розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 804/1154/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач) про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва О.В. від 26 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження №50655290.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 грудня 2016 року.

2.1. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року у справі № 804/1154/17 залишено без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 20 серпня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись зі скаргою до директора Департаменту державної виконавчої служби України з приводу невиконання Солом`янським відділом ДВС рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та вимогами: скасувати постанови головного державного виконавця Відділу ДВС Солом`янського районного управління в м.Києві Штойки Л.Р. від 08 серпня 2013 року про закінчення виконавчих проваджень № 37479487, № 37958434, від 02 вересня 2013 року про закінчення виконавчого провадження № 37958443, від 09 січня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 37479487, та відновити ці виконавчі провадження; відповідно до вимог ст. ст. 84, 86 Закону України "Про виконавче провадження" здійснити перевірку виконавчих проваджень №37479487, №37958434; надати вичерпну інформацію в хронологічному порядку щодо усіх дій, здійснених державними виконавцями Солом`янського відділу ДВС в рамках вищевказаних виконавчих проваджень, з прикладанням належним чином засвідчених копій усіх документів, які містяться у цих виконавчих провадженням; провести службове розслідування, за результатами якого направити до відповідних правоохоронних органів необхідну інформацію та документи щодо порушення кримінального провадження, складення адміністративного протоколу щодо вчинення корупційних діянь відносно керівника та посадових осіб Солом`янським відділом ДВС; провести службове розслідування з питань надіслання листа, датованого 02.06.2014 за №282\10 лише 19 липня 2014 року та дотримання вимог Інструкції з діловодства, дотримання вимог ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" щодо дотримання строків розгляду звернення від 22 травня 2014 року і надання на нього відповіді, достовірності та повноти інформації, наведеної у цьому листі.

3.2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 804/10264/15, яка набрала законної сили 21 січня 2016 року, зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 20 серпня 2014 року та скаргу ОСОБА_1 від 12 травня 2015 року, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи.

3.3. 17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Міністерства юстиції України з приводу невідкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у адміністративній справі №804/10264/15 та невиконання рішення суду.

3.4. Листом за вих. №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.4 від 19 грудня 2016 року Департамент державної виконавчої служби повідомив скаржника, зокрема, про те, що комісією з ліквідації Державної виконавчої служби з приводу розгляду звернення від 20 серпня 2014 року проінформовано, що згідно з перевіркою автоматизованої бази-даних "Парус-канцелярія" встановлено, що звернення від 20 серпня 2014 року до Державної виконавчої служби України не надходило.

3.5. 26 грудня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О.В. прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №804/10264/15, виданого 03 березня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 20 серпня 2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12 травня 2015 року, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи.

3.6. 01 лютого 2017 року позивачем отримана вказана постанова.

3.7. Вважаючи дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на протиправність оскарженої постанови, виходячи з того, що відповідач, за відсутності фактичного виконання рішення, не вправі був закінчувати виконавче провадження з примусового виконання цього рішення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

5.1. Вказує на законність дій відповідача щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення, у зв?язку з повним його виконанням.

6. Відзиву на касаційну скаргу позивачем подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

9. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі-Закон №1404).

10. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон №1404-VIII (1404-19) ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

11. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

12. Частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII врегульовано, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

13. Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

14. Судами встановлено, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" та мотивована тим, що відповідно до службової записки управління розгляду звернень та організації роботи Департаменту державної виконавчої служби на звернення ОСОБА_1 від 20 серпня 2014 року та скаргу від 12 травня 2015 року Департаментом державної виконавчої служби 26 травня 2015 року надано відповідь, яку надіслано на адресу заявника. Також надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12 травня 2015 року, 03 липня 2015 року, 14 липня 2015 року за вихідним №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.5. Рішення фактично виконано.

15. Отже, фактичне виконання рішення у справі № 804/10264/15 - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наслідком чого є винесення оскарженої постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач пов?язує з наданням Департаментом державної виконавчої служби 26 травня 2015 року відповіді на звернення позивача.

16. Однак, вказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/10264/15 була прийнята 07 жовтня 2015 року, а набрала законної сили 21 січня 2016 року, тобто після надання Департаментом державної виконавчої служби відповіді, про яку йде мова вище.

17. Викладені обставини спростовують доводи відповідача про фактичне виконання рішення суду першої інстанції у справі № 804/10264/15.

18. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вищевказаного рішення відповідачем надано не було.

19. Тому, у даному випадку, у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.

20. За таких умов, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про скасування спірної постанови.

21. Разом з цим, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб?єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

22. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, вірно, на підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийшов за межі позовних вимог та визнав оскаржувану постанову протиправною.

23. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

26. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

27. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 804/1154/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови - залишити без змін.