Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.12.2016 N 3431-04/39950-03.
За результатами проведеного аналізу проекту постанови, а також відповідного аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу (далі - АРВ), доданого до нього, розроблено з метою створення чітких, прозорих та вимірюваних показників, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації, віднесення всіх суб'єктів господарювання до одного з трьох ступенів ризику, що обумовлює періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Мінекономрозвитку.
Однак, зазначений проект постанови не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.
I. Відповідно до пункту 9 Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 N 752 (далі - Методика), критерії розробляються на підставі результатів аналізу якісних та кількісних показників (характеристик) діяльності суб'єктів господарювання з урахуванням:
масштабів діяльності суб'єктів господарювання;
статистичних даних про настання негативних наслідків від провадження діяльності суб'єктів господарювання, порушення вимог законодавства;
строку провадження діяльності суб'єктів господарювання у відповідній сфері;
сфери діяльності суб'єктів господарювання, виду та обсягу випуску продукції, виконаних робіт, наданих послуг;
результатів попередніх перевірок;
інших факторів, що можуть призвести до настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, та можливого розміру втрат у разі їх настання.
Разом з цим проектом Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі (далі - проект Критеріїв), передбачається розподіл суб'єктів господарювання за ступенями ризику здійснити лише за строком провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації та наявності порушень правил і порядку сертифікації продукції.
Отже, при визначенні критеріїв розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики, яким встановлено, що критерії повинні визначати серед іншого:
чіткі, зрозумілі та вимірювані показники, за якими визначається ступінь ризику;
ступені ризику з урахуванням статистичних даних про настання негативних наслідків від провадження діяльності суб'єктів господарювання, порушення вимог законодавства;
граничні величини (кількісні показники) віднесення суб'єкта господарювання до того чи іншого ступеня ризику.
Окрім зазначеного також звертаємо увагу розробника на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки.
Однак, всупереч встановлених даним Законом вимогам, у пункті 6 проекту Критеріїв розробником пропонується встановити, що планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику здійснюються не частіше одного разу на рік.
Враховуючи вищезазначене, проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі" потребує доопрацювання.
Крім того, розробником не надано належної оцінки тому, що проект постанови розроблено на виконання пункту 2 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.93 N 46-93, який згідно статті 27 цього Декрету втрачає чинність з 01.01.2018.
З огляду на вказане розробнику необхідно розглянути доцільність розроблення критеріїв ризику на виконання вимог вказаного Декрету.
II. Окрім зазначеного, наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика).
Так, запроваджуючи заходи державного нагляду (контролю) у сфері провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації і визначаючи періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), розробнику необхідно, серед іншого, визначити, до яких часових та/або матеріальних витрат суб'єктів господарювання може призвести запропоноване регулювання.
Натомість у розділі III АРВ "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробником не наведено жодних розрахунків витрат суб'єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту постанови, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу правового регулювання.
Зазначене, в свою чергу, унеможливлює надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний спосіб регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником належним чином не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог.
При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акту, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту наказу, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади для впровадження цих регуляторних актів.
Із змісту проекту Критеріїв та розділу III АРВ вбачається, що під сферу дії проекту постанови підпадає 59 % суб'єктів малого та мікропідприємництва. Зважаючи на це, розробник на виконання вимог пункту 8 Методики у даному розділі повинен був забезпечити проведення М-Тесту.
Однак, у розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" М-Тест згідно з Додатком 4 до Методики не проведено, що, в свою чергу, не дозволяє виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, не оцінено витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та як наслідок унеможливлює визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого та мікропідприємництва.
Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики.
Так, розробником не наведено належної кількості як обов'язкових, так і додаткових показників результативності регуляторних актів.
Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;
рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.
При цьому розробником фактично наведено лише 1 додатковий показник, який безпосередньо характеризує результативність регуляторного акта, та наведено його прогнозне значення.
Зазначене є порушенням вимог Методики, яка передбачає, що слід визначити не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).
Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.
Враховуючи дані обставини, проект постанови розроблено не у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також з порушенням ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:
доцільності, тобто обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
адекватності, тобто відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із сертифікації в державній системі сертифікації і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі".
Голова Державної | К. Ляпіна |