Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу (2755-17) , відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. "є" пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

При цьому доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (2755-17) ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (2755-17) .

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу (2755-17) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (2755-17) .

Крім того, об'єктом оподаткування резидента є також іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу (2755-17) ).

Дохід, отриманий з джерел за межами України - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) ).

Порядок оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу (2755-17) , відповідно до пп. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (2755-17) .

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу (2755-17) ).

Водночас згідно зі ст. 3 Кодексу (2755-17) якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом (2755-17) , застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (056_688) (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою Україною 29.10.1996 р. ( Закон України N 433/96-ВР (433/96-ВР) ), яка є чинною в українсько-бельгійських відносинах з 25.02.1999 р., застосовуються "до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції).

Статтею 4 "Резидент" Конвенції встановлено критерії щодо визначення резиденції (податкового статусу) осіб, на яких поширюються її положення.

Пунктом 1 ст. 15 "Залежні особисті послуги" Конвенції передбачено, що "з урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 цієї Конвенції жалування, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цій другій Державі".

"Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, яка здійснюється в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач перебуває в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду, що починається або закінчується у даному фінансовому році; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі" (п.2 ст. 15 Конвенції).

Враховуючи викладене, оскільки наведена у запиті та додатках до нього (довідки про резиденцію, видану компетентним органом Бельгії, та наказ підприємства про направлення працівника на роботу в Бельгію) інформація є недостатньою для з'ясування фактичних обставин справи, зокрема, відсутня інформація та відповідні документи щодо підстав для надання бельгійським компетентним органом як фізичній особі - резиденту України статусу резидента Бельгії та звільнення від оподаткування в Бельгії щодо заробітної плати, отриманої від українського роботодавця, то відсутня можливість надання конкретної відповіді на поставлені питання.

Також, слід зазначити, що відсутність інформації щодо предмету, суб'єктного складу та порядку взаєморозрахунків за Угодою про надання консультаційних послуг, на підставі якої місцем роботи працівника українського підприємства за відповідним наказом визначено Бельгію, унеможливлює надання відповіді на питання щодо країни, яка є джерелом виплати заробітної плати працівнику - фізичній особі, яка має відповідний податковий статус (є резидентом України чи Бельгії).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.