головуючого Поляк О.І. (доповідач), суддів: Бакуліної С.В., Грейц К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/19917/15 Господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" про стягнення пені та штрафних санкцій в розмірі 210 158,71 грн,

за участю представників

від позивача: Васильєв А.М.;

від відповідача: Лєшков Г.Ю.;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 від 13.10.2015 у справі № 910/19917/15 (суддя - Нечай О.В.), позов задоволено частково. Стягнути з ТОВ "Зв'язоктехсервіс" на користь ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню в розмірі 43 968,45 грн та 14 % штрафу в розмірі 76 421,35 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/19917/15 (головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.) рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у справі № 910/19917/15 скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені на суму 89 768,91 грн. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" (04065, м. Київ, вулиця Старокиївська, будинок 10-Г; ідентифікаційний код: 32829329) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код: 00100227) в особі Відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (65029, м. Одеса, вулиця Коблевська, будинок 11; ідентифікаційний код: 23208938) пеню в розмірі 133 737,36 грн (сто тридцять три тисячі сімсот тридцять сім) грн 36 коп. та 14 % штрафу в розмірі 76 421 (сімдесят шість тисяч чотириста двадцять одна) грн 35 коп."

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 від 13.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 910/19917/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. 530, ч. 4 ст. 612, чю 1 ст. 613, ч. 1 ст. 616 Цивільного кодексу України.

21.06.2016 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відкладення розгляду справи. Вищевказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи; по-друге, представники сторін не викликалися для участі в засіданні суду касаційної інстанції; по-третє, відкладення розгляду справи призведе до порушення строків розгляду касаційної скарги, передбачених ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, 25.12.2014 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та ТОВ "Зв'язоктехсервіс" (виконавець) було укладено договір про закупівлю робіт № 60-4/3921-14, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи, зазначені завданням на виконання проектування (додаток 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 1.2 договору найменування предмету закупівлі: "Виконання робіт з проектування встановлення СТК на ПС 110 кВ "Сонячна-Рені" (інв. № новий).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець повинен виконати передбачені цим договором роботи відповідно до завдання на виконання проектування (додаток № 1 до договору) якість яких повинна відповідати вимогам ДБН А.2.2-3:2014, іншим вимогам, що пред'являються до таких робіт та умовам цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору його ціна становить 545 866,80 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 90 977,80 грн.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що термін виконання робіт: згідно календарного плану виконання робіт (додаток 4 до договору) та не пізніше 01.06.2015.

Відповідно до п.п. 5.5.1 - 5.5.5 договору виконавець зобов'язаний у письмовій формі сповістити замовника про готовність робіт, передбачених цим договором. Повідомлення виконавця про готовність робіт до здачі повинно бути підписано керівником чи уповноваженою особою. Розроблена згідно договору кошторисна частина проектної документації направляється виконавцем на попередню перевірку до ВКБ управління Південної ЕС. Замовник протягом 10-ти днів з дня отримання проектної документації перевіряє її та підтверджує підписом відповідальної особи від ВКБ, або надає мотивовану відмову від підписання (зауваження). Виконавець, після отримання позитивних результатів попередньої перевірки замовником, надає кошторисну частину проектної документації на експертизу до Державного експертного центру. В 5-денний строк з моменту завершення виконання робіт передбачених договором, виконавець надає замовнику проектно-кошторисну документацію з позитивним висновком експертизи та надає на підписання акт. Проектна документація передається замовнику в твердих копіях у кількості 4-х примірників, а також у електронному вигляді в форматі програмного забезпечення AutoCAD, а кошторисну документацію в програмному забезпеченні АВК-5. У випадку, коли після виконання робіт у замовника виявляються додаткові зауваження чи претензії, йому надається право заявити їх виконавцю протягом 10-ти робочих днів після вручення замовнику проектної документації. Виконавець зобов'язаний за вимогою замовника зробити необхідні виправлення у проектно-кошторисній документації без додаткової оплати за умови, що вони не виходять за межі завдання на виконання проектування. Термін внесення змін узгоджується сторонами. Замовник протягом 10-ти днів з дня отримання акту зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 6.3.1 договору сторони узгодили, що виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 6.3.4 договору виконавець зобов'язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення, протягом трьох днів з дня виникнення таких обставин.

