що містяться про банк - юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронній формі через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Національний банк зберігає відомості про банк - юридичну особу, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
3. У разі зміни свого місцезнаходження банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів із дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомити про це Національний банк.
У разі відповідності цієї інформації відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Національний банк уносить відповідні зміни про місцезнаходження банку в картку із зразками підписів та відбитка печатки.
4. Під час оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки слід керуватися таким:
1) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком і підпису розрахункових документів, а саме:
право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим службовим особам;
право другого підпису належить головному бухгалтеру банку та службовим особам, уповноваженим керівником банку;
зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку уключаються до картки обов'язково;
право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;
право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;
2) у разі змін у складі службових осіб, яким надано право розпоряджання кореспондентським рахунком банку і підпису розрахункових документів, подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підписів, засвідчених нотаріально;
3) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера банком подається тимчасова картка лише із зразками підписів цих осіб, засвідчених нотаріально;
4) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка лише із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером банку, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;
5) у картку із зразками підписів та відбитка печатки включається зразок відбитка печатки банку. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток" тощо), не допускається;
6) якщо в новоствореного банку тимчасово не має печатки, а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки, то Національний банк на підставі письмового звернення банку надає йому необхідний строк (термін) для виготовлення печатки.
5. У разі реорганізації банку шляхом перетворення, зміни найменування банк зобов'язаний подати такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України або укласти новий договір. Реквізити "номер кореспондентського рахунку" та "код банку" можуть залишатися без змін на підставі письмового звернення керівника банку.
У разі реорганізації банку шляхом приєднання на правах філії до іншого банку реквізит "код банку" може бути збережений за філією, створеною в результаті такої реорганізації. Збереження за філією реквізиту "код банку" здійснюється Національним банком на підставі письмових звернень керівників банку, що реорганізовується, і банку-правонаступника та за умови виключення інформації про банк, що реорганізовується, з електронної форми Державного реєстру банків.
6. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є розірвання договору, що здійснюється за заявою власника кореспондентського рахунку (додаток 4) або за ініціативою Національного банку, або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у випадках, передбачених законодавством України.
7. У разі закриття кореспондентського рахунку банку залишок коштів за кореспондентським рахунком має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України.
8. Національний банк зобов'язаний в установленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку.
9. Документи, про які йдеться в цій главі, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку після його закриття зберігається в Національному банку протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку.
( Глава 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) , № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Главу 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 2. Електронний технологічний довідник банків України та інших установ

1. Департамент інформаційних технологій формує Електронний технологічний довідник банків України та інших установ на підставі інформації, що міститься в електронній формі Державного реєстру банків (далі - електронний реєстр).
( Абзац перший пункту 1 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ має обов'язково містити такі реквізити:
"назва банку (технологічна)" - зазначається найменування банку (філії), яке за потреби може скорочуватися [за умови, що в скороченому найменуванні міститиметься інформація, достатня для однозначної ідентифікації банку (філії)]. Банк (філія) використовує цей реквізит у разі роздрукування міжбанківського електронного розрахункового документа засобами САБ;
"адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП" і "адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП-інформаційного" - призначені для забезпечення безперервного функціонування АРМ-СЕП і АРМ-СЕП-інформаційного в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Банк повідомляє ці реквізити одночасно з інформацією, потрібною для включення банку (філії) в електронний реєстр або в разі внесення змін до нього.
Реквізити "код банку", "ідентифікатор учасника СЕП" розраховуються в автоматизованому режимі під час унесення інформації в електронний реєстр.
Інші реквізити Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і його структуру визначає Департамент інформаційних технологій, ураховуючи потреби інформаційних систем Національного банку і банків, які використовують цей довідник.
( Абзац сьомий пункту 1 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ) ( Пункт 1 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Центральна розрахункова палата наприкінці кожного робочого дня розсилає оновлену версію Електронного технологічного довідника банків України та інших установ по всій інформаційній мережі засобами системи електронної пошти Національного банку (далі - система ЕП).
( Пункт 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) ) ( Глава розділу II в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )

Глава 3. Довідник учасників СЕП

1. Банк (філія) - безпосередній учасник СЕП має бути включений до Довідника учасників СЕП за умови:
а) уключення до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ;
б) укладення з Національним банком договорів:
про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 5);
про використання засобів захисту інформації Національного банку України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки;
( Абзац третій підпункту "б" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Підпункт "б" пункту 1 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
в) підключення до системи ЕП.
2. Уключення філії банку до Довідника учасників СЕП, як опосередкованого учасника СЕП, здійснюється за умови включення її до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ.
3. Унесення інформації до Довідника учасників СЕП здійснюється в разі:
уключення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;
зміни реквізитів учасника СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції;
( Абзац четвертий пункту 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
переходу учасника СЕП на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;
переходу учасника СЕП на роботу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;
повернення учасника СЕП на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо.
4. Необхідною умовою для виключення банку (філії) з Довідника учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України.
5. Банк (філія) зобов'язаний надіслати до структурного підрозділу Національного банку повідомлення про внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП (уключення, унесення змін, виключення) за формою, що наведена в додатку 6 до цієї Інструкції (далі - повідомлення). Повідомлення має бути надіслане засобами системи ЕП не пізніше ніж за три робочі дні до дати включення, виключення або внесення змін до Довідника учасників СЕП.
( Абзац перший пункту 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Для внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП про філію має бути надіслане також повідомлення від банку, якому належить ця філія.
6. Структурний підрозділ Національного банку після отримання повідомлення від банку (філії) зобов'язаний надіслати його до ЦРП засобами системи ЕП за два робочих дні до набрання чинності змінами.
Структурний підрозділ Національного банку інформує засобами системи ЕП Департамент безпеки про ініціювання банком (філією) унесення інформації до Довідника учасників СЕП.
( Пункт 6 глави розділу II в редакції Постанов Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
7. ЦРП зобов'язана внести зміни до Довідника учасників СЕП згідно з отриманим від структурного підрозділу Національного банку повідомленням і надіслати їх учасникам СЕП наприкінці робочого дня, що передує дню, з якого зміни набирають чинності.
( Абзац перший пункту 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
Учасники СЕП зобов'язані внести зміни до Довідника учасників СЕП після закінчення банківського дня, у якому надійшла ця інформація, але до початку наступного банківського дня на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник.
ЦРП вносить інформацію до Довідника учасників СЕП щодо включення нового учасника СЕП (безпосереднього) або зміни ідентифікатора учасника СЕП (безпосереднього) за умови, що цей учасник надіслав відкриті ключі АРМ-СЕП на сертифікацію до 13 години дня, що передує дню внесення інформації до Довідника учасників СЕП.
( Пункт 7 глави розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Пункт 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
8. ЦРП зобов'язана на початку першого банківського дня після включення банку до Довідника учасників СЕП засобами ЦОСЕП привести значення технічного рахунку банку (філії) у відповідність до стану його кореспондентського рахунку на підставі файла L.00, отриманого від відповідного структурного підрозділу Національного банку. Після цього банк може здійснювати міжбанківський переказ через СЕП.
( Пункт 8 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
9. Зміна реквізиту "назва банку (технологічна)" Довідника учасників СЕП здійснюється в автоматизованому режимі через один банківський день після зміни цього реквізиту в Електронному технологічному довіднику банків України та інших установ.
( Главу розділу II доповнено пунктом 9 згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
10. Під час виключення банку (філії) з учасників СЕП значення його транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП зобов'язаний прийняти всі файли В, що надійшли на його адресу. Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП зобов'язана здійснити квитування всіх файлів В банку (філії) та повідомити про це структурний підрозділ Національного банку.
( Пункт 10 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
11. Під час виключення з учасників СЕП банку значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю. Банк для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП після виконання вимоги пункту 10 цієї глави зобов'язаний перерахувати засобами СЕП суму коштів, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 7 глави 1 цього розділу.
( Абзац перший пункту 11 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Якщо банк не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку в СЕП після виконання вимог пункту 10 цієї глави має повідомити про це структурний підрозділ Національного банку. Структурний підрозділ Національного банку, отримавши повідомлення ЦРП, зобов'язаний здійснити списання засобами СЕП суми коштів банку, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, і перерахувати її на рахунок, визначений згідно з пунктом 7 глави 1 цього розділу.
( Абзац другий пункту 11 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Главу розділу II доповнено пунктом 11 згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ) ( Глава 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 4. Загальні умови функціонування СЕП щодо проведення міжбанківського переказу

1. Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВМПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку.
2. Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком і надсилається засобами системи ЕП усім учасникам СЕП для виконання.
3. Списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.
( Пункт 3 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
4. Учасник СЕП забезпечує формування міжбанківського електронного розрахункового документа лише через САБ із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 4 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:
заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код, згідно з додатком 7 до цієї Інструкції;
якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.
5. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформації відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.
( Пункт 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
6. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП, електронних розрахункових повідомлень визначаються Національним банком.
ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).
7. Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.
8. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
9. У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до структурного підрозділу Національного банку інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ структурного підрозділу Національного банку.
( Абзац другий пункту 9 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
10. Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.
Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:
прикладного програмного забезпечення СЕП, системи ЕП;
комп'ютера та його компонентів;
мережевої плати та/або мережевого клієнта;
системного програмного забезпечення;
апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.
11. Кожен учасник СЕП зобов'язаний забезпечити наявність внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій та його виконання.
12. Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк має право зупинити початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені під час проведення службового розслідування.
13. Учасник СЕП має забезпечити створення шифрованого архіву оброблених платежів і технологічної інформації відповідно до глави 9 розділу ІІ цієї Інструкції.
( Пункт 13 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
14. Учасник СЕП має право на підставі файла-запиту ІПС одержувати інформацію про проходження сформованих ним міжбанківських електронних розрахункових документів. Відповідь на запит ІПС надає протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

Глава 5. Функціонування СЕП у файловому режимі

1. ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ структурного підрозділу Національного банку файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.
( Пункт 1 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи ЕП.
Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:
приймання інформації;
передавання інформації.
Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.
ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.
3. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).
Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.
4. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.
Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.
5. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.
6. ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:
установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;
( Абзац другий пункту 6 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
розділу VI цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов'язковим до виконання в день його формування;
установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).
7. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:
надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;
звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;
відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.
8. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках структурного підрозділу Національного банку.
( Пункт 8 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )

Глава 6. Функціонування СЕП у режимі реального часу

1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:
а) виконувати міжбанківські перекази;
б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;
в) одержувати довідкову інформацію про:
стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;
власні міжбанківські перекази;
міжбанківські перекази своїх філій тощо.
2. Структурний підрозділ Національного банку має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
( Пункт 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
3. Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.
Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.
4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.
( Главу 8 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )

Глава 7. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП

1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП.
( Абзац перший пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Філії банку не можуть мати технічних рахунків у ЦОСЕП.
( Абзац другий пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.
3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
( Абзац перший пункту 3 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
( Абзац перший пункту 4 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.
Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.
5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
( Абзац перший пункту 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.
СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.
( Пункт 6 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )

Глава 8. Перехід банку на роботу в СЕП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку

1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл), зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.
2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я посадової особи, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:
клопотання про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;
три примірники правил здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.
Правила мають уключати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:
( Абзац четвертий пункту 2 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими учасниками СЕП, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;
опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо;
порядок обліку та виконання розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.
( Пункт 2 глави розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) )
3. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:
опис здійснення внутрішньобанківського переказу;
опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;
порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;
здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;
регламент функціонування ВМПС;
порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.
( Пункт 5 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
5. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 4 цієї глави, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.
( Абзац перший пункту 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Абзац другий пункту 5 глави 8 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).
6. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 5 цієї глави.
( Пункт 6 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
7. Банк узгоджує із структурним підрозділом Національного банку дату переходу на роботу в СЕП за відповідної моделлю, про що структурний підрозділ Національного банку робить відмітку в дозволі. Структурний підрозділ Національного банку інформує ЦРП про визначену в дозволі дату переходу.
( Абзац перший пункту 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.
Копія дозволу із зазначеною структурним підрозділом Національного банку датою переходу зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
( Пункт 7 глави 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
8. Банк до настання визначеної дати переходу:
уносить зміни до договорів про кореспондентський рахунок у Національному банку України та про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України;
повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів укласти/розірвати або (за потреби) внести зміни до договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, а також про використання засобів захисту інформації Національного банку України.
( Абзац третій пункту 8 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Банк та його філії мають ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.
( Пункт 8 глави розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Пункт 9 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
9. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП та ці філії.
10. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.
( Пункт 10 глави розділу II із змінами,внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
11. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу.
У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.
Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.
( Пункт 11 глави розділу II із змінами,внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Пункт 12 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Пункт 13 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Пункт 16 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )
12. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.
( Главу розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
13. У разі закриття банком усіх філій дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.
( Абзац перший пункту 13 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Банк зобов'язаний унести зміни до договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та за потреби до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.
( Абзац другий пункту 13 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Главу розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ) ( Главу 9 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 9. Загальні умови ведення учасниками СЕП архіву електронних міжбанківських документів

1. Банки та їх філії, структурні підрозділи Національного банку, ЦРП (далі в тексті цієї глави - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних міжбанківських документів для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством та технологією функціонування СЕП.
Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.
2. Архів електронних міжбанківських документів має, зокрема, містити:
а) на рівні банків та їх філій:
усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;
протокол роботи САБ;
архів системи ЕП;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
б) на рівні структурних підрозділів Національного банку:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2 глави 9 виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
в) на рівні ЦРП:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
повний архів роботи ЦОСЕП;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
3. Архів електронних міжбанківських документів має формуватися згідно із затвердженою номенклатурою справ учасника СЕП, створюватися у відповідних структурних підрозділах, переноситися на електронні носії з метою подальшого зберігання в цьому підрозділі або передаватися для зберігання до відповідного уповноваженого структурного підрозділу.
4. Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів.
( Абзац перший пункту 4 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
Доступ до архіву повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Строки зберігання архівів електронних міжбанківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.
5. Інформацію на електронних носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Електронні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації електронного носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший електронний носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.

