ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа №0440/5193/18
адміністративне провадження №К/9901/64580/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 (головуючий суддя - Павловський Д.П.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі № 0440/5193/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС) про визнання протиправним та скасування наказу від 22.06.2018 №1186.
В обґрунтування позову Товариство зазначило, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки перевірка призначена за відсутності для цього законодавчо визначених підстав.
Разом із позовною заявою Товариство подало клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.06.2018 №1186 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд Коммодіті" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Клопотання про забезпечення позову обґрунтоване тим, що порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не передбачає для платника податків реалізації процедури недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює на цьому етапі реалізацію прав та законних інтересів платника податків, у тому числі висловлення незгоди із правомірністю призначення такої перевірки. Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу позивачем обумовлюється тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків до прийняття судом рішення по суті спору законодавством не передбачено.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.07.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, клопотання Товариства про забезпечення позову задовольнив: зупинив дію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.06.2018 № 1186 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд Коммодіті" до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №0440/5193/18.
Судові рішення мотивовані тим, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута, що, в свою чергу, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів Товариства до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив їх скасувати.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги Офіс великих платників податків ДФС зазначив, що видання керівником контролюючого органу наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки не створює небезпеки інтересам платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків..
Товариство не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Предметом оскарження в даній адміністративній справі є правомірність прийняття Офісом великих платників податків ДФС наказу від 22.06.2018 № 1186 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трейд Коммодіті", яким призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання від'ємного значення ліміту обсягу пального в системі електронного адміністрування реалізації пального у зв'язку з внесенням даних акту перевірки даних акту інвентаризації обсягів залишку пального, тривалістю 15 робочих днів з 02.07.2018.
Зміст положень статей 78, 79 Податкового кодексу України свідчить про те, що платник податків має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в суді.
Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.
За таких обставин задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.06.2018 №1186 до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннями Податкового кодексу України (2755-17) функцій та повноважень.
Судом першої інстанції наведено мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що можуть істотно вплинути на можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача та правильно оцінено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Доводи касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова