ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №815/3739/15

адміністративне провадження №К/9901/28365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у складі суддів Стеценко О.О.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у складі суддів Шеметенко Л.П., Димерлія О.О., Єщенко О.В.,

у справі № 815/3739/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірос"

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

30 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірос" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу №0000852201 від 19 травня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1045973,75 грн, та №0000702201 від 12 травня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1734,75 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

17 листопада 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу №0000852201 від 19 травня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1045973,75 грн (за основним платежем 836779,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 209194,75 грн) та №0000702201 від 12 травня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1734,75 грн (за основним платежем 1388,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 346,75 грн).

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

18 листопада 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

22 лютого 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 21 листопада 2016 року та витребувано справу №815/3739/15 з Одеського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

21 березня 2017 року справа №815/3739/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа №815/3739/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/28365/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38352003, перебуває на податковому обліку з 04 вересня 2012 року, є платником податку на додану вартість з 01 грудня 2012 року.

Податковим органом у грудні 2014 року - січні 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 15 січня 2015 року №46/15-54-22-01/38352003 (далі - акт перевірки).

Перевірка проведена згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 23 грудня 2014 року №1247, виданого керівником ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на виконання постанови старшого слідчого другого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області Сікорського Д.В. від 03 грудня 2014 року.

Керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки та з урахуванням результатів адміністративного оскарження прийнятті податкові повідомлення-рішення, які є предметом судового розгляду у цій справі.

Податковим повідомленням-рішенням №0000852201 від 19 травня 2015 року, збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1045973,75 грн, за основним платежем 836779,00 грн за порушення положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 209 194,75 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000702201 від 12 травня 2015 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1734,75 грн, за основним платежем 1388,00 грн за порушення положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції у сумі 346,75 грн застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, яким ці порушення доведенні та використали висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу спірних податкових повідомлень-рішень, разом з тим вказує на неможливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, що встановлено судами попередніх інстанцій, з з посиланням на наказ керівника податкового органу від 23 грудня 2014 року №1247.

Нормами пункту 86.9 статті 86 (в редакції діючої на час ухвалення постанови старшого слідчого другого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області від 03 грудня 2014 року, в межах кримінального судочинства) Податкового кодексу України (2755-17) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що на початок перевірки існувала пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мали права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить неможливість використання акта перевірки до закінчення кримінального провадження.

Суд визнає неприйнятним посилання податкового органу на порушення судами попередніх інстанцій положень Податкового кодексу України (2755-17) , оскільки в межах спірних відносин акт перевірки є доказом в межах кримінального провадження, а сама перевірка його заходом (специфічною слідчою дією), що доводить неможливість застосування її наслідків в податкових правовідносинах на загальних підставах.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі № 815/3739/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер ' 'p'