Розділ III. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах

Глава 1. Відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту в іншому банку

1. Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства України та інших документів, визначених за домовленістю сторін.
2. Банк зобов'язаний повідомити державного виконавця про відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, та зупинити власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження. Повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку банк зобов'язаний видати уповноваженій особі банку-кореспондента під підпис для надання його державному виконавцеві. Банк-кореспондент зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку.
3. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни найменування банк-кореспондент зобов'язаний подати такі самі документи, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може залишатися без змін.
4. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку- кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.
5. У разі закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України.
6. Банк зобов'язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента.
7. Банк зобов'язаний зберігати документи, на підставі яких відкрито/закрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, у справі з юридичного оформлення цього рахунку.
Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента після його закриття має зберігатися банком протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності банків України.
( Глава 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Главу 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
( Абзац другий пункту 1 глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.
2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.
3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:
контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.
4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
5. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством;
банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.
6. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 5 цієї глави.
( Главу розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) ) ( Пункт 7 глави розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
7. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;
якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.
( Абзац третій пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
8. У разі введення мораторію та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті, банк:
а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку-кореспондента на відповідному позабалансовому рахунку;
б) повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
( Главу розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
9. Документи про арешт коштів банку-кореспондента, що надійшли під час тимчасової адміністрації, банк приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без виконання та повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.
( Абзац перший пункту глави розділу III в редакції Постанов Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
Банк списує документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку-кореспондента.
Банк у разі припинення тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті у зв'язку з виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку-кореспондента у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктом 7 цієї глави.
( Абзац третій пункту 9 глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
Банк у разі запровадження процедури ліквідації банку-кореспондента повертає без виконання документи про арешт коштів банку-кореспондента, які були прийняті банком, та списує їх з відповідного позабалансового рахунку.
( Главу розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) ; в редакції Постанови Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
10. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.
Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України.
( Главу розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
11. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.
( Главу розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
12. Банк зобов'язаний здійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента (далі - банк-боржник) перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з кореспондентського рахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) .
Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника на підставі вимоги Національного банку.
Вимога Національного банку має містити таку інформацію:
номер та дату складання (число, місяць, рік);
передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку-боржника;
код платника, найменування платника, номер рахунку платника;
найменування та код банку платника;
код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу.
Вимога Національного банку має бути оформлена на гербовому бланку Національного банку, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Національного банку.
Національний банк надсилає вимогу Національного банку до банку, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, для виконання.
Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 5 глави 2 розділу ІІІ цієї Інструкції.
Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, зобов'язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати вимогу Національного банку через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку-боржника.
( Главу 2 розділу III доповнено новим пунктом 12 згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Розділ IV. Загальні умови виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи

Глава 1. Загальні умови проведення переказу коштів через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.
2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.
Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
( Абзац другий пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.
4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.
5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.
( Пункт 6 глави 1 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )

Глава 2. Виконання банком функцій розрахункового банку платіжної системи

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.
2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:
технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;
порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;
порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.
3. Міжбанківський переказ здійснюється через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.
4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією.
У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

Глава 3. Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи

1. Національний банк має право виконувати функції розрахункового банку платіжної системи на підставі постанови Правління Національного банку та відповідного договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком.
( Пункт 1 глави 3 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
2. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:
письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;
загальних відомостей про платіжну систему, зокрема щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;
опису технології функціонування платіжної системи;
переліку її членів;
видів платіжних інструментів;
способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.
Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.
3. Національний банк у місячний строк з дня одержання документів, що мають відповідати вимогам пункту 2 цієї глави, приймає постанову Правління Національного банку України про укладення договору про виконання функцій розрахункового банку та надсилає платіжній організації платіжної системи проект відповідного договору.
У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк у місячний строк з дня одержання документів письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи.
4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:
проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;
ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;
здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;
вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.
Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи.
5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в Національному банку, із застосуванням договірного списання.
( Абзац перший пункту 5 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.
( Пункт 5 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
6. Члени платіжної системи зобов'язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.
( Главу 4 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )

Розділ V. Загальні умови проведення внутрішньобанківського переказу

Глава 1. Вимоги щодо функціонування ВМПС

1. Банк, що створює ВМПС, зобов'язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства. Правила ВМПС мають бути узгоджені з Національним банком. Правила для узгодження подаються банком до Національного банку в порядку, наведеному в главі 8 розділу II цієї Інструкції.
( Пункт 1 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВМПС, зобов'язані:
дотримуватися технологічних вимог і вимог щодо захисту інформації, що встановлюються Національним банком;
дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів.
3. ВМПС має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:
а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;
б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВМПС дають змогу відновити роботу без послаблення вимог щодо захисту інформації;
г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків (з негайним інформуванням про це банком - власником ВМПС Національного банку);
ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації, формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;
д) формування і зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства;
е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВМПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
( Пункт 3 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
4. Транспортні потреби ВМПС забезпечуються засобами системи ЕП або власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються банку та філії на підставі договору про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 9).

Глава 2. Вимоги до проведення внутрішньобанківського переказу

1. ВМПС має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
( Пункт 1 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) )
2. Внутрішньобанківський переказ має бути виконаний у строк, установлений внутрішніми правилами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) .

Глава 3. Вимоги щодо взаємодії ВМПС із СЕП

1. Банк, що працює в СЕП за моделлю з використанням ВМПС, зобов'язаний:
а) забезпечити передавання міжбанківських електронних розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій із збереженням їх реквізитів. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то банк має забезпечити їх зберігання під час передавання цих документів засобами ВМПС;
б) щоденно надавати до ЦРП інформацію про внутрішньобанківські міжтериторіальні платежі;
в) надавати на вимогу ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги, інформацію щодо проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів;
г) надавати на вимогу ЦРП іншу інформацію про роботу ВМПС.

Розділ VI. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку, документів про арешт коштів банку, зупинення видаткових операцій банку, списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання

( Назва розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 1. Технологія виконання Національним банком платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку з кореспондентського рахунку засобами СЕП

( Назва глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує платіжну вимогу на примусове списання коштів банку, з кореспондентського рахунку відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
( Пункт 1 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. Структурний підрозділ Національного банку виконує примусове списання коштів банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження).
3. У разі надходження платіжної вимоги протягом операційного часу для її виконання структурний підрозділ Національного банку встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів (далі - визначена сума списання). Ліміт установлюється таким чином:
( Абзац перший пункту 3 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
а) у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ пакета-запиту, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді;
б) у файловому режимі шляхом формування засобами САБ файла L та передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП.
4. У разі надходження платіжної вимоги після операційного часу для її виконання структурний підрозділ Національного банку встановлює ліміт технічного рахунку банку на початку наступного операційного дня на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку на цей час за винятком заблокованих коштів (визначена сума списання). Ліміт установлюється в режимі реального часу (пакет-запит надсилається ЦОСЕП до відправлення файла L.00) або у файловому режимі (файл L.00).
( Пункт 4 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
5. Структурний підрозділ Національного банку виконує платіжну вимогу в режимі реального часу або у файловому режимі.
6. У режимі реального часу структурний підрозділ Національного банку виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує засобами САБ пакет-запит з міжбанківським електронним розрахунковим документом (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок), передає його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримує пакет-відповідь. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.
( Підпункт "б" пункту 6 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
7. У файловому режимі структурний підрозділ Національного банку виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує засобами САБ міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом A надсилає до СЕП. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за технічним рахунком.
( Підпункт "б" пункту 7 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
8. ЦРП зобов'язана виконати квитування не підтвердженого банком файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) не пізніше ніж за годину до припинення приймання початкових платежів до СЕП згідно з технологічним регламентом роботи СЕП.
9. Для завершення виконання платіжної вимоги структурний підрозділ Національного банку формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок отримувача) і виконує його в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл A).
10. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує інкасове доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених пунктами 2-7, 9 цієї глави.
ЦРП виконує квитування не підтвердженого банком файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на стягнення) відповідно до пункту 8 цієї глави.
( Пункт 10 глави 1 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) ) ( Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) ) ( Пункт 11 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )

Глава 2. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП документів про арешт коштів банку за його кореспондентським рахунком

( Назва глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує документи про арешт коштів банку за його кореспондентським рахунком відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
( Пункт 1 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. Структурний підрозділ Національного банку забезпечує виконання документів про арешт коштів банку в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів.
( Абзац перший пункту 2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
Ліміт технічного рахунку встановлюється засобами СЕП у режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
3. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку достатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту), то структурний підрозділ Національного банку на початку кожного операційного дня забезпечує наявність ліміту технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.
4. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку недостатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, що підлягає арешту), то структурний підрозділ Національного банку:
вживає заходів щодо зупинення власних видаткових операцій банку за цим рахунком: засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП та інформує про це банк;
на початку кожного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт). Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена (за винятком випадків часткової сплати за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт);
( Абзац третій пункту 4 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП після установлення ліміту технічного рахунку банку на суму арешту (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами/інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт).
( Абзац четвертий пункту 4 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
5. Структурний підрозділ Національного банку на підставі письмового клопотання керівника банку має право протягом операційного дня переглянути та встановити ліміт технічного рахунку банку на суму арешту з урахуванням поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку. Пересвідчившись (на підставі інформації, що надходить від ЦОСЕП) про встановлення ліміту технічного рахунку банку на суму арешту та наявність на технічному рахунку банку суми, що дорівнює сумі арешту, структурний підрозділ Національного банку повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.
( Главу 2 розділу VI доповнено новим пунктом 5 згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
6. ЦРП, отримавши повідомлення структурного підрозділу Національного банку про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП, забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку за винятком:
операцій банку, що здійснюються за рахунками-1 груп 131, 132, 352, 362, 741 і балансовими рахунками 3652, 3653, 3654, 3659, 7900;
( Абзац другий пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за рахунками груп 130, 133,160, 161;
( Абзац третій пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються за рахунками груп 251 - 257, 260 - 265, 332 - 334;
( Абзац четвертий пункту глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) )
операцій за рахунками груп 181, 191, 292 і операцій за балансовими рахунками 2800, 2801, 2805, 2809, 2900 - 2903, 2905, 2909, 3720, 3739, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.
( Абзац п'ятий пункту глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
Якщо банк здійснює операції в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, то ЦРП установлює зазначені обмеження для всіх філій, що працюють за цим рахунком.
__________
-1 Номери рахунків зазначені відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (z0919-04) , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 919/9518 (із змінами).
7. Відновлення власних видаткових операцій банку забезпечується ЦРП на підставі повідомлення структурного підрозділу Національного банку про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.
8. Якщо арешт на кошти банку накладено без установлення суми, то в перший день виконання арешту структурний підрозділ Національного банку забезпечує встановлення ліміту технічного рахунку банку, який дорівнює залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня за винятком заблокованих коштів, та вживає заходів для зупинення його власних видаткових операцій (згідно з пунктом 6 цієї глави). На початку кожного наступного операційного дня структурний підрозділ Національного банку переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.
( Пункт глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
9. Платіжна вимога/інкасове доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти банку накладено арешт, виконується структурним підрозділом Національного банку відповідно до глави 1 цього розділу в межах наявної арештованої суми на кореспондентському рахунку банку на день списання коштів за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням).
( Пункт глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
10. У разі запровадження тимчасової адміністрації в банку та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку, що надійшли до структурного підрозділу Національного банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку, структурний підрозділ Національного банку:
( Абзац перший пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) )
а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку на відповідному позабалансовому рахунку;
( Підпункт "а" пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
б) відміняє ліміт технічного рахунку банку, установлений на виконання документів про арешт коштів, що надійшли до запровадження тимчасової адміністрації в банку;
( Підпункт "б" пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
в) повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП;
( Пункт глави 2 розділу VI доповнено новим підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
г) повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
( Підпункт пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) ) ( Главу 2 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) , № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
11. Документи про арешт коштів банку, що надійшли під час тимчасової адміністрації, структурний підрозділ Національного банку приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без установлення ліміту технічного рахунку банку та повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
( Абзац перший пункту глави 2 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
Структурний підрозділ Національного банку списує документи про арешт коштів банку, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку.
Структурний підрозділ Національного банку в разі припинення тимчасової адміністрації в банку у зв'язку із виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктами 2 - 5, 7 - 9 цієї глави.
( Абзац третій пункту 11 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку в разі запровадження процедури ліквідації банку повертає без виконання документи про арешт коштів банку, які були прийняті структурним підрозділом Національного банку, та списує їх з відповідного позабалансового рахунку.
( Главу 2 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; в редакції Постанов Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) , № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) ) ( Пункт 11 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) ) ( Пункт 12 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )

Глава 3. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП зупинення видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком

( Назва глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до структурного підрозділу Національного банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.
( Абзац перший пункту 1 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій банку у СЕП та інформує про це банк.
( Абзац другий пункту 1 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
ЦРП забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП власних видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком згідно з пунктом 6 глави 2 цього розділу.
( Абзац третій пункту 1 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
( Абзац п'ятий пункту 1 глави 3 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. Відновлення власних видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується ЦРП на підставі повідомлення структурного підрозділу Національного банку про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.
( Пункт 2 глави 3 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Розділ VI доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )

Глава 4. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку

( Назва глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) та відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань надання Національним банком кредитів для підтримки ліквідності банків України.
Структурний підрозділ Національного банку здійснює договірне списання з кореспондентського рахунку банку відповідно до умов договорів та вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, та договірне списання засобами СЕП на підставі меморіального ордера з урахуванням особливостей, визначених у цій главі.
( Пункт 1 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Структурний підрозділ Національного банку здійснює:
списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий на суму заблокованих коштів;
( Абзац другий пункту 2 глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) ; в редакції Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня за винятком заблокованих коштів;
( Абзац пункту 2 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
договірне списання в межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку, не обтяженого іншими зобов'язаннями банку, на початок операційного дня.
( Пункт 2 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
3. Структурний підрозділ Національного банку в день списання заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий формує меморіальний ордер на суму заблокованих коштів. Структурний підрозділ Національного банку виконує меморіальний ордер у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ відповідного пакета-запиту з міжбанківським електронним розрахунковим документом, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді.
( Главу 4 розділу VI доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
4. Структурний підрозділ Національного банку в день здійснення списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, та договірного списання встановлює ліміт технічного рахунку банку:
для списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, - на визначену суму списання. Якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня, то структурний підрозділ Національного банку додатково розраховує суму для списання з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку. Додатково розрахована сума дорівнює 20% від суми надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній робочий день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок;
для договірного списання - на визначену суму списання.
Ліміт установлюється в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
( Абзац четвертий пункту 4 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання після отримання від ЦОСЕП інформації про встановлення ліміту технічного рахунку банку.
( Абзац пункту 4 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Списання за меморіальним ордером здійснюється в режимі реального часу або у файловому режимі. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то списання здійснюється в межах наявної суми.
У режимі реального часу структурний підрозділ Національного банку виконує меморіальний ордер у такому порядку:
формує засобами САБ відповідний пакет-запит з міжбанківським електронним розрахунковим документом, передає його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримує пакет-відповідь;
зменшує ліміт технічного рахунку банку на фактично списану суму.
( Абзац дев'ятий пункту 4 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
У файловому режимі структурний підрозділ Національного банку виконує меморіальний ордер у такому порядку:
формує міжбанківський електронний розрахунковий документ і файлом A надсилає до СЕП;
зменшує ліміт технічного рахунку банку на фактично списану суму, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за цим рахунком.
( Абзац дванадцятий пункту 4 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Абзац тринадцятий пункту 4 глави 4 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Абзац чотирнадцятий пункту 4 глави 4 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Абзац п'ятнадцятий пункту 4 глави 4 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ) ( Пункт глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) ; в редакції Постанови Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) ; в редакції Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) )
5. Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має містити таку інформацію:
номер та дату складання (число, місяць, рік);
код платника, найменування платника, номер рахунку платника;
найменування та код банку платника;
код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу.
Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має бути засвідчена підписом відповідальної особи (відповідальних осіб) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відбитком печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається у структурному підрозділі Національного банку.
( Абзац десятий пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подає вимогу до структурного підрозділу Національного банку.
( Абзац одинадцятий пункту 5 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Абзац дванадцятий пункту 5 глави 4 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку за вимогою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зарахування їх на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у кінці третього дня (ураховуючи день надходження електронної копії вимоги) у порядку, визначеному пунктами 3-7, 9 глави 1 цього розділу.
( Абзац пункту глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку засобами СЕП за меморіальним ордером, сформованим на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
( Абзац тринадцятий пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Структурний підрозділ Національного банку зобов'язаний повідомити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати його вимогу.
( Абзац чотирнадцятий пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Главу 4 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) )
6. ЦРП виконує квитування не підтвердженого банком файла B (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) не пізніше ніж за годину до припинення приймання початкових платежів до СЕП згідно з технологічним регламентом роботи СЕП.

Розділ VII. Виконання міжбанківського переказу філіями іноземних банків

Глава 1. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються філіями іноземних банків у банках-резидентах та банками-резидентами у філіях іноземних банків

1. Відкриття/закриття банком-резидентом кореспондентського рахунку філії іноземного банку та відкриття/закриття філією іноземного банку кореспондентського рахунку банку-резиденту здійснюються в порядку, визначеному главою 1 розділу III цієї Інструкції.
( Пункт 1 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок філії іноземного банку, відкритий у банку-резиденті, здійснюється в порядку, визначеному пунктами 1 - 7, 10 - 12 глави 2 розділу III цієї Інструкції.
( Пункт 2 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
3. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок банку-резидента, відкритий у філії іноземного банку, здійснюється в порядку, визначеному главою 2 розділу III цієї Інструкції.
( Пункт 3 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )

Глава 2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються філіями іноземних банків у Національному банку

1. Відкриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку здійснюється Національним банком на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання належним чином оформлених документів, зазначених у пункті 2 цієї глави.
( Пункт 1 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Для відкриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку керівник, головний бухгалтер філії іноземного банку подають до Національного банку такі документи:
( Абзац перший пункту 2 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
1) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) картку із зразками підписів та відбитка печатки філії (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
3) копію документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік відповідним контролюючим органом, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або Національним банком;
4) копію документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік в органі Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або Національним банком;
5) копію довідки про внесення філії іноземного банку до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ, або Національним банком.
( Пункт 2 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Пункт 3 глави 2 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
3. Філія іноземного банку в разі зміни свого місцезнаходження зобов'язана в місячний строк із дня внесення змін до електронної форми Державного реєстру банків подати до Національного банку документи, зазначені в підпунктах 2 - 5 пункту 2 цієї глави.
( Пункт 3 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
4. Філія іноземного банку в разі зміни свого найменування зобов'язана подати до Національного банку такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України або укласти новий договір. Реквізити "номер кореспондентського рахунку", "код банку" можуть залишатися без змін.
( Пункт глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
5. Картка із зразками підписів та відбитка печатки філії іноземного банку оформляється в порядку, визначеному пунктом 4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
( Пункт глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
6. Документи, визначені пунктами 1 - 5 цієї глави, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку філії іноземного банку.
( Пункт 6 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
7. Закриття кореспондентського рахунку філії іноземного банку здійснюється в порядку, визначеному главою 1 розділу II цієї Інструкції.
( Пункт 7 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
8. На філію іноземного банку поширюються вимоги глав 2 - 6, 9 розділу II, глави 1, пунктів 1 - 9 глави 2, глави 3, пунктів 1-4 глави 4 розділу VI та розділу IX цієї Інструкції.
( Пункт глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Інструкцію доповнено новим розділом VII згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) )

Розділ VIII. Участь інших установ у СЕП

Глава 1. Виконання переказу коштів іншою установою через СЕП

1. Для роботи в СЕП інші установи укладають з Національним банком договори:
про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, зразок якого наведений у додатку 5 до цієї Інструкції. Сторони можуть змінювати передбачені цим зразком договору умови, а також установлювати інші умови, якщо це не суперечить законодавству;
про використання засобів захисту інформації Національного банку України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань інформаційної безпеки.
( Абзац третій пункту 1 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Пункт 1 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. Вимоги розділів II, IX цієї Інструкції, що стосуються роботи в СЕП, поширюються на інші установи - учасники СЕП з урахуванням особливостей, що обумовлені відповідними постановами Правління Національного банку України та відображені в договорах, укладених іншими установами з Національним банком.
( Пункт 2 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
3. ЦРП зобов'язана виконати квитування файла B, що вміщує електронний розрахунковий документ на списання, у день його формування, якщо інша установа не надіслала до часу, зазначеного технологічним регламентом роботи СЕП, квитанцію, що підтверджує отримання цього файла.
( Главу 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )

Глава 2. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи, документів про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку

( Назва глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує платіжну вимогу/інкасове доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції.
( Главу 2 розділу доповнено пунктом 1 згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
2. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує документи про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку (далі - документи про арешт коштів іншої установи), відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у пунктах 3-5 цієї глави особливостей.
( Пункт 2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
3. Структурний підрозділ Національного банку виконує документи про арешт коштів іншої установи в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).
4. У наступні операційні дні структурний підрозділ Національного банку забезпечує наявність ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту до отримання відповідних документів.
5. Якщо арешт на кошти іншої установи накладено без установлення суми, то структурний підрозділ Національного банку в день надходження документів про арешт установлює ліміт початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "-1", та забезпечує його наявність у наступні дні до отримання відповідних документів. Ліміт установлюється та відміняється в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).

