Головуючого Жукової Л.В. (доповідач) Суддів: Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., розглянувши касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 910/23228/14 господарського суду міста Києва за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Да-Строй" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" про банкрутство за участю представників сторін: ПАТ "Броккбізнесбанк" - Максюка С.В., Калиушко Є.Д.; ТОВ "Да-Строй" - Кобець І.В.; ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" - Вабіщевич Т.В.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/23228/14 (суддя Чеберяк П.П.) визнано кредиторами підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна":

Першої черги: товариство з обмеженою відповідальністю "Да-Строй" на суму 6 090 грн. 00 коп., публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії на суму 1 218 грн. 00 коп., публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" на суму 1 218 грн. 00 коп.;

Третьої черги: Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 1 855 грн. 27 коп.;

Четвертої черги: товариство з обмеженою відповідальністю "Да-Строй" на суму 2 361 930 грн. 62 коп., публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії на суму 4 325 грн. 83 коп.;

Шостої черги: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії на суму 141 грн. 40 коп., Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 14 036 грн. 00 коп., публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" на суму 46 365 001 грн. 43 коп.

Визнано вимоги кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника, а саме: публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на суму 2 823 363 грн. 34 коп. та публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на суму 29 764 240 грн. 61 коп.

Затверджено реєстр вимог кредиторів підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на загальну суму 48 755 816 грн. 55 коп.

Відмовлено у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 13 869 163 грн. 74 коп.

Відмовлено у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 865 124 грн. 40 коп.

Зобов'язано розпорядника майна підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича протягом десяти днів повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

Зобов'язано розпорядника майна підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича 11.01.2016 провести збори кредиторів боржника, а також, у строк до 13.01.2016 провести збори комітету кредиторів підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна".

Призначено підсумкове засідання у справі № 910/23228/14 на 20.01.2016.

Зобов'язано розпорядника майна підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича у строк до 16.02.2015 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також протокол зборів комітету кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Остапенко О.М., Сотнікова С.В.) ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 14.12.2015 у справі №910/23228/14 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 13 869 163 грн. 74 коп. та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 865 124 грн. 40 коп. залишено без змін, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишено без задоволення.

У своїй касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у даній справі в частині відмови у визнанні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на загальну суму 13 869 163, 74 грн., з яких 57 689,42 грн. - пеня.

Касаційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, порушенням норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, зокрема, ст. 509, 559, 628 ЦК України.

Також, не погодившись із ухвалою попереднього засідання та постановою суду другої інстанції у відповідній частині, ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у даній справі в частині не задоволення кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 865 124 грн. 40 коп. та прийняти рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 3 688 487,74 грн., пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 553, 554, 589 ЦК України, ст. 42, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Положеннями ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У силу ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогам, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 2 статті 34 та частиною 2 статті 36 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Під час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 2 361 930 грн. 62 коп., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марченка Р.М. та визначено дату попереднього засідання суду.

Оголошення про порушення провадження у справі №910/23228/14 про банкрутство підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 22.12.2014 за № 13765.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна", та замінено публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал".

У встановлений ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тридцятиденний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду м. Києва з вимогами до боржника, зокрема, звернулись ПАТ "Броккбізнесбанк" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал".

Стосовно кредиторських вимог ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" встановлено наступне.

Заявлені кредитором вимоги на суму 13 869 163 грн. 74 коп. виникли на підставі кредитних договорів № 042-11-11 від 29.11.2011 та №043-11-11 від 29.11.2011, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а також договору поруки № 041-11-11/8 від 29.11.2011, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" в забезпечення виконання позичальником - Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язань за кредитними договорами.

Розпорядником майна боржника вимоги ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" не визнані, з посиланням на те, що додатковою угодою №6 від 25.03.2014 були внесені зміни до кредитного договору № 041-11-11 від 29.11.2011, а додатковою угодою № 5 від 25.03.2014 внесені зміни до кредитного договору № 043-11-11 від 29.11.2011, а саме, встановлено дату повернення кредиту - 20 грудня 2014 року включно, отже, порука банку за зобов'язаннями Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є припиненою, оскільки кредитором не надано належних доказів внесення змін до договору поруки № 041-11-11/8 від 29.11.2011 щодо збільшення строку зобов'язань.

Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" до боржника на суму 13 869 163 грн. 74 коп., суд першої інстанції в ухвалі попереднього засідання, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, послався на те, що порука є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитором змінено зобов'язання без згоди поручителя (підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна").

Колегія суддів касаційної інстанції підтримує наведений висновок з огляду на таке.

У ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Слід відзначити, що зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за основним кредитним зобов'язанням.

Встановлено, що додатковою угодою № 6 від 25.03.2014 сторонами договору внесено зміни до кредитного договору № 041-11-11 від 29.11.2011 і збільшено строк зобов'язання: "Дата повернення кредиту - до 20 грудня 2014 року включно"; додатковою угодою № 5 від 25.03.2014 були внесені зміни до кредитного договору № 043-11-11 від 29.11.2011, збільшено строк зобов'язання: "Дата повернення кредиту - до 20 грудня 2014 року включно" та встановлений графік погашення заборгованості.

