головуючого: Удовиченка О.С. суддів: Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги на рішення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " господарського суду Волинської області від 13.05.2015 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015

у справі № 903/437/15 за позовом до про в межах провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль " 1. Рівненської товарної біржі в особі Волинської філії Рівненської товарної біржі 2. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича визнання недійсним аукціону з продажу майна у ліквідаційній процедурі № 5004/1537/12 господарського суду Волинської області за заявою підприємця ОСОБА_6 до підприємця ОСОБА_7 арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович в судовому засіданні взяли участь представники :

арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ " Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль ") звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним аукціону з продажу майна у ліквідаційній процедурі у справі № 5004/1537/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_7 В обґрунтування позовної заяви посилався на порушення порядку проведення аукціону з продажу майна банкрута, встановленого ст.ст. 43, 44, 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатором аукціону та ліквідатором банкрута.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.04.2015 порушено провадження у справі № 903/437/15 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.05.2015 (суддя Кравчук А.М.) у позові ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено, заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль " про забезпечення позову залишено без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (колегія суддів: Тимошенко О.М., Огороднік К.М., Коломис В.В.) рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2015 залишено без змін.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 13.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015, прийняти нове рішення щодо визнання недійсним аукціону з продажу майна у ліквідаційній процедурі у справі № 5004/1537/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_7

В обґрунтування касаційної скарги посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2012 порушено провадження у справі № 5004/1537/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_7

Постановою господарського суду Волинської області від 19.12.2012 у справі № 5004/1537/12 ФОП ОСОБА_7 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду у межах справи № 5004/1537/12 з позовною заявою, в якій просив визнати аукціон від 17.12.2014 проведений Волинською філією Рівненською товарної біржі з продажу майна боржника ФОП ОСОБА_7 у ліквідаційній процедурі у справі № 5004/1537/12, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 459,6 м.кв., що знаходиться в м. Бердянськ, АДРЕСА_1, продано за ціною 556 005, 90 грн., земельну ділянку площею 0,0920 га, що знаходиться в м. Бердянськ, АДРЕСА_2 продано за ціною 31 482,90 грн., недійсним, у зв'язку з порушенням порядку його проведення. На думку позивача, аукціон проведено з порушенням ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки банк, як заставний кредитор не надавав згоди на продаж заставного майна за вказаними цінами та на умовах з пониженням ціни.

Відповідно до п.11 п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.1 ст.44 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами, зокрема, проведення аукціону.

Частиною1, 2 ст.43 Закону передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою.

Згідно ч.4 ст.42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Суди відмовляючи у задоволенні позовної заяви про визнання недійсним результатів аукціону 17.12.2014, проведеного Волинською філією Рівненською товарної біржі з продажу майна боржника ФОП ОСОБА_7, зазначили, що продаж майна здійснено відповідно до вимог Закону, оскільки банк повідомлено про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута належним чином, початкова вартість майна погоджена ПАТ "Райффайзен банк Аваль", порядок проведення повторного та другого повторного аукціону погоджений на засіданні комітету кредиторів ФОП ОСОБА_7 Враховуючи, що банк був обізнаний про проведення аукціону ліквідаційної маси боржника та є членом комітету кредиторів боржника, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсним аукціону.

Зазначені висновки суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, є необґрунтованими, оскільки зроблені без дослідження та встановлення обставин щодо підготовки та проведення спірного аукціону, а саме: вчинення ліквідатором дій щодо підготовки проведення аукціону: інвентаризація та оцінка майна боржника, проведення ліквідатором конкурсу організатора аукціону; без встановлення обставин дотримання учасниками аукціону порядку проведення аукціону, а саме: внесення учасниками гарантійного внеску, оплати за придбане на аукціоні майно. Крім того, судами зроблено висновок про відсутність порушень прав банку - заставодержателя майна, відчуженого на спірному аукціоні, лише на підставі того, що банком не подано скарг на торгуючу організацію. При цьому судами не встановлено обставин дотримання організатором аукціону вимог щодо оголошення про проведення аукціону, наявність рішень про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, обставини проведення першого, повторного та другого повторного аукціону, початкову ціну майна, яке підлягало реалізації на аукціоні. В матеріалах справи відсутні протоколи аукціону, договори купівлі-продажу, укладені з переможцями аукціону, проте судами в порушення ст. 4-3 ГПК України, зроблено висновки про дотримання всіма учасниками порядку проведення другого повторного аукціону.

Щодо висновку судів про погодження умов продажу майна комітетом кредиторів боржника, то зазначений висновок також зроблено з порушенням норм процесуального права. Так, судами зазначено про обставини проведення зборів кредиторів боржника, створення комітету кредиторів боржника, втім, не встановлено фактичні обставини підготовки їх проведення, належного повідомлення про їх проведення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .

Таким чином, у межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні підлягають вирішенню майнові спори, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Натомість суди, розглядаючи заяву банку про визнання недійсним аукціону проведеного за процедурами, що врегульованими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в межах справи № 5004/1537/12 про банкрутство ФОП ОСОБА_7, порушили окреме позовне провадження та вирішили спір без врахування вимог ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції винесені з порушенням норм ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.47, 101 ГПК України (1798-12) , які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вони не можуть вважатись законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.