Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Панової І.Ю., суддів: Погребняка В.Я., Коваленко В.М., розглянувши касаційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 господарського суду Вінницької області за заявою Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" про Банкрутство

за участю представників сторін: представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_7; представники арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни - Кучерява І.П., Гонта О.А.; представник Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" - Паньковський С.І.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 (суддя Міліціанов Р.В.) частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк", банк, кредитор) № 074-22/32 від 11.01.2017.

Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" (далі - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", банкрут) Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора боржника.

Усунено арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відмовлено у задоволенні вимог пунктів 2, 3, 4, 6, 9, 15 скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11.01.2017.

Відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О.

Відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Задоволено заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017.

Призначено ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

Зобов'язано арбітражного керуючого Гонту О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Н.О.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 (головуючий суддя: Мамченко Ю.А., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.) ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 залишено без змін, апеляційні скарги арбітражного керуючого Гонти О.А., арбітражного керуючого Грущенка К.О. та ОСОБА_13 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 повністю, прийняти нову постанову, якою: відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Укрексімбанк" № 074-22/32 від 11.01.2017 повністю; задовольнити заяву ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора боржника; задовольнити клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" №б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О.; задовольнити заяву арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; відмовити у задоволенні арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017; призначити ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Грущенка Костянтина Олександровича, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 19, ч. 8 ст. 23, ст. 38, ч. 11 ст. 41, ст.ст. 42, 45, 98, абз. 8 ч. 1 та ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 повністю, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 8 ст. 26, абз. 2 ч. 1 ст. 38, ч. 11 ст. 40, ст.ст.41, 45, п. п. 4, 7 ч. 1 ст. 98, абз 5, 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство, ст.ст. 43, 84 ГПК України.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Гонта Ольга Анатоліївна звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 38, 41, 95, п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 98, ст. 115 Закону про банкрутство, п. 1 ч. 1 ст. 40 та ч. 1 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ), п. 6 Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1278/15 за заявою ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" про банкрутство, яка порушена на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Вінницької області від 02.11.2015 ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонту Ольгу Анатоліївну.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

05.12.2016 до господарського суду Вінницької області надійшла заява ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05 грудня 2016 року про припинення повноважень ліквідатора банкрута.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.

11 січня 2017 року до місцевого господарського суду від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці надійшла скарга № 074-22/32 від 11.01.2017 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О. А. у справі № 902/1278/15 з додатками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною третьою статті 98 вказаного Закону визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури.

Згідно вимог ч. 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 11 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Згідно з ч. 12 ст. 41 вказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.01.2017 до місцевого господарського суду від ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії у м. Вінниці надійшла скарга № 074-22/32 від 11.01.2017 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О. А. у справі № 902/1278/15 з додатками, в якій, посилаючись на положення ст.ст. 20, 38, 41 Закону про банкрутство, скаржник зазначив, що ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Гонтою О.А. порушено зазначені норми Закону та не виконуються покладені на неї обов'язки.

В обґрунтування своєї скарги банк посилається на те, що ліквідатор не вчинила дій по спростуванню майнових дій боржника із заінтересованими особами (ст. 20 Закону про банкрутство), зловживала своїми правами на посаді ліквідатора за час здійснення повноважень у справі, що призвело до необґрунтованих витрат арбітражного керуючого. Також, банк зауважив про порушення ліквідатором вимог Закону про банкрутство (2343-12) в частині звітування перед кредиторами про свою діяльність; не вжиття заходів зі звернення стягнення на майно вкладників; інших ліквідаційних заходів, зокрема щодо не проведення незалежної експертної оцінки заставного та іншого майна банкрута, не виконання особисто повноважень керівника банкрута, не проведення аналізу фінансового становища банкрута, проведення з порушенням вимог законодавства інвентаризації активів банкрута, не проведення у визначений законом строк звільнення працівників боржника, не вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення майна банкрута, не здійснення попередньо, перед продажем майна банкрута оцінки його майна.

Надаючи оцінку вимогам скарги ПАТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора банкрута - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Гонти О.А., судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.11.2015, після призначення арбітражного керуючого Гонти О.А. ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражним керуючим було винесено Наказ № 1-К від 02 листопада 2015 року, згідно якого:

припинено повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14;

на виконання ч. 3 ст. 41 Закону про банкрутство арбітражний керуючий Гонта О.А. приступила до виконання обов'язків ліквідатора (керівника) ПАТ "Вінницяплодоовочпостач";

переведено ОСОБА_14 з посади голови ліквідаційної комісії на посаду виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" зі збереженням посадового окладу протягом двох місяців;

у зв'язку з переведенням ОСОБА_14 на посаду виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за ним залишено повну матеріальну відповідальність за використання та збереження усіх матеріальних та інших цінностей (майнових активів) товариства, бухгалтерської та іншої документації банкрута, його печаток, штампів до передачі їх ліквідатору ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Гонті О.А. в повному обсязі.

Також, 02.11.2015 ліквідатором було укладено з ОСОБА_14 Трудову угоду від 02 листопада 2015 року, за умовами якої виконавчий директор ОСОБА_14, зокрема, здійснює зберігання матеріальних та інших цінностей (майнових активів) Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також несе повну матеріальну відповідальність за їх використання та збереження.

Додатково до вказаної Трудової угоди, того ж дня між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ОСОБА_14 було укладено Договір про повну матеріальну відповідальність.

Наказами № 3-К від 02.11.2015 головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_15 попереджено про наступне звільнення згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

12.11.2015 згідно Актів прийому-передачі ліквідатором було прийнято печатку, реєстраційні та установчі документи, протоколи загальних зборів акціонерів, документи, які стосуються майнових активів, документи, які стосуються випуску акцій та інші документи ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Наказом № 4-К від 01.12.2015 ліквідатором було зменшено з 01 грудня 2016 року посадовий оклад виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14 вдвічі, про що на виконання статті 32 КЗпП України повідомлено ОСОБА_14 за два місяці.

Наказом № 1-К від 04.01.2016 звільнено ОСОБА_15 з посади головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" з 04 січня 2016 року згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором Гонтою О.А. прийнято рішення не про звільнення колишнього керівника ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14 зі займаної посади, а про його переведення на посаду виконавчого директора, в подальшому укладено трудову угоду, що призвело до продовження виконання трудових обов'язків в період з 02 листопада 2015 року по даний час.

Переведення керівника боржника на іншу посаду та укладення трудової угоди з останнім, на думку судів попередніх інстанцій, свідчить про порушення ліквідатором Гонтою О.А. вимог статей 38, 41, пункту 1 частини 2, частини 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 1 частини 1 статті 40, частини 1 статті 49-2 КЗпП України.

Також, керуючись вимогами ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, п. 1 ч. 1 ст. 40 та ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, що звільнення головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_15 (04.01.2016) було здійснено ліквідатором Гонтою О.А. з порушення двомісячного строку на вчинення такої дії.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданому звіті за результатами роботи на посаді ліквідатора, арбітражним керуючим Гонтою О.А. вказано, що з метою виконання своїх повноважень, укладено відповідні договори з особами, які надають спеціалізовані послуги, а саме з: - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 (правові послуги, представництво інтересів в суді); - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Верітас" (послуги з ведення бухгалтерського обліку, підготовка та подача податкової, фінансової та статистичної звітності, послуги щодо обслуговування архіву, підготовка колишнім працівникам ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" довідок по заробітній платі, довідок про стаж, довідок про підтвердження пільгового стажу, що включає в себе аналіз наказів по особовому складі, особових рахунки по працівникам, внесення виправлень в трудові книжки колишніх працівників ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"); - архівістом ОСОБА_17 (послуги з науково-технічного впорядкування архівної документації).

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що Гонта О.А. здобула вищу юридичну освіту, що нею не заперечувалось та підтверджено у судових засіданнях, тобто володіє достатнім рівнем правових знань для складання юридичних документів, участі в судових засіданнях та виконання іншої правової роботи.

Оскільки арбітражним керуючим Гонтою О.А. не надано допустимих доказів на підтвердження доцільності залучення особи, яка надає правову допомогу, за наявності достатнього рівня освіти та можливостей виконувати таку роботу самостійно, не доведено обґрунтованість понесених витрат на залучення фахівця у галузі права, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваній ухвалі від 31.01.2017 висновку, що ліквідатором порушено вимоги ст.ст. 1, 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції та надаючи оцінку діям ліквідатора Гонти О.А. з залучення фахівця у галузі права, керуючись вимогами п. 4 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство, дійшов в оскаржуваній постанові від 06.03.2017 висновку про обґрунтованість зазначених дій ліквідатора.

Також, судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних ухвалі від 31.01.2017 та постанові від 06.03.2017 встановлено, що 12.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "База сільськогосподарського зберігання" та ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 22/12-08-2015, згідно якого було передано в оренду складські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно звіту арбітражного керуючого, кошти, які надходять від оренди на ліквідаційний рахунок банкрута спрямовуються на: виплату заробітної плати; перерахування поточних податків і зборів по заробітній платі; виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство (в тому числі витрат, пов'язаних з утриманням майна банкрута - "оплата послуг з постачання електроенергії" та "телекомунікаційні послуги").

Здійснення ліквідатором витрат на виплату заробітної плати працівникам ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", які протиправно не були звільнені із займаних посад, на думку судів попередніх інстанцій, свідчить про порушення порядку використання коштів, які надходили при проведенні ліквідаційної процедури.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, після визнання ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" банкрутом з наявних у боржника та отриманих від оренди майна коштів, ліквідатором виплачено ОСОБА_14 - 8044,28 грн та ОСОБА_15 - 3135,71 грн заробітної плати, яка була нарахована за період роботи - до визнання судом боржника банкрутом.

Проте, як встановлено місцевим господарським судом, зазначені фізичні особи з заявами про визнання їх кредиторських вимог до суду не зверталися, ліквідатором не надано відомостей, що заборгованість по заробітній платі була нею самостійно внесена до реєстру вимог кредиторів.

Тобто, погашення вимог кредиторів, які не звернулись до суду та не внесені до реєстру кредиторів, без урахування принципу пропорційного задоволення вимог однієї черги, на думку судів попередніх інстанцій, суперечить вимогам статей 23, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зі звіту ліквідатора від 11 жовтня 2016 року, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено про використання грошових коштів в сумі 602 271,95 грн, які надійшли на ліквідаційний рахунок, на відшкодування поточних витрат ліквідаційної процедури (податки і збори, електроенергія), виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, відшкодування витрат ліквідатора (отримання довідок, офісні витрати, послуги залучених фахівців, тощо).

На думку судів попередніх інстанцій, відшкодування витрат ліквідатора та виплата заробітної плати працівникам товариства протягом процедури ліквідації (з 02 листопада 2015 року) здійснювались без дотримання принципу пропорційності задоволення вимог інших кредиторів, які включені до першої черги, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2015 визнано грошові вимоги ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_22, зокрема, було визнано вимоги першої черги кожного кредитора в розмірі 2 436,00 грн - судового збору за подання заяв до суду.

Також, ухвалами господарського суду Вінницької області від 22.03.2016 та від 17.10.2016 визнано, зокрема, вимоги першої черги Вінницької ОДПІ та ПАТ "Укрексімбанк" в розмірі 2 436,00 грн кожного.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким в постанові погодився суд апеляційної інстанції, що ліквідатором було порушено порядок використання коштів у процедурі ліквідації та не забезпечено дотримання принципу пропорційного задоволення кредиторських вимог першої черги, чим порушено приписи статей 41, 45, 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що укладення 12 серпня 2015 року, після прийняття власником рішення про припинення діяльності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", договору оренди заставного майна, залишення на роботі та не звільнення керівника боржника, значні обсяги споживання електроенергії, використання безпосередньо ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" телекомунікаційних та послуг доступу до мережі Інтернет, вказують на те, що боржником фактично продовжується провадження господарської діяльності, а ліквідатором не використано наданих законом повноважень з метою забезпечення настання правових наслідків визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, які визначені статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З приводу дотримання ліквідатором вимог Закону, в частині проведення інвентаризації майна у справі про банкрутство, судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражним керуючим Гонтою О.А. на виконання вимог частини 2 статті 41 Закону про банкрутство було призначено проведення інвентаризації активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", про що 01 грудня 2015 року було видано Наказ № 1-А.

В ході проведення інвентаризації активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ліквідатором з'ясовано, що окремі приміщення банкрута, за адресою: АДРЕСА_1, були опломбовані уповноваженими особами АТ "Укрексімбанк".

Як стало відомо арбітражному керуючому 11 серпня 2015 року між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" (Зберігач) та ТОВ "Альпарі" в особі ліквідатора Дерлюка Василя Дмитровича (Поклажодавець) було укладено Договір відповідального зберігання, згідно якого Зберігач зобов'язався зберігати на умовах визначених цим Договором господарчі товари, що були передані йому Поклажодавцем, і зобов'язався повернути їх Поклажодавцю у схоронності. За умовами Договору майно, яке передано Поклажодавцем на відповідальне зберігання Зберігача, фактично знаходиться в складських приміщеннях Зберігача за адресою: АДРЕСА_1 та було передане на відповідальне зберігання по акту приймання- передачі.

Також, в ході виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому стало відомо, що на зберіганні в ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" перебуває ще майно ТОВ "В.І.С. Плюс", а також була інформація, що в приміщеннях банкрута може знаходитись майно ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест".

В подальшому, ліквідатором ТОВ "Альпарі" Болховітіним В.М. разом із представником АТ "Укрексімбанк" було розпломбовано вказані вище приміщення. В зв'язку з чим, 29 червня 2016 року ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було винесено Наказ № 4-А, на підставі якого інвентаризаційною комісією було закінчено інвентаризацію активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Інвентаризаційною комісією ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, про що складено відповідний інвентаризаційний опис. За результатами інвентаризації були виявлені майнові активи, загальна залишкова вартість яких згідно даних бухгалтерського обліку банкрута складає 13 675 324,10 грн.

Крім того, із поданого ліквідатором звіту, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено про виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2016 року у справі № 902/178/16, згідно якої зобов'язано ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені пунктом 2, абз.8 пункту 3.1 та пунктом 6.3 договору складського зберігання № 01/16/01 від 16 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ТОВ "В.І.С. Плюс".

Проте, встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваній ухвалі висновку, з яким в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, що за наявності на зберіганні у боржника майна інших юридичних осіб, його не включено до акту інвентаризації, не зафіксовано фактичної наявності, стану, вартості та інших показників, не відображено в інвентаризаційному описі, не розмежовано майно ТОВ "В.І.С. Плюс", ТОВ "Альпарі", ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", що, на думку судів попередніх інстанцій, свідчить про порушення ліквідатором Гонтою О.А. пункту 6 Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України № 879 від 02 вересня 2014 року (z1365-14) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 11365/26142, та порядку проведення інвентаризації майна в ході ліквідаційної процедури ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про неналежне виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів.

Оскільки, встановлено факт неналежного виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", господарський суд, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство, дійшов в оскаржуваній ухвалі від 31.01.2017 висновку, з яким в оскаржуваній постанові від 06.03.2017 погодився суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення скарги Публічного акціонерного товариства " Державний експортно-імпортний банк України" та усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

З огляду на викладене, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", а у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05 грудня 2016 року про припинення повноважень ліквідатора банкрута відмовив.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду від 31.01.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 06.03.2017, в частині задоволення частково скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11.01.2017, в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора банкрута, а також в частині усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", прийняті із порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 40 вказаного Закону, у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 11 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.10.2016 визнано грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці до ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" у справі № 902/1278/15 в загальному розмірі 67 959 878,38 грн (з яких: 41 836 252,02 грн - основний борг, 10 148 731,05 грн - проценти, 293 325,92 грн - комісія, 15 606 083,01 грн - пеня, 75 486,38 грн - збитки у вигляді понесених банком судових витрат), як такі, що забезпечені заставою майна ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", та конкурсні вимоги у розмірі 2 436,00 грн за сплату судового збору - перша черга задоволення.

11 січня 2017 року до місцевого господарського суду від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці надійшла скарга № 074-22/32 від 11.01.2017 на дії та бездіяльність ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Гонти О.А. у справі № 902/1278/15 з додатками.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 41 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ( бездіяльність ) ліквідатора ( ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями ( бездіяльністю).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи із спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , зокрема ч. 11 ст. 41 вказаного Закону, господарські суди, розглядаючи скарги учасників справи про банкрутство на дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії), зобов'язані встановити та мотивувати яким чином та якими саме діями (бездіяльністю) ліквідатора (ліквідаційної комісії) порушено права заявника скарги.

Слушними є в даному випадку доводи заявників касаційних скарг, що розглядаючи скаргу ПАТ "Укрексімбанк" на дії та бездіяльність ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Гонти О.А. у справі № 902/1278/15, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, належної правової оцінки скарзі банку виходячи із вимог ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство не надав, а саме, не встановив якими саме діями чи бездіяльністю ліквідатора Гонти О.А. та яким чином в даному випадку ліквідатором порушено права банку як заставного кредитора в процедурі банкрутства.

