розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу інженера охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року (ухвалена у складі головуючого судді Петейчук Б.М.) та постанову Львівський апеляційний адміністративний суд від 08 листопада 2016 року (постановлена у складі: головуючого судді Качмара В.Я., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.) по справі №876/7082/16 за позовом ОСОБА_2 до інженера охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до інженера охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1, в якому просив:

-визнати дії ОСОБА_1 щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення (далі - ПАП) від 19.05.2016 №12/2, №13/2 (далі - Протоколи), та постанови по справі ПАП від 30.06.2016 серійний номер 000195 №2 (далі - Постанова) за ознаками вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. незаконними, скасувати їх, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

-зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_2 незаконно утримане ним майно позивача на території, а саме: колоди породи "сосна" в кількості 2,572м.куб., та колоди породи "дуб" в кількості 8,725м.куб., вилучені з його господарства працівниками поліції 19.05.2016.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена відповідачем передчасно, оскільки його причетність до незаконної порубки дерев на територіях земель Лешнівського та Берлинського лісництвах не встановлена.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову. Справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності надіслано Інженеру охорони для нового розгляду.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що усі доводи відповідача щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення адміністративного правопорушення ґрунтуються на непрямих доказах, які стали підставою для винесення оскаржуваної Постанови, а тому така не може вважатися обґрунтованою і повинна бути скасована, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року в частині надіслання справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності для нового розгляду інженеру охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" скасовано. Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року змінено шляхом доповнення резолютивної частини постанови абзацом четвертим такого змісту: "В решті позову відмовити". В решті постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року залишено без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої уможливлює обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів. Суд першої інстанції, надсилаючи справу на новий розгляд вийшов за межі своєї компетенції та помилково обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, з огляду на те, що така вимога позивачем не була заявлена. Виходячи з цього суд мав би лише дослідити питання законності та обґрунтованості постанови, що оскаржується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

18.11.2016 інженер охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року та постанову Львівський апеляційний адміністративний суд від 08 листопада 2016 року, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

У скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зазначив, що вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП підтверджується належними та достатніми доказами.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою інженера охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1 .

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі -КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.

Верховний Суд ухвалою від 02 вересня 2019 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2016 на території земель держлісфонду ДП Бродівське лісове господарство - Лешнівського лісництва в кварталі 88 виділ 15 та Берлинського лісництва в кварталі 24 виділ 4 виявлено незаконні рубки, а саме:

-в Лешнівському лісництві зрубано п`ять дерев (дуб звичайний -1 шт., діаметром в пні 68см.; сосна звичайна - 1 шт. діаметром в пні 47см.; граб звичайний - 3 шт. діаметрами в пні 10;12;27 см. відповідно).

-в Берлинському лісництві зрубано три дерева сухостійних (сосна звичайна - 3 шт. діаметром в пні 40;42;58 см. відповідно).

По даному факту повідомлено місцевий орган поліції. Того ж дня після огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи виявлено сліди гужового транспорту, які вели з місць незаконної рубки у ворота господарства, де проживає позивач. В результаті огляду господарства виявлена лісопродукція, на яку ОСОБА_2 не мав відповідних документів, які б підтверджували її походження.

Оскільки ОСОБА_2 не пред`явив жодного документа на знайдену на території його подвір`я лісопродукцію, Інженером охорони 19.05.2016 складено два Протоколи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП.

19.05.2016 працівниками поліції внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ст. 246 Кримінального кодексу України - незаконна порубка лісу. Проте, 15.06.2016 кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Згідно з ч.4 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Виходячи з цього, Інженером охорони 30.06.2016 на підставі вищезазначених протоколів прийнято Постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн.

Не погодившись із таким рішенням Інженера охорони, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (80731-10) .

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Так, відповідно до ст. 65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З оскаржуваної постанови та протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП за незаконну порубку дерев: в Лешнівському лісництві - п`ять дерев (дуб звичайний -1 шт., діаметром в пні 68см.; сосна звичайна - 1 шт. діаметром в пні 47см.; граб звичайний - 3 шт. діаметрами в пні 10;12;27 см.); в Берлинському лісництві - три дерева сухостійних (сосна звичайна - 3 шт. діаметром в пні 40;42;58 см.).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності.

Суб`єктом є громадяни та посадові особи.

Виходячи з наведеного, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється лише з умислом.

Відповідно до вимог ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85).

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 241 КУпАП передбачено, що справу про адміністративні правопорушення, передбачену статтею 65 розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Відповідно до статті 278 КУпАП посадова особа органу лісового господарства під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.

Таким чином, судом встановлено, що інженер хорони і захисту лісу є належною та уповноваженою особою на складання протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП.

