1. 17.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" (далі - Позивач) подало позовну заяву про розірвання договору фінансового лізингу № 000116 від 24.10.2013 (далі - Договір), укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екотехнології" (далі - Відповідач), вилучення у Відповідача та передачу Позивачу предмета лізингу - трактора МТЗ-82.1.26 (номер кузова: 015114, номер двигуна: 812518, державний реєстраційний номер: 60375 АА, 2013 року випуску), а також документів і приналежностей: свідоцтва про реєстрацію машини Серія ЕА № 068768, державний реєстраційний номер 60375 АА (у кількості 2-х штук), комплекту ключів, сервісної книжки, паспорта на трактор.

2. 12.04.2016 Господарський суд Волинської області вирішив в позові відмовити.

3. 16.08.2016 Рівненський апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу Позивача задовольнити, рішення Господарського суду Волинської області від 12.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення: позов задовольнити: розірвати Договір, вилучити у Відповідача предмет лізингу - трактор МТЗ-82.1.26 (номер кузова: 015114, номер двигуна: 812518, державний реєстраційний номер: 60375 АА, 2013 року випуску), документи і приналежності: свідоцтво про реєстрацію машини Серія ЕА № 068768, державний реєстраційний номер 60375 АА (у кількості 2-х штук), комплект ключів, сервісну книжку, паспорт на трактор; та передати їх Позивачу. При цьому також вирішене питання про розподіл судових витрат між сторонами - з покладенням на Відповідача витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 658 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги - в сумі 4 023 грн 81 коп., а Господарському суду Волинської області доручено видати наказ на виконання цієї постанови.

4. 13.09.2016 на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 Господарський суд Волинської області видав три накази про примусове виконання рішення - один про вилучення предмета лізингу та два - про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 658 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги - в сумі 4 023 грн 81 коп.

5. 22.11.2017 Старшим державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55219713 щодо виконання наказу від 13.09.2016 про вилучення у Відповідача та передачу Позивачу предмета лізингу - трактора МТЗ-82.1.26 (номер кузова: 015114, номер двигуна: 812518, державний реєстраційний номер: 60375 АА, 2013 року випуску), документів і приналежностей: свідоцтва про реєстрацію машини Серія ЕА № 068768, державний реєстраційний номер 60375 АА (у кількості 2-х штук), комплекту ключів, сервісної книжки, паспорта на трактор. В постанові зазначено про необхідність боржнику (Відповідачу) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця в сумі 12 800 грн 00 коп.

6. 30.03.2018 державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінчуком А.В. у межах виконавчого провадження № 55219713 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах) (за переліком) в установах банків та на всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, належать боржнику - Відповідачу, у межах суми виконавчого збору 12 800 грн. 00 коп.

7. 16.04.2018 Відповідач подав скаргу на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінчука А.В. про визнання протиправними дій вказаного державного виконавця, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника (Відповідача) від 30.03.2018 у виконавчому провадженні № 55219713 (далі - Виконавче провадження) та скасування постанови Старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінчука А.В. про накладення арешту на кошти боржника від 30.03.2018 у Виконавчому провадженні.

8. Скарга мотивована відсутністю підстав для стягнення виконавчого збору, так як рішення суду, а саме вилучення у боржника (Відповідача) та передача тракторів стягувачу (Позивачу), фактично не виконане, тоді як підставою для стягнення зазначеного в оскаржуваній постанові виконавчого збору органами державної виконавчої служби є вжиття ними відповідних заходів, зокрема вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених в рішенні суду, а тому винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем є передчасним. При цьому Відповідач вказав, що рішення суду у цій справі не виконано через незалежні від Відповідача причини, оскільки предмет лізингу (трактори) у Відповідача відсутні, однак ним вчиняються дії щодо сприяння повернення тракторів з місця їх фактичного перебування з метою фактичного виконання судового рішення у цій справі, про що було повідомлено старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник В.М.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. 26.04.2018 Господарський суд Волинської області ухвалив скаргу Відповідача задовольнити та визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 30.08.2018 у Виконавчому провадженні, та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 30.03.2018 про арешт коштів боржника у Виконавчому провадженні. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що через невжиття у Виконавчому провадженні заходів примусового виконання рішення відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, оскільки Другим відділом Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - ДВС) не подано доказів на підтвердження вжиття заходів з примусового виконання постанови суду від 16.08.2016 у цій справі та передачі предмета лізингу стягувачу (Позивачу), а відповідно і доказів вжиття ДВС примусових заходів виконання постанови суду від 16.08.2016 та вилучення предмета лізингу у боржника (Відповідача). За викладених підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти з метою забезпечення стягнення виконавчого збору та винесення оскаржуваної постанови. Також суд вказав, що накладення арешту з метою забезпечення стягнення виконавчого збору суперечить вимогам законодавства, оскільки арешт накладається з метою забезпечення реального виконання рішення у справі, яке у цій справі ухвалено про вилучення майна, тоді як оскаржуваною постановою арешт накладений з метою забезпечення стягнення виконавчого збору, що суперечить вимогам частини 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. 04.07.2018 Рівненській апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу ДВС задовольнити, ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.04.2018 скасувати та відмовити Відповідачу у задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця ДВС Полінчука А.В., які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 30.03.2018 у Виконавчому проваджені, а також покласти на Відповідача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що арешт коштів боржника у виконавчому провадженні накладається не тільки з метою забезпечення виконання судового рішення у справі, а й за для забезпечення виконання всіх виконавчих документів, які визначені в статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", до яких належать і постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, які є виконавчими документами, рішеннями, в ході виконання яких орган виконавчої служби має право застосовувати заходи примусового виконання, у тому числі накладення арешту на рахунки боржника. При цьому суд вказав, що державним виконавцем вживаються заходи для виявлення майна, яке необхідно передати стягувачу за рішенням суду у цій справі, яке боржником (Відповідачем) у добровільному порядку не виконано, а предмет лізингу не повернуто, тому відсутні підставі для нестягнення виконавчого збору, рішення про стягнення виконавчого збору не оскаржено та не скасовано, а арешт коштів на рахунках боржника згідно з постановою від 30.03.2018 відповідає обставинам справи (виконавчого провадження) і нормам законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. 27.07.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.04.2018 залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Арешт коштів на банківських рахунках боржника застосовується з метою забезпечення реального виконання рішення суду, а не для забезпечення стягнення виконавчого збору, несплата ж виконавчого збору не є підставою для накладення арешту на кошти боржника в установах банків.

13. Всупереч дійсним обставинам справи апеляційний суд встановив винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, яка не оскаржена та не скасована, тоді як така постанова не виносилась та відсутня.

Касаційне провадження

14. Ухвалою Суду від 12.09.2018 поновлено Відповідачу строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 903/97/16, відкрито касаційне провадження у справі та ухвалено здійснити перегляд оскаржуваного судового рішення у письмовому провадженні.

Позиція Верховного Суду

15. 02.06.2016 прийнятий Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі -Закон), який згідно з пунктом 1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та згідно з пунктом 1розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19) набрав чинності з 05.10.2016.

16. Суди встановили, що виконавче провадження № 55219713 з виконання рішення у даній справі було відкрито постановою Старшого державного виконавця ДВС Мельник В.М. від 22.11.2017.

Суди також встановили, що скаргу на дії органів Державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови від 30.03.2018 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах) (за переліком) в установах банків та на всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - Відповідачу, у межах суми виконавчого збору 12 800 грн. 00 коп. у Виконавчому провадженні Відповідач подав 16.04.2018, тобто після набрання чинності Закону.

Отже, оскільки скарга на дії державного виконавця подана Відповідачем на час після набрання чинності Законом, її розгляд мав бути здійснений за правилами, встановленими у відповідній редакції цього Закону.

17. В постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про належність до юрисдикції адміністративних судів розгляду скарг на постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Вказаний висновок зроблений Великою Палатою в контексті застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (1404-19) , № 1404-VIII.

18. Враховуючи викладене, Суд з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 дійшов висновку, що розгляд скарги Відповідача на дії ДВС у цій справі щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунках (за переліком) в установах банків та належать боржнику - Відповідачу, у межах суми виконавчого збору 12 800 грн. 00 коп. з метою забезпечення стягнення цієї суми виконавчого збору належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому вказана скарга Відповідача не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на наведені висновки та те, що скарга Відповідача на дії органів Державної виконавчої служби у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, то розгляд вказаної скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів та має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 5 частини 1 статті 308 ГПК України, передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 314 ГПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

19. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 308 та статті 313 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та скасована нею ухвала місцевого суду підлягають скасуванню, а провадження у даній справі з розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 231, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екотехнології" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 903/97/16 скасувати.

3. Закрити провадження у справі № 903/97/16 з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екотехнології" на дії органів Державної виконавчої служби (державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінчука А.В.) та скасування постанови державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Полінчука А.В. про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екотехнології" на рахунках в установах банків у межах суми виконавчого збору 12 800 грн. 00 коп. у виконавчому провадженні № 55219713 з виконання наказу Господарського суду Волинської області від 13.09.2016 у справі № 903/97/16.