головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Фролової Г.М.. Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" на постанову від 11.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/813/14 господарського суду Сумської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпартнер - Північ" про стягнення 21 836 грн. 40 коп. За участю представників сторін:

Від позивача - Богатинська Н.О. (дов.від 17.10.14)

Від відповідача - не з'явились

ТОВ "Лубенський молочний завод" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "Союзпартнер - Північ" про стягнення 21 836 грн. 40 коп. заборгованості за товар відповідно до укладених між сторонами договорів поставки товарів на умовах дистрибуції № 73 від 01.02.2010 та № 54 від 01.01.2011.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.06.2014 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Союзпартнер - Північ" на користь ТОВ "Лубенський молочний завод" 21 836,40 грн. заборгованості.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 у складі: Камишевої Л.М., Пелипенко Н.М., Черленяк М.І. рішення господарського суду Сумської області скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Лубенський молочний завод" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Харківським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 509, 525, 526, 614, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Лубенський молочний завод" (у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми, шляхом реорганізації Відкрите акціонерне товариство "Лубенський молочний завод" перетворилось на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзпартнер - Північ" укладений договір поставки товарів на умовах дистрибуції № 73, в порядку та на умовах якого, позивач зобов'язується виготовляти та систематично поставляти відповідачеві товар, а останній в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити товар.

В зв'язку із закінченням терміну дії цього Договору, 01.01.2011 між тими ж сторонами був укладений договір № 54, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується виготовляти та систематично поставляти відповідачеві товар, а останній в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити товар.

Відповідно до умов укладених між сторонами Договорів позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачу (покупцю) молочну продукцію, а відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору (пункт 1.1.).

Загальний обсяг товару, що поставляється за цими Договорами, визначається згідно виробничих потужностей постачальника, його можливостей по сировині та погодженого сторонами орієнтовного об'єму реалізації в тонах, асортиментного плану продажів в тонах (Додаток 1 та Додаток 1-А до договору № 54 від 01.01.2011).

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 54 поставка товару здійснюється окремими партіями згідно попереднього замовлення відповідальної особи Покупця, направленого у відділ збуту Постачальника не пізніше за 48 годин до дати поставки телефонограмою, факсимільним зв'язком, поштою або електронною поштою.

Асортимент та кількість, товару остаточно погоджуються сторонами під час виписки товарно-транспортних накладних (пункт 2.3. Договорів).

Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється повноваженим представником покупця відповідно до Інструкції П-6 (va006400-65) , П-7 (v0007400-66) під час завантаження товару на автомашину покупця. Повноважним представником покупця є його експедитор, а в разі його відсутності - водій автомашини продавця. У випадку, коли товар перевозиться транспортом постачальника, приймання товарів за кількістю і якістю здійснюється під час розвантаження автомашини в складі покупця відповідальною особою за участю представника постачальника (пункт 5.3 Договору поставки від 01.01.2011 за № 54).

Згідно з пунктом 3.7 Договору № 73 від 01.02.2010 оплата відповідачем за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення грошових коштів готівкою з відстрочкою оплати 4 календарних дні. Днем оплати за кожну окрему партію товару вважається день отримання грошових коштів за цю партію товару позивачем.

За договором № 54 від 01.01.2011 оплата відповідачем за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення грошових коштів готівкою з відстрочкою оплати 5 календарних днів. Днем оплати за кожну окрему партію товару вважається день отримання грошових коштів за цю партію товару позивачем (пункт 3.7 Договору).

Позивач посилаючись на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив в повному обсязі вартість товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 21 836 грн. 40 коп., звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. До договорів повинні бути додані розписки матеріально-відповідальних осіб, що вони ознайомлені з Правилами приймання товарів за їх особистими підписами. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється Наказом Мінфіну України № 99 від 1 травня 1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєстроване у Мін'юсті України 12 червня 1996 року № 293/1318) (z0293-96) . Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до положень вказаної Інструкції забороняється відпускати товар у разі пред'явлення доручення, яке видано з порушенням встановленого порядку заповнення, тим більше, зовсім без доручень.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку. Разом з цим, згідно вказаної статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено судами попередніх інстанцій позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії № 15560 від 01.02.2011 року, № 29513 від 01.11.2011 року, № 29514 від 01.11.2011 року, № 29512 від 02.11.2011 року, № 29745 від 03.11.2011 року, № 29746 від 03.11.2011 року, № 15747 від 06.11.2011 року, № 15748 від 06.11.2011 року, № 29940 від 06.11.2011 року, № 29941 від 06.11.2011 року, № 29943 від 06.11.2011 року, № 15749 від 07.11.2011 року, № 29942 від 07.11.2011 року, № 15867 від 08.11.2011 року, № 30254 від 08.11.2011 року, № 30268 від 08.11.2011 року, № 30272 від 09.11.2011року, № 30519 від 10.11.2011 року, № 15972 від 10.11.2011 року, № 30516 від 10.11.2011 року, № 16050 від 13.11.2011 року, № 30786 від 13.11.2011 року, № 30787 від 13.11.2011 року, № 30789 від 13.11.2011 року, № 30790 від 14.11.2011 року, № 16164 від 15.11.2011 року, № 16165 від 15.11.2011 року, № 31099 від 15.11.2011 року, № 31097 від 15.11.2011 року, № 16249 від 17.11.2011 року, № 16250 від 17.11.2011року, № 31353 від 17.11.2011 року, № 31357 від 17.11.2011 року, № 16348 від 20.11.2011 року, № 31611 від 20.11.2011 року, № 31613 від 20.11.2011 року, № 31617 від 20.11.2011 року, № 31614 від 21.11.2011 року, № 16349 від 21.11.2011. При цьому апеляційним господарським судом встановлено, що у згаданих видаткових накладних містяться підписи отримувача товару, але відсутні докази, що накладні підписувала уповноважена особа ТОВ "Союзпартнер - Північ". Також, в зазначених вище накладних відсутня печатка відповідача.

Крім того, в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товару для підтвердження повноважень у осіб, які підписували відповідні накладні.

Пунктами 2.1 та 2.2. Договору від 01.01. 2011 за № 54 передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями згідно попереднього замовлення відповідальної особи покупця, не пізніше ніж за 48 годин до дати поставки, а постачальник підтверджує телефонограмою отримання і подальше виконання замовлення в повному обсязі і асортименті.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в порушення пунктів 2.1 та 2.2. Договору від 01.01.2011 за № 54 позивачем не було надано суду відповідної заявки відповідача або дозволу на поставку товару та матеріалів відповідного замовлення, в тому числі і погодженого позивачем.

Крім того, апеляційна інстанція зазначила, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення, які позивач надав в підтвердження своїх вимог в якості доказу проведеної відповідачем часткової оплати за Договором № 54 від 01.01.2011, не підтверджують, за який саме товар та у відповідь на яку конкретну заявку були перераховані зазначені грошові кошти, тому вони не можуть вважатись належним доказом у справі у розумінні статей 33- 36 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, Харківський апеляційний господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з недоведеністю.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.