Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (головуючий суддя Грязнов В.В., судді Розізнана І.В., Мельник О.В.) у справі № 906/110/16 Господарського суду Житомирської області за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, про 1490327,33 доларів США (еквівалентно 36948439,58 грн.), та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-банк" про визнання недійсним договору поруки № 574-005/08Ф від 24.10.2008, за участю представників (за первісним позовом): позивача не з'явились, відповідача Войстрик В.А., третьої особи не з'явились

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" про визнання наказу від 06.06.2016 у справі № 906/110/16, виданого на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.2016 у даній справі, таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з вказаною ухвалою відповідач (за первісним позовом) звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просив ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 про відмову у визнанні наказу № 906/110/16 від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню, скасувати, визнати наказ № 906/110/16 від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню згідно ст.ст. 8, 61, Конституції України (254к/96-ВР) , зурахуванням практики Верховного Суду України, викладеної в ухвалі від 05.09.2016 у справі № 6-1630ц16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 повернуто заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою про повернення апеляційної скарги без розгляду, відповідач (за первісним позовом) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для прийняття апеляційної скарги до розгляду, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 97 ГПК України.

На думку скаржника, апеляційний суд, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, не розглядав апеляційну скаргу відповідача на ухвалу місцевого суду від 02.11.2016 за заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та помилково вважав, що апеляційну скаргу подано на ухвалу місцевого суду від цієї ж дати (02.11.2016) про часткове задоволення скарги на дії органу державної виконавчої служби, яку відповідач не оскаржував.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи (за первісним позовом) не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача (скаржника), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" про визнання наказу від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню, Господарським судом Житомирської області 02.11.2016 винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні такої заяви.

Також місцевий господарський суд у даній справі 02.11.2016 розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання рішення від 06.04.2016 у справі № 906/110/16 та задовольнив скаргу частково ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з ухвалою про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16, прийняту за результатами розгляду відповідної заяви.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду апеляційний суд, з посилання на п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, виходив з того, що скаржником до скарги не додано доказів надсилання її копії на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є органом виконання рішення суду.

В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції помилково зазначив про оскарження в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 про часткове задоволення скарги відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання рішення від 06.04.2016 у даній справі.

В той час, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії апеляційної скарги, з якою відповідач звертався до апеляційного суду, відповідачем оскаржувалась саме ухвала місцевого суду, прийнята за результатами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідно до змісту прохальної частини апеляційної скарги від 14.11.2016 без номера відповідач просив суд: поновити з 07.11.2016 строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 про відмову у визнанні наказу у даній справі, виданого 06.06.2016, таким, що не підлягає виконанню; скасувати повністю ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 у справі № 906/110/16 про відмову у визнанні наказу № 906/110/16 від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню; визнати наказ № 906/110/16 від 06.06.2016 таким, що не підлягає виконанню згідно зі ст. ст. 8, 61 Конституції України та практикою Верховного Суду України (ухвала від 05.09.2016 у справі 6-1630ц16).

Колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є помилковим з огляду на таке.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, в результаті перевірки матеріалів апеляційної скарги судом не виявлено документів, що підтверджують надсилання її копії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є органом виконання рішення суду. При цьому суд вказав про необхідність застосування у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників), положень ГПК України (1798-12) , якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, й розділ XII "Перегляд судових рішень у апеляційному порядку" ГПК (1798-12) України тощо та посилався на п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) .

Однак судом не враховано, що в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" оскаржувало ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, а не ухвалу суду, прийняту за результатами вирішення питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 3 ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Тобто, про розгляду такої заяви повідомляються саме стягувач і боржник, що зумовлює направлення перед цим копії відповідної заяви саме цим учасникам судового процесу відповідно.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України за участю стягувача, боржника, прокурора та органу державної виконавчої служби розглядаються скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, апеляційний суд необґрунтовано виходив з необхідності застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України та безпідставно послався на невиконання позивачем вимог щодо направлення копії апеляційної скарги органу державної виконавчої служби.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" задовольнити. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 906/110/16 скасувати. Справу направити до Рівненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Поліські зорі" 1378,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.