розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 904/10677/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" про визнання недійсним правочинів та стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 340 833,13 грн., -

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017р. (суддя Полєв Д.М.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі № 904/10677/16 до розгляду по суті заяви ТОВ "РУШ" про визнання грошових вимог у справі № 904/7099/15.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (колегія суддів: Сизько І.А. - головуючий, Джихур О.В., Орєшкіна Е.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017р. скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "РУШ" та арбітражного керуючого Гусака Ю.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2016 року ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "РУШ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" про визнання недійсними односторонніх правочинів ТОВ "РУШ": № 32/06 від 03.06.2016р. про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором суборенди державного майна № 01-12/Е506/2014-2 від 01.12.2014 р. та договором поруки від 15.06.2015р. в сумі 721 741,47 грн.; № 88/10 від 18.10.2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором суборенди державного майна № 01-12/Е506/2014-2 від 01.12.2014р., договором оренди нежитлового приміщення № 01-11/Е506/2015 від 01.11.2015 р. та договором поруки від 15.06.2015 р. в сумі 569 799,49 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди № 01-11/Е506/2015 від 01.11.2015 р., яка виникла за період з 01.04.2016р. по 31.10.2016р., в загальному розмірі 340 833,13 грн., із яких: 280000 грн. основний борг, 55 908,20 грн. пеня, 4 924,93 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.12.2016.

07.12.2016 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача на користь ТОВ "ТБ "Слобожанка" 371 135,08 грн., із яких: 280000 грн. основний борг, 63 619,67 грн. пеня, 21 761,99 грн. втрати від інфляції, 5 753,42 грн. 3% річних (а.с.49-51, 53, т.1).

07.12.2016р. ТОВ "РУШ" звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження по справі № 904/10677/16 до розгляду грошових вимог ТОВ "РУШ" до боржника - ТОВ "ТБ "Слобожанка" в межах справи № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 р. по справі № 904/10677/16 (суддя Полєв Д.М.) задоволено клопотання ТОВ "РУШ" про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі № 904/10677/16 до розгляду по суті заяви ТОВ "РУШ" про визнання грошових вимог у справі № 904/7099/15.

Зупиняючи провадження у даній справі до розгляду по суті заяви ТОВ "РУШ" про визнання грошових вимог у справі № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка", суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка", в межах якої прийнято до розгляду заяву ТОВ "РУШ" про визнання його грошових вимог до боржника, підставою виникнення яких є ті самі правочини, на яких ґрунтується позов у цій справі; розгляд грошових вимог на даний час не здійснений, а результат такого розгляду має суттєве значення для даної справи.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції, пославшись на те, що висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі є помилковим, оскільки судом невірно встановлено послідовність розгляду заявлених вимог.

Частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Причиною зупинення провадження у справі згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (ч. 3, ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі; зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст.3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про визнання недійсними односторонніх правочинів ТОВ "РУШ" № 32/06 від 03.06.2016 р., № 88/10 від 18.10.2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 721 741,47 грн. та 569 799,49 грн. (відповідно), стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 01-11/Е506/2015 від 01.11.2015 р. в сумі 371 135,08 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.12.2016р.).

Залік зустрічних однорідних вимог був здійснений на підставі договору оренди № А-14 від 01.12.2001 р., укладеного між ТОВ "ТБ "Слобожанка" (позивачем) та ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (третьою особою); договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № П-14 від 01.12.2001 р., укладеного між ТОВ "ТБ "Слобожанка" (позивачем) та ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (третьою особою); договору поруки від 15.06.2015 р., укладеному ТОВ "РУШ" (відповідачем) з ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" (третьою особою) щодо належного виконання зобов'язань ТОВ "ТБ "Слобожанка" (позивачем) за договорами № А-14 та № П-14; договору суборенди від 01.12.2014 р. № 01-12/Е506/2014-2, укладеному ТОВ "РУШ" з ТОВ "ТБ "Слобожанка"; договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2015 р. № 01-11/Е506/2015, укладеному ТОВ "РУШ" (відповідачем) з ТОВ "ТБ "Слобожанка" (позивачем).

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, переглядаючи справу в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що як грошові вимоги відповідача, заявлені у справі про банкрутство, так і вимоги позивача щодо визнання недійсними правочинів по заліку зустрічних однорідних вимог базуються на одних і тих же доказах і потребують дослідження в обох справах одночасно, що свідчить про пов'язаність обох справ.

Таким чином, обставини, встановлені в одній справі, будуть мати суттєве значення для іншої справи, тобто, преюдиціальне.

Однак, зупиняючи провадження у даній справі до розгляду по суті заяви ТОВ "РУШ" про визнання його грошових вимог у справі про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка", судом першої інстанції невірно встановлено послідовність розгляду вимог.

Як встановив суд апеляційної інстанції, дослідження обставин у цій справі щодо законності проведення заліку зустрічних однорідних вимог та відповідність правочинів нормам законодавства вплине на розмір грошових вимог ТОВ "РУШ" до ТОВ "ТБ "Слобожанка" у справі про банкрутство, отже, обставини, встановлені у цій справі, стануть визначальними для визначення розміру грошових вимог відповідача у справі № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка".

Відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, господарський суд не може одночасно розглядати дві пов'язані між собою справи.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про помилковість зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до розгляду по суті заяви ТОВ "РУШ" про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ТОВ "ТБ "Слобожанка", оскільки першочерговим є розгляд вимог щодо визнання недійсними односторонніх правочинів ТОВ "РУШ" № 32/06 від 03.06.2016 р., № 88/10 від 18.10.2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 721 741,47 грн. та 569 799,49 грн. та стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 01-11/Е506/2015 від 01.11.2015р. в сумі 371 135,08 грн., заявлених позивачем в цій справі.

Крім цього, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що подання окремого позову, не в межах справи про банкрутство є обґрунтованим, оскільки згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .

В даному спорі правочин вчинений не боржником, тому підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції правомірно скасував незаконну ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі та направив справу для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, враховуючи визначені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.