розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Тренажер" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року у справі № 910/20741/16 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі: Київської міської ради, Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Тренажер" про повернення нежитлового приміщення та стягнення заборгованості,

У листопаді 2016 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради, Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов'язання повернути Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації нежитлове приміщення, розташоване по вул. Доброхотова, 11 у м. Києві шляхом підписання акту приймання-передачі у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди № 37 від 31.10.2008 року, та стягнення 649 093,73 грн. заборгованості з орендної плати на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", нарахованої за період з березня по жовтень 2016 року.

До прийняття рішення судом першої інстанції позивачем КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 642 976,64 грн., яке судом прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року (суддя Плотницька Н.Б.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині зобов'язання повернути Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації нежитлове приміщення скасувати, та в цій частині позову відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 31.10.2008 року між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Тренажер" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 37, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 2010 від 22.11.2007 року та ордеру № 580/1 від 27.10.2008 року зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 11 загальною площею 824,3 кв.м., в т.ч. 1 поверх 637,2 кв.м.

Пункт 1.1 договору встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві господарського відання та оперативного управління згідно з розпорядженням Святошинської районної в м. Києві держадміністрації № 1754 від 30.09.2003 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору.

За п. 2.4. договору у разі припинення дії цього договору приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Згідно із пунктами 3.1-3.3 договору орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 1 від 31.10.2006 року і складає 45 765,58 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (додаток № 1 до договору). Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю; експлуатаційні витрати.

У відповідності до пункту 9.1 договору строк дії договору з 31.10.2008 року до 31.10.2009 року.

Відповідно до пункту 9.6 договору питання про надання згоди на продовження дії цього договору вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії договору оренди. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження дії договору оренди, орендар повинен звільнити приміщення по закінченню терміну дії договору оренди та передати орендодавцю приміщення по акту прийому-передачі.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 11 загальною площею 824,3 кв.м., що не заперечується сторонами.

За рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2013 року у справі № 910/27033/15 між сторонами договору було укладено угоду № 1 від 29.07.2009 року про зміни та доповнення до договору оренди № 37 від 31.10.2008 року, відповідно до умов якої на підставі витягів з протоколів № 9 від 08.07.2009 року та № 10 від 29.07.2009 року засідання комісії з питань надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва та земельних ділянок, розташованих на території Святошинського району м. Києва було зменшено орендовані площі з 824,3 кв.м. до 637,2 кв.м., у зв'язку з відмовою орендаря від підвалу площею 187,1 кв.м.

Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 року № 7/4819 (raa007023-10) в м. Києві ліквідовано територіальну районну громаду Святошинського району м. Києва та передано комунальне майно до територіальної громади м. Києва, за відсутності прийнятого нового положення про оренду та відсутності повного складу робочої комісії з орендних питань, рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 року № 402/5789 (ra0402023-11) вирішено продовжити термін дії договору до 31.03.2012 року.

Додатковою угодою від 27.02.2015 року до договору оренди нежитлового приміщення № 37, укладеною між комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" (підприємство), товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Тренажер" (орендар) та комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (балансоутримувач), на підставі рішення Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014 року (ra0270023-14) "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", яким створено комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", та розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 58 від 06.02.2015 року "Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" новоствореному підприємству житлового та нежитлового фонду, що раніше знаходилось на балансі комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва", підприємство передало, а балансоутримувач прийняв на себе права та обов'язки як новий балансоутримувач орендованого нежитлового приміщення згідно з договором оренди.

Цією ж угодою сторони погодили продовжити строк дії договору до 30.04.2015 року.

Угодою № 1 до договору оренди від 31.10.2008 сторони погодили розмір відшкодування плати за землю, а також розмір експлуатаційних витрат балансоутримувача на 2015 рік.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 року у справі № 910/27033/15, яке набрало законної сили, визнано недійсними додаткову угоду від 27.02.2015 року до договору оренди нежитлового приміщення № 37 від 31.10.2008 року та угоду № 1 за 2015 рік про відшкодування витрат підприємства за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду за адресою: вул. Доброхотова, 11, загальною площею 637,20 кв.м. до договору № 37 від 31.10.2008 року.

Відповідно до листа Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" від 06.06.2016 року № 192 та згідно з актом обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Доброхотова, 11 від 13.06.2016 року і від 17.10.2016 року приміщення за адресою: вул. Доброхотова, 11 у м. Києві, загальною площею 637,2 кв.м. використовується відповідачем без згоди орендодавця (Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації) та укладання відповідного договору оренди.

Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та орендодавців до орендаря про повернення орендованого майна комунальної власності у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди та стягнення орендної плати за період користування нерухомим майном.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення обґрунтовано доведеністю правових підстав.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині зобов'язання повернути Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі суди попередніх інстанцій виходили з того, що Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація має право вимагати повернути їй спірне приміщення як орендодавець за законом.

Судові рішення в частині задоволення позову про стягнення заборгованості в касаційному порядку не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції в цій частині не перевіряються.

Згідно зі статтею 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За змістом ч. 1 ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

На момент укладення договору оренди 31.10.2008 року діяв Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 року № 34/91 (ra-034023-06) , відповідно до п. 2 якого, орендодавцями є:

- органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, часток у пакетах акцій або часток у статутних фондах юридичних осіб, майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);

- підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно).

На час виникнення спірних правовідносин набрало чинності Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 (ra0415023-15) .

Відповідно до п. 2.1. цього Положення орендодавцями майна територіальної громади міста Києва уповноважено виступати:

- Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також нерухомого майна, що передається в оренду районним в місті Києві державним адміністраціям;

- районні в місті Києві державні адміністрації (далі - райдержадміністрації) - щодо майна, яке передане їм в управління;

- комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій з урахуванням преюдиціальних обставин, встановлених рішенням господарського суду в іншій справі, встановлено, що за відсутності доказів звернення орендаря у порядку, встановленому договором, до голови райдержадміністрації з проханням продовжити термін дії договору, договір оренди № 37 від 31.10.2008 року припинив свою дію з 31.10.2009 року, а тому на підставі вимог законодавства та п. 9.6 договору спірне приміщення має бути повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі.

Водночас, як встановлено судами, згідно з додатком 8 до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 року № 1112 (ra1112017-10) "Про питання організації управління районами в місті Києві" Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації було передано до сфери управління нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова 11, а тому саме вона відповідно до Рішення Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 (ra0415023-15) уповноважена виступати орендодавцем спірного майна.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як правонаступник орендодавця, наділена правом вимагати повернення спірного орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права дійшли правильного висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі, та обгрунтовано задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення в частині задоволення позову про зобов'язання повернути нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі є законними й обґрунтованими, і тому в цій частині підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Тренажер" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року в частині зобов'язання повернути нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі - без змін.