на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Дідиченко М.А., Суліма В.В. від 18 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Ярмак О.М. від 04 грудня 2018 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар"

до Приватного акціонерного товариства "Квазар"

про визнання недійсним договору

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Квазар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар"

про зобов`язання вчинити дії,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача за первісним позовом - Сташків К. І., Ришков О.О., відповідача за первісним позовом - Півчук Т.В . )

Історія справи

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

1. Між ВАТ "Квазар", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Квазар", (виконавець за договором) та ТОВ "Піллар Лтд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Піллар", (замовник за договором), 28 липня 1995 року укладено договір № 1а про виконання робіт та надання послуг, за умовами якого виконавець передає в оренду об`єкти згідно додатку № 1 до договору, а саме: цілісний майновий комплекс, загальною площею 980,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 3, для організації ділянки по виробництву монокристалічного кремнію, забезпечує замовника усіма видами енергоносіїв і зв`язку згідно додатку № 2 до договору і гарантує безперебійне забезпечення всіма видами енергоносіїв, також передає в оренду обладнання, визначене в додатку № 5, також замовник передає, а виконавець приймає під охорону об`єкти згідно додатку № 4.

1.1. Відповідно до положень пунктів 4.1, 4.3 договору, за надані послуги замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця щомісячну плату у сумах, визначених у додатках № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до 10 числа поточного місяця за попередній місяць на підставі платіжних вимог, оформлених виконавцем до 5 числа.

1.2. Згідно пункту 1.7 договору, договір діє з 15 липня 1995 року по 31 грудня 2005 року і по закінченню строку договір може бути продовжений за спільною згодою сторін.

2. Сторонами неодноразово було підписано додаткові угоди до договору.

2.1. Додатковою угодою № 43/511 від 26 лютого 1996 року було визначено строк оплати платежів по договору до 15 числа поточного місяця за попередній місяць по двохсторонньому акту здачі-приймання наданих послуг та виконаних робіт, переданому замовником по технічних каналах зв`язку за 5 банківських днів до вказаного строку.

2.2. Додатковими угодами № 209/5811 від 01 березня 2016 року, № 210/511 від 01 березня 2016 сторони змінили розмір орендної площі та погодили розмір орендної плати з 01 березня 2016 року у сумі 735673,86 грн та 4284,00 грн відповідно до Інвентаризаційний відомостей обліку площі.

2.3. Додатковою угодою № 78/511 від 03 травня 2017 року замовником було прийнято в оренду додаткову площу приміщень, орендна плата погоджена у розмірі 738744,06 грн.

2.4. Додатковою угодою № 20/03 від 20 березня 2008 року змінено пункт 1.7 договору та встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно. По закінченню вказаного строку договір може бути продовжений за спільною згодою сторін.

Причини виникнення спору та короткий зміст позовних вимог

3. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що 31 серпня 2018 року виконавцем послуг - ПАТ "Квазар" було надано замовнику - ТОВ "Піллар" лист № 327/А від 31 серпня 2018 року, в якому ПАТ "Квазар" посилаючись на отримання відповіді від ТОВ "Піллар" про відмову від оплати заборгованості у розмірі 3188919,36 грн по договору № 1а від 28 липня 1995 року, керуючись частиною 6 статті 193 Господарського кодексу України, частиною 1 пункту 1 статті 611, частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України, пунктів 5.2-5.3 договору, повідомив, що з 01 вересня 2018 припиняє виконання робіт та надання послуг по договору № 1а від 28 липня 1995 року, з 01 вересня 2018 року відмовляється від договору № 1а від 28 липня 1995 у повному обсязі та розриває його, до 01 вересня 2018 (не включно) вимагає звільнення повернення займаних ТОВ "Піллар" приміщень/майна.

3.1. Позивач просить визнати недійсним вчинений ПАТ "Квазар" односторонній правочин, оформлений повідомленням від 31 серпня 2018 року № 327/А про розірвання договору № 1а від 28 липня 1995 року про виконання робіт і надання послуг, посилаючись на належне виконання своїх зобов`язань, здійснення платежу у сумі 100000,00 грн на рахунок ПрАТ "Кріпта" 02 серпня 2018 року, чим недопущено прострочення платежів з боку позивача протягом 3 місяців, що було б підставою для розірвання договору відповідно до пункту 5.2 договору, та стверджує, що на моменту оспорюваних дій відповідача, останній не мав прав наймача, оскільки відбувся перехід прав власника майна від ПАТ "Квазар" до ПрАТ "Кріпта", який є правонаступником ПАТ "Квазар".

4. Зустрічний позов відповідача про зобов`язання позивача повернути орендовані нежитлові приміщення, загальною площею 20010,60 кв.м. шляхом підписання Акту приймання-передачі майна мотивований тим, що внаслідок несплати наймачем орендних платежів протягом трьох місяців підряд за актами № 3/0418 від 30 квітня 2018 року, № 3/0518 від 31 травня 2018 року, № 3/0618 від 30 червня 2018 року, у ПАТ "Квазар" як наймодавця виникло право відмовитись від договору і вимагати повернення майна з моменту одержання ТОВ "Піллар" повідомлення від 31 серпня 2018 № 327/А про розірвання договору № 1а від 28 липня 1995 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 березня 2019 року у задоволенні первісного позову повністю відмовлено; зустрічний позов - задоволено; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Піллар" повернути Приватному акціонерному товариству "Квазар" орендовані згідно договору № 1а від 27 липня 1995 року про виконання робіт і надання послуг нежитлові приміщення, загальною площею 20010,60 кв.м. шляхом підписання Акту приймання-передачі майна.

6. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суди виходили з недоведеності позивачем обставин відсутності прострочення виконання зобов`язань ТОВ "Піллар" за договором в частині здійснення платежів протягом трьох місяців поспіль.

6.1. Стосовно доводів ТОВ "Піллар" про те, що станом на момент направлення спірного повідомлення ПрАТ "Квазар" вже не було власником майна, а тому з огляду на положення частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник мав право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, суди вказали, що ТОВ "Піллар" не надано належних доказів вибуття об`єкта оренди із власності ПрАТ "Квазар".

6.2. Докази, подані ТОВ "Піллар" на стадії апеляційного перегляду (копія розподільчого балансу з додатками, платіжні доручення) апеляційним судом не прийняті з огляду на приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

7. В свою чергу, при задоволенні зустрічних позовних вимог, суди, встановивши обставини невиконання ТОВ "Піллар" своїх зобов`язань щодо сплати платежів протягом трьох місяців поспіль та правомірність відмови ПрАТ "Квазар" від укладеного договору, дійшли висновку про наявність у ТОВ "Піллар" обов`язку з повернення орендованих приміщень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У квітні 2019 року, не погоджуючись з прийнятими у даній справі рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Піллар" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги ТОВ "Піллар" (узагальнено)

9. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суди невірно застосували положення частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до цих положень підставою для розірвання договору є саме невнесення плати протягом трьох місяців підряд, тоді як ТОВ "Піллар" не допускав такого прострочення.

10. Поза увагою судів залишилося те, що ПрАТ "Кріпта" підтвердило перехід до нього прав та обов`язків наймодавця за Договором, однак, будь-яких підтверджуючих доказів переходу до нього прав кредитора у зобов`язанні не надало.

11. Вчасна оплата за Договором залежала виключно від належних дій ПрАТ "Квазар" та ПрАТ "Кріпта" і полягала у наданні доказів, які підтверджували б статус кредитора у зобов`язанні.

12. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив подані позивачем (за первісним позовом) докази, оскільки такі докази об`єктивно було неможливо подати до суду першої інстанції.

13. Судами не надано належної оцінки пункту 2.2.2. Договору, який у разі розірвання Договору передбачає звільнення приміщень у трьох місячний строк, а не наступний день після повідомлення, як того вимагало ПрАТ "Квазар".

Доводи ПрАТ "Квазар", що викладені у відзиві (узагальнено)

14. Надані ТОВ "Піллар" під час апеляційного перегляду справи докази правомірно відхилені апеляційним судом., оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

15. Судами встановлено невиконання ТОВ "Піллар" своїх зобов`язань з оплати за Договором протягом трьох місяців підряд.

16. Касаційна скарга по суті зводиться виключно до переоцінки доказів, оцінених судами попередніх інстанцій.

17. Рішення судів є законними і обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування не має.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

25. Щодо доводів скаржника, описаних у пункті 9 цієї постанови, Суд зазначає таке.

26. Крім вказаного у пунктах 1.- 2.4. цієї постанови Суди встановили також, що відповідно до умов пункту 4.3 Договору в редакції додаткової угоди № 43/511 від 26 лютого 1996 року платежі за квітень по Акту № 3/0418 від 30 квітня 2018 року на суму 884337,86 грн повинні бути сплачені до 15 травня 2018 року, за травень 2018 по Акту № 3/0518 від 31 травня 2018 року на суму 825247,92 грн - до 15 червня 2018 року, за червень 2018 по Акту № 3/0618 від 30 червня 2018 року на суму 803823,20 грн - до 15 липня 2018 року, за липень 2018 року по Акту № 3/0718 від 31 липня 2018 року на суму 775510,38 грн - до 15 серпня 2018 року.

26.1. Акти наданих послуг № 3/0418 та № 3/0518 підписані та скріплені печатками обох сторін, Акти № 3/0618 та № 3/0718 ТОВ "Піллар" не підписані, проте наявними в матеріалах справи листами підтверджується їх надання виконавцем замовнику для підписання та отримання цих актів ТОВ "Піллар", що засвідчено відповідною відміткою на листах із зазначенням дати номера вхідної документації, прізвища та підпису отримувача.

27. У зв`язку з несплатою ТОВ "Піллар" відповідних платежів у останнього утворилась заборгованість за квітень, травень, червень та липень 2018 року у загальній сумі 3188919,36 грн (за Актом № 3/0418 від 30 квітня 2018 року на суму 784337,86 грн з урахуванням часткової оплати на суму 100 000 грн; за Актом № 3/0518 від 31 травня 2018 року на суму 825247,92 грн; за Актом № 3/0618 від 30 червня 2018 року на суму 803823,20 грн та за Актом № 3/0718 від 31 липня 2018 року на суму 775510,38 грн).

28. 03 липня 2018 року, 29 серпня 2018 року, 30 серпня 2018 року ПрАТ "Квазар" зверталося до ТОВ "Піллар" із вимогами про сплату заборгованості, у т.ч. по договору № 1а від 28 липня 1995 року та повідомляло про наслідки, передбачені пунктами 5.2-5.3 договору.

28.1. У відповідь на вимогу № 261/А ТОВ "Піллар" здійснило частковий платіж у розмірі 100000 грн згідно Акту № 3/0418, що підтверджується платіжним дорученням від 02 серпня 2018 № 5043. При цьому, у призначенні платежу вказано - за оренду приміщень за квітень 2018.

28.2. Крім цього, ТОВ "Піллар" 30 серпня 2018 року листом за вих.№ 172 у відповідь на вимогу № 317/А щодо сплати заборгованості в строк до 31 серпня 2018 року повідомило про безпідставність такої вимоги, враховуючи факт ненадання підтверджуючих документів про право власності наймодавця - ПрАТ "Квазар", а не іншої особи, на орендоване ТОВ "Піллар" майно.

29. Таким чином, за вказаними вище Актами наданих послуг № 3/0418, № 3/0518, № 3/0618, № 3/0718 у ТОВ "Піллар" утворилась заборгованість за період квітень - липень 2018 року, тобто за 4 місяці у загальній сумі 3188919,36 грн.

30. Посилання скаржника на часткову оплату заборгованості за квітень 2018 на суму 100 000 грн не спростовують висновків судів про невиконання зобов`язань за три місяці поспіль, а саме за травень, червень та липень 2018 року.

30.1. Так, навіть з урахуванням вказаного платежу заборгованість за наступні три місяці - травень, червень та липень 2018 року не була сплачена ТОВ "Піллар".

31. Доводи скаржника у цій частині по суті є вираженням незгоди із здійсненим судами розрахунком, однак вони жодним чином не стосуються питань права та правозастосування, а тому і вирішення поставленого питання не потребує втручання Верховного Суду.

32. Щодо доводів скаржника, описаних у пунктах 10 - 11 цієї постанови, Суд зазначає таке.

33. Із встановлених судами обставин вбачається, що спірні правовідносини виникли після того, як ПрАТ "Квазар" 26 січня 2018 року № 35/А повідомило ТОВ "Піллар" про те, що у зв`язку із зміною власника приміщень з ПрАТ "Квазар" на ПрАТ "Кріпта" необхідно переукласти договір оренди.

34. 05 березня 2018 року ПрАТ "Кріпта" повідомило ТОВ "Піллар" про те, що з 1 березня 2018 року саме воно є правонаступником ПАТ "Квазар" по оренді приміщень і наданню послуг, пов`язаних з орендою (лист вих. № 13 від 05 березня 2018 року).

35. Як вже зазначалося (пункт 6.1. цієї постанови) стосовно доводів ТОВ "Піллар" про те, що станом на момент направлення спірного повідомлення ПрАТ "Квазар" вже не було власником майна, а тому з огляду на положення частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник мав право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, суди вказали, що ТОВ "Піллар" не надано належних доказів вибуття об`єкта оренди із власності ПрАТ "Квазар".

36. Однак, разом із цим Судами по суті проігноровано доводи ТОВ "Піллар" щодо належного кредитора у зобов`язанні з урахуванням наявних у матеріалах справи листів (пункти 33 - 34 цієї постанови).

37. Так, позиція судів щодо того, що виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника є правильною, однак разом із цим такий висновок має узгоджуватись і з належною (добросовісною) поведінкою сторін у зобов`язанні.

37.1. Під час розгляду справи ТОВ "Піллар" у своїх поясненнях постійно посилалося на позицію, яку займає ПрАТ "Квазар" у справі № 910/15888/17 (за позовом ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Квазар" про стягнення 307029450,46 грн).

37.2. У тій справі ПрАТ "Квазар" вказує, що майно (зокрема і те, яке перебуває в оренді ТОВ "Піллар") йому не належить, оскільки було відчужене у визначений законодавством спосіб та є власністю третіх осіб.

38. Судами в цій частині не надано відповіді на доводи ТОВ "Піллар" про те, що він має право на "розумну обачність", тобто право сплачувати грошові кошти за договором належному кредиторові.

38.1. В підтвердження не належності ПрАТ "Квазар" майна, що є предметом договору, позивачем (за первісним позовом) до суду подавалася Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте вказаний доказ не знайшов своєї оцінки в оскаржуваних судових рішеннях.

39. Крім цього, в матеріалах справи містяться також листи № 246А (прохання ПрАТ "Квазар" не здійснювати платежі на його рахунки) та № 256/л (щодо повіреної особи - ПрАТ "Кріпта"), якими ТОВ "Піллар" обґрунтовує свою позицію по справі, щодо "прострочення кредитора" і які повністю залишені поза увагою судів.

40. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

41. Крім цього, Суд вважає позицію апеляційного господарського суду щодо неприйняття поданих ТОВ "Піллар" доказів занадто формальною.

42. Так, ТОВ "Піллар" до господарського суду першої інстанції подавалося клопотання про витребування доказів, однак у задоволенні такого клопотання місцевим судом було відмовлено з огляду на встановлені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) строки подання такого клопотання.

43. Саме вказаною відмовою ТОВ "Піллар" і обґрунтовувало неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції, однак суд апеляційної інстанції належної уваги такому твердженню не приділив.

44. Поза увагою судів у цій частині залишилося також те, що разом із позовною заявою ТОВ "Піллар" в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України поставило ПрАТ "Квазар" шість запитань, на які відповідач зобов`язаний був відповісти, однак суди не встановили виконання останнім своїх зобов`язань, що виникають на підставі цієї статті.

45. Позиція ТОВ "Піллар" у даному провадження включала в себе і аргументи щодо вимог пункту 2.2.2. Договору, однак такі аргументи також залишені поза увагою судів, хоча вони є доречними, адже фактично (за доводами скаржника) регулюють поведінку сторін у разі дострокового розірвання договору.

46. Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

46.1. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Суд вважає, що ухвалені судами рішення у даній справі зазначеним вище вимогам не відповідають, оскільки прийняті без урахування усіх вимог та доводів сторін, без надання належної оцінки важливим аргументам позивача (за первісним позовом) та із застосуванням занадто формалізованого підходу, який суперечить принципам господарського судочинства та найголовніше першому з них - верховенству права.

48. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд, керуючись повноваженнями, які надані йому положеннями статті 308, підставами закріпленими у статті 310 Господарського процесуального кодексу України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

50. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

Щодо судових витрат

51. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.