Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту Постанови, надіслані Міністерством освіти і науки України листом від 02.08.2017 N 1/12-5025.
За результатами проведеного аналізу проекту Постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) встановлено:
проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу доданого до нього (далі - АРВ), розроблений з метою створення правового підґрунтя для реалізації положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, створення рівних (однакових) умов для учасників конкурсного відбору, прозорість та об'єктивність оцінювання наукових і науково-технічних робіт.
Однак, проект постанови не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.
1. Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія та ефективність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників;
- об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;
- запобігання корупційним діям і зловживанням;
- вільного переміщення товарів;
- свободи надання послуг.
Частиною 3 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Проте, абзацом четвертим пункту 13 розділу "Основні етапи проведення конкурсу" проекту регуляторного акта визначені вимоги до учасників конкурсу, де, серед іншого, зазначено, що організатор конкурсу може визначати коло підприємств, установ та організацій, які можуть брати участь у конкурсі (наприклад, такі, що перебувають у сфері його управління), що в свою чергу суперечить принципам добросовісної конкуренції серед учасників та недискримінації учасників, що визначені Законом України "Про публічні закупівлі".
Оскільки проект постанови розроблено з метою створення правового підґрунтя для реалізації положень Закону щодо проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, створення рівних (однакових) умов для учасників конкурсного відбору, прозорість та об'єктивність оцінювання наукових і науково-технічних робіт, норми розробленого проекту регуляторного акта повинні узгоджуватися з вимогами Закону, що установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
На підставі вищезазначеного, вбачається необхідність доопрацювання проекту постанови з метою узгодження його з вимогами діючого законодавства.
2. Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту постанови не у повній мірі відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.
У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми, з яких обрати не менше двох альтернатив, стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.
Однак, розробником під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва окремо кількісно розробником взагалі не визначено, по-перше, кількість суб'єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, а, по-друге, витрати, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту наказу, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу згідно з додатком 2 до Методики.
Вказане, в свою чергу, унеможливлює надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
У розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту постанови, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
При заповненні розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником також не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.
У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обгрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
У Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики. Так, розробником не наведено жодних додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта. Відповідно до вимог Методики ці показники мають бути не описовими, а кількісними та вимірювальними.
Крім того, розробником не наведено прогнозних показників результативності дії регуляторного акта у кількісному виразі.
Також у порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та цільові групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.
Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.
Окрім вищевикладеного наголошуємо, що прийняття проекту постанови здійснюється не у відповідності з принципом передбачуваності державної регуляторної політики.
Зазначений принцип, зокрема, передбачає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний орган затверджує план діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів на наступний рік не пізніше 15 грудня поточного року.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений вищезазначеним Законом України.
Якщо регуляторний орган готує проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Проте, представлений проект постанови не включений до Плану діяльності Міністерства освіти і науки України з підготовки проектів регуляторних актів у 2017 році.
Отже, проект постанови розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:
доцільності, тобто обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету".
В. о. Голови Державної регуляторної | О. М. Мірошніченко |