ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                        ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 N 01-8/482 від 23.04.2001
                                           Арбітражні суди України


     Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних
       із застосуванням Декрету Кабінету  Міністрів України
                       "Про акцизний збір"


          ( Із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого
                                       арбітражного суду
            N 01-8/550 ( v_550800-01 ) від 06.05.2001
                       Листом Вищого господарського суду
            N 01-8/155 ( v_155600-02 ) від 13.02.2002 )



     У судовій    практиці    постали    питання,   пов'язані   із
застосуванням Декрету  Кабінету  Міністрів  України  від  26.12.92
N 18-92  (  18-92  ) "Про акцизний збір" (далі - Декрет) у частині
сплати акцизного збору із оборотів  з  реалізації  нафтопродуктів,
виготовлених   нафтопереробними   підприємствами  з  давальницької
сировини.
     У зв'язку з цим вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.
     Відповідно до  пункту  "а"  статті  2  Декрету  (   18-92   )
платниками  акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності,
а також їх філії,  відділення  (інші  відокремлені  підрозділи)  -
виробники   підакцизних   товарів  (послуг)  на  митній  території
України, у тому числі з давальницької сировини.
     Згідно з  пунктом  "а"  статті  3  Декрету ( 18-92 ) об'єктом
оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених  в
Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу,  обміну
на інші товари (продукцію,  роботи,  послуги), безплатної передачі
товарів (продукції) або з частковою їх оплатою.
     Як свідчать матеріали судових  справ,  підприємства-виробники
нафтопродуктів  беруть участь як у процесі виробництва відповідної
продукції,  так і у процесі  її  реалізації  шляхом  відвантаження
підприємству-замовнику   або,   за   його   вказівкою,   кінцевому
споживачеві із здійсненням відповідних розрахунків.
     У зв'язку  з  цим  у вирішенні спорів,  пов'язаних зі сплатою
акцизного збору із оборотів з реалізації  нафтопродуктів,  слід  у
кожному конкретному випадку з'ясувати умови, на яких здійснювалась
переробка    і    реалізація    нафтопереробними    підприємствами
нафтопродуктів,  виготовлених  з  давальницької  сировини,  у тому
числі умови переходу права власності на нафтопродукти, розрахунків
за реалізовані нафтопродукти тощо.
     З  25 квітня 2001 року набрав  чинності  Закон  України  "Про
внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний
збір" від 22.03.2001 N 2324-III ( 2324-14 ) (далі - Закон),  якому
не надано зворотної сили. ( Лист доповнено абзацом сьомим згідно з
Листом  Вищого  арбітражного  суду  N 01-8/550 ( v_550800-01 ) від
06.05.2001 )
     Отже з моменту  набрання  чинності  Законом  (  2324-14  )  у
вирішенні   спорів,  пов'язаних  зі  сплатою  акцизного  збору  із
оборотів     з     реалізації     нафтопродуктів,     виготовлених
нафтопереробними   підприємствами  з  давальницької  сировини,  що
відбулися   після   24.04.2001,  слід  враховувати  таке.  (  Лист
доповнено абзацом восьмим згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/550 ( v_550800-01 ) від 06.05.2001 )
     Відповідно до  Закону  ( 2324-14 ) пункт "а" статті 2 Декрету
( 18-92 ) викладено у новій редакції, за якою платниками акцизного
збору  є  суб'єкти  підприємницької діяльності,  а також їх філії,
відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники  підакцизних
товарів на митній території України,  у тому числі з давальницької
сировини  по  товарах  (продукції),  на  які  встановлено   ставки
акцизного збору у твердих сумах,  а також замовники, за дорученням
яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по  товарах,
на  які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту,
які  сплачують  акцизний  збір виробнику. ( Лист доповнено абзацом
дев'ятим  згідно  з  Листом  Вищого  арбітражного  суду N 01-8/550
( v_550800-01 ) від 06.05.2001 )
     Водночас у  новій  редакції  викладено  пункт  "а"  статті  3
Декрету ( 18-92 ),  згідно з якою об'єктом оподаткування є обороти
з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції),
у тому числі з давальницької сировини,  шляхом їх продажу,  обміну
на інші товари (продукцію,  роботи,  послуги), безплатної передачі
товарів (продукції) або з частковою їх  оплатою,  а  також  обсяги
відвантажених  підакцизних  товарів  (продукції),  виготовлених  з
давальницької  сировини. ( Лист доповнено абзацом десятим згідно з
Листом  Вищого  арбітражного  суду  N 01-8/550 ( v_550800-01 ) від
06.05.2001 )
     Статтю 6  Декрету  (  18-92  )  доповнено  новими  третьою  і
четвертою  частинами  такого  змісту:  (  Лист  доповнено  абзацом
одинадцятим  згідно  з  Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/550
( v_550800-01 ) від 06.05.2001 )
     Власник готової   продукції,   на   яку   встановлено  ставку
акцизного збору у твердих  сумах,  виготовленої  на  давальницьких
умовах,  сплачує  акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше
дня відвантаження готової продукції його  замовнику  або  за  його
дорученням  іншій  особі.  (  Лист  доповнено  абзацом дванадцятим
згідно    з   Листом   Вищого   арбітражного   суду   N   01-8/550
( v_550800-01 ) від 06.05.2001 )
     Умовою відвантаження   виробником   (переробником)    готової
продукції,  виготовленої  з давальницької сировини,  його власнику
або за його дорученням іншій особі є  документальне  підтвердження
банківської  установи про перерахування відповідної суми акцизного
збору  на  розрахунковий  рахунок  виробника (переробника). ( Лист
доповнено  абзацом тринадцятим згідно з Листом Вищого арбітражного
суду N 01-8/550 ( v_550800-01 ) від 06.05.2001 )
     Законом  України від 13.12.2001 "Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 2895-14 )  статтю
1 Декрету   (  18-92  )  доповнено  абзацами,  у  яких  наводиться
визначення  понять "давальницька сировина" і "давальницькі умови".
(  Лист  доповнено  абзацом  згідно з Листом Вищого господарського
суду N 01-8/155 ( v_155600-02 ) від 13.02.2002 )

 Заступник Голови Вищого
 арбітражного суду України                           А.Осетинський