розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Київського міського голови (далі - Міський голова) ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Губської О.А.) та Мазурчука Сергія Олександровича, який діє через представника - ОСОБА_1, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Губської О.А.) та додаткову постанову цього ж суду (постановлену судом у тому ж складі) від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міського голови ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міського голови, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради (далі - Київрада) питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - клопотання (заява) № 18, зареєстрованого у Київраді за вх. № 08/М-4243 від 06 квітня 2016 року;

- зобов`язати Міського голову ОСОБА_4. винести на пленарне засідання сесії Київради питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_4 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - клопотання (заява) № 18, зареєстроване у Київраді за вх. № 08/М-4243 від 06 квітня 2016 року або мотивованої відмови у його наданні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 липня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача була зареєстрована в Київраді 06 квітня 2016 року та впродовж місячного строку позитивне або негативне рішення Київрадою за результатами розгляду такої заяви не прийнято, що зумовлено відсутністю розробленого Департаментом земельних ресурсів проекту рішення Київради про надання дозволу на розроблення відповідної документації. В свою чергу відсутність проекту рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою зумовлено ненадходженням інформації з Департаменту містобудування і архітектури до Департаменту земельних ресурсів висновку щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації.

Вказані дії (бездіяльність) Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування і архітектури позивачем в судовому порядку не оскаржувалися, письмові скарги та/або заяви з питання недоліків в роботі департаментів на адресу Київради та/або Міського голови не надсилалися.

Тобто, зазначена вище процедура, що передує розгляду Київрадою відповідного клопотання (реєстр. № 08/м-4243 від 06 квітня 2016 року), у місячний строк дійсно дотримана не була однак не з вини Київради та Міського голови.

Таким чином, оскільки станом на 06 травня 2016 року проект рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою за заявою (реєстр. № 08/м-4243 від 06 квітня 2016 року) Департаментом земельних ресурсів не був підготовлений, підстав для винесення на сесію Київради питання про надання дозволу позивачу на розробку проекту документації із землеустрою за вказаною заявою у Київського міського голови не виникало, що виключає його бездіяльність у вигляді невинесення на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.

Також враховуючи відсутність проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також виходячи зі змісту позовних вимог позивача, викладених у пунктах 2 і 3 прохальної частини позову, що стосуються інших земельних ділянок (НОМЕР_3 і НОМЕР_4) ніж були зазначені у клопотанні позивача від 05 квітня 2016 року (реєстр. № 08/М-4243 від 06 квітня 2016 року), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача винести на пленарне засідання сесії Київради питання стосовно надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки за заявою (реєстр. № 08/М-4243 від 06 квітня 2016 року).

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2016 року постанову суду першої інстанції у частині відмови визнати бездіяльність Міського голови ОСОБА_4. скасував та прийняв в цій частині нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав бездіяльність Міського голови ОСОБА_4., яка полягає у незабезпеченні контролю підготовки проекту рішення Київради щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 № 18 від 06 квітня 2016 року, зареєстрованого у Київраді за вхідним № 08/М-4243 від 06 квітня 2016 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Апеляційний суд на обґрунтування свого рішення зазначив, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не розглянув клопотання позивача у місячний строк та не підготував жодного з проектів рішень. Відповідь позивачу була надана 24 травня 2016 року, тобто із пропуском місячного строку, тому вбачається бездіяльність відповідача щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства щодо дотримання порядку і строку розгляду клопотання позивача Департаментом земельних ресурсів, що перебуває у його безпосередньому підпорядкуванні.

Київський апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 13 жовтня 2016 року відмовив ОСОБА_2 у стягненні з Міського голови ОСОБА_4. 6960,00 грн витрат на правову допомогу, оскільки ці витрати не підтверджені документально.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 жовтня 2016 року Міський голова звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

У скарзі посилається на те, що Департаментом земельних ресурсів вчинялись всі необхідні дії на виконання доручення заступника Міського голови - секретаря Київради, а саме розглянуто і надано відповідь заявнику листом від 24 травня 2016 року № 05721-08/М-4243-5324, у якій зазначено, що у департаменті відсутня інформація щодо містобудівної документації або містобудівних умов та обмежень, які мають бути враховані при розгляді клопотання позивача та підготовки проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. А відповідно до статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території забороняється надання земельних ділянок у власність або користування.

У запереченнях на касаційну скаргу Міського голови позивач просить відмовити у її задоволенні.

17 жовтня та 03 листопада 2016 року позивач через представника звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, у яких просить постанову суду апеляційної інстанції від 22 вересня 2016 року змінити - позовні вимоги задовольнити повністю, а додаткову постанову цього ж суду від 13 жовтня 2016 року скасувати та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київради витрати пов`язані з розглядом справи (на правову допомогу).

