Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства 198 818, 00 грн попередньої оплати за договором про надання юридичних послуг від 27.10.2016 № 07/2016 (далі - Договір) у зв`язку з невиконанням Товариством взятих на себе зобов`язань за договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення і постанову мотивовано тим, що вчинення Банком правочину з метою впливу на незалежність судового експерта та порушення принципу рівності сторін може бути кваліфіковане як зловживання правом, оскільки Банк використовує власні грошові кошти на шкоду майновим інтересам іншого учасника судової справи, в якій призначену судову експертизу, а тому, оскільки Банк є особою, яка, зловживаючи своїм правом, вільно укладала договір, може зазнавати негативних наслідків такого зловживання, які можуть полягати, зокрема, у відмові суду захистити це право.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку, зазначаючи про невідповідність судових рішень вимогам законодавства України, просить рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що:

- Товариством не надано доказів на підтвердження виконання обов`язків, визначених умовами пункту 3.3 Договору, зокрема звіту про виконані роботи та акта приймання-передачі виконаних робіт, що судами не було враховано при прийнятті рішень;

- висновки, викладені у судових рішеннях, зроблені на підставі неправдивих тверджень Відповідача та не підтверджуються доказами;

- в Договорі визначені дії, які має вчинити Товариство при наданні послуг за Договором, серед яких відсутня мета визначення найнижчої вартості предмета іпотеки;

- Договір недійсним або удаваним не визнавався, що спростовує висновки судів щодо встановлення дійсних намірів сторін при укладенні спірного договору;

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи статей 13, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) і не застосовано приписи статей 525, 526, 610, 629, 546, 570, 907 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України.

Доводи іншого учасника справи

Товариство подало клопотання, в якому просить закрити касаційне провадження у справі № 910/15767/18 на підставі статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020) або залишити рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27.10.2016 між Банком (замовник) та Товариством (виконавець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання протягом дії цього Договору надавати замовнику за плату послуги в галузі права щодо супроводження судової справи №11/1042 у господарському суді Житомирської області щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", а замовник зобов`язується здійснити їх оплату в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Послуги надаються протягом строку дії Договору.

У пункті 1.2 Договору сторонами погоджено перелік послуг у галузі права:

- у судовій справі №11/1042 у господарському суді Житомирської області, по якій призначено судову експертизу, здійснити підготовку та надання пояснень, заяв, документів експертній установі для повного та швидкого виготовлення експертних висновків;

- провести необхідні дії для повної та об`єктивної експертизи, з виїздом на місце дослідження об`єкта експертів КНІДСЕ, з визначенням ринкової вартості об`єкта дослідження.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вартість послуг становить 198 818,00 грн без ПДВ та сплачується відповідно до пункту 3.1 цього Договору.

За послуги, надані виконавцем, замовник сплачує 198 818,00 грн без ПДВ до 09.11.2016 шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору приймання-передача послуг здійснюється сторонами згідно з актом приймання-передачі послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Банком згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2016 №5 було перераховано Товариству кошти у розмірі 198 818,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 08.11.2016 №19995.

21.11.2018 Банком була направлена Товариству претензія від 21.11.2018 вих. №7490/1-2, в якій позивач просив відповідача повернути сплачені ним кошти у зв`язку з ненаданням Товариством послуг за Договором.

Із змісту вказаного договору вбачається, що його предметом є замовлення позивачем платних послуг, спрямованих на повне, швидке та об`єктивне проведення експертного дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (надалі - КНДІСЕ) у справі №11/1042 у господарському суді Житомирської області.

Судом встановлено, що у провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №11/1042 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Будівельна компанія "Укрбурвод" про стягнення 4 880 396,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплексу будівель і споруд (Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, 5) шляхом проведення прилюдних торгів та позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління №13 "Електро") до ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.09.2016 у вказаній справі для з`ясування вартості предмета іпотеки призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено КНДІСЕ.

Із змісту вказаної ухвали вбачається, що ПАТ "ВТБ Банк" вважало попередній висновок експерта у вказаній справі "завищеним", зокрема вказувало про застосування дорогих аналогів, вартість яких не є співмірною з об`єктом дослідження.

