У січні 2019 року Фізична особа-підприємець Божко Павло Володимирович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про скасування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом №35/2 від 06.12.2018 засідання комісії Маріупольського РЕМ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №011497 від 07.11.2018 про нарахування недооблікованої електроенергії в розмірі 406 063, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактичне відключення електроенергії відбулось ще 06.11.2018; в акті про порушення є посилання на норми Правил користування електричною енергією, але не вказано, який саме пункт (пункти) споживачем були порушені; Правила користування електричною енергією втратили свою чинність 11.06.2018, отже, посилання на них вважає безпідставними; в акті не зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджену Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Методика).

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Як встановлено господарськими судами 21 вересня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго", тип та назва якого у подальшому були змінені на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" (постачальник) в особі заступника начальника Маріупольського РЕМ Приазовських електричних мереж, що діє на підставі довіреності, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем Божком Павлом Володимировичем (споживач), з іншої сторони, був укладений договір про постачання електричної енергії №5596 (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 60,00кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 4.2.3. Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до чинної Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання у їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою та ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 4.2.4. Договору споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1. - 4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 9.5 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Суди зазначили, що під час розгляду справи сторонами не надано доказів на підтвердження припинення дії Договору, у зв`язку з чим він вважається чинним на час виникнення спірних правовідносин.

07 листопада 2018 року представниками відповідача у присутності Фізичної особи-підприємця Божка Павла Володимировича і особи, відповідальної за його електричне господарство, було здійснено перевірку розрахункових засобів обліку до 1кВ - лічильника №0131043 NІК 2303АРМ3, який перебував на охоронюваній території позивача, відтак у представників відповідача була відсутня можливість потрапити на територію споживача без його присутності та дозволу.

За твердженням відповідача у відповідності до акту балансової належності, що не спростовано позивачем, відповідальність за збереження вищезазначеного лічильника №0131043NІК2303АРМ3 та його технічний стан було покладено на Фізичну особу-підприємця Божка Павла Володимировича.

За результатами перевірки лічильника №0131043 NІК 2303АРМ3 було складено:

- акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №417862 та

- акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №417863.

Також за результатами перевірки був складений акт про порушення №011497 від 07.11.2018, в якому зазначено, що позивач порушив вимоги пункту 6.40 та/або 1.3, 3.1, 3.2, 3.3, 5.1, 7.6 Правил користування електричною енергією.

Акт про порушення №011497 від 07.11.2018 було складено у двох примірниках, один з яких (другий примірник складений під копірку) вручений під підпис позивачу, що ним не заперечується і підтверджується підписом позивача в оспорюваному акті.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що твердження позивача і його представника про те, що напередодні 06 листопада 2018 року відповідачем здійснювалась перевірка приладу обліку, який робітниками останнього був знятий і виробництво позивача було знеструмлене, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи і позивачем не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо цього.

07 листопада 2018 року лічильник споживача був знятий для проведення експертизи та встановлений тимчасовий лічильник, що підтверджується актом-повідомленням про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 07.11.2018 та актом про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №417863 від 07.11.2018.

29 листопада 2018 року комісія Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", за участі представника відділу ДП "Донецькстандартметрологія" і у присутності позивача провела експертизу лічильника електроенергії №0131043 типу Н1К2303АРМЗ, за результатами якої був складений акт №13711, висновком якого встановлено: "За результатами проведеної експертизи лічильник №0131043 типу НІК2303АРМ3, повірений у 2011 році, визнано не придатним для експлуатації. Стороннє втручання в роботу лічильника виявлено - ребра жорсткості зрізані. Всередині цоколю сліди клею в районі клемного ряду. Сліди сторонньої пайки на монтажній платі".

29 листопада 2018 року ДП "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП "Донецькстандартметрологія" був складений акт проведення експертної повірки лічильника електроенергії, у якому зроблений висновок, що "лічильник електричної енергії тип НІК2303АРМ3 5-120А, № 0131043, який належить Фізичній особі-підприємцю Божку Павлу Володимировичу, не придатний до експлуатації, п. 6, метрологічні характеристики не відповідають ГОСТ 30207-94 (МЕК1036-90)".

