5.1 Як вбачається зі змісту постанови господарського суду Чернівецької області від 22.12.2006 у справі №5/260 за позовом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання нечинними окремих положень п.п. 1.3 п. 1 рішення № 30/1 від 18.01.2005 виконавчого комітету Чернівецької міської ради, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.02.2001 та від 17.10.2001 ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" придбало в Асоціації по будівництву житла і соцсфери незавершені будівництвом будинки №№ 273-А, 273-Б, 269, 269-А, 269-Б по вул. Головній у м. Чернівці (а.с. 231-235 том І).

5.2 Пунктом 1.17 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 19.03.2002 № 209/7 відповідачу дозволено завершити будівництво багатоквартирних житлових будинків, зазначених вище, та присвоєно їм поштові адреси: вул. Головна, 275, 275-А, 275-Б, 275-В, 275-Г, зобов'язано розробити проектну документацію та погодити її в установчому порядку (а.с. 189-191 том І).

5.3 03.06.2002 замовнику ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" видано архітектурно-планувальне завдання за №404 на об'єкт архітектури - будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Головній-Проектній у м. Чернівці та Технічні умови на групу будинків по вул. Головній у м. Чернівці (а.с. 236-238 том І, 21-26 том ІІ).

5.4 08.04.2003 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендарю надано в оренду земельну ділянку площею 0,7920 га по вул. Головній, 275 у м. Чернівці строком до 25.09.2014 (додатковий договір №5/516 від 21.11.2008) для будівництва групи багатоповерхових житлових будинків (а.с. 198-205 том І).

5.5 У подальшому відповідач отримав в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області дозволи на виконання будівельних робіт:

1) від 15.06.2007 № 194, від 30.04.2009 № 1-117/09Ч, від 06.05.2010 № 138/10 із завершення будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275 в м. Чернівці (24 квартири) (а.с. 219-220 том І);

2) від 05.03.2007 б/н, від 30.04.2009 № 1-116/09Ч, від 06.05.2010 № 137/10 із завершення будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А в м. Чернівці (а.с. 221-224 том І);

3) від 15.06.2007 № 308 з будівництва 32-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-Б в м. Чернівці (24 квартири) (а.с. 225 том І).

5.6 З матеріалів справи вбачається, що відповідач завершив будівництво названих будинків і здав їх в експлуатацію (в хронологічному порядку):

1) житловий будинок в кварталі багатоповерхової забудови з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Головній, 275-Б в м. Чернівцях (26 квартир) 29.12.2010 - Сертифікат відповідності № ЧВ 000373, виданий Інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області від 29.12.2010, акт готовності об'єкта до експлуатації № 3 від 03.02.2010 (а.с. 151, 152-153 том І);

2) 34-квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А в м. Чернівці у IV кварталі 2012 - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 03.12.2012 № ЧВ 14312236038 (а.с. 138-140 том І);

3) багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275 в м. Чернівці у IІІ кварталі 2015 (34 квартири) - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Чернівецькій області від 13.07.2015 № ЧВ 143151840170 (т.с. 1, а.с. 142-145 том І).

5.7 Прокурор стверджує, що в зв'язку з не укладенням відповідачем, як замовником будівництва вище зазначених об'єктів, договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців, відповідно не сплатив до бюджету розвитку міста внесків, чим спричинив збитки (упущена вигода внаслідок невиконання обов'язку в частині сплати пайової участі) на загальну суму 1 580 760,16 грн:

1) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275 - 861 370,70 грн (а.с. 7 том ІІ);

2) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275-А - 524 031,86 грн (а.с. 207 том І);

3) по об'єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок на вул. Головній, 275-Б - 195 357,60 грн (а.с. 8 том ІІ).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 11.03.2019 Чернівецька міська рада через Західний апеляційний господарський суд звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.03.2019 № 01/02-18-1894/1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2018 у справі № 926/3579/17, в частині відмови у задоволенні позову, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. 28.03.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , касаційну скаргу Чернівецької міської ради від 11.03.2019 № 01/02-18-1894/1 разом зі справою № 926/3579/17 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 926/3579/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.04.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 926/3579/17 за касаційною скаргою Чернівецької міської ради від 11.03.2019 № 01/02-18-1894/1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.02.2018, в частині відмови у задоволенні позову; призначено розгляд касаційної скарги на 12.06.2019 об 11 год. 15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Чернівецькою міською радою подано касаційну скаргу, в якій остання просить скасувати оскаржувані постанову та рішення в частині відмови у задоволенні позову і прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.

