на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (судді: Кравчук Г. А., Чорна Л. В., Скрипка І. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 (суддя Головіна К. І.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УкргазБанк",

про стягнення 270 000,00 грн,

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Українська національна розрахункова картка" (далі - ПрАТ "УкрКарт") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УкргазБанк" (далі - ПАТ " УкргазБанк") про стягнення заборгованості у сумі 270 000, 00 грн, яка виникла внаслідок невиконання грошового зобов'язання з повернення вкладнику (позивачу) депозиту, який згідно з договором про гарантійний депозит від 05.10.2017 № 02/МС/УКР забезпечував виконання ПрАТ "УкрКарт" своїх зобов'язань за договором про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide № 01/МС/Укр від 05.10.2017, посилаючись на положення статей 20, 173, 193, 198 Господарського кодексу України і статей 509, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України.

1.2. У відзиві на позовну заяву ПАТ "УкргазБанк" просило відмовити у її задоволенні наголошуючи, що позивач посилається на лист MasterCard від 30.03.2018 № 034 як на доказ завершення ІСА 5282 за договором від 05.10.2017 № 01/МС/Укр, який свідчить тільки про завершення проекту, але не зазначається про відсутність фінансових зобов'язань. Офіційного документу Міжнародної платіжної системи MasterCard в порушення пункту 5.2.1 договору від 05.10.2017 №№ 01/МС/Укр позивачем не надано, у зв'язку з чим, як зазначав відповідач, у банку відсутні підтвердження про неможливість покладення у подальшому на банк будь - яких зобов'язань і свідчить про передчасність позову.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019, позов задоволено, стягнуто з ПАТ "УкргазБанк" на користь ПрАТ "УкрКарт" суму депозиту у розмірі 270000,00 грн, судовий збір у розмірі 4 050,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Суди дійшли висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором супроводження проекту від 05.10.2017 № 01/МС/Укр, що на підставі пункту 3.8. договору гарантійного депозиту від 05.10.2017 № 02/МС/Укр є підставою для повернення відповідачем депозиту в сумі 270 000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "УкргазБанк" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, наголошуючи на прийнятті судових рішень з порушенням норм проц3есуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також з порушенням норм матеріального права.

Так, скаржник вважає, що суди дійшли помилкового висновку про безпідставне неповернення відповідачем депозиту позивачеві, не взявши до уваги доводи відповідача про відсутність належного підтвердження факту закінчення терміну дії договору від 05.10.2017 № 01/МС/УКР про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard, що свідчить про відсутність у Банку підстав для повернення депозиту.

Заперечив заявник касаційної скарги щодо наявності правових підстав для стягнення з нього 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи про відсутність документів на підтвердження зазначеної суми.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "УкрКарт" просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів і безпідставності доводів скаржника, які зводяться до непогодження із судовими рішеннями.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 05.10.2017 між ПрАТ "УкрКарт" (компанія) та ПАТ "УкргазБанк" (банк) укладено договір про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide № 01/МС/Укр (далі - договір супроводження проекту).

Умовами цього договору супроводження проекту передбачено таке:

- банк, що є принциповим учасником міжнародної платіжної системи MasterCard WorldWide, за заявою компанії здійснює супроводження проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 (проект) та виконує взаєморозрахунки з МПС щодо відкриття та супроводження проекту (пункт 1.1);

- компанія відшкодовує банку витрати, пов'язані із відкриттям та супроводженням проекту на підставі рахунків наданих банком, до яких обов'язково додаються документи або їх копії, які підтверджують підставу та розмір списаних з банку грошових коштів (пункт 1.2 договору);

- компанія здійснює оплату протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку, акту та документів, які підтверджують підставу та розмір списаних з банку грошових коштів (пункт 2.2);

- компанія зобов'язується протягом 3 банківських днів оплачувати рахунки надані банком, а також розмістити у банку гарантійний депозит та укласти з банком договір застави майнових прав на депозит та договір відступлення права вимоги, як гарантійне покриття виконання своїх зобов'язань за цим договором (пункт 3.3);

- договір набуває чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та завершення всіх взаєморозрахунків між сторонами (пункт 5.1).

4.3. Суди установили, що на виконання договору супроводження проекту, з метою забезпечення виконання клієнтом цього договору, 05.10.2017 між ПрАТ "УкрКарт" (вкладник) та ПАТ "УкргазБанк" (банк) укладено договір гарантійного депозиту № 02/МС/Укр (далі - договір гарантійного депозиту), згідно з яким вкладник розміщує у банку на умовах договору грошові кошти в сумі 270 000, 00 грн.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору гарантійного депозиту для розміщення депозиту банк відкриває вкладнику рахунок № 26029335000468.980 для цілей цього договору. Банк приймає депозит на строк розміщення Депозиту з дати фактичного його надходження в повній сумі на зазначений вкладний (депозитний) рахунок згідно зобов'язань за умовами договору №01/МС/Укр від 05.10.2017 про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide та будь-яких доповнень до нього, укладених сторонами, включаючи строк виконання зобов'язань, що мають бути виконані сторонами у випадку припинення дії вказаних договорів.