06 грудня 2018 року за результатом розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №011497 від 07.11.2018 комісією Маріупольського РЕМ було прийнято рішення, оформлене протоколом №35/2 про нарахування позивачу недооблікованої електричної енергії за період з 05.05.2018 по 18.10.2018 в об`ємі 166 856 кВт/год вартістю 406 063,08 грн із зазначенням змісту порушення, а саме: пошкодження розрахункового приладу обліку (ПО) електроенергії; підозра на втручання в технічні параметри ПО, не передбачені заводом-виробником з метою зміни показів розрахункового ПО. Встановити вказане порушення при здійсненні контрольного огляду неможливо.

Разом з протоколом споживачу був вручений розрахунок вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії з зазначенням нарахованого об`єму та суму 406063, 08 грн до сплати.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.05.2019 у справі №905/141/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірно застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію у вигляді вищезазначеного рішення комісії, зауважень щодо розрахунку обсягу і вартості електричної енергії позивачем не заявлено, з огляду на що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Доводи позивача про відсутність посилання на конкретні пункти Правил, не зазначення змісту виявленого порушення на відповідні пункти цих Правил або Методики, а також посилання відповідача на Правила користування електричною енергією, які втратили чинність, відхилені судом першої інстанції як такі, що не є підставою для скасування оперативно-господарської санкції, оскільки факт порушення знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів.

Місцевим господарським судом також встановлено, що наявність усіх пломб на приладі обліку не спростовує факт його пошкодження, встановленого експертизою, а лічильник визнано непридатним для експлуатації та виявлено стороннє втручання в роботу лічильника, а саме, ребра жорсткості зрізані, всередині цоколю сліди клею в районі клемного ряду, сліди сторонньої пайки на монтажній платі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2019 у справі №905/141/19 скасовано частково, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Скасовано оперативно-господарську санкцію, оформлену протоколом №35/2 від 06.12.2018 засідання комісії Маріупольського РЕМ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №011497 від 07.11.2018, про нарахування Фізичній особі-підприємцю Божку Павлу Володимировичу недооблікованої електроенергії в розмірі 310 760, 96 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2019 у справі №905/141/19 залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3675,36 грн.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, у оскаржуваному протоколі №35/2 від 06.12.2018, комісія прийняла рішення про здійснення нарахування за період з 05.05.2018 по 18.10.2018 (5, 5 місяців), проте в обґрунтування обсягу і вартості недооблікованої електричної енергії розрахунок здійснено за період з 07.11.2015 по 07.11.2018 (три роки).

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на невідповідність здійсненого відповідачем розрахунку необлікованої електроенергії зазначеному у протоколі №35/2 від 06.12.2018 періоду, оперативно-господарська санкція в частині нарахування позивачу необлікованої електричної енергії в розмірі 310 760, 96 грн (тобто, поза межами зазначеного у протоколі періоду - з 07.11.2015 до 05.05.2018 і з 19.10.2018 по 07.11.2018) є безпідставною.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.

Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" 18.10.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 та залишити у силі рішення Господарського суду Донецької області від 20.05.2019 у справі №905/141/19.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що доводи позивача не спростовують факту порушення, яке знайшло своє підтвердження у сукупності інших доказів, а акт про порушення від 07.11.2018 складено відповідно до Методики і відповідає типовій формі акту про порушення, передбаченої Методикою. Однак, на думку скаржника, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про безпідставність нарахування позивачеві частини оперативно-господарської санкції у розмірі 310 760, 96 грн.

Скаржник звертає увагу, що незважаючи на описку при складанні оскаржуваного протоколу, у якому помилково зазначено період з " 05.05.2018 по 18.10.2018" замість періоду "07.11.2015 по 07.11.2018", протокол комісії вірно відображує суму оперативно-господарської санкції, вартість та обсяг недоврахованої електричної енергії.

Крім того, скаржник зазначає, що вірність періоду нарахування господарської санкції з 07.11.2015 по 07.11.2018 підтверджується згідно підсумкового обсягу електричної енергії та її вартості, зазначених у протоколі №35/2 від 06.12.2018, а також розгорнутого розрахунку, що додається до протоколу.

Таким чином, на думку скаржника, оскільки позивач не оскаржував період нарахування господарської санкції та не порушував це питання у позовній заяві та апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, вийшов за межі розгляду апеляційної скарги.

Позивач в установлений Касаційним господарським судом строк відзив на касаційну скаргу не надав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання за її результатами акта про порушення) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання за її результатами акта про порушення) постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності 19 квітні 2018 року, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Водночас, із набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії втратили чинність Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28.