11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

11.1 Оскільки усі житлові об'єкти проектувалися та зводилися на підставі одних вихідних даних, то при розгляді питання щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді пайової участі, слід застосовувати дату введення в експлуатацію останнього будинку (Головна, 275) - 13.07.2015. Саме з цієї дати слід обчислювати строк позовної давності, оскільки у 2015 вичерпано дію архітектурно-планувального завдання, що не було взято до уваги судами попередніх інстанцій.

11.2 Судами попередніх інстанцій не взято до уваги наявність рішення виконавчого комітету міської ради від 17.11.2012 № 749/23 про обов'язок відповідача сплати пайової участі, яке в силу статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим до виконання.

11.3 Висновок судів попередніх інстанцій при частковій відмові у задоволенні позову щодо стягнення упущеної вигоди у вигляді пайової участі, у зв'язку із невірним розрахунком пайової участі є помилковим.

12. Представник скаржника в судовому засіданні 12.06.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Заступником прокурора Чернівецької області подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить задовольнити касаційну скаргу.

14. Прокурор в судовому засіданні 12.06.2019 підтримав касаційну скаргу.

15. Представник відповідача в судовому засіданні 12.06.2019 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що предметом позову у даній справі є вимога про стягнення збитків з відповідача, у зв'язку зі зволіканням в укладенні договору пайової участі відповідно до вимог статті 40 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно несплати коштів пайової участі до бюджету міської ради.

20. Правове регулювання інституту господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання визначено статтями 22, 217, 224, Господарського кодексу України (436-15) та статей 623, 1166 Цивільного кодексу України.

21. Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

22. Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

23. За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

24. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час здачі відповідачем 29.12.2010 в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по вул. Головній, 275-Б у м. Чернівцях порядок пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту було врегульовано нормами Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) , а на час введення в експлуатацію багатоквартирних будинків по вул. Головній, 275-А (03.12.2012) та по вул. Головній, 275 (13.07.2015) - Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

26. За змістом статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин) замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

27. Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин) також передбачено обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Така пайова участь (внесок) замовника полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.1 В період будівництва і здачі в експлуатацію відповідачем будинків по вул. Головній, 275, 275-А і 275-Б у м. Чернівцях діяли затверджені Чернівецькою міською радою:

- на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-Б (29.12.2010) затверджене рішенням Чернівецької міської ради 24.12.2009 № 1176 "Положення про порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців" (а.с. 174-179 том І);

- на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-А (03.12.2012) затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 29.12.2011 № 385 "Положення про порядок участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців" (а.с. 168-172 том І);

- на дату введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275 (13.07.2015) затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 25.07.2013 №926 "Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців" (а.с.158-165 том І).

28.2 Цими рішеннями функції з підготовки і укладення договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців покладено на департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.

28.3 З матеріалів справи вбачається, що департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листами від 05.12.2012 №11/5988 та від 23.01.2013 № 04/01-08/3-07/211 звертався до ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" щодо укладення договору про пайову участь та надання зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва житлового будинку на вул. Головній, 275-Б для визначення розміру пайового внеску і направляв для розгляду і підпису проект відповідного договору (а.с. 61, 64 том І).

28.4 Також у листі від 24.12.2012 № 11/6299 департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомив відповідача, що Інспекцією ДАБК в Чернівецькій області 03.12.2012 зареєстровано подану ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" декларацію про готовність житлового будинку по вул. Головній, 275-А до експлуатації та надіслав товариству проект договору про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців для підписання (а.с. 63 том І).

28.5 Договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців між Чернівецькою міською радою та ТОВ "Рембудсервіс-Інвест", як замовником будівництва житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б, не укладалися. Даний факт не заперечується і учасниками справи.

29. Правовий аналіз статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

30. Оскільки такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого названими вище Законами, то не укладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

31. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що чинною на час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Головній, 275-Б (15.06.2007) редакцією статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" не встановлено виключного обов'язку саме замовника звернутися до органу місцевого самоврядування про укладення договору про пайову участь. На той час частиною 5 статті 27 названого Закону передбачалося, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

32. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в свою чергу, позивачем також не вчинялися дії по укладенню такого договору протягом періоду з дня надання дозволу ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Проектній-Головній і видачі архітектурно-планувального завдання від 03.06.2002, видачі 15.06.2007 дозволу Інспекцією ДАБК на виконання будівельних робіт та до введення житлового будинку по вул. Головній, 275-Б в експлуатацію 29.10.2010.

33. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що лист про необхідність укладення договору про пайову участь у зв'язку з введенням вказаного будинку в експлуатацію департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, директор якого уповноважений підписувати договори про пайову участь, надіслав відповідачеві лише 05.12.2012 (вих. № 11/5988), а проект такого договору відповідачеві надіслано листом від 23.01.2013 № 04/01-08/3-07/211 (а.с. 61, 64 том І).

34. Враховуючи, що ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" отримало дозвіл на початок виконання будівельних робіт, розпочало будівельні роботи і ввело в експлуатацію житловий будинок по вул. Головній, 275-Б до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що товариство не було зобов'язане звертатися до позивача для укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної структури м. Чернівці.

35. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що до введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Головній, 275-Б позивач не направляв відповідачеві проекту договору та не звертався до суду з позовом про спонукання відповідача до укладення відповідного договору, хоча не був позбавлений такої можливості. Вихідними даними на будівництво - АПЗ № 404 від 03.06.2002 не визначено вимог до пайової участі ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" на розвиток інфраструктури м. Чернівців (ч. 5 ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій" в редакції до 14.10.2008), а постановою господарського суду Чернівецької області від 22.12.2006 у справі № 5/260 визнано нечинним п.п. 3.1 п. 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 30/1 від 18.01.2005 про зобов'язання ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" перерахувати 10% вартості будівництва об'єкта (групи житлових будинків по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б, 275-В, 275-Г) до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста (т.с. 1, а.с. 231-235 ).

36. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутні підстави стверджувати, що відповідач неправомірно ухилився від укладення договору про пайову участь в період, коли такий договір підлягав укладенню у відповідності до статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" та п.п. 2.2, 3.1 Положення-1176 (не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт).

37. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між відповідачем і Чернівецьким регіональним управлінням ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" було укладено договори на будівництво доступного житла за адресами вул. Головна, 275 та Головна, 275-Б відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 № 140 "Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом" (140-2009-п) (а.с. 181-182, 212-218 том І). У будинку по вул. Головній, 275-Б об'єктами фінансування за програмою доступного житла є 19 квартир загальною площею 1614,8 м.кв.

38. Відповідно до абзацу 4 частину 4 статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла. Аналогічне положення міститься в прийнятому позивачем Положенні-1176 (пп. 1.6.2 п. 1.6).

39. З посиланням на зазначені норми та з урахуванням площі введеного в експлуатацію доступного житла в будинках по вул. Головній, 275-Б заступник прокурора пропорційно зменшив розмір пайової участі до суми 195 357,60 грн. (а.с. 8 том ІІ). Судами попередніх інстанцій встановлено, що дана обставина підлягала би врахуванню у разі, якщо б було встановлено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків, заподіяних несплатою коштів пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Чернівці по житловому будинку по вул. Головній, 275-Б.

40. Проте, за сукупністю встановлених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що прокурором не доведено неправомірного ухилення відповідача як замовника будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-Б від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці, що в свою чергу виключає можливість стягнення з нього збитків (як наслідку неправомірної поведінки) у вигляді упущеної вигоди в розмірі 195 357,60 грн.

41. Щодо будинку по вул. Головній 275-А в м. Чернівці, зданого відповідачем в експлуатацію 03.12.2012, судами попередніх інстанцій зазначено, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.11.2012 № 749/23 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.03.2008 №204/6 "Про хід будівництва багатоквартирних житлових будинків в м. Чернівці, замовником (забудовником) яких виступає ТОВ "Рембудсервіс-Інвест", та затвердження актів державних приймальних комісій з прийняття об'єктів в експлуатацію (делеговані повноваження)" внесено зміни до п. 6.3 рішення міськвиконкому від 25.03.2008 № 204/6 щодо передачі товариством "Рембудсервіс-Інвест" 10 відсотків житла та приміщень громадського призначення (об'єктів соцкультпобуту) в житлових будинках на вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б територіальній громаді м. Чернівці. Натомість відповідача зобов'язано взяти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців в розмірі 4-х відсотків загальної кошторисної вартості будівництва квартир та 10-ти відсотків загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень в житлових будинках по вул. Головній, 275, 275-А, 275-Б. Дане рішення було предметом судового оскарження і залишено в силі постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.09.2013 у справі за адміністративним позовом ТзОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення (а.с. 67-68 том І).

42. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що рішення Чернівецького міськвиконкому від 27.11.2012 № 749/23 не породжує безпосереднього обов'язку відповідача сплатити визначену суму коштів пайової участі, оскільки відповідно до статті 271 Закону України "Про планування і забудову територій" та статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" єдиною підставою для сплати відповідачем коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівців є укладений між замовником і органом місцевого самоврядування договір про пайову участь. Про це, зокрема, зазначено й в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 № К/800/54916/13 за результатами перегляду судових рішень у справі за адміністративним позовом ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

43. Враховуючи приписи статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язку замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору за ініціативою саме замовника в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування, та з огляду на обставини справи, судами встановлено, що відповідач не звернувся до позивача про укладення такого договору в строк до введення житлового будинку по вул. Головній, 275-А в експлуатацію (03.12.2012). Така поведінка ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" не відповідає вимогам названого Закону і є протиправною, такою, що може потягнути за собою заподіяння шкоди у вигляді ненадходження до місцевого бюджету коштів пайової участі.

44. Разом з тим, розмір збитків підлягає доведенню кредитором.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з розрахунку величини пайової участі, виконаного позивачем, у зв'язку з відсутністю зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-А для визначення загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту, на основі якої розраховано упущену вигоду в сумі 524 031,86 грн, позивачем використано показник опосередкованої вартості житла у Чернівецькій області, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент здачі в експлуатацію житлового будинку (4496,00 грн./м2) (а.с. 207 том І).

46. Такий показник затверджено наказом Мінрегіонбуду № 52 від 10.02.2012 (а.с. 29 том ІІ).

47. Однак, відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 2.3 Положення-385 величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Лише у разі, якщо така вартість не визначена згідно з ДБН, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 №ЧВ 14312236038 вбачається, що кошторисна вартість будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на 1 поверсі по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці складає 6 959,32 тис. грн. за затвердженою проектною документацією (в цінах 2005).

49. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (461-2011-п) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зразок (форма) якої також затверджена названим Положенням. Вказаним Порядком передбачено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) . Отже, декларація про готовність об'єкта до експлуатації є офіційним документом, передбаченим чинним законодавством, підлягає реєстрації спеціально уповноваженим державним органом - Державною архітектурно-будівельною інспекцією, і містить офіційні відомості, в тому числі вартість будівництва об'єкта згідно кошторисної документації.

50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 № ЧВ 14312236038 містить відомості про генерального проектувальника - Чернівецьку філію інституту "НДІпроектреконструкція", в декларації вказано, що проектна документація на об'єкт затверджена замовником - ТзОВ "Рембудсервіс-Інвест", та отримано експертний висновок Чернівецької ОС Укрінвестекспертизи № 108.06.07. від 29.01.2007 (Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 № 427 (427-2006-п) ).

51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором і представником позивача не надано належних і допустимих доказів, що зазначена в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 № ЧВ 14312236038 кошторисна вартість будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці визначена з порушенням ДБН Д.1.1-1-2000, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що розмір внеску пайової участі відповідача по вказаному об'єкту будівництва повинен визначатися, виходячи з вказаної в декларації кошторисної вартості об'єкта відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не у спосіб, який обрано прокурором. При цьому, суд бере до уваги, що саме така вартість об'єкту визначена у зведеному кошторисному розрахунку на його будівництво (т.с. 2, а.с. 40-41).

52. Твердження Чернівецької міської ради, що кошторисна вартість будівництва в декларації вказана в цінах 2005, а об'єкт здано в експлуатацію у грудні 2012, тому дійсна вартість об'єкту є більшою, правомірно відхилено судами та вірно зазначено, що ні стаття 271 Закону України "Про планування і забудову територій", ні стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Положення-385 не вказують в цінах на який період повинна бути визначена кошторисна вартість об'єкта для розрахунку розміру пайового внеску на розвиток інфраструктури населеного пункту. Відтак, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що за наявності затверджених в установленому порядку проектної документації і зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту, які до того ж пройшли експертизу, доводи, що вказана в декларації кошторисна вартість будинку є недостовірною і заниженою на дату його введення в експлуатацію, є припущеннями, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

53. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що розмір пайового внеску по житловому будинку по вул. Головній, 275-А повинен визначатися, виходячи із зазначеної в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 № ЧВ 14312236038 кошторисної вартості будівництва в сумі 6 959,32 тис. грн. і мав би складати 321 130,87 грн. ((6 959,32 тис. грн. (кошторисна вартість згідно з декларацією та зведеним кошторисним розрахунком) х 89,76% (частка квартир) х 4% (розмір пайової участі для квартир) + (6 959,32 тис. грн. (кошторисна вартість згідно з декларацією та зведеним кошторисним розрахунком) х 10,24% (частка вбудовано-прибудованих приміщень) х 10 % (розмір пайової участі для вбудовано-прибудованих приміщень)).

