Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи

Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні Верховна Рада України постановляє:

4. У Законі України "Про Національний банк України" (679-14) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2002 р., N 17, ст. 117; 2006 р., N 12, ст. 100):

1) абзац восьмий статті 1 викласти в такій редакції:

"валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань";

2) статтю 51 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:

проведення операцій з рефінансування банків;

проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;

проведення операцій на фондовому ринку".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.

5. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2006 р., N 43, ст. 416):

1) пункт 4 частини третьої статті 30 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на звітну дату";

2) у статті 31:

частину першу викласти в такій редакції:

"Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень. Національний банк України не має права вимагати змін до статутного капіталу банків, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених законодавством";

частини другу та третю виключити;

3) пункт 6 частини другої статті 47 викласти в такій редакції:

"6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг)".

7. У Законі України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст. 80):

1) у статті 2:

абзац третій викласти в такій редакції:

"валюти України - відповідно до законодавства України";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою";

2) у статті 13:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється в обов'язковому порядку".

У зв'язку з цим частини першу і другу вважати відповідно частинами другою і третьою;

частину другу після слова "інвестицій" доповнити словами "у майновій формі";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України".

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Встановити, що пункти 6, 7 розділу II цього Закону діють до 1 січня 2011 року.

2. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

3. До 1 січня 2012 року встановлюється гранична сума коштів, залучених на умовах субординованого боргу, що включаються до регулятивного капіталу банку, у розмірі не більше 100 відсотків основного капіталу банку. Кошти, залучені у цей період на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку в повному обсязі без врахування обмежень, встановлених для додаткового капіталу. До 1 січня 2012 року субординований борг включається до капіталу банку без щорічного зменшення на 20 відсотків від його первинної вартості.

4. Надати право комерційним банкам проводити за погодженням із кожним позичальником у термін до 31 грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб.

Реструктуризація розповсюджується на:

1) кредити, видані комерційними банками до 1 жовтня 2008 року;

2) кредити, номінальна сума яких не перевищує 1 млн гривень, у тому числі деноміновані в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України на 1 жовтня 2008 року.

При іпотечному кредитуванні реструктуризації підлягають тільки кредити під заставу житлової нерухомості, яка є єдиним помешканням позичальника та його сім'ї.

Реструктуризація здійснюється шляхом:

1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на термін не більше двох років;

2) продовження терміну кредитних договорів з урахуванням обмежень, що діють у комерційних банках, та обставин щодо фінансового стану, в яких знаходяться позичальники;

3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї.

За реструктуризованими згідно із цією частиною кредитними договорами комерційні банки мають звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.

У разі якщо позичальник за іпотечним кредитом обслуговує реструктуризовані зобов'язання у повному обсязі та своєчасно протягом п'яти років з дня реструктуризації боргу, позичальник отримує право, а комерційний банк має зобов'язання на щорічне зменшення на 0,25 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми на валові витрати банку.

5. Ввести на 2009-2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа - іпотекодавець і це житло є єдиним житлом іпотекодавця, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених з банком умовах.

6. Фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред'явлення фізичною особою-позичальником відповідних підтверджуючих документів та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.

7. Надання (отримання) кредитів, позик в іноземній валюті на території України та погашення (сплата) основного боргу і процентів за кредитами, позиками, наданими після набрання чинності цим Законом, здійснюються в безготівковій формі.

12. Банки, які на день прийняття цього Закону мали дозволи Національного банку України на здійснення окремих операцій, до 1 січня 2012 року можуть продовжувати ці види діяльності за умови, що їх регулятивний капітал перевищує зареєстрований статутний капітал та вони виконують норматив адекватності капіталу.