Також, встановивши, що ПАТ "Укрексімбанк" є конкурсним кредитором першої черги на суму 2 436,00 грн за сплату судового збору, господарський суд не мотивував з посиланням на відповідні норми права, чи впливає в такому випадку зазначена обставина на порушення ліквідатором прав банку.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 06.03.2017, в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, на вищезазначене уваги не звернув та неповноту розгляду справи судом першої інстанції не усунув.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій, що звільнення головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_15 (04.01.2016) було здійснено ліквідатором Гонтою О.А. з порушення двомісячного строку на вчинення такої дії, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Обчислення строків, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , здійснюється згідно ст. 241-1 цього Кодексу, якою визначено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Суд касаційної інстанції погоджується в даному випадку із доводами заявника касаційної скарги - арбітражним керуючим Гонтою О.А., що виходячи із вимог законодавства про працю, зокрема, ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, строк, встановлений для попередження працівника про його наступне звільнення не може бути меншим ніж два місяці, проте обов'язок роботодавця не пізніше ніж за два місяці попередити працівника про наступне звільнення, не тягне за собою обов'язку здійснити таке звільнення саме через два місяці з моменту такого попередження.

Встановивши в оскаржуваній ухвалі, що наказами № 3-К від 02.11.2015 головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_15 попереджено про наступне звільнення згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, а наказом № 1-К від 04.01.2016 звільнено ОСОБА_15 з посади головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" з 04 січня 2016 року згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 1 ст. 49-2 та ст. 241-1 КЗпП України, ст. 43 ГПК України, вказаним наказам належної правової оцінки з посиланням на відповідні норми права не надав, на що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 06.03.2017 уваги не звернув та порушення вимог законодавства судом першої інстанції не усунув.

Щодо висновку господарського суду, що ліквідатором Гонтою О.А. не доведено обґрунтованість понесених витрат на залучення фахівця у галузі права, а отже порушено вимоги ст.ст. 1, 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що на підставі пункту 4 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, ліквідатор має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Однак, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина 3 статті 98 Закону про банкрутство).

Суд касаційної інстанції вважає, що залучення спеціалістів має здійснюватись з дотримання вимог інших положень Закону про банкрутство, з урахуванням інтересів кредиторів, не призводити до понаднормових витрат ліквідаційної процедури. Функції залучених фахівців повинні спрямовуватись на забезпечення роботи ліквідатора та підвищення ефективності здійснення ліквідаційної процедури.

Дійшовши висновку, що ліквідатором Гонтою О.А. не доведено обґрунтованість понесених витрат на залучення фахівця у галузі права, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 31.01.2017, в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, належної правової оцінки витратам ліквідатора на залучення фахівця у галузі права, обставинам дотримання вимог Закону про банкрутство та інтересів кредиторів не надав та таких своїх висновків належним чином не мотивував.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції та надаючи оцінку діям ліквідатора Гонти О.А. з залучення фахівця у галузі права, керуючись вимогами п. 4 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство, дійшов в оскаржуваній постанові від 06.03.2017 висновку про обґрунтованість зазначених дій ліквідатора, проте, в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, також не надав правової оцінки витратам ліквідатора Гонти О.А. на залучення фахівця у галузі права, дотримання ліквідатором при залученні фахівця в галузі права вимог інших положень Закону про банкрутство та обставинам урахування при цьому інтересів кредиторів.

Щодо висновків суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражним керуючим Гонтою А.О. порушено порядок використання коштів у процедурі ліквідації, оскільки кошти, які надходять від оренди на ліквідаційний рахунок банкрута, спрямовуються на: виплату заробітної плати; перерахування поточних податків і зборів по заробітній платі; виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство (в тому числі витрат, пов'язаних з утриманням майна банкрута - "оплата послуг з постачання електроенергії" та "телекомунікаційні послуги"), та не забезпечено дотримання принципу пропорційного задоволення кредиторських вимог першої черги, зокрема, в розмірі 2 436 грн - судового збору за подання кредиторами заяв до суду, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника.

З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, при цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

Частиною третьою статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог ч. 3 ст. 45 Закону про банкрутство принцип пропорційності застосовується лише у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги.

Слушними є в даному випадку доводи заявників касаційних скарг, що в даному випадку передчасними є висновки судів про порушення принципу пропорційного задоволення вимог кредиторів, оскільки, ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

05.12.2016 до господарського суду Вінницької області надійшла заява ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05 грудня 2016 року про припинення повноважень ліквідатора банкрута, отже, реалізація майна банкрута ліквідатором Гонтою О.А. в ліквідаційній процедурі ще не здійснювалась . Відтак, ліквідатором не здійснювались заходи щодо спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 45 Закону про банкрутство, в тому числі, із врахуванням пропорційності задоволення таких вимог у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на їх задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові встановлено, що кошти, які надходять від оренди на ліквідаційний рахунок банкрута, спрямовуються на: виплату заробітної плати; перерахування поточних податків і зборів по заробітній платі; виплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство (в тому числі витрат, пов'язаних з утриманням майна банкрута - "оплата послуг з постачання електроенергії" та "телекомунікаційні послуги"), тобто вимог однієї (першої) черги.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

А отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що чинним законодавством про банкрутство передбачена можливість та право банкрута передавати в оренду належне йому майно на підставі відповідних договорів оренди на період до його продажу в ліквідаційній процедурі.

Також, суд касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про порушення ліквідатором Гонтою О.А. порядку проведення інвентаризації майна в ході ліквідаційної процедури ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та пункту 6 Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України № 879 від 02 вересня 2014 року (z1365-14) , оскільки, згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 42 вказаного Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Частиною восьмою статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Згідно п. 6 Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України № 879 від 02 вересня 2014 року (z1365-14) , суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, арбітражним керуючим Гонтою О.А. на виконання вимог частини 2 статті 41 Закону про банкрутство було призначено проведення інвентаризації активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", про що 01 грудня 2015 року було видано Наказ № 1-А.

Як стало відомо арбітражному керуючому в ході інвентаризації, 11 серпня 2015 року між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" (Зберігач) та ТОВ "Альпарі" в особі ліквідатора Дерлюка Василя Дмитровича (Поклажодавець) було укладено Договір відповідального зберігання, згідно якого Зберігач зобов'язався зберігати на умовах визначених цим Договором господарчі товари, що були передані йому Поклажодавцем, і зобов'язався повернути їх Поклажодавцю у схоронності. За умовами Договору майно, яке передано Поклажодавцем на відповідальне зберігання Зберігача, фактично знаходиться в складських приміщеннях Зберігача за адресою: АДРЕСА_1 та було передане на відповідальне зберігання по акту приймання- передачі.

Також, в ході виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому стало відомо, що на зберіганні в ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" перебуває ще майно ТОВ "В.І.С. Плюс", а також що в приміщеннях банкрута може знаходитись майно ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест".

В подальшому, ліквідатором ТОВ "Альпарі" Болховітіним В.М. разом із представником АТ "Укрексімбанк" було розпломбовано вказані вище приміщення. В зв'язку з чим, 29 червня 2016 року ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було винесено Наказ № 4-А, на підставі якого інвентаризаційною комісією було закінчено інвентаризацію активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".

Інвентаризаційною комісією ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, про що складено відповідний інвентаризаційний опис. За результатами інвентаризації були виявлені майнові активи, загальна залишкова вартість яких згідно даних бухгалтерського обліку банкрута складає 13 675 324,10 грн.

Крім того, із поданого ліквідатором звіту, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено про виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2016 року у справі № 902/178/16, згідно якої, зобов'язано ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені пунктом 2, абз.8 пункту 3.1 та пунктом 6.3 договору складського зберігання № 01/16/01 від 16 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ТОВ "В.І.С. Плюс".

Відповідно до вимог ч. ч.1-2 ст. 42 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством,до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. ст. 84, 105 ГПК України, не мотивовано з посиланням на відповідні норми Закону, яким чином інвентаризація майнових активів, які перебували на відповідальному зберіганні у боржника, впливає на формування та склад ліквідаційної маси банкрута - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та показники ліквідаційної процедури.

Крім того, згідно п. 7 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.

Частиною третьою статті 114 вказаного Закону визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 05.12.2016 до господарського суду Вінницької області надійшла заява ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05 грудня 2016 року про припинення повноважень ліквідатора банкрута.

Проте, суд першої інстанції, відмовляючи в оскаржуваній ухвалі в задоволенні вищевказаної заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А., в порушення вимог ст. 43 ГПК України та ст. 114 Закону про банкрутство, змісту цієї заяви в мотивувальній частині ухвали правової оцінки не надав, зокрема, не встановив з яких підстав арбітражний керуючий подала заяву про звільнення її від виконання обов'язків ліквідатора банкрута за власним бажанням, на що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, в порушення вимог ст.ст. 99, 101 ГПК України, уваги не звернув та неповноту розгляду судом першої інстанції матеріалів справи не усунув.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором Гонтою О.А. було видано Наказ № 1-К від 02 листопада 2015 року, згідно якого:

припинено повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14;

на виконання ч. 3 ст. 41 Закону про банкрутство арбітражний керуючий Гонта О.А. приступила до виконання обов'язків ліквідатора (керівника) ПАТ "Вінницяплодоовочпостач";

переведено ОСОБА_14 з посади голови ліквідаційної комісії на посаду виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" зі збереженням посадового окладу протягом двох місяців;

у зв'язку з переведенням ОСОБА_14 на посаду виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за ним залишено повну матеріальну відповідальність за використання та збереження усіх матеріальних та інших цінностей (майнових активів) товариства, бухгалтерської та іншої документації банкрута, його печаток, штампів до передачі їх ліквідатору ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Гонті О.А. в повному обсязі.

Також, 02.11.2015 ліквідатором було укладено з ОСОБА_14 Трудову угоду від 02 листопада 2015 року, за умовами якої виконавчий директор ОСОБА_14, зокрема, здійснює зберігання матеріальних та інших цінностей (майнових активів) Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також несе повну матеріальну відповідальність за їх використання та збереження.

Додатково до вказаної Трудової угоди, того ж дня між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ОСОБА_14 було укладено Договір про повну матеріальну відповідальність.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій як на підставу визнання неналежним виконання ліквідатором своїх обов'язків посилалися на той факт, що ліквідатором Гонтою О.А. прийнято рішення не про звільнення колишнього керівника ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14 зі займаної посади, а про його переведення на посаду виконавчого директора, та в подальшому укладено з ним трудову угоду, що призвело до продовження виконання трудових обов'язків в період з 02 листопада 2015 року по даний час.

Але, встановивши, що повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_14 ліквідатором Гонтою О.А. в даному випадку припинені Наказом № 1-К від 02.11.2015 року, в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, суди попередніх інстанцій в ухвалі та постанові не послалися на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також на спеціальні норми Кодексу законів про працю України (322-08) , які передбачають обов'язок ліквідатора звільнити робітника у конкретний строк .

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15, в частині задоволення частково скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11.01.2017, в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора банкрута, а також, в частині усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - підлягають скасуванню, а справа № 902/1278/15 в скасованих частинах підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) , визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 8 вказаного Закону, якою врегульовано питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Аналогічна правова позиція щодо порядку застосування положень ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду України 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14, від 23.12.2015 у справі № 903/33/15, від 27.01.2016 у справі № Б11/009-12, від 25.05.2016 у справі № 17-7/355-10-3625, від 19.10.2016 у справі № 903/623/13 та відповідно до ст. 111-28 ГПК України повинна враховуватись всіма судами України.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 у повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 частково задоволено скаргу ПАТ "Укрексімбанк" № 074-22/32 від 11.01.2017; відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора боржника; усунено арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п. 1 ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство; відмовлено у задоволенні вимог пунктів 2, 3, 4, 6, 9, 15 скарги ПАТ "Укрексімбанк" № 074-22/32 від 11.01.2017; відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О.; відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; задоволено заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017; призначено ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Белінську Н.О.; зобов'язано арбітражного керуючого Гонту О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Н.О.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 у справі № 902/1278/15 залишено без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що можливість оскарження зазначених рішень судів попередніх інстанцій, в частині відмови у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Грущенка К.О.; в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017; в частині призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Белінської Наталії Олександрівни, а також в частині зобов'язання арбітражного керуючого Гонти О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Н.О. не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, касаційне провадження в частині оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15, в частині відмови у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Грущенка К.О.; в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017;в частині призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Белінської Наталії Олександрівни, а також, в частині зобов'язання арбітражного керуючого Гонти О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Н.О., підлягає припиненню.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15 в частині задоволення частково скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11.01.2017, в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора боржника, а також, в частині усунення арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п.1 ч.3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - скасувати.

Справу № 902/1278/15 в скасованих частинах передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Касаційне провадження за касаційними скаргами Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни в частині оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 902/1278/15, в частині відмови у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О., в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Белінської Н.О. № б/н від 30.01.2017, в частині призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Белінської Наталії Олександрівни, а також, в частині зобов'язання арбітражного керуючого Гонти О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Налалії Олександрівні - припинити.