1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до правління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені позивачу з 27.01.2017 пенсії за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014, 2015, 2016 роки) та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на загальних підставах з 27.01.2017, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014, 2015, 2016 роки), провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 адміністративний позов задоволено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя з 27.07.2004 та йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції станом на 27.07.2004) зі зниженням пенсійного віку, як працівнику, який працював на роботах із шкідливими і важким умовами праці. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.

6. 13.02.2009 позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і 27.01.2017 звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

7. Відповідач листом від 03.02.2017 № 28/Б-1 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , оскільки він вже отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії розраховано відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та в подальшому неодноразово здійснено її перерахунок відповідно до ст. 42 вказаного Закону.

8. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачу необхідно було призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач вперше за цим Законом звернувся до нього із заявою про нарахування пенсії.

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу вже призначена пенсія за віком, відтак його заява про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не може бути задоволена.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що при призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, як це передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначений вид пенсії йому призначається вперше.

12. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.

15. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

16. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

17. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

18. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

19. Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

20. Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

21. Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

22. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач кожні 2 роки користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.

23. Тобто особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

24. Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

25. Аналіз зазначених норм свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

26. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа №185/860/17).

27. Отже, у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

28. Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

29. З огляду на викладене, заява позивача до Пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому в 2004 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.

30. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

31. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.