Глава 3. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком

( Назва глави 3 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
1. Структурний підрозділ Національного банку виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до структурного підрозділу Національного банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.
Структурний підрозділ Національного банку засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП та інформує про це іншу установу.
ЦРП забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій іншої установи за її рахунком.
Структурний підрозділ Національного банку обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
2. Відновлення видаткових операцій іншої установи за її рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується ЦРП на підставі повідомлення структурного підрозділу Національного банку про скасування зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП.
( Розділ доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )

Розділ IX. Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП

Глава 1. Заходи щодо забезпечення резервування СЕП

1. Для підтримання системи резервування СЕП у належному стані Департамент інформаційних технологій, Департамент безпеки, ЦРП, учасники СЕП зобов'язані виконувати підготовчі роботи, перелік яких наведений у цій главі.
( Пункт 1 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Департамент інформаційних технологій зобов'язаний вести довідник оповіщення учасників СЕП (далі - довідник оповіщення), у якому зазначені контактні телефони, у тому числі стільникового зв'язку, та адреси електронної пошти, що використовуються Національним банком для оповіщення учасників СЕП у разі порушення роботи ЦОСЕП або виникнення надзвичайних ситуацій.
ЦРП має надавати Департаменту інформаційних технологій інформацію для внесення змін до довідника оповіщення.
Учасник СЕП зобов'язаний на запит Департаменту інформаційних технологій, ЦРП повідомити реквізити, за якими проводитиметься оповіщення, для включення цих реквізитів до довідника оповіщення.
Учасник СЕП має протягом трьох робочих днів повідомити ЦРП про зміни реквізитів довідника оповіщення.
( Пункт 2 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
3. Збереження баз даних ЦОСЕП та іншої інформації СЕП, потрібної для безперебійного її функціонування, забезпечується шляхом використання двох центрів зберігання даних інформаційної мережі, географічно віддалених один від одного, які мають забезпечувати резервування один одного.
4. Департамент інформаційних технологій розробляє, погоджує з ЦРП, Департаментом безпеки і надає учасникам СЕП технологічну документацію щодо відновлення роботи ЦОСЕП.
У разі відновлення функціонування СЕП її учасники мають дотримуватися вимог технологічної документації, розпоряджень ЦРП, Департаменту інформаційних технологій і Департаменту безпеки.
( Пункт 4 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
5. Департамент безпеки підтримує систему захисту СЕП для її використання під час відновлення функціонування ЦОСЕП згідно з технологічною документацією.
( Пункт 5 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
6. Національний банк забезпечує потрібну кількість комп'ютерного обладнання для відновлення роботи ЦОСЕП.
( Пункт 7 глави 1 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
7. Усі працівники, які беруть участь в обробленні електронних платежів, мають бути ознайомлені з порядком резервування та відновлення функціонування СЕП, визначеним у цьому розділі, і технологічною документацією щодо відновлення роботи ЦОСЕП.
8. Учасник СЕП зобов'язаний забезпечити належний рівень резервування загальносистемних і програмно-технічних комплексів, необхідних для забезпечення його роботи в СЕП, відповідного серверного та телекомунікаційного обладнання, систем електроживлення, кондиціонування, каналів зв'язку та підтримку схем швидкого відновлення їх функціонування.

Глава 2. Рівні резервування ЦОСЕП

1. Резервування ЦОСЕП залежно від ступеня та локалізації порушення його функціонування здійснюється за трьома рівнями:
перший рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП за умови, що бази даних ЦОСЕП не пошкоджені;
другий рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП в іншій будівлі Національного банку в місті Києві (далі - інша будівля) за умови, що бази даних ЦОСЕП не пошкоджені;
( Абзац третій пункту 1 глави 2 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постанова Національний банк України № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
третій рівень - резервування з метою відновлення роботи ЦОСЕП або в ЦРП, або в іншій будівлі, або у віддаленому резервному пункті за умови, що бази даних ЦОСЕП утрачені або пошкоджені.
Відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП та в іншій будівлі здійснюється відповідно до цього розділу, у віддаленому резервному пункті - відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку та банків України.
( Абзац п'ятий пункту 1 глави 2 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
2. Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою першого рівня приймається в ЦРП відповідальною особою, до функціональних обов'язків якої належить обґрунтування рішення про неможливість функціонування ЦОСЕП та про необхідність відновлення його функціонування, або особами, до функціональних обов'язків яких належить приймання такого рішення в разі відсутності відповідальної особи.
3. Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою другого або третього рівня приймається посадовою особою Національного банку, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП.
4. Якщо для відновлення функціонування ЦОСЕП недостатньо заходів, що передбачені цим розділом, то Департамент інформаційних технологій розробляє потрібні заходи відповідно до ситуації, що склалася, та узгоджує їх з ЦРП і Департаментом безпеки.
( Пункт 4 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
5. Відновлення функціонування ЦОСЕП за другим або третім рівнем може бути викликано перешкодами у функціонуванні вузла інформаційної мережі в ЦРП, у тому числі головного вузла системи ЕП. У цьому разі одночасно з відновленням функціонування ЦОСЕП учасники СЕП зобов'язані вносити зміни до організації їх роботи з інформаційною мережею відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку та банків України.
6. У разі відновлення функціонування ЦОСЕП за другим або третім рівнем резервування надання інформації засобами ІПС щодо проходження міжбанківських електронних розрахункових документів припиняється до повного відновлення функціонування ЦОСЕП.

Глава 3. Використання першого рівня резервування

1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за першим рівнем резервування застосовується в разі виходу з ладу або пошкодження сервера бази даних (на якому функціонує система управління базами даних), серверів застосувань, робочих станцій ЦОСЕП або повної чи часткової втрати інформації, що зберігається в них, за умови збереження баз даних ЦОСЕП.
2. Перший рівень резервування ЦОСЕП забезпечується в ЦРП на резервному комп'ютерному обладнанні, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення ЦОСЕП і резервні апаратно-програмні засоби захисту інформації, що дублюють основні засоби захисту ЦОСЕП.
( Абзац перший пункту 2 глави 3 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Параметри настроювання резервного комп'ютерного обладнання мають відповідати параметрам настроювання основного комп'ютерного обладнання, на якому функціонують відповідні складові ЦОСЕП.
3. У разі неможливості функціонування одного чи кількох комп'ютерів, на яких установлено компоненти програмного забезпечення ЦОСЕП, забезпечується переведення ЦОСЕП на резервне комп'ютерне обладнання. На час виконання цих дій функціонування ЦОСЕП може бути зупинено, про що ЦРП надсилає учасникам СЕП повідомлення засобами системи ЕП.
4. Після відновлення функціонування ЦОСЕП ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про роботу СЕП у штатному режимі.
Учасникам СЕП уживати додаткових заходів для переналагодження своєї роботи в СЕП не потрібно.