Договір гарантійного депозиту набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до закінчення строку розміщення депозиту, встановленого у пункті 3.2 цього договору (пункт 6.2 договору гарантійного депозиту).

4.4. На виконання умов договору банківського вкладу, як установлено судами, позивач у якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором супроводження проекту, розмістив на рахунку у ПАТ "УкргазБанк" № 26029335000468.980 грошові кошти (депозит) у сумі 270 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою.

4.5. 05.10.2017 між ПАТ АБ "УкргазБанк" та ПрАТ "УкрКарт" укладено договір застави майнових прав на депозит № 03/МС/УКР і договір відступлення права вимоги № 04/МС/УКР.

Виконання основного зобов'язання (договору супроводження проекту) за домовленістю сторін було забезпечене договором гарантійного депозиту, застави, відступлення права вимоги.

4.6. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на виконання зобов'язань за договором супроводження проекту, у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року ПАТ "УкргазБанк" надало ПрАТ "УкрКарт" послуги, пов'язані із відкриттям та супроводженням проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide на загальну суму 481 070,89 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками та актами наданих послуг за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень.

ПрАТ "УкрКарт" оплачено виконавцю послуг - ПАТ "УкргазБанк" витрати, пов'язані з наданими банком послугами супроводження проекту за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року у сумі 481 070,89 грн згідно з платіжними дорученнями від 05.12.2017, від 04.01.2018, від 02.02.2018, від 03.03.2018 (а.с. 26, 31, 36, 40).

Крім того, суди установили, що 30.03.2018 представництвом Мастеркард Юроп СА в Україні на електронну адресу ПрАТ "УкрКарт" надіслано лист, у якому позивача було повідомлено про завершення проекту сертифікації хостового рішення з емісії та еквайрингу для ICA 5282, що був зареєстрований у платіжній системі MasterCard WorldWidе, починаючи з 14.03.2018.

У зв'язку із повним та належним виконанням зобов'язань за договором супроводження проекту (від 05.10.2017 № 01/МС/Укр) ПрАТ "УкрКарт" 21.03.2018 та 03.05.2018 звертався до ПАТ "УкргазБанк" з вимогою повернути суму гарантійного депозиту у розмірі 270 000,00 грн на підставі пункту 3.2 договору гарантійного депозиту (від 05.10.2017 № 02/МС/Укр) (а. с. 41, 47).

4.7. Предметом позову у справі є вимога ПрАТ "УкрКарт" про стягнення з ПАТ "УкргазБанк" 270 000, 00 грн згідно з договором про гарантійний депозит від 05.10.2017 № 02/МС/УКР, посилаючись на положення статей 20, 173, 193, 198 Господарського кодексу України і статей 509, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України.

4.8. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого дія чи подія, що має юридичне значення, має відбутись, а термін - це певний момент у часі, із настанням якого існує дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 251, частина 2 статті 252 Цивільного кодексу України).

4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що як убачається зі змісту пункту 3.8 договору гарантійного депозиту банк зобов'язується повернути вкладнику депозит протягом двох банківських днів після закінчення строку його розміщення, визначеного у пункті 3.2 цього договору, яким передбачено, що банк приймає депозит на строк розміщення депозиту з дати фактичного його надходження у повній сумі до дати повного та належного виконання сторонами зобов'язань за договором супроводження проекту. У пункті 6.1 договору гарантійного депозиту також передбачено, що він діє до закінчення строку розміщення депозиту, встановленого пунктом 3.2 договору.

За змістом пункту 5.1 договору супроводження проекту, сторони визначили, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та завершення усіх взаєморозрахунків між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги суди установили, що у листі директора по роботі з клієнтами Мастеркард Юроп СА в Україні та Молдові від 30.03.2018 № 034, який було направлено на адресу ПрАТ "УкрКарт" та ПАТ "УкргазБанк", повідомлено про завершення проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282, за допомогою платіжної системи MasterCard WorldWide з 14.03.2018.

Крім того, суди установили, що з березня 2018 року зобов'язання із супроводження проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide було відсутнє, банк з березня 20018 року послуг супроводження проекту не надавав, розрахунків не здійснювалося.

4.10. Ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами обставини, зокрема, що сторони у повному обсязі виконали свої зобов'язання за договором супроводження проекту від 05.10.2017 № 01/МС/УКР, незавершених розрахунків між сторонами не має, вимоги ПрАТ "УкрКарт" про стягнення з ПАТ "УкргазБанк" 270 000,00 грн за договором гарантійного депозиту правомірно задоволено судами, а відповідачем зазначені не спростовано належними доказами.

Доводи ПАТ "УкргазБанк" про відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту закінчення терміну дії договору супроводження проекту, як установлено судами попередніх інстанцій, спростовуються матеріалами справи, умовами договору супроводження проекту та листом директора по роботі з клієнтами Мастеркард Юроп СА в Україні та Молдовівід 30.03.2018 № 034.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).