УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОГО СЕНАТУ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Юдіна Сергія Олександровича щодо відповідності частині другій статті 55 Конституції України (конституційності) частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ

м. Київ
10 квітня 2018 року
№49-1(ІІ)/2018
Справа № 3-34/2018(804/17)
Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Шаптали Наталі Костянтинівни (секретар колегії) - головуючої,
Запорожця Михайла Петровича,
Мойсика Володимира Романовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Юдіна Сергія Олександровича щодо відповідності частині другій статті 55 Конституції України (конституційності) частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (2147-19) .
Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. До Конституційного Суду України звернувся Юдін С.О. з клопотанням визнати такою, що не відповідає частині другій статті 55 Конституції України (є неконституційною), частину другу статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (2147-19) (далі - Кодекс).
Автор клопотання зазначає, що 29 квітня 2016 року він звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України про скасування Указу Президента України "Про призначення С. Кудінова ректором Національної академії Служби безпеки України" від 14 квітня 2016 року № 150/2016 (150/2016) (далі - Указ).
Юдін С.О. також зазначає, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 травня 2016 року закрив провадження за його позовом, оскільки він не має права на оскарження Указу (150/2016) як правового акта індивідуальної дії.
Верховний Суд України постановою від 15 листопада 2016 року залишив без змін вказану ухвалу, зазначивши, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у Юдіна С.О. права на звернення до суду з позовом про скасування Указу (150/2016) , оскільки "право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього".
Автор клопотання стверджує, що при ухваленні цієї постанови "Верховний Суд України застосував за аналогією закону частину другу статті 171 Кодексу (2747-15) , відповідно до якої право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт" та дійшов висновку, що оскаржити такий акт інші особи не можуть і що таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії, яким є Указ. Таке застосування судами частини другої статті 171 Кодексу (2747-15) , на думку Юдіна С.О., суперечить частині другій статті 55 Конституції України, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
В Основному Законі України (254к/96-ВР) визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України (стаття 150).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 травня 2016 року встановив, зокрема, що згідно з частиною другою статті 171 Кодексу (2747-15) право оскаржувати нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, інші особи не можуть оскаржувати такий акт. Зазначений суд також дійшов висновку, що таке ж правило має застосовуватися і до правових актів індивідуальної дії.
Верховний Суд України постановою від 15 листопада 2016 року підтвердив позицію Вищого адміністративного суду України, зокрема, щодо застосування частини другої статті 171 Кодексу (2747-15) до правових актів індивідуальної дії, яким є і Указ (150/2016) .
Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що конституційна скарга Юдіна С.О. стосується правомірності застосування частини другої статті 171 Кодексу (2747-15) судами в його справі. Зокрема, конституційна скарга та долучені до неї матеріали вказують на те, що автор клопотання фактично оскаржує обґрунтованість рішень судів у його справі, що набрали законної сили, і намагається здійснити перевірку їх законності. Однак Конституційний Суд України не наділений повноваженнями щодо перевірки законності та обґрунтованості прийнятих судами рішень і правильності застосування ними норм законодавства (стаття 150 Конституції України, стаття 7 Закону України "Про Конституційний Суд України").
За юридичною позицією Конституційного Суду України правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам; пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування; надання консультацій чи роз'яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України (ухвали від 31 березня 2010 року № 15-у/2010 (v015u710-10) , від 3 липня 2014 року № 73-у/2014 (v073u710-14) , від 13 травня 2015 року № 19-у/2015 (v019u710-15) , від 24 лютого 2016 року № 14-у/2016 (v014u710-16) ).
З огляду на наведене Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 7, 8, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v0001710-18) , Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
постановила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Юдіна Сергія Олександровича щодо відповідності частині другій статті 55 Конституції України (конституційності) частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (2147-19) на підставі пункту 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.
2.Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
Судді
Конституційного Суду України
Запорожець М.П.
Мойсик В.Р..
Шаптала Н.К.