1.1. 16.08.2018 Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про внесення змін до розділу 7 договору оренди земельної ділянки від 31.03.2017 №2017134 (далі - договір оренди №2017134) для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ №2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-Вентиляційна", яка знаходиться в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, доповнивши його текстом у такій редакції:

"Починаючи з 01.01.2018 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 1 469 708 грн 02 коп (один мільйон чотириста шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісім грн 02 коп) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди.".

1.2. В обґрунтування позову ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" зазначає, що згідно з Податковим кодексом України (2755-17) з 01.01.2018 надано пільгу гірничодобувним підприємствам щодо плати за землю, яку відповідач відмовляється врахувати в орендних відносинах із позивачем.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2019, задоволено позовні вимоги у повному обсязі. Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки №2017134 доповнивши його текстом у такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 1 469 708 грн 02 коп (один мільйон чотириста шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісім грн 02 коп) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди". Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Аргументуючи судові рішення, господарські суди зазначили, що запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди №2017134 повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Криворізька міська рада у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. Доводи, викладені у касаційній скарзі, обгрунтовано тим, що позивач не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, а тому на товариство як на платника саме орендної плати, не поширюються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Скаржник стверджує, що умови, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди №2017134 не відповідають дійсній редакції, оскільки у статті 284 Податкового кодексу України не наведено посилання на положення пункту 288.5.1 статті 288 цього Кодексу, що, в свою чергу, свідчить про намагання позивача у будь-який спосіб пристосувати норми законодавства для задоволення власного інтересу.

На думку заявника, за змістом договору позивачеві було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ №2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-вентиляційна", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого у пункті 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язано із видобуванням корисних копалин і розробкою родовищ корисних копалин.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача і відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.2. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (орендарем) і відповідачем (орендодавцем) укладено договір оренди №2017134, відповідно до умов пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.01.2017 №1358 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ № 2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-вентиляційна", з кадастровим номером 1211000000:06:002:0011, яка розташована в Саксаганському районі міста Кривого Рогу.

4.3. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 221,0669 га (пункт 2 договору).

4.4. У пункті 3 договору оренди №2017134 визначено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, що входять до статутного фонду комбінату відповідно до бухгалтерської довідки про балансову належність від 28.12.2016 №53-24/161, а також інші об`єкти інфраструктури.

4.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2016 №34-404-99.16-2237/2-16 становить 554 612 638,72 грн (пункт 5 договору).

4.6. Із пункту 6 договору вбачається, що його укладено терміном до 13.03.2022.

4.7. За змістом пункту 7 договору, на момент укладання договору річна орендна плата за землю вноситься орендарем в розмірі 5 291 004,57 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.8. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору (пункт 8 договору).

4.9. Відповідно до пункту 11 договору розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених у договорі; зміни граничних розмірів орендної плати за землю, визначених Податковим кодексом України (2755-17) , підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтверджено документами; зміни або скасування понижувального коефіцієнту; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

4.10. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, наведених у розділі "Орендна плата" цього договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 28 договору).

4.11. Із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.12.2012 № 560675 убачається, що основною діяльністю позивача є добування залізної руди за кодом класифікації КВЕД 07.10.

4.12. Згідно з витягом від 18.04.2017 №85254386 право оренди за договором оренди №2017134 було зареєстровано 13.04.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

4.13. Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 року" затверджено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2018 році. За кодом цільового призначення земель 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, для юридичних осіб ставка земельного податку та розмір орендної плати становить 1,000 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

4.14. Посилаючись на те, що згідно із Законом України від 07.12.2017 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (2245-19) статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, за змістом якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, позивач підготував та направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2017 у частині зміни умов розділу 7 договору, яким передбачено річний розмір орендної плати.

4.15.У листі від 11.05.2018 №6/18-1407 відповідач повідомив позивачеві про відмову підписати додаткову угоду до договору оренди №2017134. При цьому відповідач послався на невідповідність класифікації земельних ділянок, передбачених пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України видам цільового призначення земель, установлених Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (z1011-10) .

4.16. Позивач вважає відмову відповідача у підписанні додаткової угоди до договору оренди №2017134 безпідставною, тому звернувся із позовом до господарського суду.

4.17. Предметом позову у цій справі є внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати у зв`язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (2755-17) .

4.18. Згідно із Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (2245-19) статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

4.19. Отже з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю.

4.20. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, основною діяльністю позивача є видобування залізної руди (код КВЕД 07.10). Із цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у виді залізної руди.

4.21. Зазначені обставини підтверджуються спеціальним дозволом від 12.10.2001 №2559 за наказом від 24.02.2016 №69 на користування надрами з видобування залізних руд та актом про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Родіна", наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", які є в матеріалах справи.

4.22. Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами №2559 на 20 років.

4.23. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що прийняття змін до Податкового кодексу України (2755-17) в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди №2017134 з огляду на імперативність приписів вказаного Кодексу.

4.24. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, що він не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, а тому на нього як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку згідно з пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, з огляду на таке.

4.25. Стаття 284 цього Кодексу регулює особливості оподаткування платою за землю.

4.26. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто плата за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

4.27. Таким чином, дія положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, які встановлюють пільги щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, поширюється, у тому числі, і на орендарів земель комунальної власності.

4.28. Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 13.06.2019 у справі №904/3715/18, від 16.07.2019 у справі №904/3720/18.

4.29. Заявник також стверджує, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 12.10.2001 №2599 поширюється на земельну ділянку площею 166,1 га (вид користування - видобування, мета користування надрами - продовження видобування залізних руд), а згідно з актом про надання гірничого відводу від 28.12.2011 №1929 площа проекції гірничого відводу становить 990,03 га.

4.30. Проте місцевий господарський суд правильно роз`яснив позивачеві, що у спеціальному дозволі від 12.10.2001 №2559 на користування надрами у вигляді корисних копалин зазначається не площа земельної ділянки, а площа ділянки надр, яка знаходиться в земній корі під поверхнею суші в межах наданого гірничого відводу. В свою чергу, відповідно до акта про надання гірничого відводу площа гірничого відводу становить 990,03 га, що є площею залягання запасів корисних копалин у земній корі.

4.31. Доводи скаржника, що за змістом договору позивачеві було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ №2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-вентиляційна", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язано з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин, є такими, що досліджені та спростовані судами попередніх інстанцій на підставі установлених обставин і наявних доказів у справі.

4.32. Фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, суди не встановили, а доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав.

4.33. Інші доводи заявника, наведені у касаційній скарзі, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

4.34. Суд вважає за необхідне також зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово наголошував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28.10.2010).

4.35. Колегія суддів Верховного Суду, погоджується із висновками господарських судів, що запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2017 №2017134 повністю відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 і пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для задоволення позовних вимог.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для задоволення у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

5.6. Водночас Верховний Суд погоджується із доводами, наведеними у відзиві позивача на касаційну скаргу, як такими, що узгоджуються із встановленими судами обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).