розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (суддя Морозов С.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 (головуючий суддя: Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Куксов В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА",

за участю третьої особи, яка не заявляє на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Квазар",

за участю Генеральної прокуратури України

про усунення перешкод у користуванні майном,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 27.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20.12.2016 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

2. Заява обґрунтована тим, що згідно даних реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" по нежитловому фонду за адресою в м. Києві, вул. Північно-Сирецька, буд. 3 групи нежитлових приміщень №№7, 8, 9, 10 першого поверху та групи приміщень №№15, 16 антресолі першого поверху в будинку літ. А9 на праві власності не зареєстровано. Тобто, згідно вказаних даних право власності на спірні приміщення, про які йдеться в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, не зареєстровані за будь-якою особою, а тому ці істотні обставини можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами та скасування зазначеного рішення і ухвалення нового.

3. Позивач у письмових поясненнях зазначив, що згідно листа ГУ містобудування та архітектури від 12.12.2011, розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №635, витягу з наказу Головного управління містобудування і архітектури від 23.12.2011 №782 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві", об`єкти нерухомого майна (адміністративно-лабораторний будинок) по вул. Північно-Сирецька, 3 в м. Києві належать саме Інституту мікроприладів.

4. На думку прокурора, обставини належності спірних приміщень №№7, 8, 9, 10 державі встановлені судовими рішеннями у справі №910/14022/14, а тому доводи ТОВ "АТА" про те, що вказані приміщення належать на праві власності ПАТ "Квазар" є необґрунтованими.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 залишено в силі.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 27.09.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "АТА" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/4521/14.

7. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 27.09.2019 у справі № 910/4521/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

8. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

9. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

10. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/4521/14 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 22.10.2019.

11. 17.10.2019 та 18.10.2019 від позивача та прокурора відповідно до Касаційного господарського суду надійшли відзиви на касаційну скаргу.

12. 17.10.2019 Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України подало заяву про відвід суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М.

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 визнано доводи, викладені в заяві про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М., необґрунтованими, передано матеріали касаційної скарги та заяву про відвід суддів по справі № 910/4521/14 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М .

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2019 у задоволенні заяви Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України про відвід суддів Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М. у розгляді справи №910/4521/14 відмовлено.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА" (скаржник, відповідач) просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі №910/4521/14, справу передати до Господарського суду міста Києва для нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, не дотримався вимог ст. 86 ГПК України та не надав належної оцінки доказам відсутності реєстрації права власності (інших речових прав) на спірне майно за позивачем, які підтверджують нововиявлені обставини. Північний апеляційний господарський суд, розглядаючи апеляційну скаргу, зазначені обставини також залишив без уваги.

На думку скаржника, внаслідок неналежного дослідження судом відповідних доказів у справі у їх сукупності, а також надання явної переваги доводам і доказам позивача, серед інших доказів, які містяться у справі № 910/4521/14, Господарський суд міста Києва, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов хибного висновку про те, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що свідоцтво про право колективної власності третьої особи на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 136 734,1 кв. м, площею б 557,6 кв. м, який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3 серії МК N010003328 від 25.10.2000 року, зареєстроване Київським міським БТІ 11.01.2001 року, видавалось саме на одноповерхову обстройку адміністративно-лабораторного корпусу Інституту літ. "А9".

15. У відзивах на касаційну скаргу прокурор та позивач просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважають, що обставини, які на думку скаржника є нововиявленими, були відомі відповідачу під час розгляду справи по суті.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" (далі-відповідач) про усунення перешкод на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України у користуванні групами приміщень № 7, № 8, № 9, № 10 першого поверху та групами приміщень №15, № 16 антресолі першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" із вказаних груп приміщень, вселення до них позивача і забезпечення позивачу безперешкодного проходу до вказаних груп приміщень через приміщення №2; зобов`язання відповідача усунути перешкоди позивачу щодо користування державним майном, яке перебуває на його балансі, шляхом забезпечення безперешкодного користування позивачем входом до сходових маршів першого поверху та входами до пасажирських ліфтів, розташованих в приміщенні №1 першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві.

17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні приміщення належать до державної форми власності та передані в оперативне управління позивачу, однак відповідач протиправно чинить йому перешкоди у користуванні цими приміщеннями.

18. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 у справі №910/4521/14, позов було задоволено частково, а саме:

- усунуто перешкоди на користь позивача у користуванні групами приміщень №7, №8, №9, №10 першого поверху та групами приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення відповідача із вказаних груп приміщень і забезпечення позивачу безперешкодного проходу до вказаних груп приміщень через приміщення №2;

- зобов`язано відповідача усунути перешкоди позивачу щодо користування державним майном, яке перебуває на його балансі, шляхом забезпечення безперешкодного користування позивачем входом до сходових маршів першого поверху та входами до пасажирських ліфтів, розташованих в приміщенні №1 першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві;

- присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 218,00 грн;

- в іншій частині позову відмовлено.

19. Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 були скасовані, а справа №910/4521/14 - передана на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

20. За наслідками нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 позовні вимоги задоволено частково, усунуто перешкоди на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України у користуванні групами приміщень № 7, № 8, № 9, № 10 першого поверху та групами приміщень № 15, № 16 антресолі першого поверху будинку адміністративно лабораторного корпусу літ. "А9", що знаходиться за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві, загальною площею 173,9 кв.м, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" із вказаних груп приміщень та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що учасниками справи не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження не вчинення відповідачем перешкод у користуванні належним позивачу на праві оперативного управління майном та/або доказів наявності у відповідача правових підстав для користування спірними приміщеннями. Також, судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не спростовано, що право власності Держави в особі Національної академії наук України на спірні приміщення - групи приміщень №7 загальною площею 16,0 м.кв, група приміщень № 8 загальною площею 47,2 м.кв, група приміщень № 9 загальною площею 2,8 м.кв, група приміщень №10 загальною площею 22,6 м.кв першого поверху, а також групи приміщень №15 і №16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 м.кв в будівлі літера "А9", яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3, які були передані в оперативне управління позивача, належним чином підтверджене та доведене.

22. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 та припинено апеляційне провадження у справі №910/4521/14.

23. 24.03.2017 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази на виконання вказаного вище судового рішення.

24. 27.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у даній справі, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20.12.2016 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

25. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 за нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником не доведено, а судом не встановлено нововиявлених обставин, які б стали підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14.

26. Суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком місцевого господарського суду, а також зазначив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та доводи зазначеної заяви зводяться фактично до переоцінки тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду даної справи по суті.

VІІ. Позиція Верховного Суду

27. Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК (1798-12) ):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

28. Згідно зі ст. 300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною 2 статті 320 ГПК є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною 4 статті 320 ГПК не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

30. Вказаними процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

31. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

32. По-перше, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА", звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 на підставі п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України, зазначило, що право власності та інші речові права на спірні приміщення, про які йдеться в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 не зареєстровані за будь-якою особою. Вказані обставини, як стверджує скаржник, не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи №910/4521/14 та винесення Господарським судом міста Києва рішення від 20.12.2016, а також не були встановлені судом під час розгляду даної справи, оскільки вони стали відомі лише при ознайомленні його представником з матеріалами виконавчого провадження №53777189 з примусового виконання відповідного судового рішення та вбачаються з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" №062/146753(И-2018) від 05.06.2018.

Проте, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції та як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи по суті про обставини, які скаржник визначає як нововиявлені, а саме наявність інформації про те, що право власності та інші речові права на спірні приміщення, про які йдеться в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 не зареєстровані за будь-якою особою, були йому відомі та оцінені судом при прийнятті судового рішення від 20.12.2016. Вказане підтверджується наявною в матеріалах відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яка надана на запит суду першої інстанції, №34840 (И-2014) від 27.04.2014 (а.с.287 т.1), та фактом ознайомлення відповідача з матеріалами справи (а.с.236-238, 244-247 т.4).

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Зазначене, свідчить, що про обставину, яку скаржник визначає саме як нововиявлену, і суду, і учасникам справи було достеменно відомо ще під час розгляду справи по суті, і відповідні докази знаходилися в матеріалах справи, а тому колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначена відповідачем обставина, не є нововиявленою у розумінні положень ст. 320 ГПК України.

33. По-друге, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції та як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення від 20.12.2016, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, та висновків місцевого суду в цьому рішенні, що право власності Держави в особі Національної академії наук України на спірні приміщення, які були передані в оперативне управління позивача, підтверджено та доведено, стала, в першу чергу, не власна оцінка доказів по справі, а врахування преюдиційних висновків по іншій господарській справі, а саме, що обставини реєстрації права власності держави та оперативного управління спірними приміщеннями позивача вже були предметом судового розгляду у справі №910/14022/14 за позовом ПАТ "Квазар" до позивача про скасування державної реєстрації права власності позивача на спірні приміщення, у якій відповідач (скаржник) був залучений до зазначеної справи в якості третьої особи, отже скаржнику достовірно було відомо про здійснення реєстрації прав на вказані приміщення.

Так, місцевий суд в даній справі № 910/4521/14 взяв, зокрема, до уваги, що дослідивши матеріали справи №910/14022/14 та належним чином оцінивши всі наявні в ній докази господарський суд дійшов до висновку про законність та правомірність набуття Державою в особі Національної академії наук України права власності на спірні приміщення - групи приміщень №7 загальною площею 16,0 м кв., група приміщень № 8 загальною площею 47,2 м кв., група приміщень № 9 загальною площею 2,8 м кв., група приміщень №10 загальною площею 22,6 м кв. першого поверху, а також групи приміщень № 15 і № 16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 м кв. в будівлі літера А9, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3, а отже, що підстави для визнання права власності на спірні приміщення за ПАТ "Квазар" відсутні.