Таким чином, на час здійснення перевірки діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії".

Відповідно до пункту 2.3.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (1314-18) та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пунктом 2.3.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Приписами пункту 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У відповідності до підпункту 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень

За змістом пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

При вирішенні справи судами встановлено, що актом №011497 від 07.11.2018 про порушення зазначені пункти Правил користування електричною енергією, які позивачем були порушено, а також було детально розписано зміст порушення. Факт втручання в роботу було встановлено актом №13711 від 29.11.2018 про проведення експертизи, зокрема встановлено "стороннє втручання в роботу лічильника виявлено; ребра жорсткості зрізані, всередині цоколю сліди клею в районі клемного ряду, сліди сторонньої пайки на монтажній платі".

Крім того суди зазначили, що доводи позивача, що пломби приладу обліку не були порушені, встановленого експертизою факту втручання в роботу лічильника не спростовують.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що такий дефект акту як посилання на Правила користування електричною енергією, що втратили чинність, не спростовують факту порушення, яке знайшло своє підтвердження в сукупності інших доказів, зокрема, і в акті проведення експертизи електроенергії.

Відтак суди дійшли висновку, що матеріалами справи встановлено факт вчинення позивачем дій, що призвели до пошкодження приладу обліку, а саме, стороннє втручання в роботу лічильника.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що акт про порушення від 07.11.2018 складено відповідачем відповідно до вимог Методики і відповідає типовій формі акту про порушення, передбаченої Методикою; в акті містяться відомості, ким акт складений; зміст порушення; схема електропостачання, відомості про прилад обліку, інші відомості, що дозволяють здійснити розрахунок недооблікованої електричної енергії у відповідності до Методики.

Поряд з цим, апеляційним господарським судом встановлено, що на засіданні комісії по розгляду актів про порушення і визначення обсягу недооблікованої електроенергії, а також суми завданих збитків, оформлене протоколом №35/2 від 06.12.2018, було прийнято рішення комісії. Вивчивши надані на розгляд документи, комісія прийняла рішення щодо здійснення нарахування згідно пункту VIII Порядку розгляду звернень, скарг та претензій споживачів Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 05.05.2018 по 18.10.2018. Обсяг недооблікованої електричної енергії складає 166 856 кВт/год вартістю 406 063, 08 грн.

Однак в якості розрахунку обсягу і вартості недооблікованої енергії відповідачем було взято за основу розраховану за формулою потужність за кожний окремий місяць за період з 07.11.2015 по 07.11.2018, з якої вирахувано фактичне споживання електричної енергії позивачем відповідного місяця; різниця була помножена на тариф, що діяв кожного місяця і сума вартості недооблікованої електричної енергії за кожний місяць за період з 07.11.2015 по 07.11.2018 була підсумована.

Касаційний господарський суд зазначає, що вирішуючи спір про стягнення зі споживача вартості недоврахованої електричної енергії, суди мають дослідити обставини щодо вчинення споживачем відповідного порушення, а також перевірити правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

Апеляційним господарським судом досліджено здійснений відповідачем розрахунок і встановлено, що застосовані відповідачем коефіцієнти та показники відповідають вимогам Методики, однак зазначений в оскаржуваному протоколі №35/2 від 06.12.2018 період - з 05.05.2018 по 18.10.2018, за який нарахування необлікованої електричної енергії мало бути здійснено, не відповідає наданому відповідачем розрахунку, оскільки розрахунок було здійснено за період з 07.11.2015 по 07.11.2018.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідно до пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

Таким чином, з огляду на невідповідність здійсненого відповідачем розрахунку необлікованої електроенергії зазначеному у оскаржуваному протоколі №35/2 від 06.12.2018 періоду, нарахування позивачу необлікованої електричної енергії в розмірі 310760, 96 грн (тобто, поза межами зазначеного у протоколі періоду - з 07.11.2015 до 05.05.2018 і з 19.10.2018 по 07.11.2018) є безпідставним.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, колегія суддів Касаційного господарського суду враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно, відсутні підстави для застосування статей 235 - 237 Господарського кодексу України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин.

Але вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Посилання місцевого та апеляційного господарських судів на статті 235 - 237 Господарського кодексу України, якими спірні правовідносини не регулюються, не призвело до ухвалення неправильних по суті судових рішень, та не може бути достатньою підставою для їх скасування у відповідній частині, позаяк згідно з частиною 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

7. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.