Глава 4. Використання другого рівня резервування

1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за другим рівнем резервування застосовується в разі пошкодження або знищення інформації, руйнування обладнання чи будівлі ЦРП, коли в строк до шести годин неможливо відновити функціонування ЦОСЕП у ЦРП. Відновлення функціонування ЦОСЕП здійснюється в іншій будівлі.
2. Другий рівень резервування ЦОСЕП забезпечується в іншій будівлі на резервному комп'ютерному обладнанні, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення ЦОСЕП і резервні програмні засоби криптографічного захисту інформації, що дублюють основні засоби захисту ЦОСЕП.
Параметри настроювання резервного комп'ютерного обладнання мають відповідати параметрам настроювання основного комп'ютерного обладнання, на якому функціонують відповідні складові ЦОСЕП.
3. Департамент інформаційних технологій для відновлення функціонування ЦОСЕП за другим рівнем резервування засобами системи ЕП або засобами оповіщення зобов'язує учасників СЕП зупинити функціонування АРМ-СЕП.
Учасники СЕП зупиняють функціонування АРМ-СЕП до отримання подальших розпоряджень від Департаменту інформаційних технологій.
( Пункт 3 глави 4 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
4. Якщо відновити функціонування ЦОСЕП з використанням апаратних засобів криптографічного захисту інформації неможливо, то ЦОСЕП і учасники СЕП переводяться на використання програмних засобів захисту інформації.
5. Після відновлення функціонування ЦОСЕП у іншій будівлі ЦРП надсилає учасникам СЕП засобами системи ЕП інформаційне повідомлення про відновлення роботи за другим рівнем резервування.
6. Відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП має розпочинатися після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП.

Глава 5. Використання третього рівня резервування

1. Відновлення функціонування ЦОСЕП з використанням третього рівня резервування застосовується в разі пошкодження або знищення інформації, обладнання чи будівлі в ЦРП і іншої будівлі з втратою інформації бази даних ЦОСЕП. Таке відновлення передбачає забезпечення функціонування ЦОСЕП або в ЦРП, або в іншій будівлі, або у віддаленому резервному пункті з використанням відновлених з мінімальною втратою інформації баз даних ЦОСЕП.
Пошкодження зазначеного рівня можуть бути підставою для тимчасового зупинення обслуговування учасників СЕП. Залежно від рівня пошкоджень Національний банк може оголосити про настання форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів з учасниками СЕП.
( Абзац другий пункту 1 глави 5 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
2. Для відновлення функціонування ЦОСЕП за третім рівнем резервування ЦОСЕП формує і відправляє до іншої будівлі та/або до віддаленого резервного пункту файли, які містять:
за підсумками кожного банківського дня - нормативно-довідкову інформацію (Довідник учасників СЕП тощо), інформацію про стан технічних рахунків учасників СЕП тощо;
за підсумками кожного циклу оброблення інформації - інформацію про оброблені протягом циклу платежі та технологічну інформацію, потрібну для відновлення роботи ЦОСЕП.
3. ЦРП або Департамент інформаційних технологій засобами системи ЕП або засобами оповіщення зобов'язує учасників СЕП зупинити функціонування АРМ-СЕП у зв'язку з відновленням роботи ЦОСЕП за третім рівнем резервування.
Учасники СЕП зупиняють функціонування АРМ-СЕП до отримання подальших розпоряджень від ЦРП або Департаменту інформаційних технологій.
( Пункт 3 глави 5 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
4. ЦРП або віддалений резервний пункт у разі відновлення роботи ЦОСЕП у ньому виконує відновлення баз даних ЦОСЕП на підставі інформації, зазначеної в пункті 2 цієї глави.
5. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося між банківськими днями, то робочий день у СЕП після відновлення функціонування ЦОСЕП розпочинається у звичайному режимі.
6. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося протягом банківського дня, то під час відновлення його функціонування може бути втрачена інформація про міжбанківські електронні розрахункові документи, що була оброблена ЦОСЕП протягом циклу, у якому відбулося пошкодження.
7. Після завершення відновлення функціонування ЦОСЕП його робота продовжується за місцем відновлення. Департамент інформаційних технологій та ЦРП визначають технологічні особливості функціонування СЕП і засобами системи ЕП надсилають учасникам СЕП інформаційне повідомлення про:
відновлення роботи СЕП;
особливості продовження функціонування СЕП.
У разі відновлення роботи ЦОСЕП у віддаленому резервному пункті учасники СЕП змінюють параметри настроювання АРМ-СЕП у зв'язку зі зміною місцезнаходження ЦОСЕП.
Подальші зміни щодо функціонування СЕП та її технологічний регламент визначаються посадовою особою Національного банку, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП, і доводяться до відома учасників СЕП.
( Пункт 7 глави 5 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) )
8. Якщо пошкодження ЦОСЕП відбулося протягом банківського дня, то після відновлення баз даних ЦОСЕП учасникам СЕП надсилається технологічна інформація про відновлені файли, пакети електронних розрахункових документів та інформаційних повідомлень і відновлену службову інформацію СЕП із зазначенням номера сеансу, до якого (уключно) була відновлена інформація. На підставі цієї інформації учасники СЕП зобов'язані вжити заходів щодо з'ясування стану з відправленими та прийнятими ними (до пошкодження ЦОСЕП) міжбанківськими електронними розрахунковими документами, інформаційними повідомленнями та службовими повідомленнями СЕП.
Усі розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення, що надійшли учасникові СЕП у файловому режимі та в режимі реального часу і не були відновлені в ЦОСЕП, слід вилучити із САБ з відповідним виправленням проводок, що були виконані в САБ.
Квитанції, що були сформовані на файли B та відправлені, - нічні та з номерами сеансу від 1 до номера сеансу, до якого (уключно) була відновлена інформація, слід повторно відправити до ЦОСЕП.
Файли A і пакети-запити, які цього банківського дня були відправлені до ЦОСЕП, але не відображені в переліку відновленої інформації, слід отримати з архівів САБ у сформованому вигляді (не переформовувати і не змінювати їх найменування) і відправити до ЦОСЕП. Одержуючи квитанції на ці файли (пакети-запити), слід переконатися, що стан проходження файлів у САБ відповідає стану їх проходження в СЕП. Якщо неможливо повторно відправити ці файли (пакети-запити), то платежам, що містилися в цих файлах (пакетах-запитах), слід надати статус невідправлених до СЕП та внести відповідні виправлення в бухгалтерські проводки, що були виконані за цими платежами.
Банк, який керує філіями за допомогою встановлення лімітів, має проаналізувати поточний стан лімітів і в разі потреби встановити нові їх значення.
Учасник СЕП має привести зміст бази даних САБ у відповідність до стану технічного рахунку в ЦОСЕП.
9. Якщо відновлення функціонування ЦОСЕП за третім рівнем резервування здійснювалося в іншій будівлі або у віддаленому резервному пункті, то відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП має розпочинатися після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. ЦРП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про відновлення роботи ЦОСЕП у ЦРП.

