ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (головуючий суддя Саврій В. А., судді Миханюк М. В., Коломис В. В.)

у справі № 903/796/18

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут"

про стягнення 245 596,16 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (далі - відповідач, ТОВ "Волиньгаз Збут") про стягнення заборгованості в сумі 245 596,16 грн, з яких: 146 031,60 грн пені, 31 563,24 грн процентів річних, 68 001,32 грн інфляційних втрат.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000160/Н004 (далі - договір) щодо своєчасного розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.02.2019 у справі № 903/796/18 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Волиньгаз Збут" на користь АТ "Укртрансгаз" 245 596,16 грн, з яких: 146 031,60 грн пені, 31 563,24 грн процентів річних, 68 001,32 грн інфляційних втрат, 3 683,94 грн судового збору.

4. Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що та обставина, що кошти за транспортування природного газу перераховувались з рахунку із спеціальним режимом використання не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, оскільки відповідно до пункту 5.6. договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 903/796/18 рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що виходячи з умов чинного законодавства, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за транспортування природного газу, а тому умови укладеного між сторонами договору, усувають відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Волиньгаз Збут" позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за послуги з транспортування природного газу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача у прострочені платежів.

7. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що щоденні перерахування коштів на поточний рахунок позивача відповідач здійснював до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до актів наданих послуг, тобто у строки, передбачені пунктом 5.6. договору, а тому у позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу 146 031,60 грн пені, 31 563,24 грн процентів річних, 68 001,32 грн збитків, завданих інфляцією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. АТ "Укртрансгаз", не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2019 у справі № 903/796/18 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 2, 73, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

10. Скаржник наголошує на помилковості висновку апеляційного господарського суду про те, що відповідач не міг впливати на проведення розрахунків за договором. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідач, здійснюючи оплату послуг допустив порушення імперативного порядку розрахунків, який встановлено сторонами у договорі. Оскаржувана постанова прийнята без дослідження всіх обставин справи, тобто з порушенням вимог ГПК (1798-12) .

Доводи інших учасників справи

11. ТОВ "Волиньгаз Збут" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 01.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000160/Н004 для потреб населення, відповідно до пункту 1.1. якого, позивач зобов`язувався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов`язувався внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

13. У відповідності до пункту 5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

14. Відповідно до пункту 5.6. договору у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, який затверджується НКРЕКП. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

15. Договір діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2015, а в частині розрахунків за надані позивачем послуги по цьому договору - до повного виконання відповідачем своїх зобов`язань в порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 11.1. договору).

16. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони не заявляли одна одній про припинення дії договору або перегляд його умов, а тому договір продовжив дію до 31.12.2018.

18. На виконання умов договору позивач надав відповідачу у 2015-2017 роках послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу, що підтверджується актами наданих послуг від 31.07.2015 на суму 238 935,55 грн, відповідно до акта наданих послуг від 31.08.2015 на суму 199 133,08 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.10.2015 на суму 315 071,62 грн, відповідно до акта наданих послуг від 31.10.2015 на суму 81 393,95 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.11.2015 на суму 140 997,67 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.12.2015 на суму 205 482,16 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.01.2016 на суму 35 023,66 грн; відповідно до акта наданих послуг від 29.02.2016 на суму 23 623,97 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.03.2016 на суму 18912,90 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.04.2016 на суму 3455,50 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.05.2016 на суму 2 620,79 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.06.2016 на суму 2 071,99 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.07.2016 на суму 2 356,81 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.08.2016 на суму 2 298,56 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.09.2016 на суму 2 768,95 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.10.2016 на суму 1 056 903,74 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.11.2016 на суму 2 532 632,16 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.12.2016 на суму 3 251 748,13 грн, відповідно до акта наданих послуг від 31.01.2017 на суму 1 267 272,50 грн; відповідно до акта наданих послуг від 28.02.2017 на суму 998 081,98 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.03.2017 на суму 699 139,73 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.04.2017 на суму 481 125,06 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.05.2017 на суму 210 105,07 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.06.2017 на суму 125 144,82 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.07.2017 на суму 136 214,16 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.08.2017 на суму 72 536,76 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.09.2017 на суму 126 732,10 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.10.2017 на суму 453 074,54 грн; відповідно до акта наданих послуг від 30.11.2017 на суму 771 251,98 грн; відповідно до акта наданих послуг від 31.12.2017 на суму 937 528,61 грн.

