головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Благодійної організації "Фонд "Крим" на рішення від та на постанову від Господарського суду міста Києва 04.11.2016 Київського апеляційного господарського суду 18.01.2017 у справі № 910/15254/16 Господарського суду міста Києва за позовом Благодійної організації "Фонд "Крим" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Скребець І.О.; Шевкієв Р.Ф.; - відповідача Порало Т.І.;

18.08.2016 Благодійна організація "Фонд "Крим" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни про зобов'язання внести зміни до акцептованого реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" шляхом включення кредиторських вимог позивача у розмірі 99210,96 доларів США до даного реєстру.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/15254/16 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 910/15254/16 (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді Корсакова Г.В., Тищенко О.В.), у позові відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Благодійна організація "Фонд "Крим" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 910/15254/16, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Благодійної організації "Фонд "Крим" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 910/15254/16 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія АР № 435718 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим позивача зареєстровано з 23.07.2002 за адресою: АР Крим, Сімферополь, вул. Жидкова, буд. 40.

В 2011 році на рахунок Благодійної організації "Фонд "Крим", відкритий в ПАТ "Банк "Київська Русь", надійшли грошові кошти від фізичної особи-нерезидента Vefa Ibrahim ARACI в сумі 100000,00 доларів США.

Згідно із платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 01 від 29.12.2014 грошові кошти в сумі 99210,96 доларів США з розрахункового рахунку, відритого позивачем в ПАТ "Банк "Київська Русь" були перераховані фізичній особі-нерезиденту Vefa Ibrahim ARACI.

16.01.2015, відповідно до референсу В 301214.40013, кошти у сумі 99210,96 доларів США повернуто ПАТ "Банк "Київська Русь".

16.01.2015 кошти у сумі 99210,96 доларів США зараховано на рахунок 3720 - "Кредиторські суми до з'ясування" у зв'язку із відсутністю відкритих рахунків Благодійної організації "Фонд "Крим" у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 190 від 19.03.2015, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19.03.2015, в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Постановою Правління Національного банку України № 460 від 16.07.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

17.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

23.07.2015 у газеті Голос України № 131 (6135) було розміщено оголошення про початок приймання вимог кредиторів ПАТ "Банк "Київська Русь", протягом 30 днів з дня опублікування оголошення, тобто в період з 23.07.2015 по 25.08.2015 включно.

09.09.2015, відповідно до дати видачі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач зареєстрований за адресою - м. Київ, вул. Сєдовців, буд. 22.

Листом № 33 від 10.09.2015 позивач звернувся до ПАТ "Банк "Київська Русь" із заявою про повернення грошових коштів в розмірі 99210,96 доларів США фізичній особі-нерезиденту Vefa Ibrahim ARACI. Вказаний лист отримано ПАТ "Банк "Київська Русь" 25.09.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 0101116892880.

Крім того, 25.09.2015 позивач звернувся до ПАТ "Банк "Київська Русь" із заявою про задоволення вимог кредиторів, відповідно до якої позивач просив грошові кошти в розмірі 99210,96 доларів США перерахувати за визначеними заявником реквізитами.

Листом від 25.09.2015 за вих. № 8649/14-26376 відповідач повідомив позивача, про те, що заява Благодійної організації "Фонд "Крим" отримана після закінчення строку, встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим вимоги позивача, які заявлені після встановленого строку, вважаються погашеними.

Відмова відповідача у включенні вимог позивача до реєстру кредиторів, стала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про зобов'язання ПАТ "Банк "Київська Русь" включити грошові вимоги Благодійної організації "Фонд "Крим" до реєстру вимог кредиторів.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у позові, виходили з того, що спеціальним законом, який регулює правовідносини сторін в процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , частиною 1 статті 49 якого визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, а будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними; при цьому заявником пропущено 30-денний строк на пред'явлення кредиторських вимог, який поновленню не підлягає.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Пунктом 8 "Прикінцевих і перехідних положень" вказаного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Приписами ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, врахувавши вимоги вищенаведених норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , встановивши, що позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про визнання вимог кредиторів банку після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; беручи до уваги те, що даний 30 денний строк на прийняття вимог кредиторів банку, відповідно до приписів чинного законодавства України, поновленню не підлягає; дійшли правомірного висновку про відмову у позові.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Благодійної організації "Фонд "Крим" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 910/15254/16 залишити без змін.