розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2016р. (суддя - Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016р. (судді - Бужак Н.П., Епель О.В., Івченко М.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемною транзакції про перерахування на користь ОСОБА_1 на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення рахунку клієнта власними коштами" на суму 150000,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015р.;

- зобов`язати надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію в частині збільшення кількості вкладників шляхом доповнення списку вкладником ПАТ "Радикал Банк" ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , відповідач протиправно не включив її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016р., позов задоволено.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемною трансакцію про перерахування на користь ОСОБА_1 на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення рахунку клієнта власними коштами" на суму 150000,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію в частині збільшення кількості вкладників шляхом доповнення списку вкладником ПАТ "Радикал Банк" ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980.

З ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , в свою чергу суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що правочин, вчинений позивачем, а саме транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь позивача грошових коштів, має ознаки нікчемного правочину відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пунктів 1, 2, 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.07.2015р. між позивачем та Банком було укладено договір банківського рахунку №18467/П-1-980, предметом якого є відкриття та обслуговування поточного рахунку у гривні НОМЕР_1.

В цей же день - 09.07.2015р., позивач здійснила поповнення рахунку власними коштами на суму 150 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №13515 та випискою по особових рахунках ПАТ "Радикал Банк" за 09.07.2015р., відповідно до якої на рахунок позивача зараховано грошові кошти у сумі 150 000,00 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" від 09.07.2015р. №452/БТ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015р. №130, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 10 липня 2015 року по 09 жовтня 2015 року та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича.

08.10.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №184 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" на один місяць - по 09.11.2015р. (включно).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015р. №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 09.11.2015р. №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10.11.2015р. по 09.11.2017р. включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Михайлівну.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 13.11.2015р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Радикал Банк"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Радикал Банк" з 13.11.2015р. до 24.12.2015р. включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. від 09.11.2015р. №204 "Про визнання правочинів нікчемними" визнано нікчемними правочини та транзакції згідно Додатку №1, який додається до цього наказу.

З метою отримання грошових коштів за вкладом позивач звернулась до відділення ПАТ "Банк Кредит Дніпро", однак їй повідомили, що вона відсутня в переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 18.11.2015р. вих. №3589/15 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) між нею та Банком, а саме: транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення рахунку власними коштами" на суму 150000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015р., час вчинення трансакції 16 год. 19 хв.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Суди дійшли висновку, що відповідачем не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемної транзакції (правочину).

При цьому суди виходили з того, що згідно транзакції банком не здійснювалось безоплатно відчуження майна на користь позивача, банк не відмовлявся від власних майнових вимог, а прийняті зобов`язання виникли на підставі договору банківського рахунку після внесення коштів позивачем на рахунок в банку, що підтверджується наявною у позивача квитанцією, яка згідно пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року №174, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, у зв`язку з чим дійшли висновку щодо відсутності підстав застосування відповідачем п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознаку недійсності правочину.

Крім того суди виходили з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що внаслідок вчиненої позивачем транзакції банк став неплатоспроможним або виконання грошових зобов`язань банку перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що виключає ознаки нікчемності правочину, визначені п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також суди дійшли висновку щодо безпідставності посилань Уповноваженої особи Фонду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною, оскільки договір банківського рахунку, укладений між позивачем та Банком, не передбачає для неї жодних пільг (переваг), які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. При цьому питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов`язок держави.

Суди дійшли висновку, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності й інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких договір є нікчемним.

Крім того, суди виходили з того, що доводи Уповноваженої особи Фонду щодо ймовірних протиправних дій співробітників банку, звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження не може вважатися належним доказом нікчемності правочинну, договору банківського рахунку позивача, оскільки сам по собі факт реєстрації заяви про злочин не доводить факту кримінального діяння, крім того, кримінальне провадження зареєстроване по факту вчинення дій працівниками банківської установи, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій осіб, на яких вказує відповідач суду останнім надано не було.

З висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію в частині збільшення кількості вкладників шляхом доповнення списку вкладником ПАТ "Радикал Банк" ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980 колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів у вказаній частині позовних вимог не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемною транзакції про перерахування на користь ОСОБА_1 на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення рахунку клієнта власними коштами" на суму 150000,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015р, підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016р. скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемною транзакції про перерахування на користь ОСОБА_1 на підставі Договору банківського рахунку від 09.07.2015р. №18467/П-1-980 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення рахунку клієнта власними коштами" на суму 150000,00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015р, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.