ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - помічника судді Зуєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 923/456/18

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Херсонської області

про стягнення 1 137 837,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

У травні 2018 ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі витрат у сумі 1 137 837,12 грн., пов`язаних із відповідальним зберіганням речових доказів на території позивача, а саме вилучений вантаж ячменю в кількості 4 200 метричних тонн на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 31.08.2016 по справі № 766/9570/16-к згідно з протоколом обшуку від 31.08.2016, внаслідок чого ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 позов задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 1 137 837,12 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі № 923/456/18 рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 залишено без змін.

Головне управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 залишено без змін.

ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернувся до Касаційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в сумі 10 500 грн.00коп., пов`язаних із наданням правничої допомоги та просив стягнути ці кошти з відповідача - Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на його користь відповідно до вимог ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.06.2019, що підтверджується витягом, для розгляду заяви ДП "Херсонський морський торговельний порт" у справі № 923/456/18 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 заяву ДП "Херсонський морський торговельний порт" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 923/456/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2019 о 09:30 год.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення якого повідомленні були належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевірившит матеріали справи та обговоривши доводи заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, на підтвердження надання адвокатом Жуком Ю.В. позивачу - ДП "Херсонський морський торговельний порт" адвокатських послуг у касаційному суді при розгляді справи № 923/456/18, заявником суду надано детальний опис наданих послуг АО Канон за договором про надання правової допомоги № 60 від 25.03.2019 при розгляді у Верховному Суді касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і надано копії доручення від 25.03.2019, акту № 23 від 31.05.2019 виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 60 від 25.03.2019, який підписаний та скріплений печатками сторін, за цим актом загальна вартість юридичних послуг становить - 85 165,20 грн., а зокрема, у суді касаційної інстанції послуг надано на 10 500 грн., виписки з рахунку щодо сплати коштів за актом № 23 від 31.05.2019 на загальну суму 85 165,20 грн.

З огляду на наведене вище та враховуючи те, що адвокатом Жуком Ю.В. підготовлений та поданий до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, цей адвокат брав участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, при цьому постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.09.2018 у справі № 923/456/18 залишено без змін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної заяви, оскільки позивачем - ДП "Херсонський морський торговельний порт", у відповідності до вимог ст. 74 ГПК України, належним чином підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 314, 315 ГПК України, Суд-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про прийняття додаткового постанови щодо розподілу судових витрат задовольнити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, ЄДРПОУ 39394259) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000,, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 4, ЄДРПОУ 01125695) витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 10 500 / десять тисяч п`ятсот/ грн. 00коп.

Доручити Господарського суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді: Білоус В.В.

Жуков С.В.