Отже зазначеними додатковими угодами був збільшений строк зобов'язання, а відтак і збільшений період, за який нараховуються проценти за користування кредитом, що означає збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Докази, які підтверджують внесення сторонами договорів відповідних змін до договору поруки у матеріалах справи відсутні.

Посилання ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" на п 2.2. договору поруки, як на такий, яким визначено погодження на зміну строку повернення кредиту, у разі зміни розміру Боргових зобов'язань після укладання цього Договору, правомірно відхилено судом другої інстанції з огляду на те, що боргові зобов'язання - це сума, а не строк та саме на зміну суми, а не строку поручитель надав свою згоду у договорі поруки.

У даному випадку відбулось не збільшення процентної ставки, а збільшення самого строку зобов'язання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, та збільшення періоду за який поручитель відповідає за невиконання боржником своїх зобов'язань.

Крім того, судом другої інстанції встановлено, що при збільшенні строку користування кредитними коштами між кредитором та поручителем укладались відповідні зміни до договору поруки (додаткова угода № 1 від 31.07.2012, договір про внесення змін № 2 від 25.12.2012, договір про внесення змін № 3 від 25.04.2013, договір про внесення змін № 3 від 25.12.2013), якими поручителем надавалась згода на таке збільшення, однак доказів укладання відповідної додаткової угоди про надання згоди на збільшення строку користування кредитними коштами до 20.12.2014 ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" не надано.

Отже, висновок суду першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд про відмову у визнання кредиторських вимог ТОВ"Фінансова компанія "Централ Капітал" до боржника на суму 13 869 163 грн. 74 коп., з огляду на те, що у договорі поруки передбачено лише можливість зміни розміру боргового зобов'язання (сума кредиту, проценти за користування кредитом, сплата пені, штрафу, інші платежі за кредитом) та не передбачено можливість збільшення строків користування кредитними коштами, а саме, періоду за який поручитель відповідає за неналежне виконання боржником своїх зобов'язань, що було предметом додаткових угод до кредитних договорів, а тому порука є припиненою, є правомірним.

Водночас, стосовно кредиторських вимог ПАТ "Броккбізнесбанк" під час розгляду справи встановлено, що 16.01.2015 до місцевого господарського суду надійшла відповідна заява з кредиторськими вимогами до боржника на суму 3 688 487 грн. 74 коп.

Вимоги банку обґрунтовані укладеним 27.07.2012 між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" кредитним договором № 16-12-980-KL про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 154 946 грн. 23 коп. із фіксованою процентною ставкою 22 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Брокбізнесбанк" та підприємством з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" укладено договір застави основних засобів № 16-12-980/z1 від 27.07.2012, а саме: офісна та комп'ютерна техніка, меблі згідно переліку. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 2 823 363 грн. 34 коп.

Отже, заявлені кредитором вимоги на суму 865 124 грн. 40 коп. є заборгованістю за кредитом на підставі кредитного договору № 16-12-980-KL від 27.07.2012, що був укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та позичальником ТОВ "Ділайт-Україна", крім того вимоги в розмірі 2 823 363 грн. 34 коп. забезпечені заставою майна боржника на підставі договору застави № 16-12-980/z1 від 27.07.2012.

Вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" визнані розпорядником майна частково та включені до реєстру вимог кредиторів боржника в сумі 2 823 363 грн. 34 коп. окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

За результатами розгляду заяви ПАТ "Брокбізнесбанк" з кредиторськими вимогами до боржника, судом першої інстанції вимоги визнано частково, а саме на суму вартості предмета застави 2 823 363 грн. 34 коп. та внесено окремо до реєстру кредиторів.

Таке рішення суду першої інстанції в ухвалі попереднього засідання, із яким погодився апеляційний господарський суд обґрунтовано тим, що солідарна відповідальність за межами вартості застави чинним законодавством та умовами укладеного договору застави не передбачена, а тому підстави для стягнення з заставодавця заборгованості, не покритої заставою, відсутні.

Погоджуючись у цій частині із наведеним висновком попередніх судових інстанцій, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 552 ЦК України).

Згідно ст. 572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст. 583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, слід розмежовувати юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу" (2654-12) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) .

Враховуючи наведені норми і те, що підприємством з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" не є поручителем ТОВ "Ділайт-Україна", в розумінні ст.ст. 553- 554 ЦК України, який солідарно відповідає перед банком за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 16-12-980-KL про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 154 946 грн. 23 коп., оскільки застава (іпотека) і порука є різними видами забезпечення зобов'язань, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано та включено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму вартості предмета застави 2 823 363 грн. 34 коп. із чим правомірно погодився апеляційний господарський суд.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржників не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Броккбізнесбанк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2015 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 13 869 163 грн. 74 коп. та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг-Україна" на суму 865 124 грн. 40 коп. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 910/23228/14 залишити без змін.