розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Якименко М.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Власов Ю.Л., судді: Калатай Н.Ф., Буравльов С.І.)

у справі № 910/2345/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Національного банку України

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про припинення іпотечного договору

за участю представників учасників справи:

позивача - Бойченко О.В.;

відповідача - Гончар В.М.;

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного Банку України про припинення іпотечного договору.

1.2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав утримання відповідачем в іпотеці нерухомого майна, що є предметом іпотечного договору від 10.04.2014, який укладено між позивачем та відповідачем, оскільки Публічне акціонерне товариство "Фінансова ініціатива" не сплачує заборгованість за кредитним договором від 04.06.2014 №12/09/6, а відповідачем, як кредитором за кредитним договором, не було вжито жодних заходів щодо повернення коштів від ПАТ "Фінансова ініціатива", а отже, на думку позивача, відповідачем пропущено позовну давність щодо стягнення основного боргу за кредитним договором від 04.06.2014 №12/09/6.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" як позичальником та Національним Банком України як кредитором 04.06.2014 укладено кредитний договір №12/09/6, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000, 00 грн на строк з 04.06.2014 до 30.12.2016 (включно) шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 № 12/09. Процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25 % річних (облікова ставка Національного банку України станом на 04.06.2014 становить 9,5%) (пункт 1.1. договору);

- відповідно до розділу 3 кредитного договору "Строк дії кредитного договору" цей кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань;

- в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Національним Банком України (іпотекодержатель) та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (іпотекодавець) 10.06.2014 укладено іпотечний договір;

- відповідно до пункту 1 іпотечного договору цей договір було укладено в якості забезпечення вимог Національного Банку України, що випливають з кредитного договору від 04.06.2014 № 12/09/6, що укладений між Національним Банком України та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод до нього, додатків та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення іпотечного договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо) з: повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому кредитним договором;

- згідно з п. 5 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", як іпотекодавець, надає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

1) нежитлове приміщення, загальною площею 86,1 кв.м., що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Леніна, будинок 21, яке належить іпотекодавцю на праві власності;

2) будівлю, літ. А, загальною площею 613,8 кв.м., що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Свердлова, будинок 24, яка належить іпотекодавцю на праві власності;

3) адміністративний будинок літ. А-2, АМ, Аи-1, Ап1-1, а, загальною площею 686,4 кв.м., ганок а1, а11 - ганок зі сходами, балкони, споруди 1-9, І, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Столярова, будинок 7, що належить іпотекодавцю на праві власності;

4) нежиле приміщення, філія банку, загальною площею 616,5 кв.м., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вулиця Харківська, будинок 32, яке належить іпотекодавцю на праві власності;

5) нежитлову будівлю, літ. А-2, огорожа № 1, огорожа № 2, загальною площею 468,6 кв.м., що розташована за адресою: Полтавська область м. Полтава, вулиця Комсомольська, будинок 23, яка належить іпотекодавцю на праві власності;

- у зв'язку з посвідченням іпотечного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. 10.06.2014 також були зареєстровані відповідні обтяження іпотекою та забороною щодо вказаних об'єктів нерухомого майна за №№: 565, 566, 567, 568, 569;

- відповідно до п. 14.8.2. іпотечного договору іподекодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадку віднесення іпотекодавця та/або позичальника до категорії неплатоспроможних, порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності іпотекодавця та/або позичальника або визнання їх банкрутами, чи про визнання недійсними їх установчих документів, чи про скасування їх державної реєстрації;

- на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 від 20.11.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк";

- на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20.03.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку";

- рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни строком на два роки до 19.03.2018 включно;

- на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 15.02.2018 №474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" строком на два роки з 20 березня 2018 року до 19 березня 2020 року включно.

