ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2017 року
Справа № 904/4492/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В. (головуючий, доповідач),
Могил С.К.,
Студенець В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року у справі № 904/4492/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 59 952 910,96 грн. та 3% річних за період прострочення з 06.01.2017 року по 11.04.2017 року у розмірі 447 528,92 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 15-1923-02 від 24.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати поставленої на адресу відповідача протягом грудня 2016 року продукції (коксу доменного).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року (судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.08.2017 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 15-1923-02, відповідно до умов якого (п.п.1.1., 1.2) постачальник зобов'язується поставити на умовах, викладених в договорі, продукцію, якість, кількість і ціна якої зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити продукцію, на умовах, викладених в договорі. Предметом поставки є продукція з найменуванням, вказаним в Специфікаціях до договору.
06 грудня 2016 року сторони підписали Специфікацію № 7 до договору поставки № 15-1923-02 від 24.12.2015 року, у якій узгоджено умови оплати по факту поставки протягом двох банківських днів з моменту поставки.
Згідно з п.1 Специфікації № 7 постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору кокс доменний марки КД 1, КД 2 відповідно до ТУ У 322-00190443-114-96 виробництва філії "Горлівський КХЗ" ТОВ "ИСТЭК" у кількості: грудень 2016 року 10 000 тон (+/-10%) сухої ваги.
На виконання умов договору у грудні 2016 року постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 59 952 910,96 грн., що підтверджується залізничними накладними та рахунками на оплату.
Позивачем згідно з умовами договору (п.3.1 договору) виставлені рахунки на оплату вартості придбаної продукції, виходячи з перерахунку як базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України по офіційному курсу на дату відвантаження, так і на дату оплати продукції у відповідності з умовами цієї специфікації.
Відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково.
Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги постачальника до покупця про стягнення оплати за поставлений товар та 3% річних у зв'язку з простроченням оплати за одержану продукцію за договором поставки.
Задоволення позову судами попередніх інстанцій мотивоване доведеністю позивачем правових підстав для такого висновку.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Згідно з п.3.1. договору, ціна на продукцію встановлюється в гривні, виходячи із еквівалентної ціни, вказаної в специфікації до договору, по офіційному курсу НБУ гривні до долара США на дату оплати продукції.
Вартість кожної партії продукції вказана в рахунку-фактурі на цю партію (п.3.3. договору).
Порядок оплати зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.4.1. договору).
У Специфікації № 7 до договору поставки (а.с.25) було узгоджено умови оплати по факту поставки протягом двох банківських днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля станції призначення, яка вказана у залізничній накладній і визначена у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Базова ціна визначена на умовах CPT ст. вантажоотримувача і складає 6662,51 грн. за одну тону сухої ваги товару без ПДВ, що еквівалентно 255,0 доларів США по курсу НБУ 26,127478 грн. за один долар США, встановленому на дату підписання цієї специфікації 06.12.2016 року (п.2 Специфікації).
Згідно п.4 Специфікації покупець здійснює оплату за отриману продукцію, виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України по офіційному курсу на дату відвантаження. На дату оплати продукції продавець визначає ціну продукції у відповідності з умовами цієї специфікації і надає покупцю коригувальні рахунки у день оплати. Умови оплати по факту поставки протягом двох банківських днів з моменту поставки.
Умови поставки - CPT станція Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці, код станції 455806, вантажоотримувач ПАТ "Дніпровський меткомбінат", код вантажоотримувача 3128.
Сторони домовились, що кокс доменний має відповідати наступним якісним показникам: зольність не більше 11,0%, сера не більше 1,0%, вологість не більше 5,0%, вихід летучих речовин не більше 1.2%, реакційна здатність коксу, CRI не більше 36%, міцність коксу після реакції, СSR не менше 50,0%, М25 не менше 86,0%, М10 не більше 7,5%, масова доля кусків розміром більше 80,0 мм не більше 15,0%, менше 25мм - не більше 4,0% (п.6. Специфікації).
Станція відправлення Горлівка, Донецької залізниці, код станції 483007 (п.7 Специфікації).
Згідно з п. 7.1. договору продукція вважається поставленою :
- за якістю відповідно до посвідчення про якість, оформленим на підприємстві-виробнику продукції;
- за кількістю, відповідно до маси, зазначеної в ж/д накладної та/або накладної на відпустку Продукції.
На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 70 283 26426, оплата здійснена на 10 474 200 49грн.
Враховуючи умови договору та умови специфікації № 7 до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України та враховуючи відсутність доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання з оплати спірної заборгованості на момент звернення з позовом до суду настало.
Відтак висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про задоволення позову щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за поставлену продукцію грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
Однак, суди попередніх інстанцій не врахували умов договору поставки та специфікації до нього щодо визначення дати поставки і помилково ототожнили дату відвантаження продукції з датою поставки (дата календарного штемпеля станції призначення, яка вказана у залізничній накладній), та не з'ясували обставин, пов'язаних з періодом прострочення оплати заборгованості за одержану продукцію з урахуванням умов договору, якими встановлено строк такої оплати, що впливає на розрахунок 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими в частині позову про стягнення 3% річних, і тому вони підлягають скасуванню в частині позову про стягнення 3 % річних та розподілу судових витрат з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
В решті постанова апеляційного господарського суду як законна і обгрунтована підлягає залишенню без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року в частині позову про стягнення 3 % річних та розподілу судових витрат скасувати, і справу № 904/4492/17 в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
І.Вовк
С.Могил
В.Студенець