Касаційні скарги обґрунтовані тим, що Міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача. Земельний кодекс України (2768-14) (далі - ЗК) встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення.

Щодо вирішення апеляційним судом у додатковій постанові, що оскаржується, питання про розподіл судових витрат, зазначає, що жодною нормою процесуального права адміністративному суду не надано право перевіряти або надавати оцінку якості послуги (правової допомоги), понад те відмовляти або обмежувати сторону у розподілі судових витрат на цій підставі.

Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 21 травня 2016 року, у додатках до позовної заяви також зазначений цей договір про надання правової допомоги, тому наявність описки у колонтитулах на кожній сторінці позову не може бути підставою для відмови у вирішенні питання розподілу судових витрат (правової допомоги), оскільки жодного документу стосовно будь-якого іншого договору у матеріалах справи немає.

Висновок суду про значне завищення часу виконання робіт є необґрунтованим, оскільки відповідно до встановлених норм часу на виконання робіт працівниками юридичних служб для підготовки, складання та візування позовної заяви необхідно біля 8 годин. Крім того, судом не зазначено жодного припущення стосовно кількості часу, який мав би, чи міг би бути затрачений для складання цієї позовної заяви, а також судом взагалі не надано оцінки щодо затраченого часу для написання апеляційної скарги.

Зазначає, що позивач надав усі належні та достовірні докази на підтвердження факту звернення за правовою допомогою у конкретній справі, отримання правової допомоги та понесення витрат на правову допомогу, які не перевищують гранично допустимих розмірів, передбачених законом.

Також зазначає, що виконання додаткової постанови апеляційного суду від 13 жовтня 2016 року неможливе у порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) , якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що призведе до порушення прав позивача під час виконання судового рішення, або унеможливить його виконання.

Позивачем 12 грудня 2018 року подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16) неоднаково застосував одні і ті ж норми права у подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 17 жовтня та 04 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Міського голови та ОСОБА_2 .

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Берназюк Я.О., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.

У касаційних скаргах позивач та відповідач заявили клопотання про розгляд справи за їх участю.

Верховний Суд ухвалою від 15 липня 2019 року відмовив у задоволенні цих клопотань, прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

06 квітня 2016 року позивач через представника звернувся до Київради із клопотанням № 18 в порядку статті 118 ЗК, у якому просив в порядку реалізації його права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дана заява позивача була зареєстрована 06 квітня 2016 року за № 08/М-4243, про що свідчить відбиток штемпелю Київради на такій заяві.

До вказаної заяви позивач додав графічний матеріал: земельна ділянка № АДРЕСА_1 з позначенням контуру бажаної земельної ділянки до відведення у власність (у вигляді кола), копії паспорту громадянина та посвідчення учасника бойових дій, копію довіреності повіреному ОСОБА_1 .

Згідно з повідомленням заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 06 квітня 2016 року № 08/М-4243, адресованого ОСОБА_3, заяву позивача направлено для розгляду та надання автору відповіді у встановленому законом порядку, копію Київраді, терміном до 06 травня 2016 року.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 травня 2016 року № 057021-08/М-4243-5324, наданого ОСОБА_2, Департамент повідомив про розгляд за дорученням Київради від 06 квітня 2016 року № 08/М-4243 звернення позивача щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (згідно з доданою схемою). Також департамент зазначив, що порядок набуття права на землю у місті Києві регулюється ЗК та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 (зі змінами та доповненнями). Після надходження інформації, департамент земельних ресурсів підготує відповідний проект рішення Київради про надання дозволу (або відмови) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Позивач, вважаючи, що Міський голова протиправно не виніс його клопотання протягом місяця (від дати його реєстрації) на пленарне засідання, звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів переглянула судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційних скарг, з`ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі ЗК.

Так, відповідно до частини першої статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Стаття 9 ЗК встановлює, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР (280/97-ВР) ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виходячи з наведених правових норм в контексті спірних правовідносин вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні; при цьому рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

ОСОБА_2 звернувся із позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Регламент).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів.

Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту передбачає, що погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення № 182/342), Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

У підпункті 3.12 пункту 3 вказаного Положення визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).

Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту: здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.

Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" від 28 лютого 2013 року № 63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Порядок № 63/9120).

Пунктом "в" частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку № 63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).

Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку № 63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Частиною п`ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.

При цьому, за правилами підпункту 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань.

Відтак, мотиви позовних вимог про те, що Київський міський голова несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16) та 14 січня 2019 року (справа № 826/8870/16).

Підстав для відступлення від зазначеного висновку та передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що йдеться у клопотанні позивача, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду та встановлені судами фактичні обставини справи, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, тому постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року слід скасувати, і, як наслідок скасуванню підлягає додаткова постанова цього ж суду від 13 жовтня 2016 року, тоді як постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року, яка відповідає закону, підлягає залишенню в силі.