54. Щодо будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці, введеного в експлуатацію згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 № ЧВ 143151840170 (а.с. 142-145 том І), судами попередніх інстанцій встановлено, що до введення в експлуатацію названого будинку відповідач усупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не звертався до позивача про укладення договору про пайову участь по цьому будинку, отже, така поведінка ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" є протиправною, в результаті чого до місцевого бюджету не надійшли кошти пайової участі в розвитку інфраструктури м. Чернівці, що є збитками позивача у вигляді упущеної вигоди.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем неправомірно розраховано розмір збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 861 370,70 грн, виходячи з загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної на основі показника опосередкованої вартості будівництва житла в Чернівецькій області, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 96 від 06.05.2015, станом на момент здачі в експлуатацію житлового будинку. Так, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 № ЧВ 143151840170 вказано кошторисну вартість будівництва об'єкта за затвердженою проектною документацією - 7 501,83 тис. грн., проектна документація затверджена наказом ТзОВ "Рембудсервіс-Інвест" №5 від 30.01.2007, перезатверджена наказом №11 від 17.03.2011, щодо неї існує комплексний експертний висновок № 242.05.06.07/3 Чернівецької обласної служби "Укрінвестекспертизи" від 29.01.2007.

56. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів про недостовірність вказаної в декларації кошторисної вартості об'єкту прокурор і позивач не надали. Натомість відповідачем подано витяг з Робочого проекту Житловий будинок багатоповерхової забудови по вул. Головній, 275 в м. Чернівці, згідно якого кошторисна вартість по зведеному кошторисному розрахунку ж/будинку складає 7 501,83 тис. грн. (а.с. 47-51 том ІІ). Стосовно житлового будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці між Чернівецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" і ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" укладено договір № 48/дж від 11.10.2012 про будівництво доступного житла (а.с. 212-218 том І), відповідно до якого в цьому об'єкті ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" збудував 536,14 м кв. доступного житла (а.с. 181-182, 212-218 том І).

57. Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла. Аналогічне положення міститься в прийнятому позивачем Положенні-926.

58. З посиланням на зазначені норми та з урахуванням площі введеного в експлуатацію доступного житла в будинку по вул. Головній, 275 у м. Чернівці заступник прокурора пропорційно зменшив розмір пайової участі до суми 861 370,70 грн. (а.с. 7 том ІІ).

59. Однак, враховуючи, що загальна кошторисна вартість будівництва будинку для розрахунку пайового внеску згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 13.07.2015 № ЧВ 143151840170 та зведеного кошторисного розрахунку становить 7 501,83 тис. грн., окрім того, в даному будинку відповідачем споруджено 536,14 м кв. доступного житла, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що розмір такого внеску має складати 328 145,05 грн., виходячи з наступного розрахунку:

1) загальна площа квартир і вбудовано прибудованих приміщень - 2979,30 м2 (2436,20 м2 (площа квартир) + 543,10 м2 (площа вбудовано-прибудованих приміщень);

2) частка доступного житла - 17,99% (536,14 м2 х 100 : 2979,30 м2); частка квартир - 63,78% (2436,20 м2 - 536,14 м2) х 100 : 2979,30 м2); частка вбудовано-прибудованих приміщень - 18,23% (543,10 м2 х 100 : 2979,30 м2);

3) пайовий внесок 4% від площі квартир (за мінусом площі доступного житла) - 191 386,69 грн. (7 501,83 тис. грн. х 63,78% х 4%);

4) пайовий внесок від площі вбудовано-прибудованих приміщень - 136 758,36 грн. (7 501,83 тис. грн. х 18,23% х 10%).

5) загальний розмір внеску - 328 145,05 грн. (191 386,69 грн. + 136 758,36 грн.)

60. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 11.2, 11.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

61. Доводи скаржника (пункт 11.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

61.1 Судами попередніх інстанцій встановлено, що після введення житлового будинку по вул. Головній, 275-А в експлуатацію позивач листом від 24.12.2012 № 11/6299 звернувся до ТзОВ "Рембудсервіс-Інвест" про те, що інспекцією ДАБК по Чернівецькій області зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність 34-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями об'єктів громадського призначення на першому поверсі на вул. Головній, 275-А до експлуатації, хоча договір про пайову участь у розвитку інфраструктури ТОВ "Рембудсервіс-Інвест" та Чернівецькою міською радою не підписаний (а.с. 63 том І).