Щодо процедури розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріали справи не містять заперечень позивача з приводу того, що 15.06.2016 за вихідним номером 318 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи, призначений на 30.06.2016. Вказане повідомлення вручене ОСОБА_2 16.06.2016 особисто, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, 29.06.2016 позивач прибув до ДП "Бродівське лісове господарство" і в присутності комісії ( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ) відмовився від отримання нарочно повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідачем дотримано порядок та строки повідомлення позивача про розгляд справи, чим забезпечено право останнього надати докази та пояснення з приводу обставин, які слугували підставою для складення протоколів, а в подальшому - для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підтвердження законності оскаржуваної постанови, а отже, - наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП надано:

- протокол огляду місця події від 19.05.2016р., відповідно до якого місцем огляду є територія господарства в с. Бовдури, Бродівського району, що належить ОСОБА_2

- акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.05.2016р., відповідно до якого у кварталі 24 виділ 4 Берлинського лісництва ДП "Бродівський лісгосп" виявлено незаконну порубку трьох сухостійних дерев породи сосна звичайна, діаметром в пні 40см, 42см, 58 см.;

- акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.05.2016р., відповідно до якого у кварталі 88 виділ 15 Лешнівського лісництва ДП "Бродівський лісгосп" виявлено незаконну порубку п`яти дерев, а саме: дуба звичайного діаметром в пні 68см., сосни звичайної діаметром в пні 47см., граба звичайного діаметрами в пні 10; 12; 27 см.

- акт секвестру №7 від 19.05.2016, відповідно до якого секвестрована деревина, відібрана у лісопорушника з господарства ОСОБА_2 в кількості 11,297куб.м., а саме: пиловник дуб 1-го сорту - 0,88кб.м., пиловник дуб 2-го сорту 0,48кб.м., пиловник дуб 3-го сорту - 7,365кб.м., пиловник сосна 3-го сорту 0,88кб.м., сосна (техсировина)- 1,692кбм.;

- акт зрізування зразків для дослідження від 15.06.2016, відповідно до якого проведено зрізи з колоди дуба з п`ятьма зрізаними дошками, зріз сосни в комлевій частині (сосна сироростуча), та зрізи з двох комлевих частин сосни (сухостйної).

- трасологічний експертний висновок №2947 від 30.06.2016, відповідно до якого зріз з колоди №1 сухостійної сосни вилученої з господарства позивача і зріз з пня №1 сухостійної сосни - раніше (до спилювання) складали одне ціле. Зріз з колоди №2 сухостійної сосни вилученої з господарства позивача і зріз з пня №2 сухостійної сосни - раніше (до спилювання) складали одне ціле.

Відповідно до трасологічного експертного висновку №2947 від 30.06.2016 зріз від колоди №1 сухостійної сосни, вилученої з господарства позивача та зріз від пня №1 сухостійної сосни - раніше (до спилювання) складали одне ціле. Зріз від колоди №2 сухостійної сосни вилученої з господарства позивача та зріз від пня №2 сухостійної сосни - раніше (до спилювання) складали одне ціле.

Тобто вказані колоди сосни № 1 та 2 вилучені з господарства позивача є стовбурами сосен, які спиляні в кварталі 24 виділі 4 Берлинського лісництва ДП "Бродівське лісове господарство" (пні діаметром 40 та 42 см.).

Згідно протоколів огляду місця події та господарства ОСОБА_2 . слідчий Бродівського відділу поліції Лисик Т.А. у складі групи з працівниками поліції Свищом, ОСОБА_1, Мартинюком встановив сліди порубки лісу. Виявлені сліди вели до господарства ОСОБА_2, де знаходиться пилорама. Наведене зафіксовано у фототаблицях до протоколів.

За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку, що відповідач, який є уповноваженою особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП, при розгляді справи відносно ОСОБА_2 дотримався вимог ст. 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Дані обставини підтверджені належними та допустими доказами в справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції про те, що виявлення на господарстві позивача лісопродукції, яка здобута в результаті незаконної порубки лісу, ще не свідчить про те, що така порубка була здійснена саме ОСОБА_2 та не може бути самостійною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП, Верховний Суд визнає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до диспозиції ст. 65 КУпАП (в редакції, чинній станом на дату вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності) адміністративна відповідальність за цією нормою настає у випадку незаконної порубки і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

Обставина незаконної вирубки дерев встановлена та підтверджена належними доказами. Окрім того, відповідачем встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та наслідками, що відповідають диспозиції ст. 65 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За наведених обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Інженера охорони і захисту лісу Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2016 року та постанову Львівський апеляційний адміністративний суд від 08 листопада 2016 року по справі №876/7082/16 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 -відмовити.