розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 за скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органів державної виконавчої служби у справі № 904/4108/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення 88 892 747, 45 грн.,

за участю представників позивача: Прокоф'євої Л.В., відповідача: Крамаренко Г.М.,

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби, в якій просило суд визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 26.12.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 № 904/4108/14, визнати недійсною зазначену постанову, зобов'язати Державну виконавчу службу України її скасувати та поновити виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2015, скаргу позивача задоволено частково. Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 26.12.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 у справі № 904/4108/14, визнано недійсною постанову від 26.12.2014 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 № 904/4108/14, зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП № 44521547. В частині зобов'язання органу Державної виконавчої служби України скасувати постанову від 26.12.2014 ВП № 44521547 скаргу відхилено.

Не погоджуючись із прийнятими ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про залишення скарги позивача без задоволення.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові акти, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто 72 030 807, 69 грн. основного боргу, 4 896 685, 37 грн. пені, 5 143 519, 46 грн. 7% штрафу, 4 874 546, 94 грн. інфляційних втрат, 1 947 187, 99 грн. 3% річних та 73 080, 00 грн. судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" 28.11.2005 внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , що підтверджується копією відповідної виписки, наявною у матеріалах справи.

Крім цього, 01.08.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" (1571-18) , яким передбачено, що виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та умови їх виконання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , до 1 січня 2016 року.

У зв'язку з цим, постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 26.12.2014 ВП № 44521547 виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на продовження дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 16.01.2016 відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Приймаючи оскаржені судові рішення суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що сам лише факт включення відповідача до Реєстру ПЕК відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) не є підставою для зупинення державним виконавцем примусового виконання рішення.

Крім цього, діюче законодавство передбачає зупинення виконавчого провадження в силу вимог п. 3.7 ст. 37 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та заходів примусового виконання рішень щодо підприємства цього комплексу із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Водночас, за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 904/4108/14 від 28.07.2014 у даній справі підлягає стягненню з відповідача заборгованість за неповні розрахунки за енергоносії, яка виникла після 1 січня 2013 року, а саме у період з січня по грудень 2013 року.

З огляду на викладене суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення скарги позивача, оскільки виконавче провадження з примусового стягнення грошових коштів з боржника в даному випадку не підлягало обов'язковому зупиненню в силу прямої вказівки Закону.

Враховуючи, що скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця та не спростовано правильних висновків судів попередніх інстанцій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.