Скаржником не було надано доказів скасування судових рішень у вказаній справі №910/14022/14, покладених в основу судового рішення в даній справі №910/4521/14, що, крім викладеного, свідчить і про недоведення скаржником істотності вказаних ним обставин для розгляду справи, а саме, що врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

34. По-третє, суди попередніх інстанцій з врахуванням власної оцінки доказів вказали, що, як відзначалось судом в рішенні від 20.12.2016 у справі №910/4521/14, 15.11.2013 було проведено державну реєстрацію права власності за Державою Україна в особі Національної академії наук України (форма власності - державна) на нежитлові будівлі загальною площею 27 218,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8 т.1). 20.11.2013 видано Свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно (а.с.7 т.1), в якому зазначено про те, що до складових частин об`єкту нерухомого майна державної форми власності належать: лабораторно-виробничий комплекс загальною площею 19093,1 кв.м (літера "Х"); лабораторно-виробничий комплекс загальною площею 6 178,4 кв.м (літера "А9"); побутові приміщення загальною площею 1 946,8 кв.м (літера "Ф"). Нежитлові будівлі загальною площею 27 218,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, перебувають на балансі позивача та передані йому в оперативне управління, про що 27.11.2013 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.197 т.1). З матеріалів справи, зокрема, технічного паспорту приміщень (а.с.9-27 т.1), вбачається, що до складу нежитлових будівель по вул. Північно-Сирецькій, 3 у м. Києві, загальною площею 27 218,3 кв.м входять групи приміщень №№7-10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9".

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на замовлення Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України" Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 23.03.2011 виготовлено технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) за адресою: вул. Північно-Сирецька, 3 літера А9 у м. Києві. Згідно експлікації приміщень (додаток 6.3 до техпаспорту) група приміщень №7 становить площу 16,0 кв.м, група приміщень №8-47,2 кв.м, група приміщень № 9-2,8 кв.м, група приміщень №10-22,6 кв.м. Водночас, матеріали справи містять витяг із технічного паспорту на нежитловий будинок за адресою: вул.Нівнічно-Сирецька,1-3 у м.Києві, який виготовлено 11.10.2010 на замовлення ПАТ "Квазар".

Як вбачається із журналу внутрішніх обмірів площ приміщень будинку в літері А9 знаходяться приміщення №7 загальною площею 15,1 кв.м, приміщення №8 загальною площею 53,0 кв.м, приміщення №9 загальною площею 2,8 кв.м та приміщення №10 загальною площею 21,8 кв.м.

Зі змісту листа KП "БТІ" від 29.10.2018 №062/14-13279(И-2018) вбачається, що нежитлові приміщення №№7-10, які значаться у вищевказаних технічних паспортах Державного підприємства та ПАТ "Квазар", це одні й ті самі приміщення.

Враховуючи викладене, Прокуратурою міста Києва скеровано запит до КП "БТІ" з вимогою надати інформацію про причини зазначення різних адрес, а саме: вул. Північно-Сирецька, 1-3 та вул. Північно-Сирецька, 3 у м. Києві при виготовленні технічних паспортів на нежитловий будинок літ. А9, а також надати ґрунтовну інформацію про причини внесення одних і тих же приміщень №№ 7-10 до технічних паспортів, виготовлених на замовлення різних установ.

Так, на виконання запиту прокуратури KП "БТІ" надано інформацію листом №062/14-14410(И-2018) від 21.11.2018 про те, що в матеріалах технічної інвентаризації, яку Бюро провело па замовлення ПАТ "Квазар" та Державного підприємства, спочатку значилася адреса: вул. Північно-Сирецька, 1-3 у м. Києві, однак в подальшому, у зв`язку із присвоєнням поштової адреси (на підставі розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації №635 від 12.07.2011 і наказу ГУ містобудування та архітектури №782 від 29.12.2011), в матеріали технічної інвентаризації було внесено зміни та вказано адресу: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3. Крім того, КП "БТІ" зазначило у вказаному листі, що матеріали технічної інвентаризації не визначають порядок користування та володіння об`єктами нерухомого майна, а Інструкція не обмежує право користувачів на оформлення замовлень по проведенню технічної інвентаризації об`єктів нерухомості.

Таким чином, при зверненні до ПК "БТІ" ПАТ "Квазар" було вказано, що належні йому об`єкти розташовані не за адресою Інституту мікроприладів - м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, а за адресою - м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, а тому у ПАТ "Квазар" відсутні підстави для реєстрації права власності на об`єкти за іншою адресою.

Крім того, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що свідоцтво про право колективної власності третьої особи на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 136 734,1 кв.м, площею 6 557,6 кв. м, який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3 серії МК№010003328 від 25.10.2000 року, зареєстроване Київським міським БТІ 11.01.2001 року, видавалось саме на одноповерхову обстройку адміністративно-лабораторного корпусу Інституту літ. "А9", оскільки не було надано технічну документацію до свідоцтва.

35. Також, як зазначено вище, вказаними процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

На підставі зазначеного, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/4521/14 саме за нововиявленими обставинами.