Головуючого судді: Губенко Н.М., суддів: Барицької Т.Л., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 та на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2015 про зупинення провадження у справі № 909/970/15 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Приватного акціонерного товариства "Енергомашінвест" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" про стягнення 333474414,17 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але з'явився;

- відповідача Заверуха І.Л.;

- третьої особи повідомлений, але з'явився;

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (надалі позивач/ПАТ "Брокбізнесбанк" /банк/скаржник) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергомашінвест" (надалі відповідач/ПрАТ ""Енергомашінвест") за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" (надалі третя особа) про стягнення 333 474 414,17 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний позов обґрунтований тим, що внаслідок невиконання Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський арматурний завод" (третьою особою) генерального договору кредитної лінії № 2298 від15.02.2006, укладеного з позивачем, у ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" перед банком утворилась заборгованість.

В забезпечення вказаного генерального договору кредитної лінії № 2298 від15.02.2006. між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Енергомашінвест" (відповідач) було укладено іпотечний довір від 30.04.2013, а тому, позовні вимоги заявлені до особи, яка поручилася за боржника.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2015 у справі № 909/970/15 (суддя Неверовська Л.М.), яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 (судді: Мельник Г.І., Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) зупинено провадження у справі № 909/970/15 до вирішення господарським судом Івано-Франківської області пов'язаної з нею справи № 909/177/15 за позовом ПрАТ "Енергомашінвест" до ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 30.04.2013 року (в тому числі всіх договорів про зміну редакції, доповнення, додаткових угод тощо), укладеного між ПрАТ "Енергомашінвест" та ПАТ "Брокбізесбанк", посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 543.

Обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у даній справі, суди послалися на те, що предметом спору у справі № 909/177/15 є визнання недійсним іпотечного договору № 543 від 30.04.2013 (в тому числі всіх договорів про зміну редакції, доповнень, додаткових угод тощо), а тому, розгляд вказаної справи може вплинути на розгляд даної справи, оскільки даний позов заявлений на підставі іпотечного договору № 543 від 30.04.2013. Судові рішення мотивовані ст.ст. 35, 79 ГПК України.

Позивач, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Усі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказувалося вище, предметом позову у даній справі є вимоги банку про звернення стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки № 543 від 30.04.2013, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Енергомашінвест" в рахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" перед позивачем за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006.

Зупиняючи провадження у справі № 909/970/15, суд першої інстанції з яким і погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що результат вирішення справи № 909/177/15 про визнання недійсним іпотечного договору може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі і у господарського суду відсутня можливість розгляду даної справи до пов'язаною з нею справи № 990/177/15.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який в порушення положень статті 43 та статті 79 ГПК України, не з'ясував обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у вищезазначених справах, з огляду на таке.

Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 ГПК України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, зазначивши лише про те, що вирішення справи № 909/177/15 про визнання недійсним іпотечного договору може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі, суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали не навів як обґрунтування висновків про пов'язаність справ, так і мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 909/173/15.

Так, судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 909/177/15 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а відсутність у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 909/177/15 не дає підстав зробити висновок, що у справі № 909/177/15 досліджуватимуться обставини, що не входять до предмету доказування у справі № 909/970/15, але мають істотне значення для прийняття в ній правильного рішення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, пункт 1 вказаної норми передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству; тобто, мається на увазі ситуація, коли позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним в силу наведеної вимоги. Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору, що ще раз підтверджує безпідставність зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до розгляду іншої справи, однією із позовних вимог в яких є вимога про визнання недійсним іпотечного договору

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін вказану ухвалу місцевого господарського суду, наведеного вище не врахував.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та безпідставно зупинив провадження у даній справі, порушивши приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін, підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа, відповідно до приписів ч. 3 ст. 111-13 ГПК України, - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2015 у справі № 909/970/15 скасувати і справу передати на розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.