ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 115/7/24-1117 від 03.01.2002




     У зв'язку  з  численними запитами підпорядкованих органів ДПА
та платників податків щодо стягнення сум податкового боргу, які не
були перераховані до бюджетів з вини установ банків,  у тому числі
і банку "Україна",  ДПА України надає такі роз'яснення. Відповідно
до ст.55  Закону України від 07.12.2000 р.  N 2121-III ( 2121-14 )
"Про банки і банківську діяльність" відносини  банку  з  клієнтами
регулюються  законодавством  України,  нормативно-правовими актами
НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
     Статтею  24  Закону   України   від   27.03.91  р.  N 887-XII
( 887-12 ) "Про підприємства в Україні" визначено, що підприємство
має  право  відкривати  розрахункові (поточні) та інші рахунки для
зберігання грошових  коштів,  здійснення  всіх  видів  операцій  у
будь-яких  банках  України  та  інших  держав  за своїм вибором за
згодою цих банків у порядку, що встановлюється НБУ.
     Підприємство несе   повну   відповідальність   за  додержання
кредитних договорів і розрахункової дисципліни.  У свою чергу банк
відповідає  за  своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно
до законодавства.
     Право звернення   до   суду  із  заявою  про  визнання  банку
неплатоспроможним та його  ліквідацію  (вимоги  кредиторів)  мають
кредитори банку або НБУ.
     Крім того,  ст.32 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346-III
( 2346-14  )  "Про  платіжні  системи та переказ грошей в Україні"
встановлена відповідальність банків у вигляді пені перед платником
та  отримувачем  за  порушення  банком строків виконання доручення
клієнтів на переказ грошей.
     Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та  державними  цільовими фондами" (п.16.5 ст.16) також визначено,
що за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових
платежів)  до  бюджетів  та державних цільових фондів з вини банку
такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення,  а також несе
іншу  відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного
внесення платежів до бюджетів.
     При цьому  платник податків звільняється від відповідальності
за несвоєчасне  або  неповне  зарахування  таких  платежів.  Тобто
такому платнику податків не нараховується пеня і штрафні санкції.
     Таким чином,  у  разі  порушення  банком  строків   виконання
доручення клієнтів на переказ грошей слід мати на увазі,  що п.7.5
Закону N 2181-III  (  2181-14  )  забороняється  будь-яка  уступка
податкового  зобов'язання  або податкового боргу платника податків
третім особам,  а також уступка контролюючим органом права  вимоги
податкового боргу платника податків іншим особам, тому й обов'язок
погашення податкового боргу залишається за платником податків.
     Враховуючи вишевикладене,  звертаємо увагу органів ДПС на те,
що норма п.16.5 ст.16 Закону N 2181-III ( 2181-14  )  не  звільняє
платника   податків   від   обов'язку   сплачувати   основну  суму
податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган
- від стягнення такого податкового боргу.
     Особливу увагу звертаємо на питання погашення  платежів,  які
не   перераховано   до  бюджету  з  вини  банку  АКАПБ  "Україна".
Податковий  борг  платників  податків,  який  виник  у  результаті
банкрутства   банку   "Україна"  залишається  за  таким  платником
податків.  Вказані  борги  підлягають  перерахуванню  до   бюджету
безпосередньо   платником  податків,  а  підтвердженням  факту  їх
погашення буде виписка регіонального  відділення  Держказначейства
України  про  зарахування  таких  сум  у дохід бюджету.  У випадку
несплати таких боргів податкові органи здійснюють їх  стягнення  у
загальновстановленому порядку.
     В особовому  рахунку  платника  податків,  платежі  якого  не
надійшли до бюджету з вини банку "Україна",  нарахування  пені  на
суму, яка зазначена у невиконаному банком платіжному документі, на
підставі акту інвентаризації зупиняється з  дня  прийняття  такого
платіжного документу установою банку по день сплати суми, вказаної
у  такому  платіжному  документі,   у   період   після   відкриття
ліквідаційної процедури.  Тобто, незалежно від того, чи здійснював
платник  податків  сплату  платежів  у  період  з   дати   подання
платіжного  документу  по  дату  відкриття ліквідаційної процедури
(16.07.2001 р.),  в погашення  такого невиконаного  з  вини  банку
податкового  зобов'язання  враховуються  кошти,  що надійшли після
16.07.2001  р.  У  подальшому  сплата  зараховується  в  погашення
податкових  зобов'язань  у  порядку  черговості настання граничних
термінів їх сплати.
     Зазначене довести до відома підпорядкованих ДПІ.

 Заступник Голови                                    І.Кальніченко

 "Бухгалтерія", N 1-2/1, 14.01.2002 р.