Згідно з п. 7.2 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.

Відповідно до п. 10.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Станом на 20.07.2015 ТОВ "Зв'язоктехсервіс" в порушення встановленого договором строку та графіку календарного плану виконання робіт проектні роботи не виконало.

05.06.2015 ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" було направлено ТОВ "Зв'язоктехсервіс" претензію № 24/5-2595 у якій просило сплатити пеню за неналежне виконання умов договору. Вказана претензія була залишена ТОВ "Зв'язоктехсервіс" без відповіді.

У зв'язку з викладеним, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Зв'язоктехсервіс" про стягнення з останнього на користь ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" пені та штрафних санкцій в сумі 210 158,71 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи в позові в частині стягнення з ТОВ "Зв'язоктехсервіс" пені в сумі 89 768,91 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем прострочено виконання робіт згідно з договором про закупівлю робіт № 60-4/3921-14 від 25.12.2014 більш ніж на 30 календарних днів. При цьому, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що затримка у виконанні робіт сталася з вини позивача. Разом з тим, пеню позивачем розраховано з порушенням приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки за розрахунком, наданим останнім, пеня перевищує подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла у період її нарахування.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 89 768,91 грн, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про перерахунок заявленого позивачем до стягнення розміру пені на підставі положень ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є помилковим, оскільки вказані правові норми встановлюють обмеження стягнення розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України за порушення саме грошових зобов'язань, а пеня та штраф, які є предметом позову у даній справі, нараховані за порушення відповідачем не грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт за яким відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України (435-15) визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Разом з тим, як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав та 17.07.2015 надав на розгляд позивачу проектну документацію, після розгляду якої останній висунув свої зауваження та направив їх відповідачу для усунення недоліків. Таким чином, відповідачем в порушення умов договору про закупівлю робіт № 60-4/3921-14 від 25.12.2014 було прострочено виконання зобов'язання з виконання проектування більш ніж на 30 календарних днів, враховуючи встановлену пунктом 5.1 вказаного договору кінцеву дату виконання робіт - 01.06.2015.

При цьому, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що прострочка у виконанні робіт сталася з вини позивача, як і не доведено того, що ним повідомлялося позивача про наявність обставин, які роблять неможливим виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим виконання останніх відповідач призупинив.

Посилання відповідача на листи № 73/1 від 02.03.2015 та № 125/1 від 16.04.2015 щодо погодження технічних параметрів проектування відповідно до вимог ДБН А.2.2-3:2014, а саме вибору необхідного обладнання є безпідставними, оскільки матеріалами справи не доведено, що не погодження останніх стало наслідком неможливості виконання робіт за договором.

Отже, відповідачем не доведено, що інформація про імпортні будівельні конструкції, вироби та обладнання є тими вихідними даними для проектування, відсутупити від яких підрядник не мав права.

Таким чином, висновки господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову є законними і обгрунтованими.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що положення ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не підлягають застосуванню до заявленого позивачем до стягнення розміру пені, оскільки вказані норми встановлюють обмеження стягнення розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України за порушення саме грошових зобов'язань, а пеня та штраф, які є предметом позову у даній справі, нараховані за порушення відповідачем не грошового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги про те, що господарськими судами попередніх інстанцій не було зменшено розмір неустойки у зв'язку з простроченням кредитора на підставі ст. 616 Цивільного кодексу України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки: по-перше, як зазначалося вище, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що прострочення виконання робіт сталася з вини позивача; по-друге, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, тобто зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду. При цьому, відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу або пені не заявлялось, як і не надавалось обгрунтування необхідності зменшення вказаних санкцій.