головуючого - Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 908/2900/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксес трейд Ко.", -

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.05.2014 у справі № 908/2900/13 (суддя Юлдашев О.О.) припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна. Визнано ТОВ "Аксес Трейд Ко." банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження судом у передбачений Законом строк.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (колегія суддів: Здоровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) припинено провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 05.05.2014 у справі № 908/2900/13.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 908/2900/13 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аксес Трейд Ко." на підставі ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В газеті "Голос України" № 177 від 24.09.2013 здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі № 908/2900/13 ТОВ "Аксес Трейд Ко.". Зазначено, що претензії кредиторів та заяви інвесторів приймаються у 30-ти денний термін з дати опублікування оголошення.

До господарського суду звернулись з заявами про визнання кредиторських вимог наступні кредитори: ПАТ "УкрСиббанк" на суму 837142,23 грн та ФОП ОСОБА_1 на суму 1400000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2013 у справі № 908/2900/13 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ "Аксес Трейд Ко." в наступному складі: ПАТ "УкрСиббанк" на суму 837142, 23 грн, з яких 837,034,32 грн - основний борг (4-та черга задоволення); 107,91 грн - неустойка (штраф, пеня) (6-та черга задоволення). ФОП ОСОБА_1 на суму 1400000,00 грн - основний борг (4-та черга задоволення).

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.05.2014 у справі № 908/2900/13 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна. Визнано ТОВ "Аксес Трейд Ко." банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження судом у передбачений Законом строк.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство (2343-12) , беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників провадження у справі про банкрутство.

Отже, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційної та касаційних скарг, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві із заявою до боржника з кредиторськими вимогами не зверталась, відомостей щодо наявної заборгованості боржника перед апелянтом не надавала. Вважає порушенням її прав - не проведення перевірки діяльності боржника.

У спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Голос України" № 177 від 24.09.2013 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аксес Трейд Ко.", де зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом тридцяти днів з моменту публікації оголошення (а.с.113-114).

Отже, органи державної податкової служби були обізнані про порушення провадження справи про банкрутство та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника.

Крім того, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами.

Як встановив суд апеляційної інстанції з кредиторськими вимогами Державна податкова інспекція не зверталась.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набула, доказів в підтвердження того, що прийнята господарським судом ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі стосується прав і обов'язків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві або порушує її права, остання не надала.

Юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України (1798-12) . У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 05.05.2014, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.