Із змісту рішення господарського суду Житомирської області від 08.01.2019 у справі №11/1042 (текст наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1160 від 27.03.2015 вартість предмета іпотеки становить 113 015 604,00 грн; за висновком судового експерта №1255 від 24.06.2015, після виправлення арифметичної помилки, допущеної експертом у висновку №1160 від 27.03.2015, вартість предмета іпотеки становить 74 248 204,00 грн.

Ініціювання припинення проведення експертизи в КНДІСЕ було здійснено Банком згідно з клопотанням, яке, як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Житомирської області від 20.12.2016 у справі №10/1042, надійшло до суду 20.12.2016.

Судами встановлено, що дійсним наміром сторін за Договором було надання комплексу послуг, спрямованого на сприяння банку у проведенні експертизи КНІДСЕ на підставі ухвали господарського суду Житомирської області у справі №10/1042 з метою визначення найнижчої вартості предмета іпотеки, оскільки це сприятиме зменшенню розміру зобов`язання згідно частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку".

Спір у справі виник внаслідок твердженнь позивача про ненадання відповідачем послуг за Договором, у зв`язку з чим наявні правові підстави для повернення сплаченої акціонерним товариством "ВТБ Банк" товариству з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" передоплати у розмірі 198 818,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Цивільний кодекс України (435-15) :

частина перша статті 11:

- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовується положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) . Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою; далі - ГПК України (1798-12) ):

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

частини третя та четверта статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази;

- справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційної інстанції

Верховний Суд вважає рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог передчасними з огляду на таке.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливим елементом справедливого розгляду є рівність сторін. Наведене означає, що сторони користуються рівними правами, жодна із сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою стороною чи сприятливіші умови для представлення своїх аргументів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про ненадання відповідачем послуг за Договором, у зв`язку чим наявні правові підстави для повернення сплаченої Банком Товариству передоплати у розмірі 198 818,00 грн.

Таким чином, у Товариства виникло зобов`язання виконати умови Договору. Отже, для правильного вирішення спору у справі судами першої та апеляційної інстанцій мало бути досліджено: права та обов`язки сторін за договором; чи були фактично надані Товариством послуги за спірним Договором та в які періоди; чи були прийняті якісь послуги замовником, їх обсяг та вартість; чи звітував виконавець перед замовником про хід надання послуг; чи складалися акти приймання-передачі наданих послуг за Договором, з урахуванням строку, на який було укладено Договір, та періоду проведення експертизи, та чи направлялися вони Банку.

Крім того, Судом критично оцінюється висновок судів попередніх інстанцій про те, що, укладаючи Договір, Банк на порушення статей 4-2, 32, 41 ГПК України, статті 4 Закону України "Про судову експертизу" та статті 6 Конвенції намагався вплинути на результат проведення судової експертизи, що призводить до порушення принципу рівності учасників процесу у справі господарського суду Житомирської області №10/1042 та є наміром протиправного впливу на результат вирішення господарського спору відповідним судом.

Як встановлено судами, переліком послуг у галузі права відповідно до умов Договору є: у судовій справі №11/1042 у господарському суді Житомирської області, в якій призначено судову експертизу, здійснити підготовку та надання пояснень, заяв, документів експертній установі для повного та швидкого виготовлення експертних висновків; провести необхідні дії для повної та об`єктивної експертизи, з виїздом на місце дослідження об`єкта експертів КНІДСЕ, з визначенням ринкової вартості об`єкта дослідження.

Проте судами не досліджено, яким саме чином подання пояснень, заяв, документів експертній установі може впливати на незалежність судового експерта і порушувати принцип рівності сторін та завдавати шкоди іншій стороні у справі.

Водночас приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що, незалежно від виду судочинства, судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування, або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Разом з тим з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас Суд відхиляє клопотання Товариства про закриття касаційного провадження у справі № 910/15767/18 на підставі статті 287 ГПК України (у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020), оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а тому в даному випадку не може бути закрите касаційне провадження з підстав, на які посилається Товариство.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням викладеного та відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

У такому розгляді судам необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл судових витрат у даній справі.

Керуючись 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України (1798-12) (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку задовольнити частково.