19. Місцевий господарський суд встановив, що розрахунки між сторонами за договором здійснювались двома способами: шляхом укладення спільних протокольних рішень та шляхом перерахування коштів з рахунку із спеціальним режимом використання. Шляхом укладення спільних протокольних рішень відповідач сплатив 10 251 982,94 грн, шляхом перерахування коштів з рахунку із спеціальним режимом використання - 6 446 110,30 грн, а всього - 16 698 093,24 грн.

20. Суд першої інстанції встановив, що за отримані послуги відповідач розрахувався у повному обсязі, однак, кошти, які перераховувались з рахунку із спеціальним режимом використання, перераховувались з порушенням строків, визначених пунктом 5.6. договору.

21. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач заявив до стягнення пеню, проценти річних та збитки, завдані інфляцією, які обчислені від суми заборгованості в розмірі 6 446 110,30 грн, яка утворилась після сплати послуг шляхом укладення спільних протокольних рішень, зокрема на кошти, які несвоєчасно перераховані з рахунку із спеціальним режимом використання.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є гарантованим постачальником природного газу, внаслідок чого він був зобов`язаний оплатити послуги, надані позивачем, у строки, визначені пунктом 5.6. договору.

23. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оплата за природний газ проводилася відповідачем у строки, передбачені пунктом 5.6. договору, а тому у позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу 146 031,60 грн пені, 31 563,24 грн процентів річних, 68 001,32 грн збитків, завданих інфляцією.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

28. За змістом статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

29. Відповідно до статті 526 ЦК України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Згідно із частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

31. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

32. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

33. Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

34. Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

35. Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

36. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 (792-2015-п) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок-1), пунктом 1 якого визначено, що постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, у порядку, визначеному Національним банком України.

37. Згідно з пунктами 4, 5 Порядку-1 уповноважений банк подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

38. Відповідно до пунктів 2-8 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Порядок-2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 (792-2015-п) , споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами. У разі коли у платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка із спеціальним режимом використання, відкритого газопостачальним підприємством, доведеного до відома банку (підприємства поштового зв`язку), що обслуговує споживача природного газу, обслуговуючий банк (підприємство поштового зв`язку) повертає такий документ платнику без виконання. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме: до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня; до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:

1) поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств.

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газотранспортної системи, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств.

39. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.08.2012 № 1000 (z1445-12) затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу", відповідно до пункту 1.1. якого, цей алгоритм установлює порядок розподілу Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а також механізм розрахунку гарантованими постачальниками нормативів перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних підприємств, гарантованих постачальників та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам.

40. Пунктом 1.2. вказаної постанови, визначено, що дія цього алгоритму не поширюється на відносини, пов`язані з остаточним розрахунком гарантованого постачальника природного газу та його структурних підрозділів із власником природного газу, газотранспортними, газорозподільними підприємствами відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.

41. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, розрахунки між сторонами здійснювались шляхом укладення спільних протокольних рішень та шляхом перерахування коштів із рахунку із спеціальним режимом використання. Так, шляхом укладення спільних протокольних рішень відповідач сплатив 10 251 982,94 грн, шляхом перерахування коштів з рахунку із спеціальним режимом використання - 6 446 110,30 грн, а всього - 16 698 093,24 грн.

42. Спростовуючи висновки суду першої інстанції про порушення замовником строків оплати (пункт 20 цієї Постанови), суд апеляційної інстанції не обґрунтував належним чином свій протилежний висновок в цій частині (пункт 23 цієї Постанови), зокрема, не послався на докази, якими підтверджується такий висновок .

43. За таких обставин, висновки апеляційного господарського суду про те, що розрахунки між сторонами за договором здійснювались коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача з рахунку із спеціальним режимом використання, здійснені у строки, передбачені пунктом 5.6. договору (тобто до 20-го числа місяця, наступного за звітним) є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд. Оскільки припис частини другої статті 300 ГПК України містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України cправа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

45. У такому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, надати належну правову оцінку відповідним доводам сторін та вирішити спір згідно з вимогами закону.

Розподіл судових витрат

46. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 903/796/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил