ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3242/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, І. Д. Кондратова, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2019у складі колегії суддів: Л. В. Кропивна- головуючий, С .І. Буравльов, Л. Г. Смірнова
за позовом
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_3 ;
4. ОСОБА_4
до
1.Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця";
2.Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1. Київська міська рада;
2. Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"
про визнання недійсними біржових торгів та біржового контракту
за участю представників учасників:
позивача-1: А.В. Кравченко
позивача-2: не з`явились
позивача-3: А.В. Кравченко
позивача-4: А.В. Кравченко
відповідача-1: Є.В. Левіцький, О.В. Зубрицький
відповідача-2: В.В. Фещенко,
третьої особи-1: В.В. Фещенко,
третьої особи-2: Е.С. Саргсян
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", відповідач-1), Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2) про:
- визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу пакету акцій, які перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на аукціоні у процесі приватизації, оформлені протоколом № 1 від 20.03.2015, щодо визнання переможцем приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" з ціною продажу 171 844 000,00 грн;
- визнання недійсним біржового контракту № 185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015, укладеного між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та приватним акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2019 у справі № 910/3242/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019, відмовлено в задоволенні позову.
05 листопада 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшла заява про компенсацію судових витрат та підтвердження їх розміру, в якій ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" просило покласти на позивачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 247 064,23 грн, посилаючись на вимоги ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
14 листопада 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від позивачів надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокатів, що підлягають розподілу між сторонами, яке обґрунтоване тим, що заявлені ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям обґрунтованості, розумності і пропорційності.
2. Короткий зміст додаткової постанови апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 у справі № 910/3242/18 частково задоволено заяву ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" по 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.
Постанова мотивована неспівмірністю розміру витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та виконаною адвокатами роботою, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатами послуг, невідповідність розміру витрат критеріям розумності, справедливості (витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 247 064,23 грн становитимуть надмірний тягар для фізичних осіб).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позиція ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" не змінювалася при розгляді справи, і відзив на апеляційну скаргу аргументований подібними доводами, що і відзив на позовну заяву; при цьому послуги надавалися клієнту двома адвокатами, які займалися вивченням справи, обговорювали аспекти ведення справи у суді апеляційної інстанції та вносили один після одного певні корективи, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною додатковою постановою, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 у справі №910/3242/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про компенсацію судових витрат в повному обсязі.
Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст. 13, ч.ч. 4 - 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та безпідставним застосуванням судом критерію неспівмірності розміру витрат.
Також скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування принципу розподілу судових витрат.
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу учасниками справи не надано.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об`єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Абзацом 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У заяві про компенсацію судових витрат та підтвердження їх розміру ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" вказує на те, що у період з 10 вересня по 31 жовтня 2019 року адвокати ЮФ "ЕКВО" Левіцький Є.В. та Зубрицький О.В. надавали Товариству правову допомогу під час розгляду апеляційної скарги позивачів Північним апеляційним господарським судом, яка полягала у юридичному аналізі доводів апеляційної скарги, консультуванні клієнта щодо правової позиції у справі, підготовці процесуальних документів та представництві інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у судових засіданнях.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" надано:
- договір про юридичні послуги № 0162-2016/2 від 15.09.2016, укладений між ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" (фірма), за умовами якого фірма надає клієнту послуги щодо проекту та/або згідно з інструкціями клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання фірмою, а клієнт оплачує гонорари та відшкодовує фірмі витрати;
- договір про юридичні послуги № 0162-2016/2-2 від 26.03.2018, укладений між ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ЕКВО" (фірма), згідно з положеннями якого фірма надасть послуги клієнту щодо проекту, а клієнт буде оплачувати гонорари та відшкодовувати витрати; проект - юридичний супровід та представництво інтересів клієнта у справі №910/3242/18;
- детальний опис наданих послуг на суму 247 064,23 грн;
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 01.11.2019 на загальну суму 247 064,23 грн;
- платіжне доручення № 1000057620 від 04.11.2019 р. про перерахування клієнтом на користь фірми 247 064,23 грн;
- довідку начальника Шевченківського відділення № 20 КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль" № Д1-В69/62-3159 від 05.11.2019 про зарахування коштів на поточний рахунок АО "Юридична фірма "ЕКВО" коштів згідно з платіжним дорученням № 1000057620 від 04.11.2019 (платник ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця") з призначенням платежу - "оплата по акту здачі-приймання робіт № 395 від 01.11.2019, в т.ч. ПДВ 41 177,37 грн";
- наказ № 10/09/19-1 від 10.09.2019 про передачу проекту "позов міноритарних акціонерів публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними біржового контракту та біржових торгів (апеляція), справа № 910/3242/18" (договір № 0162-2016/2-2 від 26.03.2018 р. ) та забезпечення зберігання адвокатської таємниці);
- довідку № 01/11/19-1 від 01.11.2019 про те, що адвокати Левіцький Є.В. (погодинна ставка 6 205,00 грн), ОСОБА_5 (погодинна ставка 3 474,80 грн) працюють в адвокатському об`єднанні "Юридична фірма "ЕКВО";
- роздруківку з Національного банку України на 01.11.2019 (курс долара США 2481,9089 грн);
- довіреність № 0419/17-01 від 17.04.2019 на представництво Левіцького Є.В., Зубрицького О.В. інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокатів, що підлягають розподілу між сторонами, позивачі просили зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, які підлягають відшкодуванню з позивачів на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Клопотання мотивовано тим, що заявлені відповідачем-1 витрати є неспівнірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, та наголошують, що стягнення заявлених витрат становить надмірний тягар для позивачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Крім того, позивачі зазначають, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу об`єктивно на могла вимагати проведення настільки значного (20 годин) обсягу робіт. Переважна частина доводів апеляційної скарги вже була опрацьована адвокатами Зубрицьким О.В. і Левицьким Є.В. не лише під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, але і під час представництва інтересів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у ряді інших справ (№ 910/11310/18, № 910/3233/18, № 910/617/19).
Позивачі наголошують на тому, що суттєва частина юридичної роботи, яка була заявлена ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до відшкодування в рамках цієї справи, раніше вже виконувалася тими самими адвокатами в інтересах відповідача-1 під час супроводження інших судових справ та цієї справи в суді першої інстанції.
Також позивачі вказують на те, що ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" безпідставно зарахувало до числа витрат на професійну правничу допомогу окремі види послуг, що не потребують наявності фахових знань у галузі права (відвідання адвокатом суду з метою ознайомлення з матеріалами справи та подання процесуальних документів - 30 000 грн), а також проведення численних нарад за одночасної участі двох адвокатів. Враховуючи, що надання правової допомоги на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" кожним із залучених адвокатів мало наслідком нарахування повної погодинної ставки за повністю ідентичний характер правової допомоги, кількість оплачених з боку ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" годин збільшувалася прямо пропорційно кількості учасників нарад та розміру їхніх погодинних ставок.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позиція ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" не змінювалася при розгляді справи, відзив на апеляційну скаргу аргументований подібними доводами, що і відзив на позовну заяву; при цьому послуги надавалися клієнту двома адвокатами, які займалися вивченням справи, обговорювали аспекти ведення справи у суді апеляційної інстанції та вносили один після одного певні корективи, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу.
Також судом встановлено, що вказані адвокати здійснювали представництво ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у справах:
- № 910/11310/18 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, оформлених протоколом №1 від 20.03.2015, та біржового контракту № 185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015, укладеного між відповідачами;
- № 910/3233/18 за первісним позовом ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"; Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Київської міської ради про визнання недійсними біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації та біржового контракту № 185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015; та за зустрічним позовом ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про визнання права власності на акції.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, суд апеляційної інстанції дослідивши заяву ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат та клопотання позивачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, надані заявником документи в їх сукупності дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатами послуг, тому розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатів у цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, Верховний Суд враховує необґрунтованість доводів відповідача-1 про необхідність підготовки адвокатами відзиву 18, 19, 20, 23 та 24 вересня 2019 і його подачі лише 24.09.2019 та неодноразові наради адвокатів щодо підготовки відзиву, та встановлені судом апеляційної інстанції обставини незмінності позиції сторін у суді першої та апеляційної інстанцій.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, що стали підставою для часткового задоволення заяви ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат та підтвердження їх розміру відповідно до встановлених обставин.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, тому підстави для зміни чи скасування додаткової постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" залишити без задоволення.
Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 у справі № 910/3242/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя І. Д. Кондратова
Суддя В. І. Студенець