2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- пунктом 14.8.2 іпотечного договору передбачено право, а не обов'язок іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки;

- ПАТ "ВіЕйБі Банк", що перебуває в стані ліквідації, незалежно від заявлених кредиторський вимог та позовної давності, зобов'язаний належним чином виконувати свої обов'язки, передбачені частиною 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та спрямовувати всі кошти з реалізації майна, яке перебуває в заставі на погашення вимог заставодержателя, яким в даному випадку є Національний банк України;

- зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання за іпотечним договором не припиняється (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі№6-786цс17);

- Закон України "Про іпотеку" (898-15) не містить норми, що передбачає припинення іпотеки у разі пропуску позовної давності щодо стягнення грошових коштів за основним зобов'язанням;

- сплив позовної давності як підставу для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" Цивільного кодексу України (435-15) не передбачають;

- посилання позивача на те, що початок перебігу строку позовної давності визначається з моменту винесення постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" відхилено як необґрунтовані, оскільки з моменту призначення тимчасової адміністрації виконання зобов'язань за кредитами здійснюється в порядку визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , а не припиняється їх дія;

- позивачем не доведено факт несплати ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" коштів за кредитним договором;

- позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів останнього в результаті нездійснення відповідачем дій з повернення грошових коштів за кредитним договором, у зв'язку з чим, на думку позивача, сплила позовна давність щодо стягнення заборгованості.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким визнати припиненим іпотечний договір від 10.06.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеевим Олександром Олександровичем, та зареєстрований в реєстрі за № 564, укладений між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Національним банком України.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджено докази, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права;

- станом на день подання позовної заяви у даній справі була наявна значна заборгованість щодо повернення ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" грошових коштів Національному банку України за кредитним договором № 12/09/6 від 04.06.2014, проте Національним банком України не було зроблено жодних кроків, зокрема не подано до суду позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива";

- враховуючи те, що постанову Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" було прийнято Національним банком України, то позовна давність щодо права звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь зобов'язання за кредитним договором сплила;

- оскільки ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" не платить кошти за кредитним договором з кінця 2014 року, а Національний банк України не звертався до суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, то станом на день подання позовної заяви, Національним банком України пропущено позовну давність щодо стягнення основного боргу. Тому, основне зобов'язання є фактично припиненим, а отже і зобов'язання скаржника як іпотекодавця перед Національним банком України також повинно бути припиненим;

- при цьому, судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми статей 261, 267 Цивільного кодексу України, статті 3, 17 Закону України "Про іпотеку".

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2019 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни.

На адресу Касаційного господарського суду 31.01.2019 надійшли матеріали справи №920/2345/18 разом з іншою касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №910/2345/18, яка аналогічна за змістом з поданою раніше.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2019 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду також іншу касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з положеннями статті 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи зі змісту положень статті 267 Цивільного кодексу України суддя не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності. Якщо ж зацікавлена сторона посилається на сплив такої давності, суддя вправі запропонувати кожній із сторін подати відповідні докази з даного питання, зокрема щодо поважності причин її пропущення.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України (435-15) ).

З огляду на викладене, питання щодо застосування позовної давності та відповідно наслідків її спливу, поважності причин її пропущення можуть бути вирішені лише у справі за позовом відповідної особи, яка звертається до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, звертаючись з позовом у даній справі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не могло ставити питання про застосування позовної давності та відповідно наслідків її спливу щодо гіпотетичної вимоги про захист цивільного права або інтересу іншої особи - Національного банку України.

При цьому суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що пунктом 14.8.2 іпотечного договору передбачено право, а не обов'язок іпотекодержателя (Національного банку України) на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави припинення іпотеки: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").

Натомість Законом України "Про іпотеку" (898-15) не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Виходячи з аналізу статті 17 Закону України "Про іпотеку" у взаємозв'язку зі статтями 256, 266, 267, 509, 598 Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 6-786цс17.

4.3. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статей 261, 267 Цивільного кодексу України, статті 3, 17 Закону України "Про іпотеку", не знайшли свого підтвердження та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

4.4. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу вимог частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, беручи до уваги доводи та вимоги касаційної скарги та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/2345/18 - без змін.