ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа № 144/669/17
провадження № К/9901/22935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Теплицького районного суду Вінницької області у складі судді Задорожної Л.І. від 11 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б., Сапальової Т.В. від 6 вересня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року;
- зобов`язати Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням періодів роботи з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано неправомірною відмову Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року.
Зобов`язано Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що наявність заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, за який підприємством-страхувальником не сплачено страхові внески, оскільки відповідальність за їх несплату несе страхувальник, в якому працює застрахована особа, а не остання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1, виданій на ім`я ОСОБА_1, 27 грудня 2003 року його було обрано генеральним директором ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод", з 29 березня 2005 року звільнено з посади у відповідності до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком.
Гайсинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області своїм листом від 11 травня 2017 року № 01-ж-12 відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду його роботи в ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод" з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року у зв`язку з невиконанням абзацу 1 пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а період з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2005 року не зараховано до страхового стажу у зв`язку з невиконанням умов пункту 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .
6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що страхові внески Tовариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Удицький цукровий завод" з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не сплачувались, отже відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача зазначеного періоду роботи.
8. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
11. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
12. Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
13. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
14. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
15. Згідно із статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
16. Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Як убачається з трудової книжки НОМЕР_2 на ім`я позивача ОСОБА_1 з 27 грудня 2003 по 1 квітня 2005 року працював в TОВ "Агрофірма Удицький цукровий завод".
18. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
19. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
20. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
21. Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ТОВ "Агрофірма "Удицький цукровий завод" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
22. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
23. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
24. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Гайсинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 11 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний