Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, надіслані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 25.09.2017 N 7/9-10105.
За результатами проведеного аналізу проекту постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу (далі - АРВ), розроблено на виконання Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", встановлення загального порядку здійснення доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі та користування цією інфраструктурою незалежно від форми власності, та визначення порядку взаємодії власника інфраструктури будинкової розподільної мережі і суб'єкта господарювання, який має намір укласти договір із доступу та використання інфраструктури будинкової розподільної мережі (далі - БРМ).
Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на нижчезазначене.
Наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" (далі - Методика).
Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта, викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.
Так, у розділі I АРВ "Визначення проблеми" згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема:
визначити причини її виникнення;
оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;
визначити основні групи, на які вона справляє вплив.
Разом з цим, у розділі I АРВ проблему не визначено та не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, визначали її масштаб та важливість.
У розділі I АРВ розробником зазначено лише, що проект постанови розроблено з відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
Однак, аналіз змісту даного проекту свідчить, зокрема, про встановлення додаткових, не передбачених Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", вимог.
Так, наприклад, проектом постанови пропонується встановити:
порядок звернення замовника до власника інфраструктури БРМ щодо отримання доступу до інфраструктури БРМ;
строки розроблення та видачі технічних умов з доступу до інфраструктури БРМ;
порядок та строки розроблення і погодження проектної документації з доступу до інфраструктури БРМ;
строки розгляду та надання відповіді на звернення замовника до власника інфраструктури БРМ з пропозицією укладання договору з доступу до інфраструктури БРМ;
порядок та строки укладання договору з доступу до інфраструктури БРМ, тощо.
Зазначене, в свою чергу, не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, принципу доцільності, оскільки розробником не обґрунтована належним чином наявність проблеми, що потребує державного регулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
Крім того, проект постанови містить ряд непослідовних та не узгоджених між собою положень.
Так, пунктом 4 розділу X проекту Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва (далі - проект Правил), пропонується встановити, що у разі, якщо протягом 15 робочих днів з дати розміщення інформації на веб-сайті власник (володілець) технічних засобів телекомунікацій не здійснить демонтаж технічних засобів телекомунікацій, власник вправі самостійно їх демонтувати.
Однак, по-перше, станом на сьогодні дані правовідносини не врегульовані і на їх врегулювання потрібен певний час (більший ніж 15 робочих днів), а саме, час, передбачений, власне самим проектом Правил на:
звернення до власника, отримання від нього відповідного рішення (строк 15 робочих днів);
прийняття власником інфраструктури БРМ рішення про відмову у видачі технічних умов з доступу та письмове повідомлення про це замовника з обґрунтуванням причин такої відмови та внесенням іншої можливої альтернативної пропозиції щодо доступу до інфраструктури БРМ (строк 15 робочих днів);
якщо замовник погодився на альтернативну пропозицію, він подає власнику новий запит (строк 15 робочих днів) тощо.
По-друге, у своїй переважній більшості власники не мають веб-сайтів, та, як наслідок, зацікавлені особи будуть позбавлені можливості отримання інформації про наміри власника.
Зазначене, в свою чергу, порушує вимоги статті 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.
У розділі III АРВ "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.
Під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого та середнього розробником здійснено розрахунок витрат, які можуть виникнути внаслідок запровадження кожного з альтернативних способів, у грошовому еквіваленті відповідно до Додатка 2 до Методики, а також наведено витрати на одного власника інфраструктури об'єкта будівництва.
При цьому розробником зауважено наступне: враховуючи те, що регуляторний акт справляє однаковий вплив, як на суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва, так і на суб'єктів господарювання мікро-та малого підприємництва та зазначені суб'єкти господарювання несуть однакові витрати, недоцільно відокремлювати суб'єктів господарювання мікро- та малого підприємництва від суб'єктів господарювання великого та середнього підприємництва та складати Тест малого підприємництва (М-Тест).
Звертаємо увагу розробника на положення пункту 8 Методики, де зазначено, що оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги, проводиться шляхом здійснення розрахунку витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування та розрахунку витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва (проводиться у разі, коли питома вага суб'єктів малого підприємництва у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких впливає проблема, перевищує 10 відсотків).
Тобто враховуючи те, що під дію запропонованого регулювання підпадає 99,72 % суб'єктів малого підприємництва, розробник зобов'язаний був розробити М-Тест.
Відсутність М-Тесту унеможливлює надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
У зв'язку з неналежним опрацюванням зазначених розділів АРВ у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто необхідно встановити, яким чином будуть діяти положення проекту постанови, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи впади для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.
Щодо заповнення розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" зауважуємо, що розробником взагалі не враховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта як однієї зі складових М-Тесту, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави.
Вказані обставини не дозволяють виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого та мікропідприємництва, оцінити вигоди або витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та, як наслідок унеможливлюють визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.
У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
У розділ VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.
Так, розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.
Відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).
Також у порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначено вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження, та групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.
Недотримання розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону.
Додатково повідомляємо, що до редакції проекту постанови на адресу ДРС надійшли зауваження та пропозиції від заінтересованих суб'єктів господарювання, які відповідно до вимог статей 4 та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" підлягають врахуванню в остаточній редакції проекту акта або мотивованому відхиленню (копії листів додаються).
Отже, проект постанови розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме:
доцільності - обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі".
Додаток на ___ арк.
В. о. Голови Державної | В. П. Загородній |