1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК"Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - КПТМ "Криворіжтепломережа") про стягнення 4 945 064,14 грн заборгованості, з якої: 3 387 307,24 грн пеня за період з 27.01.2018 по 25.09.2018, 442 081,48 грн 3% річних за період з 27.01.2018 по 16.12.2018, 1 115 675,42 грн інфляційних втрат за період з лютого 2018 року по листопад 2018 року.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 26.09.2017 №3258/1718-КП-5/ПТ, щодо своєчасного здійснення розрахунків за природний газ, переданий за актами приймання передачі з жовтня 2017 по лютий 2018, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019, позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 40 % до 2 023 535,90 грн. Стягнуто з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 2 023 535,90 грн пені, 440 738,72 грн 3% річних, 1 115 675,42 грн інфляційних втрат та 73 934,61 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

4. Аргументуючи судові рішення про часткове задоволення позову, суди посилались на те, що позивачем виконано умови договору та поставлено відповідачу з жовтня 2017 року - лютий 2018 року природний газ на суму 25 550 250,70 грн, відповідач за поставлений газ розрахувався, але з порушенням строків оплати визначених договором, зважаючи на зазначене, суди дійшли висновку про наявність підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Розмір нарахованих позивачем 3% річних, пені та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено наступне: розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильними, а тому підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі, тоді як розрахунок пені та 3 % річних, є арифметично неправильним, оскільки позивачем визначено невірний період розрахунку, зважаючи на що, судом було виконано вірний розрахунок та зазначено, що належною до стягнення є пеня у розмірі 3 372 559,84 грн та 3% річних у розмірі 440 738,72 грн. Але зважаючи на те, що відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 70 % а також, враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством, природний газ використовувався відповідачем для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами та організаціями, при цьому, існує дебіторська заборгованість з оплати теплової енергії споживачами, тоді як відповідачем вчинялись всі необхідні заходи для погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 40 % до 2 023 535,90 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені відмовив.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2019 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1 349 023,94 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю.

6. Підставами для скасування судових рішень скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

На думку скаржника, судами було безпідставно зменшено розмір штрафних санкцій, оскільки матеріали справи не містять обґрунтованих доказів наявності підставі для зменшення розміру пені, на підставі ст. 233 ГК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.09.2017 між ПАТ " НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КПТМ "Криворіжтепломережа" (споживач) укладено договір постачання природного газу №3258/1718-КП-5/ПТ (далі- договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а споживач, зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

9. Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами / організаціями.

10. Згідно із пунктом 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

11. Приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7 договору).

12. Положеннями пункту 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

13. Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

14. Згідно із пунктом 10.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

15. На виконання умов договору, позивач за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 25 550 250,70 грн, за наступними актами приймання передачі: - від 31.10.2017 на суму 40 601,89 грн; від 30.11.2017 на суму 4 321 050,74 грн; від 31.12.2017 на суму 4 851 541,63 грн; від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн; від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

16. Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом періоду з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, виконав в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, визначених договором.

17. Внаслідок порушення строків оплати, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 387 307,24 грн за період з 27.01.2018 по 25.09.2018, 3% річних у сумі 442 081,48 грн за період з 27.01.2018 по 16.12.2018 та інфляційні втрати у сумі 1 115 675,42 грн за період з лютого 2018 року по листопад 2018 року.

Позиція Верховного Суду

18. Суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України", рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 1 349 023,94 грн пені, у зв`язку із зменшенням судом нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, в іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому, згідно із частиною 1 статті 300 ГПК України, в касаційному порядку не переглядаються.

19. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права саме в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 1 349 023,94 грн пені, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

20. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

21. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

22. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

23. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

24. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

25. Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26. Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

28. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

29. Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

30. За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

31. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушення зобов`язання відповідача по оплаті отриманого природного газу, дійшли висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

32. Разом з цим, виконавши перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, судами встановлено, що розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат є обґрунтованим та правильним, а тому, підлягає задоволенню у заявленому до стягнення позивачем розмірі. Щодо нарахованих позивачем 3% річних та пені судом першої інстанції встановлено, що зазначені нарахування виконано позивачем арифметично невірно та без врахування положень ст. 254 ЦК України, отже, наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних є необґрунтованим та не відповідає вимогам законодавства. Зважаючи на встановлене, суд першої інстанції обґрунтовано виконав перерахунок пені та 3 % річних, заявлених до стягнення та встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 372 559,84 грн пені та 440 738,72 грн 3 % річних.

33. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що КПТМ "Криворіжтепломережа", на підставі статті 551 ЦК України та статті 223 ГК України, у відзиві на позов, просило суд зменшити розмір неустойки (пені) на 70% від заявленої до стягнення суми.

34. Судами частково задоволено заяву КПТМ "Криворіжтепломережа", зменшено заявлену до стягнення АТ "НАК "Нафтогаз України суму пені на 40 % до 2 023 535,90 грн.

35. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

36. Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

37. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

38. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

39. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

40. В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки КПТМ "Криворіжтепломережа" посилається на те, що отриманий від позивача газ за договором використовується відповідачем для надання послуг з теплопостачання підприємствам та організаціям, які несвоєчасно здійснюють розрахунки за спожиті послуги, що стало причиною виникнення дебіторської заборгованості перед відповідачем за надані послуги та негативно впливає на фінансовий стан підприємства, у зв`язку з цим підприємство не має фінансової можливості своєчасно проводити розрахунки по грошовим зобов`язанням.

41. Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

42. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем зобов`язань за договором №3258/1718-КП-5/ПТ від 26.09.2017.

43. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого природного газу, встановивши обставини збиткової господарської діяльності відповідача, відсутності в діях відповідача умислу у порушенні зобов`язання та обставини того, що несвоєчасна оплата відповідачем отриманого природного газу була спричинена неналежною оплатою послуг теплопостачання підприємствами та організаціями, яким надавались послуги теплопостачання відповідачем, взявши до уваги відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань за договором постачання природного газу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 40 % та встановив, що до стягнення з відповідача належить 2 023 535,90 грн пені.

44. Отже судами попередніх інстанцій було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.

45. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами безпідставно зменшено розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки.

46. При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність, у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

47. З огляду на викладене Касаційний господарський суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 233 ГК України, неналежне обґрунтування судами підстав для зменшення розміру неустойки та не дослідження судами всіх обставин справи у їх сукупності, що дають підстави для зменшення розміру неустойки, оскільки касаційним судом встановлено, що суди в повній мірі дослідили всі обставини, передбачені зазначеною статтею та правильно застосували положення цієї статті.

48. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18.

49. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

50. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в частині зменшення розміру пені, що належить до стягнення, отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

52. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

53. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення позивачем, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення та постанови відсутні.