61.2 Отже, враховуючи, що відповідний договір пайової участі щодо житлового будинку по вул. Головній, 275-А у м. Чернівці мав бути укладений до подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.12.2012 № ЧВ 14312236038, а 24.12.2012 позивачеві вже було відомо про реєстрацію цієї декларації Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області, суудами попередніх інстанцій вірно встановлено Чернівецька міська рада з вказаної дати була обізнана з відповідним порушенням свого права на отримання коштів пайової участі у зв'язку з не укладенням договору про таку участь.

61.3 Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Отже, саме позивачеві належать повноваження з реалізації права територіальної громади на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці.

61.4 Слід зазначити, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

61.5 Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який забезпечує виконання положень Закону щодо участі замовників у розвитку інфраструктури (Чернівецька міська рада), то й перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме позивач, а не прокурор.

61.6 Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позов про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі пайового внеску щодо житлового будинку по вул. Головній, 275-А в м. Чернівці заступником прокурора подано до господарського суду 03.11.2017, тобто після спливу трирічного строку позовної давності (24.12.2015).

61.7 Також судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів переривання даного строку в установленому порядку чи на підтвердження поважних причин пропуску позовної давності в ході розгляду справи суду не подано.

61.8 З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що в частині вимог про стягнення упущеної вигоди в розмірі 321 130,87 грн. щодо будинку по вул. Головна, 275-А у м. Чернівці у позові слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності, а в решті вимог у сумі 202 900,99 грн. - за безпідставністю.

61.9 Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності стосовно вимог про стягнення упущеної вигоди в сумі 351 887,70 грн. відносно житлового будинку № 275-Б по вул. Головній в м. Чернівці та в сумі 524 031,86 грн. відносно житлового будинку № 275-А по вул. Головній в м. Чернівці з тих підстав, що заступником прокурора пропущено трирічний строк давності для звернення з позовними вимогами до суду. В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідач зазначив, що договір пайової участі щодо житлового будинку № 275-Б по вул. Головній в м. Чернівці мав бути укладений до видачі сертифікату відповідності Інспекцією ДАБК у Чернівецькій області від 29.12.2010 за № ЧВ 000373, позивач був обізнаний з відповідним порушенням свого права, однак позов подано заступником прокурора з пропуском трирічного строку давності (а.с. 209-210 том І).

61.10 Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256, 257 Цивільного кодексу України).

61.11 За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

61.12 Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

61.13 Як встановлено судами попередніх інстанції, прокурором і позивачем не доведено неправомірної поведінки відповідача у вигляді ухилення від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці під час будівництва житлового будинку по вул. Головній, 275-Б, у зв'язку з чим в частині вимог про стягнення збитків у сумі 195 357,60 грн. у позові правомірно відмовлено судом першої інстанції за безпідставністю, відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до цієї частини позовних вимог, незважаючи на те, що позовну давність щодо цих вимог прокурором дійсно пропущено.

61.14 Щодо доводів скаржника Чернівецької міської ради, що обов'язок відповідача зі сплати пайового внеску виникає до моменту здачі в експлуатацію останнього житлового будинку по вул. Головній, 275 в м. Чернівці у IІІ кварталі 2015, а відтак строк позовної давності прокурором не пропущено, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються встановленими обставинами справи. Зокрема, як встановлено судами попередніх інстанцій, що хоча для будівництва групи житлових будинків по вул. Головній-Проектній у м. Чернівці надано одну земельну ділянку і видано одне архітектурно-планувальне завдання та єдині технічні умови, кожний з будинків є окремим об'єктом містобудування, оскільки відповідач отримав окремі дозволи на виконання будівельних робіт і розробив та затвердив окрему проектно-кошторисну документацію на кожний з будинків, здавав їх в експлуатацію окремо, а не в складі черг єдиного комплексу.

62. Відтак, беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, як такі, що підтверджені належними і допустимими доказами, а саме до стягнення підлягає 328 145,05 грн збитків у формі упущеної вимоги, в решті вимог місцевим господарським судом (з яким погодився і суд апеляційної інстанції) правомірно відмовлено за строком позовної давності в розмірі 321 130,87 грн та в розмірі 931 484,24 грн за безпідставністю.

63. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

64. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

65. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.