Глава 6. Використання резервних засобів криптографічного захисту інформації ЦОСЕП

1. У ЦРП і іншій будівлі забезпечується наявність і підтримання в актуальному стані достатньої кількості резервних програмних та апаратно-програмних засобів захисту інформації, а також відповідної ключової інформації.
( Пункт 1 глави 6 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. У разі пошкодження апаратно-програмних засобів захисту інформації апаратура, що вийшла з ладу, замінюється на резервну і функціонування відповідної складової ЦОСЕП продовжується без її переналагодження. Учасникам СЕП уживати додаткових заходів для переналагодження своєї роботи в СЕП не потрібно.
( Пункт 2 глави 6 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
3. У разі пошкодження апаратно-програмних засобів захисту інформації, за якого унеможливлюється використання апаратури захисту взагалі, функціонування ЦОСЕП відновлюється з використанням програмних засобів криптографічного захисту. Усім учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП, а також засобами системи ЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на роботу з використанням програмних засобів захисту.
( Пункт 3 глави 6 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
4. Повернення ЦОСЕП до роботи з апаратно-програмними засобами захисту інформації здійснюється лише після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. Учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на той засіб криптографічного захисту, який використовувався ними до переходу ЦОСЕП на використання програмного захисту.
( Пункт 4 глави 6 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )

Глава 7. Відновлення функціонування АРМ-СЕП

( Пункт 1 глави 7 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
1. Учасник СЕП зобов'язаний мати резервний комп'ютер для забезпечення роботи АРМ-СЕП у разі виходу з ладу основного комп'ютера, на якому розгорнута діюча версія АРМ-СЕП, з актуальними таблицями відкритих ключів, файлами конфігурації та допоміжними файлами.
( Пункт 1 глави 7 розділу IX із змінами, внесеними згідно зПостановою Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
2. У разі пошкодження комп'ютера, на якому функціонує АРМ-СЕП, учасник СЕП має підключити до резервного комп'ютера апаратуру захисту інформації і продовжувати функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
Учасник СЕП має зробити копію шифрованого архіву АРМ-СЕП з пошкодженого комп'ютера, якщо рівень пошкодження дає змогу це зробити, і зберігати її надалі разом з архівом банківського дня, що створюватиметься АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
Учасник СЕП зобов'язаний засобами системи ЕП повідомити Департамент безпеки Національного банку про відновлення функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.
( Абзац третій пункту глави 7 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
3. У разі виходу з ладу апаратури криптографічного захисту інформації учасник СЕП має надіслати до ЦРП засобами системи ЕП повідомлення про переведення його на роботу в програмному режимі криптографічного захисту.
( Абзац перший пункту 3 глави 7 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Отримавши таке повідомлення від учасника СЕП, ЦРП засобами ЦОСЕП установлює відповідні параметри роботи ЦОСЕП з цим учасником.
( Абзац другий пункту 3 глави 7 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Учасник СЕП установлює відповідні параметри роботи АРМ-СЕП.
Файли, що були сформовані в ЦРП для учасника СЕП з використанням апаратури криптографічного захисту інформації, за клопотанням учасника СЕП перешифровуються за допомогою програмних засобів і надаються йому повторно.
( Абзац четвертий пункту 3 глави 7 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
4. Для відновлення функціонування апаратури криптографічного захисту інформації учасник СЕП звертається до Департаменту безпеки Національного банку. Повернення АРМ-СЕП учасника СЕП до роботи з апаратурою криптографічного захисту інформації здійснюється після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.
( Пункт 4 глави 7 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
5. Перенесення АРМ-СЕП на інший комп'ютер у випадках, не обумовлених потребою негайного відновлення його функціонування, дозволяється тільки після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.
( Розділ в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) ) ( Розділ X виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 1
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ДОГОВІР

про кореспондентський рахунок у Національному банку України

( Див. текст (z1035-06F1241) ) ( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 160 від 23.03.2009 (z0357-09) , № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) , № 362 від 31.08.2012 (z1633-12) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 2
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ЗАЯВА

про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України

( Див. текст (z1035-06F1236) ) ( Додаток 2 в редакції Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 3
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
(підпункт 2 пункту 1 глави 1 розділу II)

КАРТКА

із зразками підписів та відбитка печатки

( Див. текст (z1035-06F1237) ) ( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) ; в редакції Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 4
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ЗАЯВА

про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України

( Див. текст (z1035-06F1238) ) ( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013 (z2082-13) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 5
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ДОГОВІР

про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України

( Див. текст (z1035-06F1234) ) ( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) , № 165 від 05.06.2008 (z0601-08) , № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
( Додаток 6 виключено на підставіПостанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) )
Додаток 6
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті
(пункт 5 глави 3 розділу II)

ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

______________________________          _____________________________________
 [найменування банку (філії)]           (найменування структурного підрозділу
                                             Національного банку України)
Повідомлення
про внесення інформації до Довідника учасників СЕП
(зразок)
     Згідно з _____________________ включити/виключити/унести зміни до списку
учасників СЕП.
Назва учасника СЕП
Код банку - учасника СЕП
Код валюти
Ідентифікатор у СЕП
Адреса в системі ЕП
Код банку - юридичної особи
№ моделі
Код банку - власника кореспондентського рахунку
Режим реального часу
Дата внесення змін
початкові платежі
відповідні платежі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
Керівник банку (філії)                          _____________________________
                                                     (ініціали, прізвище)
Виконавець         _____________________________
                       (прізвище, ініціали)
№ телефону         _____________________________
__________
Примітки:
У колонці 7 зазначається одне з таких значень:
" " - не працює за моделлю;
"C" - банк, що працює за моделлю 3;
"3" - філія, що працює за моделлю 3;
"D" - банк, що працює за моделлю 4;
"4" - філія, що працює за моделлю 4;
"G" - банк, що працює за моделлю 7;
"7" - філія, що працює за моделлю 7;
"H" - банк, що працює за моделлю 8;
"8" - філія, що працює за моделлю 8.
У колонці 8 зазначається реквізит "код банку" власника консолідованого кореспондентського рахунку. Якщо банк працює в СЕП без використання моделі, то в цій графі зазначається "0".
У колонці 9 зазначається одне з таких значень:
"N" - учасник СЕП не працює в режимі реального часу;
"3" - філія - учасник СЕП працює через ВМПС;
" " - обмежень немає.
У колонці 10 зазначається одне з таких значень:
"3" - філія - учасник СЕП працює через ВМПС;
" " - обмежень немає;
"X" - заборонено відповідні платежі в режимі реального часу.
У колонці 11 зазначається дата, з якої внесені зміни набирають чинності.
Повідомлення надсилається банком (філією) на електронну адресу структурного підрозділу Національного банку України.
Структурний підрозділ Національного банку України надсилає повідомлення на електронну адресу Центральної розрахункової палати (V32RPAL@U1H0) у файлі формату MS WORD з іменем Zxmmddnn.RTF, де x - літера, що позначає структурний підрозділ Національного банку України; mm - поточний місяць; dd - день місяця; nn - порядковий номер.
( Додаток 6 в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015 (v0439500-15) ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 7
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ПЕРЕЛІК

умовних числових кодів розрахункових документів

№ з/п
Назва документа
Умовний числовий код
1
Платіжне доручення
1
2
Платіжна вимога-доручення
2
3
Меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру документів за акредитивом
4
4
Меморіальний ордер
6
5
Платіжна вимога
7
6
Меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру чеків
9
7
Меморіальний ордер, сформований на підставі платіжної вимоги на примусове списання коштів
10
8
Інкасове доручення (розпорядження)
11
9
Меморіальний ордер, сформований на підставі інкасового доручення (розпорядження)
12
( Додаток в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007 (z1337-07) ; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 745 від 17.12.2009 (z0272-10) , № 279 від 12.08.2011 (z1062-11) , № 122 від 30.03.2012 (z0615-12) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 8
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ДОЗВІЛ

на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за ____ моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку

( Див. текст (z1035-06F1240) ) ( Додаток 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко
Додаток 9
до Інструкції про міжбанківський
переказ коштів в Україні
в національній валюті

ДОГОВІР

про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України

( Див. текст (z1035-06F1235) ) ( Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 682 від 28.10.2014 (v0682500-14) , № 994 від 30.12.2015 (v0994500-15) )
Директор Департаменту
платіжних систем
Н.Г. Лапко