ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2017 року
Справа № 910/5375/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Владимиренко С.В. - доповідач,
суддів:
Демидової А.М.
Шевчук С.Р.,
розглянув касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р.
у справі
№910/5375/16 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект"
до
Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
про
стягнення 6641075,12грн.
за участю представників
позивача - Ващенко М.С.,
відповідача -Варданян А.А.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 6641075,12 грн. з огляду на неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором поставки № 985 від 17.09.2012 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2016р. у справі № 910/5375/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Стан-Комплект" 2998847,38 грн. суми основного боргу, 306645,90 грн. 3 % річних, 2415720,43 грн. інфляційних втрат та 85818,22 грн. - витрат по сплаті судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів: Гончарова С.А., Майданевича А.Г.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016р. у справі № 910/5375/16 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" підлягає залишенню без розгляду з огляду на те, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 р. та від 01.12.2016 р. було відстрочено сплату судового збору, проте відповідачем до вказаної дати судовий збір сплачено так і не було.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. скасувати в повному обсязі та направити справу № 910/5375/16 на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016 р. у справі № 910/5375/16 було прийнято до апеляційного провадження. Даною ухвалою було відстрочено Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на строк, не довше ніж до 01.12.2016 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, а також задоволено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на строк до 17.01.2017 р.
Як встановлено судом попередньої інстанції, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 27.04.2017 р. скаржник не надав клопотання про продовження строку відстрочки судового збору або належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо можливості сплати судового збору до закінчення строків розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, здійснивши посилання на п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (va007600-13) , колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" без розгляду на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду та вважає його помилковим і необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, згідно п. 3.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" від 16.12.2015 р. № 2 (v0002600-15) з пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 (va007600-13) було виключено слова, знаки та цифри "або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК".
Таким чином, станом на 27.04.2017р. (дату оскаржуваної ухвали) чинною є наступна редакція п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (va007600-13) : "Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення."
У ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII закріплено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до ч.2 ст.9 цього ж Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Зазначені положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) кореспондуються з приписами частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, обов'язковість судового рішення.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що також узгоджується зі статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини як джерела права в Україні.
Як вбачається з матеріалів судової справи № 910/5375/16, апеляційний господарський суд, надаючи відстрочку у сплаті судового збору відповідачу відповідно до ухвал від 07.11.2016 р. та від 24.01.2017 р. визнав обґрунтованими доводи Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", викладені ним у заявах про відстрочення сплати судового збору за апеляційний перегляд оскаржуваного останнім рішення суду першої інстанції.
Тобто, суд апеляційної інстанції не був позбавлений права продовжити строк відстрочки до прийняття постанови у справі або стягнути несплачену відповідачем суму судового збору у винесеній постанові за результати розгляду апеляційної скарги відповідача. Відтак, зважаючи на конституційне право Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, беззаперечне право останнього на доступ до правосуддя, а також те, що докази сплати судового збору не є документами, що витребовувались судом та без яких неможливо вирішити питання по суті вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованим та помилковим висновок Київського апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" у справі № 910/5375/16 без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі до апеляційного господарського суду на розгляд.
Зважаючи, що заявником касаційної скарги не надано суду касаційної інстанції доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, а ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 р. сплату судового збору було відстрочено до закінчення перегляду судового рішення в порядку касації, 1600 грн. (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок підлягають примусовому стягненню із заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. у справі № 910/5375/16 скасувати.
Справу № 910/5375/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117) в доход Державного бюджету України 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/5375/16.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
С.В. Владимиренко
А.М. Демидова
С.Р. Шевчук